Mmakaje

Позначка: штрафи

  • Верховна Рада посилила контроль за мобілізацією

    Верховна Рада посилила контроль за мобілізацією

    В Україні триває загальна мобілізація, і разом із нею посилюється контроль за дотриманням правил військового обліку. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12093, який вносить низку змін до механізму притягнення до відповідальності військовозобов’язаних, що порушують мобілізаційне законодавство.

    Новий закон передбачає кілька ключових нововведень. По-перше, запроваджується 50% знижка на штрафи для тих, хто добровільно погодиться з порушенням і оплатить штраф упродовж 10 днів. Це означає, що при стандартному штрафі у 17 000 гривень ухилянти зможуть відбутися сумою вдвічі меншою – 8 500 гривень. Сплатити штраф можна буде через додаток “Резерв+” або за допомогою “Укрпошти”.

    По-друге, закон вводить автоматичне закриття справ для тих, хто добровільно йде на військову службу. Якщо військовозобов’язаний вже має відкриту справу через порушення військового обліку, але після цього вступає до лав ЗСУ, штрафи анулюються, а провадження закривається.

    Окрім того, значно спрощується механізм накладання штрафів. Тепер їх можна буде виписувати без складання протоколу – достатньо факту повернення повістки з позначкою “відмова в отриманні” або “невручено”. Також штрафи тепер можуть розглядатися за місцем перебування військовозобов’язаного або на місці його затримання. Це означає, що після примусового доставлення до ТЦК ухилянти можуть одразу отримати штраф.

    Нарешті, у разі несплати штрафу протягом 30 днів закон дозволяє примусове стягнення, зокрема арешт банківських рахунків порушника.

    Юристи вважають, що ухвалені зміни не лише посилять дисципліну серед військовозобов’язаних, а й зроблять механізм контролю за мобілізацією жорсткішим. Фактично, ухилення від військового обліку тепер обійдеться ще дорожче, а уникнути відповідальності стане значно складніше.

  • До ТЦК направлять директиву: штрафів за пропуск ВЛК до 5 лютого не буде

    До ТЦК направлять директиву: штрафів за пропуск ВЛК до 5 лютого не буде

    Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що територіальні центри комплектування (ТЦК) не штрафуватимуть осіб, які не змогли вчасно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) до 5 лютого. Крім того, розшук таких осіб також не проводитимуть.

    Федієнко зазначив, що, відкривши картку законопроєкту про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”,то можна побачити, що він ще не пройшов усі необхідні інстанції.

    Враховуючи це та діючий регламент парламенту на мій погляд вказаний законопроект не буде розглянуто. Хочу заспокоїти громадян, що на спільній нараді за участі ОП, Міноборони, ЗСУ, МОЗ, Командування Медичних сил домовились, що буде надіслано відповідну директиву, щодо прийняття цього закону, до ТЦК щоб не штрафувати тих осіб, хто не встигне пройти ВЛК до 5 лютого, та не оголошуватимуть їх у розшук

    – додав він. 

    Законопроєкт, який продовжує термін проходження ВЛК, перебуває на фінальних стадіях розгляду у Верховній Раді.

  • Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    Українці продовжують накопичувати борги: в Єдиному реєстрі вже 9 мільйонів боржників

    В Україні ситуація з боргами набуває серйозних обертів. З травня 2024 року кількість нових боргів, зафіксованих у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ), зросла на 360 тисяч. На сьогоднішній день в реєстрі міститься вже понад 8,8 мільйона записів. Весь рік не зупиняє тенденцію до росту: від початку повномасштабної війни в Україні кількість заборгованостей у реєстрі збільшилася на майже 2 мільйони.

    Основними причинами такої масової реєстрації боргів є штрафи за порушення правил дорожнього руху (ПДР) та адміністративні правопорушення. За даними Опендатабот, найбільшу частку у реєстрі займають саме штрафи за порушення ПДР, які становлять 1,8 мільйона записів або 21% від загальної кількості. Далі йдуть стягнення за адміністративні порушення — 1,7 мільйона, що становить 20%. На третьому місці за кількістю записів — стягнення на користь державного бюджету, які наразі складають 1,6 мільйона або 18,5%.

    Водночас, борги по комунальних платежах складають 727 тисяч, або 8% від загальної кількості заборгованостей. Цей сектор також не залишився без уваги, однак, порівняно з іншими категоріями, його частка менша.

