Mmakaje

Позначка: РЕБ

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Виробник РЕБ опинився під питанням через використання криптовалютних розрахунків

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone опинився в центрі публічних звинувачень щодо можливого використання криптовалютних інструментів для легалізації коштів. Йдеться про діяльність ФОП Андрія Яковчука та ТОВ «Флай-Груп Україна», які, за даними з відкритих джерел, беруть участь у державних закупівлях обладнання для потреб Сил оборони.

    За інформацією, що поширюється у медіа, компанія з невеликим статутним капіталом — кілька тисяч гривень — регулярно перемагає у тендерах. При цьому частина фінансових операцій, як стверджується, може здійснюватися через пов’язані фізичні особи-підприємці та з використанням криптогаманців. Така модель розрахунків, на думку експертів з фінансового моніторингу, ускладнює простеження кінцевого руху коштів і потребує додаткової перевірки з боку контролюючих органів.

    Окремо звертається увага на структуру власності компанії «Флай-Груп Україна». Її засновниками вказані Юрков Тимофій Олександрович та Андрій Яковчук. Саме ця юридична особа фігурує у публічних закупівлях, пов’язаних із постачанням обладнання РЕБ. При цьому, як зазначається в повідомленнях, розрахунки можуть проходити через низку підконтрольних ФОП, що формує багаторівневу фінансову конструкцію.

    У публічному просторі також згадуються значні витрати, які можуть не відповідати масштабу задекларованого бізнесу. За оприлюдненими даними, родина підрядника нібито витратила близько 1 млн гривень, а окремо на відпочинок у Європі — ще 932 тис. гривень. Ці суми викликають питання щодо джерел походження коштів та відповідності витрат офіційним доходам.

    Наразі офіційних повідомлень про завершені кримінальні провадження щодо зазначених осіб у відкритих джерелах не оприлюднено. У подібних випадках зазвичай ініціюється перевірка з боку правоохоронних органів та фінансового моніторингу, яка має встановити законність походження коштів, коректність податкових зобов’язань та відповідність процедур державних закупівель чинному законодавству.

    Ситуація потребує юридичної оцінки та перевірки документів, адже йдеться про сферу оборонних закупівель, де прозорість фінансових операцій має особливе значення.

  • Підрядника Сил оборони запідозрили у виведенні коштів через криптогаманці

    Підрядника Сил оборони запідозрили у виведенні коштів через криптогаманці

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone опинився в центрі гучного скандалу через ймовірне використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Йдеться про діяльність ФОП Яковчука Андрія Юрійовича та пов’язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України.

    Згідно з наявними даними, власниками ТОВ «Флай-Груп Україна» є Юрков Тимофій Олександрович з Києва та Яковчук Андрій Юрійович із Нетішина. Статутний капітал компанії, яка регулярно перемагає у державних закупівлях, становить лише кілька тисяч гривень, що викликає запитання щодо її фінансової спроможності виконувати багатомільйонні контракти.

    У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

    Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

    При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

  • Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    У Білорусі розгорнуто масштабну перевірку бойової готовності збройних сил, яка за рішенням Олександра Лукашенка триватиме щонайменше до весни. Формально йдеться про оцінку відповідності армії сучасним стандартам, однак характер навчань і їхня тривалість викликають занепокоєння в Україні.

    Під час перевірки білоруські військові відпрацьовують застосування безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, а також залучають резервістів. Це свідчить не про рутинні навчання, а про комплексну підготовку, максимально наближену до умов реальних бойових дій.

    Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

    Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

    Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

    На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

    Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

    Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

    Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

    Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

    У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

  • Фігуранта справи про корупцію в закупівлях БпЛА та РЕБ звільнили під заставу

    Фігуранта справи про корупцію в закупівлях БпЛА та РЕБ звільнили під заставу

    У четвер, 20 листопада, з-під варти під заставу вийшов колишній керівник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко — фігурант гучної справи про можливу корупцію в закупівлях систем радіоелектронної боротьби та безпілотників для українських військових. Про це Суспільному Донбас повідомив його адвокат Олександр Тананакін.

    За словами захисника, суд погодився зменшити розмір застави через те, що Юрченко тривалий час перебував під вартою, а первинно визначена сума у 6 мільйонів гривень була «непомірною» для підозрюваного. Після зміни запобіжного заходу заставу зменшили до 2 мільйонів гривень. Частину суми Юрченко зібрав самостійно, іншу частину надали друзі, які допомогли оперативно внести кошти.

    Раніше об’єднання «Barristers» підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що запобіжний захід було пом’якшено після надання стороною захисту відповідних аргументів. Саме 2 мільйони гривень були внесені того ж дня, і Юрченка відразу звільнили з-під варти.

    Досудове розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди під час закупівель БпЛА та РЕБ. За версією НАБУ та САП, до схеми можуть бути причетні колишній голова Луганської ОВА, чинний народний депутат, командир військової частини та власник компанії-виробника дронів. Захист Юрченка наполягає: його дії не містять складу кримінального правопорушення, а сам він не причетний до інкримінованих злочинів.

