Mmakaje

Позначка: студенти

  • Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабмін змінює правила відстрочки від мобілізації для студентів і педагогів: що нового

    Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт, який чітко визначає, хто має право на відстрочку від мобілізації під час дії воєнного стану. Проєкт вже підготовлено для подання на розгляд Верховної Ради. Його норми стосуються передусім студентів, науковців і педагогів.

    Про це повідомили представник уряду у парламенті Тарас Мельничук та народний депутат Олексій Гончаренко.

    Серед ключових положень — конкретизація категорій осіб, які не підлягають мобілізації за умови відповідності критеріям.

    Хто зможе отримати відстрочку

    Відповідно до законопроєкту, відстрочку отримають:

    • учні професійно-технічних училищ та студенти коледжів, які вступили не пізніше, ніж за рік до досягнення граничного віку для мобілізації;

    • студенти університетів, які вперше здобувають певний рівень вищої освіти;

    • докторанти, інтерни та лікарі-резиденти — за умови, що навчаються на відповідному рівні вперше;

    • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють на не менше ніж 0,75 ставки у закладах усіх рівнів освіти — від шкіл до наукових установ;

    • педагоги закладів позашкільної освіти (наприклад, керівники гуртків), якщо вони були офіційно працевлаштовані до початку 2025 року.

    Також важливою умовою для студентів є те, що на момент вступу до закладу освіти вони не мали досягти 25-річного віку, а навчання має відбуватись за денною або дуальною формою.

    Хто втратить право на відстрочку

    Не зможуть отримати відстрочку:

    • чоловіки віком від 25 років, які вже мають вищу освіту і вдруге здобувають освіту на тому самому або нижчому рівні;

    • особи, які почали навчання за кордоном після 24 лютого 2022 року.

    Новий законопроєкт спрямований на усунення правових прогалин та запобігання зловживанням із фіктивним навчанням для уникнення мобілізації. У разі схвалення парламентом, документ може стати важливим етапом у врегулюванні питань бронювання та відстрочки в умовах воєнного стану.

  • Шість випадків, коли студента можуть мобілізувати

    Шість випадків, коли студента можуть мобілізувати

    Попри те, що більшість студентів денної форми навчання мають право на відстрочку від мобілізації, українське законодавство передбачає низку винятків, які можуть призвести до отримання повістки навіть під час навчання.

    Нові правила визначає законопроєкт №10449, що регламентує мобілізацію під час воєнного стану. Як зазначає видання Главком, студентам, які хочуть уникнути мобілізації, потрібно не лише мати статус студента, а й офіційно оформити відстрочку у територіальному центрі комплектування (ТЦК).

    У разі відсутності документально підтвердженої відстрочки, чоловіки віком від 25 років і старше можуть бути мобілізовані, навіть якщо вони навчаються.

    Мобілізація може торкнутися таких категорій студентів:

    1. Навчання на заочній або вечірній формі. Закон захищає лише тих, хто здобуває освіту за денною або дуальною формою.

    2. Друга або третя освіта. Відстрочка діє лише під час здобуття першої вищої або професійної освіти.

    3. Військовозобов’язаний статус. Якщо студент уже проходив службу або має бойовий досвід, він може бути призваний до ЗСУ навіть у статусі здобувача освіти.

    4. Відрахування. Якщо студент був відрахований з вишу — навіть тимчасово — він автоматично втрачає право на відстрочку.

    5. Відсутність оформленої відстрочки. Навіть якщо студент формально має право на звільнення від мобілізації, без оформлених документів він вважається придатним до служби.

    6. Проміжок між освітніми рівнями. Особливо ризикований період — між завершенням бакалаврату та вступом до магістратури. Якщо студент не встиг оформити нову відстрочку, ТЦК має право його мобілізувати.

    Навіть дистанційна форма навчання в межах денної або дуальної системи не позбавляє права на відстрочку. Проте лише за умови наявності офіційної довідки та внесення даних до реєстру військовозобов’язаних.

    Міністерство оборони та освітні заклади закликають студентів не зволікати з поданням документів до ТЦК, аби уникнути непорозумінь або ризику призову.

  • Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Нові правила мобілізації: хто з освітян та студентів може отримати відстрочку

    Верховна Рада України внесла зміни до законодавства про мобілізацію, уточнивши, хто з аспірантів, студентів і викладачів має право на відстрочку від військової служби. Поправки ухвалені у квітні 2024 року та передбачають нові умови для представників освітньої сфери.

