Позначка: прокуратура.

  • Банк “Український капітал” у центрі скандалу про виведення валюти та корупції в НБУ

    Банк “Український капітал” у центрі скандалу про виведення валюти та корупції в НБУ

    На фоні “закручування гайок” Фінмоніторингом для звичайних українців, через Банк “Український капітал” роками виводяться капітали за відома НБУ.

    Банк “Український  капітал” – улюблена фінустанова по виведенню капіталів українських “схемщиків”

    За інформацією джерел, за роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.

    Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.

    Однак, за інформацією ЗМІ реальними бенефіціарами “Українського капіталу” у фінансових колах називають київського “бізнесмена” із сумнівною репутацією Євгена Бурлику та Святослава Недошовенко, які мають вирішальний вплив на роботу фінустанови.

    ФОТО: Реальний бенефіціар банку “Український капітал” рекетир Євген Бурлика

    Схеми та список компаній, які були задіяні у виведені капіталів через Банк “Український капітал”

    Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” зараз активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.

    За даними ЗМІ, серед компаній, які системно та з порушенням валютного законодавства виводять валютний капітал з України через банк “Український капітал” наступні по списку:  ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712 — Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ  «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ»  45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galactics, s.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР»  45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, та 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.

    Банк “Український  капітал” під кураторством ТОП-чиновників НБУ

    Опитані нами експерти банківського ринку підтверджують, що проведення таких масштабних фінансових махінацій неможливе без кураторства ТОП менеджменту Нацбанку.

    Водночас, раніше журналісти писали, що до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

    Загалом, фінансова частина оборудок виглядає наступним чином: клієнти з ознаками схемної діяльності сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, 0,3% банк міг передавати НБУ за “регуляторну лояльність”. У грошовому вимірі йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну корупційну модель.

    За інформацією наших джерел в банківській сфері, після витоків у ЗМІ про дотичність Дмитра Олійника та Андрія Пишного до курування фінансових махінацій в банку “Український капітал”, чиновники вирішили підстрахуватись “через старий фокус з перевіркою від НБУ”.

    Так, у в результаті перевірки АТ “Банк “Український Капітал” Нацбанк підготував акт обсягом понад 1200 сторінок, у якому зафіксував “численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності”.

    Водночас, варто відзначити, що за результатами попередньої перевірки Нацбанку, Банк “Український Капітал” відбувся просто “мізерним штрафом” в розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Тобто “фокус з перевіркою” Нацбанк проводить не вперше.

    Також варто згадати, що заступник голови НБУ Дмитро Олійник разом в.о. голови Державної митної служби України Сергієм Звягінцевим раніше згадувалися в контексті фіктиного імпорту дронів та виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок.

    Водночас, діяльністю глави Нацбанку Андрія Пишного, який попав на “плівки Міндіча”, зацікавилось НАБУ, що найближчим часом може стати приводом для вручення Пишному підозри.

    Олександр Тихомиров – “мозок” незаконних схем по виведенню коштів з Банку “Український капітал”

    Фактично “мозком” усіх незаконних схем по виведенню капіталів та легалізації коштів в АТ “Банк “Український капітал” являється колишній голова правління Тихомиров Олександр Валентинович, який після санкцій НБУ залишився працювати в банку “радником”, але фактично керує установою.

    ФОТО: Автор незаконних схем в Банку “Український капітал” – Тихомиров Олександр Валентинович

    Фактично Олександр Тихомиров спеціалізується на операціях з “фіктивним імпортом”, виведенням валютного капіталу за кордон та обігом готівки поза податковим обліком.

    Як прокуратура покриває незаконні операції з виводу валюти через Банк “Український капітал”

    Після виходу ряду журналістських розслідувань про незаконний вивід мільярдів гривень через Банк “Український капітал”, під тиск прокуратури потрапили не організатори оборудки, а журналісти, які її розкрили.

