Позначка: санкційна політика

  • Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Кремлю перекривають доступ до технологій: під санкції потрапили розробники системи «Рассвєт»

    Україна запровадила нові санкції проти компаній та фізичних осіб, залучених до створення російської супутникової системи «Рассвєт», яку Москва планує використовувати для військового зв’язку та управління безпілотниками. Окремий пакет обмежень стосується 39 морських суден так званого тіньового флоту РФ, за допомогою яких Росія експортує нафту та інші енергоносії.

    Про нові санкційні рішення 30 жовтня повідомили в Офісі президента України.

    Президент Володимир Зеленський підписав укази про введення в дію відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони. До санкційного переліку, пов’язаного з російським супутниковим проєктом, увійшли 10 компаній та 19 громадян РФ.

    Йдеться про підприємства й фахівців, які беруть участь у розробці, виробництві компонентів і підготовці запуску низькоорбітальної супутникової мережі «Рассвєт».

    Цю систему Росія створює як власну альтернативу американському Starlink. За задумом розробників, вона має забезпечувати високошвидкісний супутниковий зв’язок на значних територіях, зокрема там, де немає стабільного доступу до наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    Однак українська сторона наголошує, що потенційне застосування такої технології виходить далеко за межі цивільного зв’язку.

    За оцінкою Офісу президента, після розгортання мережа може використовуватися російськими військами для передачі даних, координації підрозділів, управління ударними безпілотниками та наведення засобів ураження.

    Зокрема, йдеться про можливість забезпечення зв’язку з дронами типу «Шахед» і ракетними системами в режимі реального часу. Такі можливості потенційно можуть підвищити ефективність російських ударів і ускладнити протидію їм.

    Водночас повноцінне розгортання подібної системи потребує значної кількості супутників, наземної інфраструктури, абонентських терміналів і технологічного обладнання. Саме ці виробничі ланцюги Україна намагається обмежити санкціями.

    Серед підсанкційних підприємств — російське «Бюро 1440», яке виступає одним із ключових розробників та інтеграторів проєкту «Рассвєт».

    До переліку також внесли «Лабс 1440», що займається виробництвом сонячних батарей для космічної техніки, та «ФАБ Рассвєт», яка працює над створенням низькоорбітальних супутників зв’язку й абонентського обладнання.

    Окремо санкції застосували до білоруського підприємства «АероКосмічні прилади», залученого до розробки компонентів для аерокосмічних систем.

    До списку потрапили й постачальники промислового обладнання, електроніки та високоточних деталей.

    Зокрема, компанія «5С Групп» забезпечує російські підприємства промисловими комп’ютерами та іноземним обладнанням. За даними української сторони, її продукцію використовували в розробках, пов’язаних із «Бюро 1440».

    Санкційні обмеження також торкнулися виробничого об’єднання «Аквамаш», постачальника оптичного та телекомунікаційного обладнання «Ел-Оптікс», компанії «Елєсар-Групп» і підприємства «Малі космічні апарати».

    Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що російський супутниковий проєкт значною мірою залежить від іноземних технологій, обладнання та комплектувальних деталей.

    За його словами, українська сторона прагне обмежити ці поставки ще до повноцінного розгортання системи.

    В Офісі президента також закликали міжнародних партнерів синхронізувати санкційні рішення, щоб російські виробники не могли продовжувати закупівлі через компанії-посередники та треті країни.

    Другий напрям нових обмежень стосується російського тіньового флоту.

    До санкційного списку внесли 39 суден, які, за інформацією української влади, використовуються для перевезення російської нафти, нафтопродуктів і газового конденсату.

    Особливістю цього флоту є використання суден під прапорами різних держав і територій, що може ускладнювати встановлення реальних власників, контроль за перевезеннями та застосування міжнародних санкцій.

    Із 39 суден 17 ходять під прапором Росії. Ще по три використовують прапори Барбадосу, Ліберії, Маршаллових Островів і Панами.

    Два судна зареєстровані під прапором Гонконгу, ще два — Джибуті. Решта використовують прапори Багамських Островів, Екваторіальної Гвінеї, Зімбабве, Камеруну, Палау та Сьєрра-Леоне.

    За даними Офісу президента, ці танкери та інші судна перевозять російські енергоносії до портів Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту та інших країн.

    Для Кремля експорт нафти й нафтопродуктів залишається одним із важливих джерел бюджетних надходжень, які забезпечують фінансування державних видатків, зокрема військових.

