Позначка: прокуратура.

  • Власник “Гулівера” Віктор Поліщук буде відстоювати свою честь у суді

    Власник “Гулівера” Віктор Поліщук буде відстоювати свою честь у суді

    Український бізнесмен Віктор Поліщук, власник торгово-розважального і бізнес-центру “Гулівер” у Києві, розпочав юридичний спор проти Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Підставою для подання позову є захист честі, гідності та ділової репутації підприємця.

    Відповідно до даних, розміщених на сайті Шевченківського районного суду Києва, 18 липня 2024 року відбувся авторозподіл, і позов Поліщука проти АРМА та ПАТ “Юридична практика” розглядатиме суддя Тетяна Левицька.

    Image

    На початку червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора і дозволив передачу комплексу “Гулівер” в управління АРМА. Однак, представники “Гуліверу” заявляють, що таке рішення грубо порушує процесуальні та матеріальні норми права та фактично означає захоплення бізнесу за сприяння правоохоронних та силових органів.

    Поки що невідомо, як ця ситуація буде розвиватися далі, адже представники компанії-власника комплексу в судах доводять безпідставність та незаконність такого рішення.

  • Масштабна спецоперація прокуратури щодо розкрадання 138 мільйонів гривень ЗСУ

    Масштабна спецоперація прокуратури щодо розкрадання 138 мільйонів гривень ЗСУ

    Офіс генерального прокурора України виявив і повідомив про масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття осіб, які розкрадали кошти, призначені для потреб Збройних Сил країни. За останніми даними, загальна сума зловживань становить понад 138 мільйонів гривень.

    “Проведено масштабну спецоперацію з викриття організаторів та учасників злочинних схем з розкрадання бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України. Загальна сума збитків державі − понад 138 млн грн. Причетними до розкрадань коштів виявилися службовці квартирно-експлуатаційних підрозділів спільно з представниками комерційних структур майже в усіх регіонах України”.

    Також повідомляється, що окремих службовців спіймали і на недбалому ставленні до військової служби та незаконному збагаченні.

    “За результатами слідчих дій затримано та повідомлено про підозру 30 особам, з них 15 − у складі організованих злочинних груп. Серед підозрюваних − 3 начальники квартирно-експлуатаційних управлінь у м. Харкові, на Миколаївщині та Дніпропетровщині, 7 начальників квартирно-експлуатаційних відділів у містах Кропивницькому, Чернігові, Львові, на Прикарпатті, Житомирщині, Волині та Луганщині, а також представники комерційних структур”, − наголосили в ОГП.

    Деталі: Цим посадовцям інкримінують розтрату та привласнення коштів під час закупівель за завищеними цінами паливної деревини для потреб оборони, електроенергії, природнього газу, меблів для армії, проведення будівельних робіт на об’єктах військової інфраструктури тощо.

    Одного з підозрюваних − начальника регіонального КЕВ підозрюють у незаконному набутті активів на суму 11,7 млн грн. Йдеться про комерційне майно, земельні ділянки, інші засоби та речі, які фігурант оформлював на довірену особу.

    Згідно з посадовими обов’язками, чиновник контролював закупівлі та обслуговування військового майна регіону.

    Він оформив солдатом близького родича дружини до однієї з частин ЗСУ Львова. Згодом солдат став власником житлового будинку та земельної ділянки у селі Брюховичі Львівського району, ринкова вартість яких орієнтовно складає 300 тис. дол. США.

    Доходи, які б дозволяли здійснити будівництво такої коштовної нерухомості й проведення у ній ремонтних робіт у родича фігуранта були відсутні. Тому він нібито взяв позику 100 тис. доларів США у доньки посадовця, яка є студенткою місцевого вишу. Але ці кошти посадовець в декларації не вказав.

    За подібною схемою була придбана квартира у Львові площею майже 100 кв м в елітному районі. Згідно з відкритими відомостями місцевих сайтів з нерухомості орієнтовна вартість такої квартири складає понад 4 млн грн.