    Так, за інформацією ЗМІ,  керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський замість розслідування фінансових оборудок узгодив із заступником голови НБУ Дмитром Олійником та менеджментом Банку “Український капітал” відкриття кримінального провадження проти журналістів, нібито “за розголошення даних про рахунки й компанії, задіяні у відмиванні коштів”.

    ФОТО: Прокурор Сергій Ходаківський отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів

    При цьому самі валютні операції по відмиванню коштів через  Банк “Український капітал” тривали без перешкод. Серед компаній, через які проходили платежі, — ТОВ “Трансглобус” (перекази на кіпрську TORQUE TRADE LIMITED), ТОВ “Гефест Уніпром” (співпраця з угорською ZEALOUS TRADE KFT) та ТОВ “Різновибір” (контрагент — кіпрська Leonardis Limited). Це лише частина схеми: загалом виявлено понад два десятки фірм з ідентичними ознаками, створених для транскордонного виведення валюти.

    Після перевірки замість розслідування діяльності банку почалося переслідування журналістів. За інформацією ЗМІ, Сергій Ходаківський не приховує, що отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів. У результаті значна частина матеріалів щодо банку “Український капітал” зникла з інформаційного простору.

    Нагадаємо, за результатами розслідування журнастів hromadske.ua  батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського у 2007–2008 роках отримали російські паспорти та працюють на структури, тісно пов’язані з Роснєфтю.

    Водночас, поки батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського добре прилаштувалися в РФ, сам прокурор Ходаківський користуючись службовим становищем налагодив в Україні схему по сприянню столичним рейдерам.

  • Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    Погрози президенту Польщі: у Варшаві затримали українця

    У Польщі затримали 36-річного громадянина України після появи в мережі аудіозапису розмови, у якій, за версією слідства, могли звучати погрози на адресу президента Польщі Кароля Навроцького. Інцидент викликав оперативну реакцію польських правоохоронців, які після моніторингу оприлюдненого контенту розпочали перевірку та встановили особу чоловіка, після чого провели його затримання.

    Про це повідомляє Polsat News.

    За даними польської поліції, увагу слідчих привернув запис, який поширювався на одному з інтернет-каналів і містив фрагменти розмови, що могли бути інтерпретовані як висловлювання загрозливого характеру щодо глави польської держави. Після виявлення цього матеріалу правоохоронці розпочали оперативні заходи з метою ідентифікації осіб, причетних до його створення та розповсюдження, а також встановлення місцеперебування одного з учасників розмови.

    Представниця поліції Зеленої Гури Анна Баран підтвердила, що слідчі змогли швидко встановити особу чоловіка, якого пов’язують із записом, і затримати його в рамках невідкладних слідчих дій. Вона наголосила, що реагування було максимально оперативним, оскільки йшлося про потенційні погрози на адресу чинного президента, що в Польщі розцінюється як посягання на конституційний орган державної влади.

    Після затримання громадянина України доставили до прокуратури, де розпочалося вивчення зібраних матеріалів справи та визначення правової кваліфікації можливих дій. Наразі вирішується питання щодо висунення офіційних обвинувачень, а також подальшого процесуального статусу затриманого. За попередніми оцінками слідства, йому можуть інкримінувати образу конституційного органу Республіки Польща, а також погрози на адресу президента держави.

    У польських правоохоронних органах зазначають, що відповідальність за такі дії передбачена статтею 226 Кримінального кодексу Польщі, яка встановлює покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі строком до двох років. Остаточне рішення щодо обвинувачень залежатиме від результатів експертизи запису, його автентичності та встановлення всіх обставин появи аудіоматеріалу в мережі.

    Інцидент відбувається на тлі підвищеної уваги польських правоохоронців до контенту в соціальних мережах та месенджерах, який може містити ознаки погроз державним посадовцям або інституціям. У поліції підкреслюють, що будь-які подібні висловлювання, незалежно від контексту, розглядаються як потенційні загрози національній безпеці та підлягають ретельній перевірці.