    Українська влада розглядає боротьбу з тіньовим флотом як інструмент скорочення доходів Росії від міжнародної торгівлі енергоносіями.

    Водночас запровадження українських санкцій саме по собі не означає автоматичної заборони цим суднам заходити до портів усіх інших держав. Для посилення ефективності обмежень Київ домагається відповідних рішень від Європейського Союзу, США, Великої Британії та інших партнерів.

    Україна вже неодноразово застосовувала санкції проти суден, компаній і фізичних осіб, пов’язаних із російською нафтовою логістикою та військово-промисловим комплексом.

    Нинішні обмеження поєднують два напрями економічного тиску: перешкоджання розвитку нових військових технологій Росії та скорочення можливостей фінансувати війну за рахунок експорту енергоносіїв.

    Таким чином, нові санкційні рішення спрямовані одночасно проти 29 компаній та осіб, залучених до супутникового проєкту «Рассвєт», і 39 суден російського тіньового флоту.

    Подальша ефективність цих заходів значною мірою залежатиме від того, чи підтримають обмеження міжнародні партнери та наскільки вдасться перекрити Росії доступ до необхідного обладнання й зовнішніх ринків.

  • Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    В Україні критично оцінили ідею можливого послаблення американських санкцій проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за нинішніх умов такі поступки Москві не наблизять завершення війни, а навпаки можуть переконати Кремль, що тиском і насильством можна домагатися поступок.

    Приводом для дискусії стала публікація The Atlantic, у якій повідомлялося про нову дипломатичну ініціативу спецпредставника президента США Джона Коула. За даними видання, він пропонує використати модель, яку Вашингтон уже частково застосовував у відносинах із Білоруссю: домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на певне послаблення санкцій і відновлення економічних контактів. The Atlantic також повідомляє, що Дональд Трамп підтримує такий підхід.

    Власюк у коментарі «Главкому» наголосив, що Київ не вважає санкційні поступки ефективним способом впливу на Росію.

    «Жодні поступки агресору, зокрема послаблення чи зняття санкцій, за нинішніх обставин не наблизять мир. Так це просто не працює: кожна поступка лише переконує Кремль, що тиском і терором можна домогтися свого», — заявив він.

    За словами Власюка, гуманітарна цінність звільнення людей із російських в’язниць не викликає сумнівів, однак поєднувати це питання із санкційним режимом проти держави, яка продовжує війну, українська сторона вважає помилковим.
    Він окремо підкреслив, що політичних заручників необхідно звільняти, але це не повинно ставати підставою для фактичного пом’якшення відповідальності тих, хто продовжує вести бойові дії проти України.

    Звідки взялася така схема

    Джон Коул уже має досвід переговорів за схожою моделлю з Білоруссю.
    Reuters повідомляв, що упродовж останнього року Коул вів переговори з режимом Олександра Лукашенка щодо звільнення ув’язнених. У вересні білоруська влада помилувала ще 15 осіб, а загалом під час попередніх раундів переговорів були звільнені сотні людей. Паралельно США частково пом’якшували санкційний режим.

    Саме цей досвід, за даними The Atlantic, Коул тепер пропонує спробувати використати у відносинах із Москвою.

    Йдеться не просто про одноразовий обмін. Ідея ширша — поступово створювати стимули для Росії через звільнення ув’язнених, відновлення окремих економічних контактів і часткове послаблення санкцій. Видання зазначає, що прихильники такого підходу розглядають його як інструмент гуманітарної дипломатії та можливий міст до ширших домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

    Противники ж бачать у ньому серйозний ризик: авторитарні режими можуть отримати сигнал, що політичних в’язнів можна використовувати як своєрідний «торговельний актив» для отримання економічних поступок.

    Кремль поки не підтверджував переговорів саме про таку угоду

    Москва публічно не підтвердила, що конкретна схема «політв’язні в обмін на санкції» вже обговорюється між Росією та США.

    Водночас контакти між Вашингтоном і Москвою останніми тижнями активізувалися. Кремль заявляв про бажання відновити ширший діалог зі США, включно з питаннями контролю над озброєннями, економічними відносинами та війною в Україні.

    Питання звільнення утримуваних осіб також уже з’являлося у двосторонніх контактах. Reuters повідомляв, що Росія нещодавно звільнила американця Роберта Гілмана на прохання Трампа, а в останні роки між США та Росією проходили кілька великих обмінів ув’язненими.