    Посадовець ще й придбав для доньки позашляховик преміумкласу, який знов таки оформив на свого родича з численними порушеннями законодавства.

    Посадовцю повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

    Суд наклав арешти на автомобіль, квартиру та земельну ділянку з будинком в елітному районі Львова.

    Фігуранта на два місяці відсторонили від посади, йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у сумі 3 млн гривень.

  • Що сталося з готівкою, яку ДБР знайшла у Миколи Тищенка?

    Що сталося з готівкою, яку ДБР знайшла у Миколи Тищенка?

    На початку цього тижня в Україні виникла суттєва ситуація, пов’язана з нардепом Миколою Тищенком, якого підозрюють у серйозному правопорушенні. Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань відмовилися розголошувати подробиці стосовно готівки, яку вилучили під час обшуків у народного депутата.

    Де вилучена готівка Тищенка? Правоохоронці засекретили інформацію фото 1
    Де вилучена готівка Тищенка? Правоохоронці засекретили інформацію фото 2

    У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

    У помешканні народного депутата Миколи Тищенка пройшов обшук, під час якого правоохоронці вилучили готівку

    Вже під час розгляду справи у суді Микола Тищенко просив слідчих залишити йому гроші, знайдені під час обшуку.
    «Тому я вчора казав: залиште мені мої гроші, мені немає за що буде жити!.. Я їх заробляв 30 років, от цими руками! І ні в кого нічого не взяв, і цим пишаюсь, і мій батько, і моя родина цим пишається», – емоційно звернувся нардеп.

    Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

    У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

    Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

    20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

    Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

    Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

  • Депутат Сумської облради вбив людину з мисливської зброї

    Депутат Сумської облради вбив людину з мисливської зброї

    У Сумській області депутат обласної ради вбив людину з мисливської зброї. Про це повідомила Сумська обласна прокуратура.

    Інцидент стався 21 червня близько 19:00 на території мисливського господарства “Північний ліс” у селі Заріччя Конотопського району.

    “Під час пристрілки власного мисливського карабіна депутат, замість встановленої мішені, вистрілив у працівника лісництва, який перебував у зоні ведення вогню,” – повідомили у прокуратурі. Вогнепальне поранення виявилося смертельним, 46-річний чоловік помер на місці.

    Депутату Сумської обласної ради оголошено підозру за умисне вбивство майстра лісу (ч. 1 ст. 115 КК України). Наразі підозрюваний перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Йому загрожує від 7 до 15 років ув’язнення.

  • Кримінальне покарання для Данила Гетманцева

    Кримінальне покарання для Данила Гетманцева

    Адвокат Андрій Лещенко висловив серйозне попередження стосовно можливого кримінального покарання для Данила Гетманцева в разі, якщо його вина у втручанні в діяльність судових органів буде доведена.

    За словами юриста, якщо фактичне втручання Гетманцева в роботу судових органів буде підтверджено із достатньою впевненістю, це може мати серйозні правові наслідки. Кримінальні санкції можуть бути застосовані в залежності від характеру і обставин втручання.

    Якщо в суді буде доведена вина у втручанні в діяльність судових органів, голові податкового комітету Ради Данилу Гетманцеву може загрожувати кримінальна відповідальність. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Андрій Лещенко.

    Раніше Гетманцев опублікував у Telegram-каналі кілька дописів , у яких, закликав громадськість до тиску на суд та відверто критикував рішення суддів. Суддя Шевченківського районного суду Києва Віталій Циктіч звернувся до Вищої ради правосуддя і Офісу Генерального прокурора із заявою про тиск з боку Гетманцева і намагання нардепа впливати на рішення суду і втручатись у його діяльність.

    Заява про тиск розглядається ВРП, потім, якщо вона є обґрунтованою, то Вища рада правосуддя її задовольняє і  відомості  передають  до уповноважених органів – в Офіс Генерального прокурора, чи уповноваженим органам досудового слідства. Надалі правоохоронні органи після отримання повідомлення про злочин зобов’язані внести відомості про кримінальне правопорушення  в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування

    – зазначив Лещенко.