    Водночас ситуація розвивається на тлі політичної напруженості у відносинах між Польщею та Україною, яка останнім часом опинилася у центрі суспільної уваги в обох країнах. Раніше рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла викликало значний резонанс і стало причиною дипломатичних заяв з обох сторін. Польська влада пояснила свій крок історико-політичними мотивами, тоді як українська сторона у відповідь ініціювала повернення низки державних нагород польського походження окремими високопосадовцями.

    На цьому тлі в польському суспільстві триває активне обговорення питань безпеки, міграції та інформаційного впливу, а правоохоронні органи посилюють контроль за потенційно конфліктними ситуаціями в інформаційному просторі. Справу затриманого українця наразі розглядають як частину ширшої практики реагування на інциденти, пов’язані з можливими загрозами державним діячам.

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння землями лісового фонду поблизу одного з найвідоміших туристичних центрів України – Буковелю. За даними слідства, організована злочинна група намагалася привласнити 17 гектарів лісових земель у Поляницькому лісництві на Івано-Франківщині. Серед фігурантів справи – колишні посадовці, представники бізнесу, фахівці із землеустрою та навіть чинний працівник прокуратури.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, правоохоронці встановили діяльність організованої злочинної групи, яка діяла на території Яремчанської громади та була причетна до незаконного оформлення земельних ділянок лісового фонду неподалік туристичного комплексу Буковель.

    Йдеться про 14 земельних ділянок загальною площею близько 17 гектарів, розташованих у межах Поляницького лісництва державного підприємства «Ворохтянський лісгосп». За попередніми оцінками, ринкова вартість цих земель становить майже 38 мільйонів гривень.

    Слідство вважає, що головною метою учасників схеми було виведення земель із державної власності для подальшого використання у комерційних цілях. З огляду на стрімкий розвиток туристичної інфраструктури навколо Буковелю, вартість земельних ділянок у цьому районі постійно зростає, що робить їх особливо привабливими для забудовників та інвесторів.

    За даними прокуратури, до складу організованої групи входили колишній керівник одного з відділів Держгеокадастру в Яремче, колишні правоохоронці, інженери, геологи, геодезисти, місцеві підприємці та представники будівельного бізнесу. Крім того, серед підозрюваних виявився чинний працівник прокуратури.

    За версією слідства, схема працювала за відпрацьованим механізмом. Учасники групи виготовляли підроблену технічну документацію, змінювали інформацію щодо цільового призначення земель, оформлювали фіктивні документи та реєстрували ділянки через підставних осіб.

    Після цього землі отримували кадастрові номери та проходили державну реєстрацію як приватна власність. У перспективі ділянки планували використовувати для забудови або перепродажу за значно вищою ціною.

    Руслан Кравченко зазначив, що наразі семи учасникам злочинної організації вже повідомлено про підозру.

    Водночас це не перший епізод розслідування. За словами генерального прокурора, правоохоронці раніше вже завершили розслідування щодо інших учасників цієї ж схеми.

    «Це не перший епізод діяльності даної групи. Раніше до відповідальності вже було притягнуто шістьох учасників. Їх визнано винними та засуджено», – повідомив Кравченко.

    Загалом у межах цієї справи до суду вже направлено 13 обвинувальних актів.

    Одним із ключових результатів роботи правоохоронців стало повернення незаконно привласнених земель державі. Через суд прокурорам вдалося повернути у власність держави 26 земельних ділянок, які були виведені з державного лісового фонду за допомогою незаконних схем.

    Фахівці зазначають, що проблема незаконного відчуження земель навколо Буковелю залишається актуальною вже багато років. Через стрімке зростання туристичного бізнесу в регіоні попит на землю поблизу курорту постійно збільшується.

    Буковель залишається найбільшим гірськолижним курортом України та одним із головних туристичних центрів країни. Щороку регіон відвідують сотні тисяч туристів, що стимулює активне будівництво готелів, котеджів, ресторанів та іншої інфраструктури.