    Це створює дипломатичний ґрунт для нових гуманітарних домовленостей, але не підтверджує існування конкретної угоди про санкції.

    Київ наполягає на протилежному — санкції треба посилювати

    Позиція України наразі прямо протилежна. Власюк заявив, що на тлі продовження російських ударів по Україні санкційний тиск має не зменшуватися, а збільшуватися. Особливі надії Київ покладає на нові американські санкційні інструменти та вторинні обмеження для держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    «Ненька інфо» раніше писала, що американський санкційний пакет, який у медіа називали «пекельними санкціями», створює механізм значно жорсткішого тиску не лише на Росію, а й на її ключових торговельних партнерів.

    Зокрема, документ передбачає можливість запровадження високих мит проти держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. При цьому рішення про застосування конкретних тарифів залишається за президентом США.

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон проти покупців російських енергоресурсів 

    Також «Ненька інфо» повідомляла про зростання тиску в Конгресі США на адміністрацію Трампа з вимогою застосувати нові санкційні можливості проти Росії після серії ударів по Україні.

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США посилює тиск щодо санкцій проти Кремля 

    Ще раніше видання писало, що санкційна стратегія США дедалі більше концентрується на вторинному тиску — передусім на країнах, які купують російську нафту та газ і таким чином забезпечують Кремлю валютні надходження.

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Чому ця дискусія зараз особливо важлива

    Санкції залишаються одним із небагатьох важелів тиску на Росію, які Захід може застосовувати без прямої військової участі у війні.

    Для Києва принциповим є те, щоб Москва не отримувала значного економічного полегшення до припинення бойових дій. Українська влада неодноразово попереджала, що додаткові доходи від енергетики, фінансового сектору чи відновлення міжнародної торгівлі можуть бути спрямовані на російський військово-промисловий комплекс.

    Паралельно сам Вашингтон намагається залишити собі простір для дипломатичного маневру.

    Саме тому навколо можливого обміну «санкції за політв’язнів» виникає фундаментальна суперечність. Для прихильників такого підходу це шанс визволити людей із російських в’язниць і створити хоча б мінімальний канал домовленостей із Москвою. Для України та критиків схеми — ризик того, що Кремль отримає економічну винагороду, не змінивши свою поведінку у війні.

    І поки йдеться лише про дипломатичну ідею, а не погоджену угоду.

    Станом на 1 жовтня немає публічного підтвердження, що Вашингтон і Москва домовилися про конкретне послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Є повідомлення The Atlantic про пропозицію Коула та підтримку ідеї Трампом, негативна оцінка Києва і попередній білоруський досвід, на який орієнтуються прихильники такого механізму.

    Для України ж позиція наразі однозначна: звільнення політичних заручників необхідне, але використовувати санкції проти Росії як плату за це Банкова не підтримує.

  • Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Демократи США вимагають пояснень від Трампа через паузу в санкціях проти Росії

    Двоє впливових демократів у Сенаті США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити, чому Вашингтон фактично призупинив запровадження нових санкцій проти Росії та її партнерів, які допомагають Москві обходити міжнародні обмеження.

    Як повідомляє Reuters, відповідний лист державному секретарю США Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту направили сенаторка Елізабет Воррен, яка є провідною демократкою у Банківському комітеті Сенату, та сенатор Крістофер Кунс.

    Законодавці звернули увагу на те, що цілеспрямовані санкції проти компаній, фінансових структур та інших суб’єктів, які сприяють Росії в обході обмежень, не застосовувалися протягом тривалого часу. На їхню думку, така пауза викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що Росія продовжує війну проти України, а Москва, як вважають сенатори, активно використовує механізми обходу санкцій.

    Останній масштабний пакет американських санкцій проти Росії, за даними Reuters, був запроваджений у жовтні 2025 року. Тоді Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку найбільші російські нафтові компанії «Роснефть» і «Лукойл». Однак Воррен і Кунс вважають, що цей крок радше був окремим рішенням, ніж початком системної політики регулярного посилення санкційного тиску на Москву.

    Сенатори наголосили, що за відсутності нових обмежень Росія отримує додаткові можливості для адаптації до вже запроваджених санкцій. Зокрема, йдеться про використання посередників, альтернативних фінансових каналів, компаній у третіх країнах та інших механізмів для підтримки торгівлі й експорту російських енергоносіїв.

