Mmakaje

Позначка: САП

  • Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Ексчиновниці МСЕК Крупі визначили заставу у 230 мільйонів

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив арешт ексголови Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Водночас суд визначив рекордну суму застави – 230 мільйонів гривень.

    Про це повідомили у ВАКС після засідання 20 березня.

    Слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів – до 18 травня 2025 року.

    Втім, якщо Крупа знайде необхідну суму, вона зможе вийти на свободу, але з рядом обмежень:

    • з’являтися за викликом слідчих, прокурорів та суду;
    • не залишати межі Хмельницького без дозволу правоохоронців;
    • не контактувати з працівниками МСЕК та пацієнтами, чиї справи фігурують у розслідуванні;
    • повідомляти про зміну місця проживання;
    • здати закордонний паспорт.

    Скандал довкола Тетяни Крупи розгорівся після того, як 5 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки у її маєтку. В результаті слідчі виявили понад 6 мільйонів доларів готівкою.

    Крупу підозрюють у створенні масштабної корупційної схеми з незаконним оформленням груп інвалідності. Зокрема, йдеться про видачу фіктивних довідок в обмін на хабарі.

    Через два дні після обшуків, 7 жовтня, суд відправив Крупу до СІЗО. А вже 10 жовтня її син Олександр Крупа подав у відставку з посади начальника Управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

    Крім того, у ході розслідування з’ясувалося, що до схеми могли бути причетні 50 прокурорів Хмельницької області, включно з тодішнім обласним прокурором Олексієм Олійником.

    Поки що Тетяна Крупа залишається у СІЗО. Якщо їй вдасться знайти гроші на заставу, це стане однією з найбільших сум, внесених в історії ВАКС. Водночас антикорупційні органи продовжують розслідування та шукають інших учасників корупційної схеми.

  • Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством

    Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством

    Державне бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему за участю представників Нацполіції, Офісу генпрокурора та адвокатів. Йдеться про хабар у розмірі $150 тисяч, який вимагали у бізнесмена за припинення кримінального переслідування та повернення його майна.

    Як розкрили схему

    За даними слідства, співробітник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександр Маслов пообіцяв власнику низки компаній вирішити його проблеми із законом за $150-180 тисяч. Гроші, за його словами, мали отримати також старший слідчий ГСУ Нацполіції В’ячеслав Поталапа та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Грицан.

    Маслов гарантував підприємцю уникнення обшуків, арештів та вилучення майна. У липні 2023 року він зустрівся з братом бізнесмена та озвучив умови угоди. У березні 2024 року Маслов тричі контактував із посередником через адвоката, а в квітні отримав гроші та був затриманий.

    Угода зі слідством і умовний вирок

    Після арешту Маслов визнав свою провину та уклав угоду з прокуратурою. У лютому 2024 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди) та призначив три роки умовного терміну.

    Цікаво, що Маслову повернули заставу в розмірі 3 млн грн, яку внесла компанія ТОВ «Азовсіті». В обмін на м’яке покарання він погодився надати докази проти В’ячеслава Поталапи та Андрія Грицана.

    Прокурор під підозрою, але на посаді

    Попри корупційний скандал, Андрій Грицан продовжує працювати у Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу генпрокурора.

    Згідно з його декларацією за 2024 рік, він отримав:

    • зарплату в Офісі генпрокурора — 1,24 млн грн;
    • дохід від продажу майна у квітні 2024 року;
    • купив у 2023 році Jeep Renegade (2016) за 400 тис. грн;
    • зберігає 100 тис. грн та $5 тис. готівкою.

    У декларації Грицана немає жодної інформації про членів родини, хоча він користується квартирою в Києві, що належить жінці з його прізвищем.

    Попри гучний скандал, Офіс генпрокурора досі не коментує можливе звільнення Грицана. Справу продовжує розслідувати НАБУ та САП.