    Цікаво, що більше 21% боргів не можна точно віднести до жодної з вищезгаданих категорій, що може свідчити про різноманітність джерел заборгованості та неясність деяких випадків у реєстрі.

    Окрім цього, є значне зростання стягнень майна за виконавчим документом — на 24% більше, ніж раніше. Кількість таких випадків сягнула 15,6 тисяч. Майже на 17% збільшилася також кількість конфіскацій у кримінальних справах (без урахування корупційних), досягнувши 11,8 тисяч.

    Такий темп зростання боргів свідчить про зростаючий фінансовий тиск на українців в умовах війни та економічних труднощів. Більшість боргів стають складними для виплати, і відповідно, державні органи активно працюють над їх стягненням, що створює додатковий фінансовий тягар для населення.

  • На Закарпатті батьків штрафуватимуть за прогули учнів і не тільки

    На Закарпатті батьків штрафуватимуть за прогули учнів і не тільки

    У Закарпатті введено нові правила, які зобов’язують батьків нести відповідальність за прогули учнів та інші правопорушення їхніх дітей. Згідно з постановою Рахівської міськради, батьки будуть штрафуватися не лише за відсутність дітей у школах, а й за такі порушення, як паління, вживання алкоголю, дрібне злодійство, хуліганство та інші правопорушення.

    Штрафи будуть накладатися на батьків, якщо їхні діти не відвідують заняття без поважної причини або скоюють злочини чи адміністративні правопорушення. За перший випадок відсутності школяра, батьки отримають попередження або штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо порушення повторяться протягом року, сума штрафу зросте до 5100 гривень.

    Також вводиться обов’язок навчальних закладів повідомляти органи Нацполіції та службу у справах дітей про відсутність учня більше ніж 10 днів поспіль без поважної причини. Ці заходи мають на меті захист прав дітей на освіту і забезпечення належного контролю за їх поведінкою.

    Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, що також передбачає посилення контролю з боку місцевих органів влади.

  • Нові правила риболовлі в Україні: як не потрапити під штраф

    Нові правила риболовлі в Україні: як не потрапити під штраф

    З 1 листопада 2024 року в Україні почала діяти сезонна заборона на риболовлю в зимувальних ямах, що пов’язано з необхідністю захисту екосистеми водойм і популяції риб. Ці заборони будуть тривати до періоду весняно-літнього нересту наступного року, а рибалкам радять бути уважними і ознайомитися з місцями, де вилов риби заборонений.

    Зимувальні ями — це поглиблені ділянки дна водойм, де риба вирушає зимувати. Вилов риби в таких місцях може порушити природний процес зимівлі риб і значно вплинути на стан популяції. Це може призвести до негативних наслідків для екосистеми водних ресурсів, тому державні органи запровадили заборону на риболовлю в цих районах як для любительської, так і для промислової риболовлі.

    Держрибагентство України вже опублікувало список заборонених для вилову місць у кожному регіоні країни, щоб рибалки могли бути обізнаними і уникати порушень.

    Незважаючи на заборону, любителі риболовлі все одно можуть насолоджуватись хобі, але лише в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватись кількох правил:

    • Використовувати тільки зимові вудки, спінінги або поплавочні снасті.
    • Дозволяється до 7 гачків на рибалку.
    • Заборонено використовувати знаряддя лову з гачками, у яких відстань від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм.
    • Можна використовувати як природні, так і штучні приманки.

    Ці прості правила допоможуть зберегти природну рівновагу в екосистемі водойм, не порушуючи закони.

    Який штраф за порушення?

    Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за риболовлю в заборонених місцях передбачені штрафи, які коливаються від 34 до 680 грн в залежності від тяжкості порушення.

    У разі завдання істотної шкоди екосистемі або порушення правил риболовлі у великих обсягах передбачена кримінальна відповідальність згідно зі ст. 249 Кримінального кодексу України. В такому випадку порушнику може бути накладений штраф від 17 тис. грн до 85 тис. грн або обмеження/позбавлення волі до трьох років.

    Такси за незаконно виловлену рибу

    Крім штрафів, порушники також повинні будуть сплатити за кожен незаконно виловлений екземпляр риби згідно з таксами, що прописані в постанові Кабміну N1042. Зокрема:

    • Карась сріблястий, чехонь — 1581 грн;
    • Сазан (короп звичайний) — 3706 грн;
    • Окунь звичайний — 3162 грн;
    • Щука — 3468 грн;
    • Товстолоб білий, строкатий — 3638 грн;
    • Білий амур — 3638 грн;
    • Сом європейський — 5117 грн;
    • Рак — 3332 грн;
    • Краснопірка, плітка, густера — 1564 грн;
    • Йорж звичайний, піскар звичайний — 51 грн.