    Саме через це землі навколо курорту часто стають предметом суперечок, судових процесів та кримінальних розслідувань.

    Екологи неодноразово наголошували, що хаотична забудова Карпат створює додаткові ризики для природних екосистем регіону. Незаконне вилучення лісових земель може призводити до вирубки лісів, порушення природного балансу та збільшення ризику паводків і зсувів.

    У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває. Слідчі перевіряють можливу причетність інших осіб до функціонування схеми та встановлюють усі обставини незаконного оформлення земель.

    Особливу увагу приділяють аналізу документів, на підставі яких земельні ділянки були виведені з державного лісового фонду та отримали новий статус.

    На думку експертів, справа може стати одним із найбільш резонансних земельних розслідувань останнього часу в Карпатському регіоні. Вона демонструє масштаби інтересу до земель поблизу туристичних центрів та ризики корупційних схем у сфері землекористування.

    Правоохоронці запевняють, що робота щодо повернення державі незаконно привласнених земель триватиме й надалі, а всі особи, причетні до організації схеми, нестимуть відповідальність згідно із законом.

  • Смертельний напад у Борисполі: кане-корсо вирвалися з двору та загризли пенсіонерку

    Смертельний напад у Борисполі: кане-корсо вирвалися з двору та загризли пенсіонерку

    У Борисполі Київської області сталася трагедія, яка сколихнула місцеву громаду. Дві собаки породи кане-корсо напали на 79-річну жінку просто на території її домоволодіння. Пенсіонерка отримала тяжкі травми та була госпіталізована до лікарні, однак врятувати її життя медикам не вдалося. Правоохоронці вже затримали власницю тварин і відкрили кримінальне провадження.

    Про інцидент повідомили у Головному управлінні Національної поліції Київської області. За попередніми даними слідства, трагедія сталася на одному з приватних подвір’їв у Борисполі. Саме там проживала 79-річна жінка, яка стала жертвою нападу собак.

    Слідчі встановили, що дві собаки породи кане-корсо вибігли з території сусіднього домоволодіння та опинилися на подвір’ї потерпілої. З яких причин тварини залишили межі двору та як саме змогли потрапити до сусіднього обійстя, наразі встановлюють правоохоронці.

    За словами поліцейських, напад був надзвичайно агресивним. Літня жінка зазнала численних тяжких травм. На місце події викликали медиків, які надали потерпілій екстрену допомогу та госпіталізували її до лікарні.

    Попри зусилля лікарів, врятувати пенсіонерку не вдалося. Отримані внаслідок нападу ушкодження виявилися несумісними з життям. Через деякий час після госпіталізації жінка померла.

    У поліції поки не розголошують детального характеру травм з етичних міркувань та в інтересах слідства. Водночас правоохоронці підтверджують, що саме тілесні ушкодження, завдані тваринами, стали причиною смерті потерпілої.

    Після отримання повідомлення про трагедію на місце події прибули слідчо-оперативна група, криміналісти та працівники Бориспільського районного управління поліції. Правоохоронці провели огляд місця події, зафіксували обставини нападу та розпочали комплекс першочергових слідчих дій.

    У межах розслідування була затримана власниця собак. Наразі жінка перебуває у процесуальному статусі затриманої особи, а слідчі з’ясовують усі обставини утримання тварин, їхній стан та можливі порушення правил безпечного поводження з собаками.

    Слідчі Бориспільського районного управління поліції за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури відкрили кримінальне провадження за частиною першою статті 119 Кримінального кодексу України – вбивство через необережність.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі строком від трьох до п’яти років.

    Правоохоронці наголошують, що остаточна правова оцінка діям власниці собак буде надана після завершення всіх необхідних експертиз та слідчих заходів. Також буде встановлено, чи були дотримані вимоги щодо утримання великих собак та чи вживала власниця достатніх заходів для недопущення їх виходу за межі приватної території.