  • Ексзаступника міністра агрополітики підозрюють у розкраданні 27 мільйонів гривень державної допомоги

    Ексзаступника міністра агрополітики підозрюють у розкраданні 27 мільйонів гривень державної допомоги

    Колишнього заступника міністра аграрної політики Володимира Топчія підозрюють у незаконному сприянні виплаті державної допомоги підприємству в галузі рослинництва. За версією слідства, він разом із заступником керівника однієї з райдержадміністрацій забезпечив незаконне отримання 27 мільйонів гривень компенсації за придбання садивного матеріалу, який насправді не закуповувався.

    Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

    За даними слідства, у 2018 році Топчій, який тоді очолював департамент землеробства та технічної політики в АПК, разом зі спільником незаконно забезпечив виділення бюджетних коштів аграрному підприємству. Натомість придбаний садивний матеріал не використовувався за призначенням, а був внесений до статутного капіталу підприємства засновником.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

    Нагадаємо, що раніше під підозру у масштабних земельних махінаціях потрапив і колишній міністр аграрної політики Микола Сольський. Його звинувачують у незаконному заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень та спробі захоплення ще на 190 мільйонів гривень. За даними слідства, злочинна група, до якої входили посадовці Держгеокадастру, знищувала документи та передавала землю підконтрольним особам.

  • САП висунуло нову підозру у справі нардепа Задорожнього

    САП висунуло нову підозру у справі нардепа Задорожнього

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила про підозру старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах департаменту карного розшуку Нацполіції В’ячеславу Мірошнику. Його підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з нардепом від “Слуги народу” Миколою Задорожнім. Суд ухвалив рішення взяти Мірошника під арешт із правом внесення застави у розмірі 850 тисяч гривень.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП раніше повідомили про підозру нардепу Миколі Задорожньому. За версією слідства, він вимагав “відкат” у розмірі 14% від суми коштів, виділених на ремонт водогону в селі Мала Павлівка Комишанської громади Охтирського району Сумської області.

      10% суми призначалися особисто Задорожньому.
      4% – для місцевих правоохоронців, які мали забезпечити “безперешкодне освоєння коштів”.

    Загальна сума хабаря, за даними слідства, становила 3,4 мільйона гривень.

    Слідчі встановили, що оперуповноважений Нацполіції В’ячеслав Мірошник також був причетний до корупційної схеми. Його арештували, встановивши розмір застави у 850 тисяч гривень.

    Справа Задорожнього набирає обертів, і правоохоронці не виключають, що в ній можуть з’явитися нові фігуранти. НАБУ та САП продовжують розслідування з метою викриття всіх учасників корупційної оборудки.

    Очікується, що прокуратура наполягатиме на повному триманні під вартою для Мірошника, а також на подальшому розширенні списку підозрюваних у справі.

  • Ексзаступник голови Дніпропетровської ОДА постане перед судом

    Ексзаступник голови Дніпропетровської ОДА постане перед судом

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) обвинувальний акт проти колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Орлова. Його обвинувачують у корупції за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України – вимаганні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.

    За даними слідства, у 2024 році одне з приватних товариств звернулося до Дніпропетровської ОДА з проханням отримати в оренду 19 га лісової ділянки для ведення рекреаційної діяльності. Попри численні звернення, компанія не змогла отримати необхідні дозволи.

    Згодом представнику товариства надійшла “пропозиція” від заступника голови ОДА Володимира Орлова. Чиновник висловив прохання надати 200 тисяч доларів за позитивне вирішення питання про виділення ділянки у довготривале користування.

    У травні-червні 2024 року Орлов неодноразово повторював цю вимогу. Наприкінці травня він також зазначив, що це питання потребує узгодження з головою ОДА.

    Обвинувальний акт вже передано до Вищого антикорупційного суду, де Орлову загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Корупційні скандали серед посадовців ОДА стають дедалі частішими, особливо в контексті боротьби України з корупцією як однієї з ключових умов для євроінтеграції.

  • Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) два позови щодо конфіскації активів на загальну суму понад 8,5 мільйона гривень. Йдеться про посадовців Одеської митниці Сергія та Галину Гринчишиних, а також їхнього сина Сергія Гринчишина, який обіймає посаду заступника голови Обухівської райради. За висновками слідства, ці активи були набуті незаконним шляхом.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції.

    Розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та САП встановило, що у 2021 році родина Гринчишиних стала власниками:

    • квартири в Одесі площею 103,8 кв. м;
    • квартири в Києві площею 105,5 кв. м, яку оформили на сина чиновників;
    • автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid 2018 року випуску.

    Право власності на ці активи було зареєстроване на їхню близьку родичку – 87-річну Клавдію Власову, що, на думку слідства, є схемою для приховування реальних власників.

    Аналіз фінансового стану родини митників вказує, що їхніх офіційних доходів було недостатньо для придбання такої нерухомості та автомобіля.

    Щойно антикорупційні органи розпочали моніторинг способу життя Гринчишиних, вони терміново продали ці активи, що лише підсилило підозри слідчих.

    Зважаючи на виявлені порушення, прокурор САП звернувся до ВАКС з позовами про конфіскацію активів на користь держави. Вартість цих активів та доходів від їхнього продажу оцінюється у 8,5 млн грн.

    Нагадаємо, топчиновники Одеської митниці не декларують автівки, житло та майно за кордоном, придбані за гроші від контрабандних схем.

  • Нардепа Ярослава Дубневича підозрюють у розкраданні газу на 2,1 млрд грн

    Нардепа Ярослава Дубневича підозрюють у розкраданні газу на 2,1 млрд грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерувала до суду обвинувальний акт щодо народного депутата України Ярослава Дубневича, якого підозрюють у масштабній корупційній схемі із заволодіння природним газом та легалізації 2,1 млрд гривень.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков. Проте на цьому етапі притягнути Дубневича до відповідальності неможливо, оскільки він переховується за кордоном. Наразі політика оголошено у розшук.

    Згідно з розслідуванням, у період 2013-2017 років Дубневич залучив ще п’ятьох осіб та організував схему розкрадання природного газу на понад 2,155 млрд грн. Газ отримували Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ, які перебували під його контролем.

    Підприємства, що керували цими ТЕЦ, уклали угоди з “Нафтогазом” на закупівлю газу за пільговими тарифами – нібито для виробництва тепла для населення. Це дозволило отримувати газ за значно нижчими цінами, ніж ринкові.

    Однак, як встановило слідство, насправді пільговий газ не постачали населенню. Натомість його використовували для генерації електроенергії, яку продавали державному підприємству “Енергоринок” за ринковими тарифами. Прибутковість такої схеми подекуди перевищувала 130%.

    За даними слідства, у період 2013-2018 років Дубневич організував легалізацію частини незаконно отриманих коштів.

    • Гроші переводили на рахунки підконтрольних компаній та офшорних фірм, щоб замаскувати їхнє походження.
    • Згодом ці кошти повертали в Україну під виглядом іноземних інвестицій у галузь сонячної енергетики.

    У ході розслідування правоохоронці затримали чотирьох посадових осіб компаній ТОВ “Енергія-Новий Розділ”, ТОВ “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія”, які керували Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ.

    Всі три підприємства були засновані братами Ярославом (чинний нардеп) та Богданом Дубневичами (екснардепом). Однак після початку розслідування власниками стали їхні сини – Юрій Дубневич (син Ярослава) та Павло Дубневич (син Богдана).

    Зараз слідство намагається повернути Дубневича до України, однак поки що він уникає правосуддя, перебуваючи за кордоном.

    Якщо нардеп повернеться або його екстрадують, він може отримати реальний тюремний термін за масштабні корупційні злочини. Однак, як показує практика, процес може затягнутися, а політичні зв’язки Дубневича можуть допомогти йому уникнути покарання.

  • Корупційна схема на Рівненщині: мер і депутати вимагали хабар за земельну ділянку

    Корупційна схема на Рівненщині: мер і депутати вимагали хабар за земельну ділянку

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали виконувача обов’язків міської голови та депутата міської ради одного з міст Рівненської області за вимагання хабаря.

    Про це повідомляє пресслужба ДБР.