    Таким чином, порушники, які незаконно виловлюють цінну рибу, можуть сплатити значні суми за кожен екземпляр. Найдорожчим у цьому списку є сом, за вилов якого передбачено таксу в 5117 грн за один екземпляр.

  • Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада вводить жорстке покарання для водіїв-порушників

    Верховна Рада України розглядає законопроєкт, що має на меті суттєво посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху. Основна увага приділяється ігноруванню жовтого сигналу світлофора, за що водії можуть бути позбавлені прав на термін від шести місяців до одного року. Ця ініціатива є відповіддю на тривожну статистику, яка показує зростання смертності на дорогах через перевищення швидкості та порушення правил проїзду пішохідних переходів.

    Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

    Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

    • Штрафи за повторні порушення — водії, які протягом року знову порушують правила проїзду переходів чи сигнали світлофора, будуть зобов’язані сплатити штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    • Позбавлення прав — для водіїв, що систематично порушують правила, передбачено підвищення штрафу до 150 неоподатковуваних мінімумів, а також позбавлення права керувати транспортним засобом терміном від 6 місяців до одного року.

    Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

    Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.

  • Юрист пояснила деталі накладання штрафів за неявку в ТЦК

    Юрист пояснила деталі накладання штрафів за неявку в ТЦК

    Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) отримали право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією, і накладати штрафи на українців, які не з’явилися на виклик без поважних причин. Адвокатка Тетяна Даниленко детально пояснила правові аспекти цього процесу у коментарі для “РБК-Україна”.

    Вимоги до складання протоколу

    Протокол не складається у випадках, коли особа не з’явилася на виклик, якщо це сталося без поважних причин, але важливо, щоб було підтвердження отримання виклику. Згідно з частиною 5 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), адміністративні правопорушення, пов’язані з мобілізацією, розглядаються ТЦК та СП, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце виклику.

    Штрафи та їх оскарження

    Штрафи можуть накладатися навіть за відсутності правопорушника, а в разі несплати протягом 15 днів, справа передається до виконавчої служби, і сума штрафу збільшується вдвічі. Важливо зазначити, що адміністративні стягнення можуть бути накладені протягом 3 місяців з моменту виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через рік після його вчинення.

    У разі накладення штрафу безпідставно, особа має право оскаржити його в суді за місцем реєстрації або у місці перебування ТЦК, подавши адміністративний позов.

    Правила вручення повісток

    Раніше адвокат Євген Филипець вказував, що повістки через “Укрпошту” насамперед надсилатимуть особам, які оновили свої дані в застосунку “Резерв+”. Вручення повісток поштою є законним методом, передбаченим українським законодавством, а повістка, що потрапила у поштову скриньку, вважається врученою без потреби підпису чи будь-якого іншого підтвердження отримувача.

    Судова практика

    Суди в Україні вже перевантажені позовами громадян, які намагаються оскаржити повістки від військкоматів. Як зазначив депутат Київради Леонід Ємець, це лише початок, і ситуація може загостритися.

  • Які камери віксації швидкості принесли найбільший прибуток в бюджет

    Які камери віксації швидкості принесли найбільший прибуток в бюджет

    Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило дані про найрезультативніші камери фіксації швидкості на трасах країни. Згідно з інформацією, найуспішніша камера розташована на відрізку дороги між Рівним і Житомиром, а саме в селі Дедовичі в напрямку Києва (км 247+134). Вона “заробила” понад 18 839 888 грн на штрафах за перевищення швидкості за період з 1 січня по 31 серпня 2024 року.

    Другу позицію займає камера на трасі M-30, в Ксаверівці, на ділянці шляху з Вінниці до Хмельницького. Вона принесла бюджету 65 228 штрафів на суму 16 412 980 грн.

    На третьому місці — камера на трасі М-09 “Тернопіль – Рава-Руська”, км 66+283. Тут було виписано 67 222 адміністративних постанови на суму 14 581 560 грн.