    У Міністерстві фінансів США у відповідь нагадали про вже запроваджені санкції проти російського нафтового сектору. Представники відомства заявили, що адміністрація Трампа ухвалюватиме подальші рішення з урахуванням інтересів національної безпеки Сполучених Штатів та прагнення до мирного завершення війни в Україні.

    У Державному департаменті США водночас відмовилися коментувати можливі майбутні санкційні рішення.

    Воррен і Кунс у своєму зверненні також нагадали про позицію Скотта Бессента, яку він озвучував під час виступу перед Конгресом у лютому. Тоді міністр фінансів пояснював відсутність нових масштабних санкцій необхідністю спочатку оцінити розвиток мирних переговорів між Україною та Росією.

    Однак, на думку сенаторів, ця аргументація нині втратила актуальність. Вони звернули увагу на те, що американська адміністрація в цей самий період продовжувала застосовувати санкційні заходи проти інших держав, зокрема Ірану та Куби, попри наявність переговорних процесів із цими країнами.

    Окремо законодавці згадали заяву Марко Рубіо від травня. Тоді держсекретар визнав, що переговори між Україною та Росією не демонструють необхідного прогресу, а сам переговорний процес фактично не відбувався.

    На цьому тлі Воррен і Кунс поставили під сумнів доцільність подальшого очікування результатів переговорів як причини для стримування санкційного тиску на Москву.

    Сенатори також навели статистику санкційної політики попередньої адміністрації. За їхніми словами, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року до повернення Дональда Трампа на посаду президента США у січні 2025 року Вашингтон запровадив проти Росії 111 пакетів санкцій.

    Тепер законодавці хочуть отримати від адміністрації Трампа чітке пояснення щодо причин тривалої паузи. Воррен і Кунс попросили Рубіо та Бессента надати відповідь до 28 серпня.

    Зокрема, сенатори хочуть зрозуміти, чому Сполучені Штати не повернулися до регулярного застосування санкцій проти Росії, якщо переговорний процес, який раніше використовувався як аргумент для паузи, фактично зупинився кілька місяців тому.

    На думку демократів, посилення санкційного тиску може не лише завдати додаткових економічних втрат Росії, а й зміцнити переговорні позиції Вашингтона у спробах домогтися справедливого та тривалого миру для України.

    Водночас питання посилення санкцій проти Москви залишається на порядку денному американського Конгресу. Нещодавно Сенат США схвалив законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. Документ передбачає можливість запровадження первинних санкцій проти російського керівництва, його найближчого оточення, банків, державних енергетичних проєктів і суден так званого «тіньового флоту».

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість встановлення мит у розмірі до 500% на імпорт товарів із Росії. Тепер документ має пройти розгляд у Палаті представників США.

    В Україні розраховують, що Сполучені Штати можуть перейти до нового етапу санкційного тиску вже у вересні 2026 року. Українська влада очікує, що потенційний американський пакет обмежень може бути значно жорсткішим за низку нинішніх санкційних заходів Європейського Союзу.

    Таким чином, у Вашингтоні одночасно тривають два процеси: частина американських законодавців вимагає від адміністрації Трампа активніше застосовувати санкції проти Росії, тоді як Білий дім продовжує пов’язувати свою політику з дипломатичними цілями та можливістю завершення війни. Відповідь Рубіо та Бессента до кінця серпня може дати більше розуміння того, чи готова адміністрація США відновити системне посилення санкційного тиску на Москву.

  • Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Росія не може виробляти зброю без імпорту: аналітики назвали критичну залежність ВПК РФ

    Російський військово-промисловий комплекс залишається залежним від імпортної сировини, необхідної для виробництва ракет, літаків, бронетехніки, боєприпасів та іншого озброєння. Європейському Союзу рекомендують посилити санкції проти постачань стратегічних мінералів до Росії та перекривати такі поставки на всіх етапах ланцюга.

    Про це йдеться у звіті Ради економічної безпеки України, який досліджує залежність російської оборонної промисловості від іноземної сировини.

    За даними дослідження, протягом року Росія імпортувала стратегічні мінерали військового призначення на суму понад 1,1 млрд доларів. Серед ключових матеріалів називають глинозем, тантал і молібден.