    За даними слідства, затримані вимагали від місцевого підприємця передати у приватну власність 3,8 га землі безоплатно. Натомість мер обіцяв забезпечити ухвалення у міськраді рішень, вигідних для бізнесмена:

    • затвердження містобудівної документації,
    • зміну цільового призначення інших земельних ділянок,
    • присвоєння адрес об’єктам нерухомості.

    Ключову роль у схемі відігравав депутат міськради, який паралельно обіймав посаду головного інженера з охорони та захисту лісу в одному з підприємств ДСГП «Ліси України». Він допомагав узаконити схему та передати землю особі, підконтрольній меру.

    24 лютого приватний нотаріус уже підготував усі документи для відчуження земельної ділянки, але в цей момент правоохоронці провели операцію та затримали всіх учасників корупційної схеми.

    Голові та депутату повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України – отримання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Максимальне покарання – до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    ДБР продовжує розслідування, аби встановити можливих інших учасників злочинної схеми.

    Нагадаємо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про конфіскацію майна на 5,8 млн грн, яким користується голова селищної громади в Рівненській області.

  • Колишнього керівника ДФС підозрюють у зловживанні службовим становищем

    Колишнього керівника ДФС підозрюють у зловживанні службовим становищем

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру колишньому першому заступнику голови Державної фіскальної служби (ДФС) Сергію Білану. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем, що призвело до багатомільйонних збитків для державного бюджету.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    Як встановило слідство, у червні 2017 року Білан, перебуваючи на посаді першого заступника голови ДФС, діючи в інтересах окремого суб’єкта господарювання, навмисно не підписав у визначений строк рішення за результатами розгляду скарги платника податків. Ця скарга стосувалася податкових повідомлень-рішень, які ухвалили територіальні органи ДФС.

    Згідно з нормами Податкового кодексу України, якщо уповноважена особа не ухвалює рішення у встановлений термін, скарга автоматично задовольняється на користь платника податків. Таким чином, через бездіяльність Білана держава втратила право вимагати сплати податків та штрафних санкцій на суму понад 641 млн гривень.

    При цьому ексчиновник, за даними слідства, умисно створив видимість неможливості підписання відповідного рішення, щоб приховати свої дії.

    Роль Білана у цьому процесі була ключовою, оскільки він був єдиною особою в ДФС, уповноваженою ухвалювати рішення за результатами розгляду скарг платників податків. Його дії безпосередньо призвели до того, що бюджет країни недоотримав сотні мільйонів гривень.

    НАБУ та САП кваліфікували дії колишнього посадовця за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув клопотання правоохоронців та обрав для Сергія Білана запобіжний захід у вигляді застави. Суд ухвалив рішення про стягнення з підозрюваного майже 10 млн гривень.

    Наразі слідство триває, і антикорупційні органи продовжують встановлювати всі деталі схеми та можливих співучасників цього правопорушення.

    Нагадаємо, ексголові Оператора газотранспортної системи України (Оператор ГТС), який раніше виїхав за кордон, повідомлено про підозру у справі про завдання понад 18 млрд грн збитків державному бюджету.

  • ВАКС конфіскував 3,3 млн грн незаконних активів на користь держави

    ВАКС конфіскував 3,3 млн грн незаконних активів на користь держави

    Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) задовольнила позов прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо визнання необґрунтованими активів на суму 3,3 млн грн. Відповідне рішення передбачає цивільну конфіскацію та передачу коштів на користь держави.

    Розгляд справи відбувався у межах антикорупційного законодавства, що дозволяє вилучати активи, походження яких власник не може пояснити законними джерелами доходу.

    Про це інформує НАЗК.

    Активи формально належать дружині посадовця, але фактично використовуються начальником одного з відділів Головного управління Національної поліції у м. Києві.

    Рішення ухвалене, зокрема, за результатами моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції.

    Було встановлено, що близькі родичі посадовця у 2021–2022 роках придбали квартиру в Києві та автомобіль Volkswagen Touareg 2016 року випуску, не маючи законних доходів.

    Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів із дня складення його повного тексту.