  • Тактичний прорив ППО: український РЕБ вивів з ладу точність ракет “Кинджал”

    Тактичний прорив ППО: український РЕБ вивів з ладу точність ракет “Кинджал”

    За повідомленнями низки українських та іноземних медіа, українські підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) розробили й випробували методику, яка дозволяє збивати приціл російських протикорабельних та аеробалістичних ракет типу “Кинджал” без прямого вогневого перехоплення. Йдеться не про фізичне знищення ракети в польоті, а про втручання в її систему навігації, через що бойова частина відхиляється від запланованої траєкторії та не влучає у ціль.

    Офіційних коментарів від Міністерства оборони України або розробників відповідних систем у відкритому доступі станом на зараз немає, тож інформація залишається на рівні повідомлень джерел і аналітичних публікацій.

    За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

    Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

    У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

    Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

    Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

    Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

    Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

    Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

    Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

    Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

    Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

    • частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

    • росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

    • досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

    Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

    Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

  • Україна вразила платформу “Сиваш”: мінус ПТРК і техніка розвідки РФ

    Україна вразила платформу “Сиваш”: мінус ПТРК і техніка розвідки РФ

    Українські ВМС уразили російський гарнізон на буровій платформі “Сиваш” у Чорному морі. За даними флоту, ліквідовано розрахунок протитанкових ракет і знищено техзасоби розвідки та спостереження, якими окупанти контролювали акваторію між Кримом та узбережжям Одещини. Про операцію повідомили у ВМС; її також висвітлили низка міжнародних медіа.

    Платформа “Сиваш” входить до групи так званих “вишок Бойка” (“Петро Годованець”, “Таврида”, “Україна”), захоплених Росією після анексії Криму у 2014-му. Після захоплення РФ дооснастила установки системами розвідки, РЕБ і гідроакустики, перетворивши їх на вузли спостереження за поверхневою, повітряною та підводною обстановкою. Удар по “Сивашу” позбавляє противника частини сенсорного поля в північно-західній акваторії Чорного моря.

    Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

    Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

    “Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

  • Авіаційний фахівець назвав головну перешкоду для українських дронів — ціна

    Авіаційний фахівець назвав головну перешкоду для українських дронів — ціна

    Заступник директора компанії-виробника засобів радіоелектронної боротьби та авіаційний експерт Анатолій Храпчинський в ефірі «Київ24» заявив, що Україна має можливості для створення безпілотників із комплектуючими власного виробництва. За його словами, йдеться принаймні про можливість виготовляти модулі та двигуни для FPV-дронів — важливий крок у напрямку технологічної незалежності.

    «Починаючи створювати будь-яку зброю, ми повинні розуміти, що комплектуючі, які всередині — це напрямок, куди ми повинні рухатися, тобто ми таким чином самі створюємо розвиток технологій та не залежимо від когось», — наголосив Храпчинський. Водночас він зауважив, що головна проблема — ціна: вартість виготовлення в Україні вища, ніж у Китаї, де двигуни масово випускають для багатьох ринків.

    Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

    У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

    Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.

  • На фронті з’явилися російські дрони з ШІ, які самі шукають ціль

    На фронті з’явилися російські дрони з ШІ, які самі шукають ціль

    На фронті проти України почали використовувати російські безпілотники з елементами штучного інтелекту, які здатні самостійно знаходити ціль та розпізнавати об’єкти. Про це повідомив український експерт із систем радіоелектроніки та зв’язку Сергій Бескрестнов, відомий у Telegram як автор каналу «Про зв’язок від Сергія Флеш».

    За його словами, йдеться про ворожий БПЛА моделі V2U. Якщо раніше на трофейних дронах виявляли LTE-модеми для передачі даних, то останні захоплені зразки вже не мають жодних каналів зв’язку. Такі апарати працюють повністю автономно: орієнтуються самостійно й атакують цілі без зовнішнього управління.

    Через відсутність каналів зв’язку засоби радіоелектронної боротьби не можуть придушити такі дрони — «нема що глушити», наголошує експерт. Це значно ускладнює протидію новій технології.

    «Флеш» зазначив, що подібні БПЛА становлять серйозну загрозу майбутнього. Вони здатні літати вздовж доріг чи залізничних колій, самостійно шукаючи цілі для атаки. Відомо вже про випадки, коли дрон ударив по скупченню людей на ринку.

  • Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    За інформацією наших джерел в Генштабі, сьогодні відбулися тристоронні консультації між польськими, українськими та білоруськими військовими з приводу порушення безпілотниками РФ повітряного кордону Польщі та використання Україною РЕБ.

    Як повідомляє джерело, “польська сторона зайняла жорстку позицію і питання використання РЕБ обговорюються дуже серйозно. Саме через це позиція Європи щодо Росії дуже стримана”.

    Нагадаємо, у ніч на 10 вересня під час масованої атаки РФ, в повітряний простір Польщі залетіли 19 російських дронів, 4 з яких було збито.