    Згідно з чинними правилами, аспіранти можуть отримати відстрочку, але це не звільняє їх від мобілізації в майбутньому. Право на відстрочку мають:

    • студенти вищих навчальних закладів до 30 років;
    • особи з науковими званнями;
    • штатні викладачі;
    • педагогічні працівники фахових передвищих закладів освіти;
    • інтерни, які навчаються на денній формі.

    Однак є важливе уточнення: вступ до університету для отримання другої або третьої вищої освіти не дає права на відстрочку. Це запобігає випадкам, коли громадяни намагаються уникнути мобілізації шляхом багаторазового вступу до навчальних закладів.

    Що зміниться у 2025 році?

    З наступного року право на відстрочку матимуть лише аспіранти, які навчаються на бюджетній формі. Контрактникам залишиться лише заочне навчання, яке не дає права на відстрочку.

    Ці зміни ще не остаточні, але ймовірність їхнього ухвалення висока.

    Які документи потрібні для отримання відстрочки?

    Щоб підтвердити право на відстрочку, необхідно надати:

    • паспорт громадянина України;
    • ідентифікаційний код;
    • військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення);
    • довідку з навчального закладу (форма №20);
    • повістку (якщо вона була видана).

    Після цього призовник має пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) та отримати офіційне рішення щодо відстрочки.

    Коли відстрочка не діє?

    Є випадки, коли аспіранти можуть бути мобілізовані достроково:

    • за власним бажанням;
    • якщо вони навчаються на військових спеціальностях або за напрямками, пов’язаними з національною безпекою;
    • під час щорічних оперативних відправлень мобілізованих.

    Нові зміни у мобілізаційному законодавстві продовжують викликати дискусії, адже вони суттєво впливають на студентів та освітян. Остаточні правила стануть відомі після їхнього повного затвердження.

  • Омбудсмен України пояснив, як запобігти булінгу в школах та суспільстві

    Омбудсмен України пояснив, як запобігти булінгу в школах та суспільстві

    В Україні булінг – це не тільки соціальна проблема, але й серйозне правопорушення, яке має негативний вплив на психічний та фізичний стан жертв. Омбудсмен України Дмитро Лубінець надав роз’яснення щодо основних видів булінгу та механізмів захисту від цього явища. Булінг може проявлятися не лише у школах, а й у інших сферах життя, зокрема на роботі чи в соціальних мережах.

    Основні види булінгу:

    • Психологічний — образи, приниження, залякування, наклепи.
    • Фізичний — удари, стусани, штовхання, заподіяння фізичних ушкоджень.
    • Сексуальний — принизливі погляди, жести, жарти, неприйнятні дотики.
    • Економічний — крадіжки, пошкодження особистих речей, вимагання грошей тощо.

    Визначення булінгу як насильства та жорстокого поводження з дитиною розширене у Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”, який набув чинності у жовтні 2024 року

    – йдеться у повідомленні.

    Булінг може проявлятися не тільки в реальному житті, а й в онлайн-просторі.

    Кібербулінг — це форма булінгу, що здійснюється за допомогою електронних комунікацій. До нього відносяться поширення в інтернеті образливих матеріалів, створення фейкових акаунтів, публікація компрометуючих фотографій і відео, а також образи, наклепи та цькування через соціальні мережі.

    Ознаки булінгу:

    • Дії кривдника повторюються й мають систематичний характер. Булер може ігнорувати жертву, не допускати її до колективу або застосовувати фізичну силу.
    • У булінгу є чіткі сторони конфлікту: кривдник, жертва і часто — спостерігачі.
    • Жертва відчуває страх, тривогу, сором, соціальну ізоляцію.

    Якщо дитина стала жертвою булінгу або свідком, важливо не мовчати. Рекомендується розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє: батькам, учителям, психологу чи адміністрації школи.

    Також можна звернутися за допомогою на спеціальні гарячі лінії, де нададуть необхідну підтримку та поради.

    Для батьків:

    • Напишіть заяву до адміністрації школи про факт булінгу.
    • Повідомте про випадок у місцевий департамент освіти або поліцію.

    Скористайтеся гарячими лініями допомоги:

    Дитяча лінія: 116 111 або 0 800 500 225; Лінія з питань булінгу: 116 000; Гаряча лінія із запобігання насильству: 116 123 або 0 800 500 335; Центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

    Також Функція “Повідомити про булінг” на сайті АКом (заяву можуть подати як батьки, так і діти, зокрема анонімно).