    Порода кане-корсо належить до великих службових та охоронних собак. Дорослі представники цієї породи можуть важити понад 50 кілограмів та мають значну фізичну силу. За умови належного виховання кане-корсо вважаються керованими та відданими власнику тваринами, однак фахівці наголошують, що такі собаки потребують професійної дресури, соціалізації та постійного контролю.

    Трагедія у Борисполі викликала широкий резонанс серед мешканців міста та користувачів соціальних мереж. Люди висловлюють співчуття рідним загиблої жінки та закликають ретельно розслідувати всі обставини події.

    Експерти з безпеки утримання тварин зазначають, що подібні випадки трапляються вкрай рідко, однак майже завжди пов’язані з неналежним контролем за великими собаками або порушенням правил їх утримання. Саме тому результати слідства можуть мати важливе значення для встановлення причин трагедії.

    Наразі правоохоронці продовжують опитування свідків, збір доказів та проведення необхідних експертиз. Остаточні висновки щодо причин смертельного нападу та ступеня відповідальності власниці собак будуть зроблені після завершення досудового розслідування.

    Трагічна загибель 79-річної мешканки Борисполя стала однією з найрезонансніших подій на Київщині останніх днів і вкотре привернула увагу до питання відповідального утримання потенційно небезпечних тварин.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    Вижив після фронту, але помер у лікарні: у Києві розслідують загадкову смерть бійця

    У Києві правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом смерті військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Кузнєцова, який помер у столичній лікарні після лікування бойових поранень. Справу відкрито після публічних заяв про можливу неналежну медичну допомогу та ймовірну халатність з боку працівників медичного закладу.

    Про це повідомила поліція Києва.

    За інформацією правоохоронців, кримінальне провадження розслідується одразу за двома статтями Кримінального кодексу України: частиною першою статті 115 (умисне вбивство) та частиною першою статті 140 (неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків). Саме така практика є типовою для подібних випадків, коли необхідно провести повне та неупереджене розслідування обставин смерті людини.

    Наразі слідчі призначили комплекс експертиз, які мають встановити безпосередню причину смерті військового, а також з’ясувати, чи були допущені порушення під час надання медичної допомоги.

    Резонанс навколо цієї історії виник після публікації волонтерки Оксани Корчинської, яка повідомила подробиці перебування Сергія Кузнєцова у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

    За її словами, військовий отримав кілька осколкових поранень під час виконання бойових завдань. Зокрема, йшлося про поранення ніг, живота та спини. Після евакуації та госпіталізації боєць перебував при свідомості, проходив лікування та, за словами близьких, демонстрував позитивну динаміку одужання.

    Однак згодом стан військового почав погіршуватися. Волонтерка стверджує, що сам Сергій неодноразово скаржився на сильний біль у спині та просив лікарів звернути увагу на це поранення. Подібні зауваження медикам нібито висловлювала і його мати, яка повідомляла про підвищення температури тіла у сина та інші тривожні симптоми.

    За словами Корчинської, коли військовий скаржився на погіршення самопочуття, його переводили до реанімаційного відділення та застосовували медикаментозний сон. При цьому родичі та волонтери вважають, що справжню причину погіршення стану так і не було своєчасно встановлено.

    Особливо болісними стали останні дні життя військового. Волонтерка розповіла, що на світанку одного із днів Сергій зателефонував матері та повідомив, що почувається дуже погано. Він говорив про тривожні передчуття, скаржився на стан здоров’я та хвилювався за своїх домашніх улюбленців, які залишилися у зоні бойових дій.

    У понеділок, за словами родини, військовому зробили кардіограму. Лікарі, як стверджує мати, повідомили, що серце працює нормально і причин для занепокоєння немає. Проте вже наступного дня вранці Сергій Кузнєцов помер.

    Саме ця послідовність подій стала підставою для численних запитань з боку родини, волонтерів та побратимів військового.