    Він додав, що у разі, якщо суд  визнає  особу винною, то йому загрожує  кримінальне покарання за втручання в діяльність судових органів.

    “Тут може бути кримінальна відповідальність, передбачена статтею 376 ККУ щодо втручання у діяльність судових органів. Але тут треба з’ясувати, яка була мета кримінального правопорушення –  перешкодити виконанню службових обов’язків судді  або  добитися винесення неправосудного рішення”, – зазначив Лещенко.

    Адвокат додав, що це кримінальне правопорушення  є нетяжким злочином, і за частиною 1 статті 376 КК України карається штрафом або виправними роботами на строк до двох років, а за частиною 2 цієї статті  максимальне покарання за нього –  позбавлення волі на строк до 3-х років.

    Нагадаємо

    Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський наголосив, що такими закликами Гетманцев порушує Кримінальний кодекс України. Нардеп, за його словами, зокрема закликає до втручання в діяльність суду, а також порушує презумпцію невинуватості.

    Адвокат Дмитро Касьяненко зазначив, що допис Гетманцева може бути розцінений як тиск на суддю та вплив на його рішення. Юрист Сергій Лисенко зазначив, що Гетманцев через соцмережі намагається впливати на суд  через громадську думку і перебирає на себе роль судді визначаючи, яке рішення Феміди буди законним у кримінальному провадженні щодо нелегального тютюну.

  • Розслідування загибелі військовозобов’язаного у Житомирській області, нещасний випадок чи умисне вбивство?

    Розслідування загибелі військовозобов’язаного у Житомирській області, нещасний випадок чи умисне вбивство?

    Житомирська обласна прокуратура, яка спеціалізується на справах у сфері оборони Центрального регіону, веде розслідування смерті військовозобов’язаного після його візиту до місцевого територіального центру комплектування. Про це було повідомлено Офісом генерального прокурора 6 червня.

    Попередньо справу кваліфікували за статтею про умисне вбивство.

    “За даними слідства, громадянина доставили до РТЦК та СП Житомирської області для проходження ВЛК. За попередньою інформацією, там у нього стався епілептичний напад. Чоловіка каретою швидкої медичної допомоги доставили до реанімації. 2 червня у лікувальному закладі лікарі констатували його смерть”, – зазначено у повідомленні.

    Правоохоронці наразі встановлюють всі обставини події, а справу розслідує Звягельський районний відділ Національної поліції в Житомирській області. Попередньо, 32-річний місцевий житель Сергій Ковальчук помер після візиту до Звягельського РТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії.

    Інформація від військових свідчить, що перед прибуттям до ТЦК Ковальчук “декілька днів зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань”. Слідчо-оперативна група, яка працювала на місці події, нібито кваліфікувала подію як “самокаліцтво”, заявили в оприлюдненому 4 червня повідомленні Житомирського обласного ТЦК та СП.

    Але батько загиблого, Микола Ковальчук, стверджує, що його син був убитий. Він посилається на медичні висновки, згідно з якими Сергій мав перелом кістки склепіння та черепа. За словами чоловіка, загиблий потрапив до лікарні 29 травня і провів три з половиною доби в реанімації. Микола Ковальчук також додав, що поліція розпочала розслідування на звернення родини.

    Завідувач відділення реанімації та інтенсивної терапії Звягельської лікарні, Анатолій Бортник, розповів, що стан Ковальчука був дуже тяжким одразу після госпіталізації.

    Поліція веде розслідування за статтею 128 Кримінального кодексу України “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Про це повідомила заступниця начальника відділу комунікацій Головного управління поліції в Житомирській області Іванна Сілецька.

  • Ще немає підозр у справі загибелі військовослужбовців 128-ї бригади, слідство продовжує розслідування

    Ще немає підозр у справі загибелі військовослужбовців 128-ї бригади, слідство продовжує розслідування

    Слідство досі не вручило жодної підозри особам, які можуть бути причетними до загибелі військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади у Запорізькій області.

