Mmakaje

Позначка: санкційна політика

  • США ще на рік закрили порти для російських суден

    США ще на рік закрили порти для російських суден

    Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на один рік режиму надзвичайного стану, який забороняє заходження до американських портів суден, пов’язаних із Росією. Відповідне повідомлення оприлюднив Білий дім у Федеральному реєстрі.

    Йдеться про обмеження, запроваджені ще 21 квітня 2022 року адміністрацією Джо Байден після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді у США оголосили національний надзвичайний стан, який дозволив обмежити доступ суден, пов’язаних із Російською Федерацією, до американських портів. Відтоді цей режим щороку продовжується і залишається частиною санкційної політики Вашингтона.

    Суть обмежень ширша, ніж може здатися на перший погляд. Вони стосуються не лише суден під російським прапором. Під заборону підпадають усі судна, які мають будь-який зв’язок із Росією — через власників, операторів або інші форми контролю. У межах цього режиму уряд США може не тільки забороняти заходження таких суден у порти, а й контролювати їхнє пересування у територіальних водах країни. Ці повноваження реалізуються, зокрема, через Міністерство внутрішньої безпеки США.

    У Білому домі пояснюють продовження обмежень тим, що політика Російської Федерації й надалі становить загрозу міжнародним відносинам і національній безпеці США. У документі наголошується: дії російської влади створюють “надзвичайну та незвичайну загрозу”, яка потребує збереження таких заходів.

    На практиці це рішення має відчутні наслідки. Російські судна залишаються відрізаними від одного з найбільших ринків морських перевезень у світі. Це ускладнює логістику, підвищує витрати на транспортування і змушує компанії шукати обхідні маршрути.

    У відповідь на санкції Росія активніше використовує так званий “тіньовий флот” — судна з непрозорою структурою власності. Вони дозволяють частково обходити обмеження, але водночас створюють нові ризики: проблеми зі страхуванням, обмежений доступ до міжнародних портів і підвищену увагу з боку регуляторів.

    Попри загальну жорсткість санкційної політики, США іноді застосовують точкові винятки. Зокрема, Міністерство фінансів США раніше виключало окремі російські судна із санкційних списків. Водночас такі рішення мають індивідуальний характер і не свідчать про зміну загального курсу.

    Більше того, після завершення тимчасових винятків, запроваджених адміністрацією Трампа, санкції США проти російської нафти знову набрали повної сили. Це підтверджує, що Вашингтон продовжує системно тиснути на ключові сектори російської економіки — зокрема енергетику та морські перевезення.

    Експерти наголошують: обмеження у сфері морської логістики мають стратегічне значення. Вони впливають не лише на окремі перевезення, а й на глобальні ланцюги постачання, ринок страхування суден і можливості обходу санкцій через треті країни.

    Саме тому такі заходи розглядаються як важливий інструмент економічного та політичного тиску. Очікується, що дія цього режиму і надалі переглядатиметься щороку.

    Втім, з огляду на нинішню геополітичну ситуацію та відсутність ознак деескалації, швидке скасування обмежень виглядає малоймовірним. США, ймовірно, і надалі координуватимуть санкційну політику із союзниками та посилюватимуть контроль за її дотриманням.

  • У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    У Словенії обговорюють заяви про посилення проросійських впливів: що відомо і як це коментують аналітики

    Після появи у медіа повідомлень про нібито обрання в Словенії спікером парламенту лідера партії «Ресні.ца» («Правда») Зорана Стевановича, в інформаційному просторі активізувалася дискусія щодо можливого посилення проросійських політичних позицій у країнах ЄС. Водночас офіційні дані парламенту Словенії таких змін не підтверджують.

    Станом на сьогодні посаду спікера Державних зборів Словенії (Državni zbor) обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи» (Gibanje Svoboda), яка була обрана у 2022 році після формування нового уряду Роберта Голоба. Жодних офіційних рішень щодо зміни керівництва парламенту у відкритих державних джерелах не зафіксовано.

    Зоран Стеванович — словенський політик, який очолює партію «Resni.ca», що позиціонує себе як антиістеблішментську силу. Вона виникла на хвилі суспільного невдоволення традиційними політичними елітами та робить акцент на критиці епідеміологічних обмежень часів COVID-19, державних інституцій та частини політики Європейського Союзу.

    Політичні експерти відносять «Ресні.ца» до популістських рухів, які в окремих питаннях збігаються з позиціями євроскептичних сил у ЄС. Зокрема, серед риторики партії фігурують заклики до перегляду або скасування санкційної політики щодо Росії, що й стало підставою для публічних дискусій про її зовнішньополітичні орієнтири.

    Водночас партія не входить до числа провідних політичних сил у парламенті Словенії і не формує урядової більшості.

    Український журналіст і публіцист Віталій Портников у своїх коментарях звернув увагу на загальну тенденцію зростання впливу політичних сил у Європі, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.