    Також російські підприємства потребують берилію, вольфраму, марганцю, ніобію, ренію та титану. Ці матеріали використовуються у виробництві широкого спектра продукції, зокрема ракетних систем, авіаційної техніки, бронетехніки, боєприпасів, електроніки та двигунів.

    Аналітики наголошують, що проблема для Росії полягає не лише в обсягах імпорту. Москва не має повного виробничого циклу щодо низки критично важливих матеріалів — від видобутку руди до її переробки та отримання готового металу.

    Через це російський ВПК змушений покладатися на іноземні підприємства, переробні потужності та торговельних посередників.

    Основними джерелами імпорту стратегічних мінералів для Росії є Китай, країни Центральної Азії та держави Глобального Півдня. Частина продукції при цьому може проходити через західні держави або використовувати їхню торговельну та логістичну інфраструктуру.

    Дослідження охопило 12 місяців до березня 2025 року. За цей період аналітики виявили сотні компаній, які були залучені до постачання критично важливих мінералів російським підприємствам.

    При цьому менше 5% таких компаній перебувають під санкціями. Це, на думку авторів звіту, свідчить про значну прогалину в санкційному контролі.

    Йдеться не лише про безпосередніх виробників. Важливу роль у схемах постачання можуть відігравати торговельні компанії, посередники, транспортні оператори, судноплавні та логістичні структури.

    Аналітики зазначають, що санкційний тиск на російську економіку значною мірою зосереджений на готовій продукції та окремих категоріях товарів, тоді як доступ Росії до деяких критичних видів сировини залишається недостатньо обмеженим.

    Саме залежність від імпортних матеріалів може стати однією з потенційних слабких ланок російського ВПК.

    Якщо перекрити постачання на ранніх етапах виробничого ланцюга, російським підприємствам буде складніше забезпечувати стабільний випуск військової продукції. Водночас ефективність таких заходів залежатиме від того, наскільки ретельно контролюватимуться посередники та альтернативні маршрути поставок.

    У звіті наголошують, що санкції мають охоплювати весь ланцюг постачання, а не лише кінцевого отримувача продукції.

    Автори дослідження закликають ЄС зробити стратегічні мінерали окремим пріоритетом санкційної політики — на рівні з такими критично важливими для сучасної зброї компонентами, як напівпровідники та електроніка.

    Європейському Союзу рекомендують посилити контроль за експортом до Росії не лише готових матеріалів, а й руд, сполук та іншої сировини, яка може використовуватися російським ВПК.

    Окрему увагу пропонують приділити компаніям-посередникам, які забезпечують транспортування та перепродаж продукції.

    Аналітики також наводять приклад із хромом. Після запровадження ЄС відповідних експортних обмежень кілька підприємств згодом скоротили постачання цієї продукції до Росії. Це, на думку авторів звіту, демонструє, що обмеження доступу до критичної сировини можуть давати практичний результат.

    Наприкінці липня Європейський Союз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли обмеження щодо 218 фізичних та юридичних осіб, а також заходи проти російського «тіньового флоту», банківського та нафтового секторів.

    Водночас ухвалення нових санкційних пакетів для ЄС стає складнішим, оскільки відповідні рішення потребують підтримки всіх 27 держав-членів. Окремі країни намагаються захистити власні компанії та промисловість від потенційних негативних наслідків обмежень.

    На думку українських аналітиків, саме контроль над критично важливою сировиною може стати одним із наступних напрямів посилення санкційного тиску на Росію та безпосередньо вплинути на можливості її військово-промислового комплексу.

  • ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.

    За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.

    Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.

    “Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.

    За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.

    “Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.

    Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.

    Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.

    Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.

    За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.

    Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.

    Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.

    Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.

  • ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    ЄС перевіряє поставки до Росії: ірландський завод опинився в центрі гучного скандалу

    В Ірландії стрімко набирає обертів політичний та економічний скандал, який може мати далекосяжні наслідки не лише для самої країни, а й для всієї санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії. У центрі уваги опинився найбільший у Європі виробник глинозему – завод Aughinish Alumina, який належить російській алюмінієвій корпорації «Русал». За даними Financial Times, продукція підприємства продовжує постачатися до Росії, де може використовуватися для виробництва алюмінію, необхідного для військової техніки, ракет, безпілотників та інших елементів російського військово-промислового комплексу.