    Окрему увагу привернули заяви про те, що подібні скарги на якість медичної допомоги у цьому закладі вже лунали раніше. За словами Оксани Корчинської, ще у квітні представники понад 80 служб супроводу військових зверталися до Командування Медичних сил України із проханням переглянути маршрутизацію поранених бійців та припинити направлення частини пацієнтів до цього медичного закладу.

    Водночас офіційних висновків щодо роботи лікарні наразі немає. Саме тому правоохоронці наголошують: говорити про наявність провини медичних працівників передчасно до завершення всіх слідчих дій та отримання результатів експертиз.

    Експертам належить встановити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між діями або бездіяльністю медичного персоналу та смертю військовослужбовця. Також буде перевірено, чи відповідали дії лікарів чинним протоколам лікування бойових травм і чи були проведені всі необхідні діагностичні процедури.

    Смерть Сергія Кузнєцова викликала широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах українці закликають провести максимально відкрите та неупереджене розслідування, адже йдеться про військового, який отримав поранення під час захисту країни.

    Правоохоронці запевняють, що всі обставини трагедії будуть ретельно перевірені. Остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень з боку медичного персоналу стануть відомі після завершення судово-медичних та інших експертиз.

    Наразі розслідування триває. Поліція, прокуратура та експертні установи працюють над встановленням усіх деталей справи, яка вже стала однією з найрезонансніших медичних історій останніх тижнів у столиці.

  • Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    На Закарпатті завершився розгляд справи, яка навесні сколихнула всю Україну. Суд виніс вирок 32-річній мешканці Хустського району, яка намагалася передати власних малолітніх дітей сторонній особі для використання у жебракуванні. За двотижневу «оренду» 11-річного сина та 5-річної доньки жінка планувала отримати 1000 доларів США. Суд визнав її винною у торгівлі людьми та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про вирок повідомили в органах прокуратури. За даними слідства, мешканка села Ільниця самостійно шукала людину, яка погодилася б взяти дітей для жебракування. Вона домовилася про передачу хлопчика та дівчинки на два тижні, розраховуючи отримати по 500 доларів за кожну дитину. Таким чином загальна сума оборудки становила 1000 доларів.

    Правоохоронці встановили, що жінка усвідомлювала характер майбутньої експлуатації дітей та погоджувалася на те, що вони будуть використовуватися для випрошування грошей. Слідчі задокументували переговори та підготовку до передачі дітей. У квітні 2026 року під час отримання обумовленої суми неподалік Іршави жінку затримали співробітники поліції.

    Після затримання їй було повідомлено про підозру за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх осіб із метою експлуатації. Ця стаття передбачає особливо сувору відповідальність, коли злочин вчиняється щодо дітей або батьками стосовно власних дітей.

    Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину та висловила каяття. Водночас суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для підтвердження факту підготовки до експлуатації дітей та їх передачі за винагороду. У результаті жінку засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Особливу увагу правоохоронці приділили подальшій долі дітей. Після викриття злочину двох дітей, яких мати намагалася передати для жебракування, а також їхню 8-річну сестру вилучили із небезпечного середовища. Наразі всі троє перебувають під опікою рідної бабусі та забезпечені необхідними умовами проживання. У прокуратурі наголосили, що діти перебувають у безпеці та отримують необхідну підтримку.

    Історія викликала широкий суспільний резонанс не лише через цинізм злочину, а й через те, що його вчинила рідна мати. Соціальні мережі після оприлюднення деталей справи буквально вибухнули хвилею обурення. Користувачі називали випадок одним із найшокуючіших за останній час та вимагали максимально суворого покарання.

    Експерти наголошують, що жебракування залишається однією з форм експлуатації дітей, яка часто прихована від сторонніх очей. Діти можуть використовуватися для випрошування грошей у громадських місцях, на транспортних вузлах або біля торговельних центрів. У багатьох випадках отримані кошти привласнюють дорослі організатори таких схем.