    Він зазначив, що подібні рухи можуть бути частиною ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують антиелітарну риторику, критику інституцій та заклики до перегляду зовнішньополітичного курсу.

    Портников також провів паралелі з політичними лініями колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та чинного прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, які неодноразово виступали з критикою частини санкцій проти РФ та займали більш обережну позицію щодо підтримки України.

    Політологи відзначають, що в Європейському Союзі останні роки спостерігається зростання впливу правих та популістських партій, які часто поєднують внутрішню антиурядову риторику з критикою спільної політики ЄС.

    Одним із ключових питань розбіжностей залишається санкційна політика щодо Росії. Хоча офіційно ЄС зберігає єдність у більшості пакетів санкцій, у низці країн тривають політичні дебати щодо їхньої ефективності, економічних наслідків та тривалості.

    Словенія загалом залишається проєвропейською державою і підтримує ключові рішення ЄС, однак внутрішній політичний спектр включає різні позиції щодо зовнішньої політики та відносин із Росією.

    Інформація про «зміну спікера на проросійського кандидата» у Словенії наразі не підтверджується офіційними джерелами та може бути пов’язана з інтерпретаціями політичних заяв і діяльності окремих партій.

    Водночас експерти наголошують: навіть без формальних змін у владі, дискусії навколо санкцій проти РФ та зовнішньополітичного курсу ЄС залишаються одним із ключових елементів політичного ландшафту Європи.

  • Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, позаштатний радник Офісу Президента та уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк за останні роки війни суттєво розширив власні активи. Частина цього майна не була належним чином задекларована, а окремі об’єкти оформлені на близьких родичів.

    Зокрема, за даними Мосійчука, сьогодні до орбіти нерухомості, пов’язаної з Владиславом Власюком, входять:

    Апартаменти на 240 м² на розі Інститутської та Садової — усього за 100 метрів від будівлі Офісу президента. Половину цієї нерухомості Власюк оформив на свою матір, що дозволяє уникати прямої прив’язки до активу.

    Квартира в центрі Києва на розі Георгіївського та Стрітенської — фактично біля Софії Київської, в одній із найдорожчих локацій столиці.

    Квартира на перетині Б. Житомирської та Стрітенської — ще один об’єкт у центрі історичного кварталу.

    Квартира на розі вулиць Толстого та Антоновича — навпроти парку Шевченка, у престижному районі з найбільшою щільністю преміальної міської забудови.

    Садиба в Козині — на кількох земельних ділянках, лише за 25 метрів від води. Будинок обладнаний великою кількістю сонячних панелей і виглядає як комплекс класу «еліт».

    Окремо в родині Власюка чотири електромобілі Tesla – показник витрат, який також виглядає дисонансним на тлі його офіційних доходів попередніх років.

    Нагадаємо, у липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради державного “Сенс Банку” (колишній “Альфа-банк”), націоналізованого після запровадження санкцій проти російських власників. За 2024 рік він отримав у статусі члена наглядової ради приблизно 5,9 млн грн, що становить майже 500 тис грн щомісяця. Наприкінці 2025 року виплати ще зросли — листопадові та грудневі нарахування вже наближаються до 600 тис грн на місяць.

    Крім того, Власюк стабільно отримує понад 300 тис грн щомісяця від Благодійного фонду «Київська школа економіки».

    Сукупні щомісячні доходи уповноваженого з санкційної політики становлять приблизно 900 тис. – 1 млн. грн. на місяць, що різко контрастує з публічною риторикою про стриману державну політику винагород у період повномасштабної війни. Але навіть це не співмірно із надбанням елітної нерухомості.

    “Сенс Банк”, від якого Власюк отримує мільйонні доходи, неодноразово опинявся в центрі журналістських розслідувань, зокрема матеріалів Михайла Ткача (“Українська правда”). Крім того, на засіданнях ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, зазначалося, що адреса реєстрації компанії з інкасації “Сенс Банку” збігалася з юридичною адресою підприємства “Ізумруд”, пов’язаного з Тімуром Міндичем – наразі, ключовою фігурою оперативної справи “Мідас” (“Міндічгейт”) щодо корупції в “Енергоатомі”.

    Поява таких перетинів додає питань до прозорості банківського менеджменту та можливих тіньових взаємозв’язків, особливо на тлі статусу Власюка як відповідального за державну санкційну політику.

    Станом на сьогодні є підстави вважати, що Владислав Власюк причетний до торгівлі санкціями завдяки чому в часі кривавої війни і з’явилась елітна нерухомість. Крім того, посадові особи “Сенс Банку”, в тому числі і Власюк можуть мати відношення до схем Тімура Міндіча, які уже частково викриті в операції «Мідас».

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Владислав Власюк в питаннях санкційної політики тісно співпрацював з нині покійним Андрієм Портновим.

    Зокрема, за інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”.

    В Україні технічними аспектами схеми, за інформацією джерел, займався уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, але остаточне рішення лишалось за Портновим.