    Публікація британського видання викликала широкий резонанс серед політиків, експертів із санкційної політики та українських дипломатів. На тлі війни Росії проти України дедалі більше європейських політиків ставлять питання про те, як стратегічна сировина з території Європейського Союзу продовжує потрапляти до країни-агресора, незважаючи на численні пакети санкцій та заяви про необхідність максимального обмеження можливостей Кремля фінансувати війну.

    Завод Aughinish, розташований у графстві Лімерик на південному заході Ірландії, є найбільшим виробником глинозему в Європі та одним із найбільших подібних підприємств у світі. Глинозем є ключовою сировиною для виробництва алюмінію, який використовується практично в усіх галузях сучасної промисловості – від будівництва й автомобілебудування до авіації та військового виробництва.

    Сам завод формально не перебуває під санкціями Європейського Союзу. Водночас його власником є російська компанія «Русал», яку заснував олігарх Олег Дерипаска. Сам Дерипаска перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії та США через зв’язки з Кремлем і підтримку російських економічних інтересів. Хоча у 2019 році США вивели «Русал» з-під санкцій після зміни структури власності та зменшення формального впливу Дерипаски, компанія продовжує залишатися одним із найбільших промислових активів Росії та важливим елементом її економіки.

    Особливе занепокоєння викликали митні документи Російської Федерації за 2025 рік, які проаналізували журналісти Financial Times. З них випливає, що найбільшим отримувачем глинозему, виробленого в Ірландії, є алюмінієвий комбінат «Русала» у Красноярську. Саме цей регіон українські аналітики відносять до переліку стратегічно важливих центрів російського військово-промислового комплексу.

    Експерти Київської школи економіки наголошують, що Красноярськ відіграє важливу роль у забезпеченні російської оборонної промисловості. Підприємства регіону залучені до виробництва продукції для військових програм, а алюміній є одним із найважливіших матеріалів для сучасної зброї.

    За даними журналістських розслідувань, вироблений у Красноярську алюміній надалі постачається через торговельні компанії до підприємств, які працюють на потреби російської армії. Зокрема, згадується торговий дім ASK, який, за інформацією Irish Times, співпрацює з російським військово-промисловим комплексом.

    Фахівці пояснюють, що значення алюмінію для сучасної війни важко переоцінити. Цей метал використовується у виробництві танків, бронетехніки, літаків, вертольотів, крилатих ракет, артилерійських систем та різноманітних безпілотних літальних апаратів. Особливо важливими є високочисті алюмінієві сплави, які використовуються у високотехнологічному озброєнні.

    Експерт із санкційної політики Київської школи економіки Павло Шкуренко зазначив, що алюміній став одним із критично важливих компонентів для російської військової промисловості. За його словами, новітні модифікації безпілотників, включаючи реактивні версії ударних дронів типу «Герань», потребують саме високоякісних алюмінієвих сплавів, без яких виробництво таких систем значно ускладнюється.

    На цьому тлі особливу увагу привертають масштаби експорту з Ірландії до Росії. Згідно з даними Посольства України в Дубліні, обсяг експорту глинозему зріс із 196 мільйонів євро у 2021 році до 315 мільйонів євро у 2025 році. Таким чином, попри повномасштабну війну, санкційний режим та міжнародну ізоляцію Росії, торгівля стратегічною сировиною фактично не припинилася, а вартість поставок навіть зросла.

    Після появи цієї інформації в Ірландії розпочалася гостра політична дискусія. Представники правлячих партій і депутати Європарламенту почали вимагати від уряду негайного розслідування ситуації та оцінки можливих ризиків для національної репутації країни.

    Євродепутатка Реджина Догерті заявила, що навіть найменша ймовірність того, що вироблена в Ірландії продукція може бути використана для виготовлення зброї, яка застосовується проти України, вимагає негайних дій з боку влади. На її думку, уряд не може дозволити, щоб країна опосередковано ставала частиною ланцюга постачання для російської військової машини.

    До критики приєдналися й представники інших політичних сил. Співголова Європейської партії зелених Кіаран Каффе заявив, що стає дедалі очевиднішим зв’язок між поставками матеріалів із Європи та виробництвом російського озброєння. Він закликав Європейську комісію розглянути можливість запровадження нових санкцій проти всіх товарів подвійного призначення та стратегічної сировини, яка може використовуватися у військовій сфері.