    За даними правоохоронців, останніми роками в Україні фіксується зростання кількості викритих фактів експлуатації дітей. Серед найпоширеніших форм — примусове жебракування, трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність та сексуальна експлуатація. Саме тому правоохоронні органи та соціальні служби приділяють особливу увагу виявленню подібних злочинів.

    У прокуратурі зазначають, що завдяки оперативним діям вдалося не допустити фактичної передачі дітей для експлуатації. В іншому випадку наслідки для малолітніх могли бути надзвичайно тяжкими як фізично, так і психологічно.

    На тлі цієї справи увагу привертають і подібні випадки в інших регіонах країни. Нещодавно у Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка також передала власного сина сторонній особі для використання у жебракуванні. Правоохоронці наголошують, що кожен такий випадок розглядається як тяжкий злочин проти прав та свобод дитини.

    Фахівці закликають громадян не залишатися байдужими, якщо вони стають свідками можливих фактів експлуатації дітей. Будь-яка інформація може допомогти запобігти злочину та врятувати дитину від небезпеки.

    Вирок у справі закарпатської матері став черговим сигналом про те, що торгівля людьми та експлуатація дітей залишаються серйозною проблемою навіть під час війни. Водночас ця історія завершилася тим, що дітей вдалося захистити, а винну особу — притягнути до відповідальності.

  • «Чоловічі вечірки» з наркотиками та перевдяганнями: у Києві затримали організатора підпільного наркопритону

    «Чоловічі вечірки» з наркотиками та перевдяганнями: у Києві затримали організатора підпільного наркопритону

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин. За даними слідства, 50-річний мешканець столиці не лише зберігав вдома значні обсяги заборонених речовин, а й організовував закриті вечірки для знайомих, під час яких відбувалося вживання наркотиків. Тепер чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. Слідчі встановили, що підозрюваний протягом тривалого часу незаконно придбавав, зберігав та збував наркотичні засоби й психотропні речовини в особливо великих розмірах.

    За інформацією правоохоронців, продаж заборонених речовин відбувався безпосередньо у квартирі чоловіка. Саме туди регулярно приходили його знайомі, які купували наркотики та залишалися для їх вживання. Слідство стверджує, що під час таких зустрічей гості перебували під впливом психоактивних речовин та брали участь у специфічних розвагах, зокрема перевдягалися у жіночий одяг.

    Правоохоронці провели санкціонований обшук за місцем проживання підозрюваного. Результати операції виявилися вражаючими навіть для досвідчених слідчих. У квартирі було знайдено понад 2,5 кілограма різноманітних наркотичних та психотропних речовин.

    Серед вилученого:

    • близько 1,5 кілограма канабісу;
    • майже 1 кілограм кетаміну;
    • галюциногенні гриби;
    • MDMA (екстазі);
    • амфетамін;
    • 150 марок із психотропною речовиною LSD.
    Фото прокуратури
    Фото прокуратури

    За оцінками експертів, вартість вилучених наркотиків на «чорному ринку» може сягати сотень тисяч гривень.

    Наразі чоловікові повідомлено про підозру за статтею, що передбачає відповідальність за незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів і психотропних речовин в особливо великих розмірах. Київська міська прокуратура вже звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    У разі доведення вини підозрюваному загрожує від дев’яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Фото прокуратури

    Боротьба з наркозлочинністю залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів. Лише за останній рік у столиці було ліквідовано десятки каналів збуту наркотиків та викрито організаторів підпільних лабораторій і наркопритонів. Водночас правоохоронці наголошують, що поширення синтетичних наркотиків та психотропів залишається серйозною проблемою для великих міст України.

    Слідчі дії у справі тривають. Правоохоронці встановлюють усіх можливих спільників підозрюваного, а також джерела постачання наркотичних речовин і коло осіб, які могли бути причетні до незаконної діяльності.