  • Що чекає на ухилянтів у вересні

    Що чекає на ухилянтів у вересні

    З початком вересня в Україні триває мобілізація, як і дія воєнного стану. Для громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов’язків, передбачені суворі штрафи, а в деяких випадках — навіть кримінальна відповідальність. Ми детально розглянули, які штрафи чекають на військовозобов’язаних з 1 вересня і які наслідки можуть виникнути в разі несплати цих штрафів.

    Які штрафи загрожують військовозобов’язаним

    Військовозобов’язані, які не дотримуються правил військового обліку, можуть бути оштрафовані на підставі статей Кодексу про адміністративні порушення. Зокрема, це стосується статей 210 — “Порушення правил військового обліку” та 210-1 — “Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

    Під час воєнного стану на військовозобов’язаних можуть бути накладені штрафи за такі порушення:

    1. Не оновлення даних у територіальному центрі комплектування (ТЦК). Це стосується також жінок-медиків.
    2. Не перебування на військовому обліку за місцем проживання, роботи або навчання.
    3. Втрата військового квитка.
    4. Переїзд, зміна місця роботи або сімейного стану без повідомлення військкомату.
    5. Неявка в ТЦК за повісткою.
    6. Відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
    7. Відмова надавати будівлю, транспортний засіб або інше майно для мобілізаційних цілей.

    Кожне порушення фіксується окремим протоколом, тому за кілька порушень одночасно може бути виписано кілька штрафів. Однак варто зазначити, що штраф за не оновлення даних не накладається, якщо інформація про призовника може бути отримана з інших державних реєстрів або від банку.

    Штрафи за неявку в ТЦК

    Згідно з новими нормами, штраф за неявку до ТЦК у воєнний час становить від 17 000 до 25 500 гривень для фізичних осіб та від 34 000 до 59 000 гривень для юридичних осіб. Такий штраф може бути виписаний навіть заочно, без присутності порушника. Перевірити наявність штрафу можна через сервіс Opendatabot або в застосунку Дія.

    Крім того, розмір штрафу може бути збільшений за рахунок додаткових витрат, таких як судовий збір або складання акта обстеження майна боржника.

    Якщо призовник пройшов ВЛК, був визнаний придатним до служби і не з’явився за “бойовою” повісткою, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

    Наслідки несплати штрафу

    Одним із найбільш поширених питань серед призовників є те, чи можуть у них відібрати квартиру за несплату штрафу від ТЦК. Таке можливо лише у випадку, якщо загальна сума неоплачених штрафів перевищує 160 000 гривень. У такому разі житло може бути арештоване, а сума від його продажу піде на погашення боргу.

    За менші суми штрафу ухилянта можуть зобов’язати погасити заборгованість за рахунок цінного майна, іноземної валюти або конфіскації транспортного засобу.

  • Банки не мають права штрафувати українців за порушення фінансового моніторингу – НБУ

    Банки не мають права штрафувати українців за порушення фінансового моніторингу – НБУ

    Національний банк України (НБУ) спростував чутки про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення у сфері фінансового моніторингу. Інформація про можливість накладення штрафів у розмірі 20% від суми коштів на банківських рахунках не відповідає дійсності. Про це йдеться в офіційному повідомленні пресслужби НБУ.

    Нещодавно в мережі з’явилися повідомлення, що банки в Україні начебто почали вводити штрафи для клієнтів, які порушують правила фінансового моніторингу. Зокрема, йшлося про можливе стягнення 20% від суми на рахунках клієнтів. Однак Нацбанк категорично заперечив такі заяви, підкреслюючи, що чинне законодавство не передбачає жодних фінансових санкцій з боку банків щодо порушників фінансового моніторингу.

    Пресслужба НБУ наголосила, що законодавство України чітко регламентує, що банки не мають права застосовувати штрафні санкції до громадян через порушення у сфері фінансового моніторингу. Водночас, відповідно до закону, банки мають право і зобов’язані припинити обслуговування клієнта, включаючи закриття його рахунків, у випадках, передбачених законодавством.

    У випадках припинення співпраці з клієнтом через порушення правил фінансового моніторингу, банки зобов’язані повернути кошти клієнту. Це може бути здійснено як через видачу готівки, так і шляхом переказу на інший рахунок, зазначений клієнтом. При цьому банк має право стягнути стандартну комісію за проведення такої операції.

    Національний банк України також не застосовує жодних штрафних санкцій до громадян за порушення у сфері фінансового моніторингу. Всі заходи впливу з боку НБУ спрямовані виключно на фінансові установи, а не на фізичних осіб.