    “У цьому кримінальному провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою забезпечення повного, всебічного, ефективного та неупередженого дослідження обставин вчинення кримінальних правопорушень і закінчення досудового розслідування у розумні строки”, – йдеться в документі.Удар по 128 бригаді на Запоріжжі

    Удар по 128 бригаді на Запоріжжі

    Розслідування триває за фактами державної зради і недбалого ставлення до військової служби. Журналісти, з матеріалів судового реєстру, дізналися, що слідчі ДБР вилучили мобільний телефон та два ноутбуки у командира реактивної артилерійської батареї.

    “На цій техніці, як зазначає слідство, встановлено шпигунське програмне забезпечення, за допомогою якого міг статися витік інформації про місце розташування військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Частина з них була задіяна у заході з нагородження до Дня ракетних військ і артилерії, коли Росія нанесла прицільний ракетний удар по українських захисниках”, – зазначається в матеріалі.

    Також було допитано заступника командира розвідувальної роти з морально-психологічного забезпечення, який входив до кола військових, що знали про нагородження військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади 3 листопада 2023 року.

    За його словами, у середині жовтня 2023 року він зіткнувся з проблемами входу в акаунт у месенджері Signal, де пізніше публікувалися дані про нагороджених осіб. Свідок зазначив, що змінив сім-карту і увійшов до групи в Signal з новим номером. Він також звернув увагу на те, що в акаунті з його попереднім номером змінився нікнейм на “ivan75hz”, хоча він цього не робив. Наразі суд арештував телефон цього військового.

    Крім того, щодо командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Дмитра Лисюка було складено протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 статті 172-16 Кодексу про адмінправопорушення (“Бездіяльність військової влади”). Військовослужбовцю закидалося те, що протягом 3-7 листопада 2023 року він не повідомив (ані усно, ані письмово) про загибель військових керівнику Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Таким чином командир бригади порушив дисциплінарний статут ЗСУ та внутрішні інструкції Міноборони, стверджує слідство, – додали журналісти.

    Ця справа розвалилася в суді, оскільки прокуратура не зібрала достатньо доказів (не відібрала пояснень у полковника Лисюка, не вказала свідків). Нагадаємо, 4 листопада у 128-й бригаді сталася трагедія – окупанти завдали удару по українських військовослужбовцях в одному з прифронтових сіл Запорізької області під час шикування для вручення нагород із нагоди дня ракетних військ та артилерії.

    У Закарпатській області оголошено триденну жалобу за загиблими воїнами. 128-ма бригада підтвердила загибель 19 воїнів через ракетний удар РФ. У ДБР повідомили, що Міноборони розслідує дії посадовців, які організували шикування бійців 128-ї бригади.

  • У Києві затримали наркоторговців, які в військовій формі доставляли кокаїн під час комендантської години

    У Києві затримали наркоторговців, які в військовій формі доставляли кокаїн під час комендантської години

    Прокуратура Києва повідомляє про успішну операцію з ліквідації групи наркоторговців, які використовували військову форму та спеціальні автомобільні номери для маскування під час розповсюдження кокаїну в комендантську годину.

    Про це повідомляє прокуратура.

    Злочинне угруповання діяло з лютого по травень 2024 року. Вдень покупці могли самостійно забирати кокаїн, а вночі діяла послуга доставки. Кур’єри, одягнені у військову форму, на лобове скло автомобілів кріпили чорні спецномери та видавали себе за військових-резервістів. На блокпостах вони показували фальшиві довідки, що дозволяло їм безперешкодно пересуватися містом під час комендантської години.

    Схема діяла з лютого по травень 2024 року. За грам кокаїну брали 300 доларів. Також продавали канабіс.