    На тлі суспільного резонансу уряд Ірландії був змушений відреагувати. Міністр оборони країни Міхеал Мартін визнав важливість заводу Aughinish для місцевої економіки та зайнятості населення, однак наголосив, що Ірландія не зацікавлена в тому, щоб будь-яка продукція, вироблена на її території, використовувалася для створення зброї або боєприпасів, які потім застосовуються у війні проти України.

    Українська дипломатія також активно відреагувала на ситуацію. Посольство України в Дубліні виступило із заявою про серйозне занепокоєння через продовження експорту глинозему до Росії. Українські дипломати наголосили, що кожен подібний канал поставок потенційно допомагає російському військово-промисловому комплексу підтримувати виробництво зброї, яка використовується для атак на українські міста.

    У посольстві нагадали, що лише за останній тиждень Росія застосувала проти України понад 2900 ударних безпілотників, майже 1560 керованих авіаційних бомб та понад 150 ракет різних типів. На думку дипломатів, будь-які поставки стратегічних матеріалів до РФ мають оцінюватися з урахуванням того, що вони можуть бути використані для продовження війни.

    Скандал набуває особливої ваги ще й тому, що вже з 1 липня Ірландія головуватиме в Раді Європейського Союзу. Критики уряду зазначають, що країні буде складно одночасно виступати за підтримку України та збереження санкційного тиску на Росію, якщо на її території продовжує працювати підприємство, продукція якого може опинятися у виробничих ланцюгах російського ВПК.

    Наразі уряд Ірландії проводить перевірку обставин експорту, однак конкретних термінів завершення розслідування не називає. Тим часом дискусія навколо Aughinish та «Русала» може стати одним із найгучніших санкційних скандалів у Європі за останні місяці та вкотре поставити питання про ефективність контролю за експортом стратегічної сировини до Росії в умовах триваючої війни проти України.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Санкції не завадили: Іран пропустив яхту російського мільярдера Мордашова через Ормузьку протоку

    Санкції не завадили: Іран пропустив яхту російського мільярдера Мордашова через Ормузьку протоку

    Суперяхта російського мільярдера Олексія Мордашова безперешкодно пройшла через стратегічно важливу Ормузьку протоку, попри міжнародні санкції, накладені на її власника. Інцидент привернув увагу до позиції Ірану щодо російських суден і можливого обходу обмежень.

    Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на сервіси відстеження трафіку Vesselfinder і Marinetraffic.

    За даними сервісів відстеження морського трафіку, 142-метрова яхта Nord вирушила з Дубая 24 квітня, у ніч на 25 квітня перетнула Ормузьку протоку та взяла курс у напрямку Оману. Разом із нею протоку проходили також інші судна, включно з танкерами, що перебувають під санкціями, вантажними кораблями та пасажирським поромом.

    Прохід яхти викликав резонанс, оскільки її власник входить до числа найбагатших російських бізнесменів і перебуває під санкціями США, Великої Британії та Європейського Союзу. Його статки, за останніми оцінками, перевищують 30 мільярдів доларів, що робить його одним із ключових представників великого російського бізнесу.

    Яхта Nord була побудована на німецькій верфі та після введення санкцій перереєстрована в Росії. Це дозволило уникнути частини обмежень, пов’язаних із використанням іноземних реєстрів, однак не зняло загальних санкційних ризиків.

    Особливу увагу привернула позиція Ірану. Раніше дипломатичні представники країни заявляли, що російські судна можуть отримувати преференції при проходженні через Ормузьку протоку, зокрема звільнення від окремих зборів. Така політика може свідчити про поглиблення співпраці між Тегераном і Москвою в умовах санкційного тиску.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі, через який проходить значна частина глобальних поставок нафти. Будь-які рішення щодо доступу до цього коридору мають не лише регіональне, а й глобальне значення.

    Експерти зазначають, що подібні випадки можуть вказувати на формування альтернативних логістичних і фінансових маршрутів для країн, які перебувають під санкціями. Використання таких маршрутів дозволяє зменшити вплив обмежень і підтримувати економічну активність.

    Водночас ситуація піднімає питання ефективності санкційної політики. Якщо окремі держави надають доступ до стратегічних маршрутів або створюють пільгові умови, це може ускладнювати контроль за дотриманням обмежень і знижувати їхній вплив.

    Прохід яхти також відбувся на тлі загальної активізації судноплавства в регіоні. Зокрема, раніше через протоку проходили круїзні лайнери та комерційні судна, що свідчить про стабільність маршруту попри напружену геополітичну ситуацію.