  • Справедливість на боці злочинців? Відомий кримінальний авторитет Журавель, що напав зі зброєю на поліцію, вийшов на волю

    Справедливість на боці злочинців? Відомий кримінальний авторитет Журавель, що напав зі зброєю на поліцію, вийшов на волю

    Відомий кримінальний авторитет Віктор Журавель (відомий як Віха), що був затриманий у місті Бровари через напад на поліцейських, був випущений під заставу.

    Прокуратура 10 травня під час судового засідання щодо встановлення запобіжного заходу для Журавля настоювала на триманні під вартою під час слідства без можливості внесення застави.

    Проте суддя Броварського міськрайонного суду Київської області, Олександр Скрипка, не вважав жодного з аргументів прокурорів достатньо серйозним. Після шести годин засідання він вирішив, що тримання під вартою без застави є занадто суворим для цього контроверсійного кримінальника. Таким чином, суд призначив йому два місяці під вартою — до 8 липня. Незважаючи на це, розмір застави склав лише 242 тисячі гривень.

    За інформацією, наданою нашим джерелом в прокуратурі, така сума застави викликала шок у всіх, оскільки підозрюваний має змогу внести її одразу. Натомість, щодо можливості Віктора Журавля перешкоджати слідству та тиснути на свідків, правоохоронці не мають сумнівів.

    Рішення судді викликало значне обурення у соціальних мережах. Користувачі висловлюють сумніви, чи це справді суд Броварського району, чи, можливо, Баришівського. Деякі вважають, що для “збройного барона” встановлена сума застави є занадто мізерною. Інші стверджують, що це лише “театральна постанова”, а можливо, й “гроші вирішують все” та “судді також повинні нести відповідальність”.

    Суддя Олександр Скрипка, який ухвалив контроверсійне рішення, раніше працював у Житомирському райсуді. Проте кілька років тому його перевели до Броварів за наказом Вищої ради правосуддя від 3 червня 2021 року.

    За даними «Слідства.інфо», суддя Житомирського райсуду та кандидат до Вищого антикорупційного суду, Олександр Скрипка, не вказав жодного місця проживання поблизу місця роботи. Очевидно, для доїзду до роботи суддя щодня долає майже двісті кілометрів. Його єдиним декларованим місцем проживання є будинок у селі на Київщині.

    Згідно з декларацією, суддя живе разом із дружиною, трьома дітьми та батьками. Олександр Скрипка задекларував відразу два житлових будинки у селі Рогозів Київської області, які належать його батькові й матері. Крім того, сім’я судді володіє земельними ділянками загальною площею близько 17 гектарів та зерносховищем площею майже 400 квадратних метрів.

    Дружина судді, Тетяна Скрипка, працює у виконкомі Бориспільської міської ради й є старостою Рогозівської громади.

    За даними «Стопкор», у квітні 2023 року Олександр Скрипка прийняв три рішення поспіль на користь проросійських скандальних «піщаних» справ.

  • У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    Директору товариства з технагляду повідомлено про підозру у завданні збитків на ремонті покрівлі спортивного комплексу. Фігурант мав контролювати якість будівельних робіт в одному з приміщень столичного медичного університету. Натомість зловмисник підписав акти-приймання виконаних робіт, обсяг яких фактично не відповідав кінцевому результату. 

    Про це стало відомо з повідомлення поліції Києва.

    Слідством встановлено, що у квітні 2021 року між посадовими особами Національного медичного університету та підрядною організацією було укладено договір на проведення ремонтних робіт в одній з будівель.

    Підрядник мав здійснити капітальний ремонт покрівлі спортивного комплексу, а для здійснення технічного нагляду за їх роботою було залучено окреме товариство.

    “Директор контролюючої організації підписав акти-приймання виконаних робіт, хоча їхній фактичний обсяг не відповідав кінцевому результату, а витрати на будівництво були значно завищені, чим завдано бюджету держави збитків на понад 500 тисяч гривень”, – йдеться у повідомленні.

    Слідчі поліції, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури повідомили зловмиснику про підозру за неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок чого інтересам держави було завдано тяжких наслідків – тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу.

    Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.