    Аналітики звертають увагу, що подібні інциденти мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони демонструють рівень взаємодії між країнами, які перебувають під санкціями, і можуть сигналізувати про формування нових союзів та партнерств.

    У підсумку історія з проходженням яхти через Ормузьку протоку підкреслює складність сучасної санкційної системи та наявність механізмів її обходу. Вона також свідчить про те, що глобальні транспортні маршрути залишаються ключовим елементом геополітичної гри.

  • «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    «Я не служив Росії»: Петер Сійярто відповів на скандал із розмовами з Сергієм Лавровим

    Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після гучних скандалів із витоками його розмов із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив, що ніколи не діяв в інтересах Росії і вважає подібні звинувачення несправедливими та образливими. Про це він сказав в інтерв’ю угорському виданню Telex, коментуючи критику на свою адресу після публікації аудіозаписів переговорів із російською стороною. За словами дипломата, йому «особисто боляче» чути звинувачення у зраді, адже протягом 11 років він нібито працював над побудовою прагматичних відносин між Угорщиною та Росією, які, на його думку, були вигідними для Будапешта. Сійярто наголосив, що саме завдяки такій політиці Угорщина отримувала дешевші енергоресурси, що позитивно впливало на економіку країни, і тому називати його діяльність проросійською — неправильно.

    Ця заява пролунала на тлі серйозного політичного скандалу, який розгорівся після витоку записів телефонних розмов між угорським міністром і його російським колегою. Наприкінці березня в мережі з’явилися аудіо, де Сергій Лавров звертається до Сійярто з проханням посприяти у виключенні з санкційних списків Європейського Союзу окремих осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, йшлося про сестру російського олігарха Алішера Усманова — Гульбахор Ісмаїлову. У записах угорський міністр нібито погоджується допомогти, і вже за кілька місяців її справді було виключено із санкційного переліку, що викликало хвилю критики як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу.

    Ситуація отримала новий розвиток уже у квітні, коли напередодні парламентських виборів в Угорщині було оприлюднено ще одну частину переговорів між Сійярто та Лавровим. У цих розмовах сторони обговорювали ширше коло питань, зокрема санкційну політику ЄС, відносини з Росією, а також тему європейської інтеграції України. Після цього в Європейська комісія офіційно зажадали пояснень від Будапешта, підкресливши, що подібні контакти можуть суперечити спільній політиці Євросоюзу щодо Росії.

    Сам Петер Сійярто у відповідь заявив, що звинувачення у співпраці з Москвою є перебільшеними і не враховують реальних інтересів Угорщини. Він наголосив, що його робота завжди була спрямована на забезпечення національних інтересів, зокрема енергетичної безпеки країни, і що саме завдяки цим зусиллям Будапешт зміг уникнути значно серйозніших економічних потрясінь. Міністр також підкреслив, що називати подібну діяльність державною зрадою — «дуже серйозне і безпідставне звинувачення».

    Водночас політичний контекст ситуації залишається напруженим. Після виборів в Угорщині, на яких перемогу здобули опозиційні сили, новий політичний лідер Петер Мадяр заявив, що Сійярто міг знищувати документи в Міністерстві закордонних справ, пов’язані з санкційною політикою щодо Росії. Ці заяви ще більше посилили підозри щодо ролі угорської дипломатії у відносинах із Кремлем і викликали нову хвилю обговорень у європейських столицях.

    Критики Сійярто наголошують, що його політика протягом останніх років часто йшла врозріз із загальною лінією ЄС, особливо у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення важливих рішень на рівні Євросоюзу, що викликало невдоволення серед партнерів. У цьому контексті витоки розмов із Лавровим лише підсилили підозри щодо неформальних контактів між Будапештом і Москвою.

    Попри це, сам Сійярто продовжує наполягати, що його політика була прагматичною і відповідала інтересам країни. Він заявив, що історія дасть оцінку його роботі, а всі звинувачення є політично мотивованими. Водночас аналітики зазначають, що цей скандал може мати довгострокові наслідки для репутації Угорщини в ЄС, особливо в контексті війни Росії проти України та посилення європейської єдності у питаннях безпеки.

    Заява Сійярто стала спробою захистити свою позицію на тлі зростаючого тиску як усередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Однак питання про реальний характер відносин Угорщини з Росією залишається відкритим, а подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних змін у Будапешті та реакції Європейського Союзу.