    Булінг — це порушення прав дитини. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачені:

    • Штрафи від 850 до 3400 грн;
    • Громадські роботи від 20 до 60 годин.

    Відповідальність можуть нести не лише кривдники, а й батьки булера, інші законні представники. Парламент розглядає нові законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за цькування.

    Покарання може очікувати усіх дотичних до випадку учасників освітнього процесу, зокрема спостерігачів, які замовчують проблему. Кожен із нас може зупинити булінг, якщо не залишиться осторонь.

    Якщо адміністрація навчального закладу або його засновник ігнорують проблему булінгу, зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

    Поштова адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;

    Електронна пошта: [email protected]

    Телефони:

    0 800 501 720

    044 299 74 08

    Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала не боятись повідомляти про сексуальні домагання та неетичну поведінку викладачів, наголосивши на проблемах в роботі етичних комісій, які часто захищають викладачів більше, ніж студентів.

  • Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрія Висоцького звинувачують у непристойній поведінці щодо студентів

    Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрія Висоцького звинувачують у непристойній поведінці щодо студентів

    Викладач Київського національного університету імені Карпенка-Карого Юрій Висоцький опинився в центрі після заявки акторів Сергія Волосовця та Остапа Вакулюка, які звинувачували його у принижених студентів та порушенні їхніх особистих кордонів.

    “Не Білоусом єдиним. Або ще одна знаменитість. Серед постів, час від часу, у різних людей проскакувало відоме всім прізвище. Але тактовно оминались звинувачення в його бік. Юрій Пилипович Висоцький. Людина, що випустила безмежну кількість студентів у театральний та кіношний світ. Але ніхто і словом не обмовився про психологічний вплив майстра на своїх студентів. Це відбувалося і курсами до мого вступу, так само і після випуску. Але говоритиму про свій курс, бо це я бачив на власні очі”, – написав Волосовець.

    Він також розповів про застарілі методи викладання заслуженого діяча мистецтв, які викликали страх навіть після закінчення університету.

    “Після випуску, кілька випускників, і мене в тому числі, запросили в один недержавний театр. Цікава постановка, розібрані до деталей ролі, зіграна вистава кілька разів, і я запрошую Юрія Пилиповича до нас на виставу – майстер як не як. Мене ледь не побили колеги за таку витівку. Навіть після закінчення університету випускники бояться свого майстра. Така у нього потужна навчальна методика”, – додав Волосовець.

    За його словами, вимоги до дівчат скинути чи набрати вагу або висловлювання про бездарність того чи іншого студента – це звичайні розмови під час навчального процесу.

    “Не одразу, а вже десь на уривках так точно це стали помічати. Час від часу Юрій Пилипович обирав собі улюблену студентку на день репетицій і садовив поруч із собою правобіч. Мовляв: “Подивимось, що вони нам зіграють”, говорячи про студентів, що підготували уривки до показу, або етюди. І під час показу, чи при обговоренні траплялися викиди енергії/емоційні сплески, які супроводжувались покладанням рук на колінця дівчини, або міцних обіймів. Явно дівчина в той момент проявляла емоції невдоволення, але відверто сказати про це не могла. Він же її за дупцю не мацнув і фото не запропонував скинути. Якщо це педагогічний підхід до студенток, поправте мене. Але цьомкання і жамкання при обіймах – це переходить межі”, – пише актор.

    Актор Остап Вакулюк написав, що пригадує, як Висоцький любив говорити про силу “нашої педагогіки”, наскільки вона краща і дієвіша від тієї європейської, а згодом практиці свою “педагогіку” демонстрував.

    “Я зроблю все можливе, щоб ви не були у мистецтві!” або “Інколи певні люди бувають у мистецтві зайві, і їх треба підштовхнути”, “У вас занадто позитивний погляд на життя, ну нічого, ми це змінимо…” – це те, що я від нього чув не раз. Ще один прийом, так званої, педагогіки, який любив використовувати Висоцький, коли, наприклад, бачив, що його погрози, маніпуляції вже не діють, – ігнорування: так ніби тебе немає, не існує. От показуєш ти якийсь етюд разом з однокурсниками, всім він каже про якісь побажання, зауваження, побажання, а тобі – ні слова. І так могло тривати тижнями – таке собі покарання мовчанням. А в ті моменти, коли він порушував свою мовчанку щодо тебе, то міг сказати “Всі так хвалять того Вакулюка… Ну, невже в ньому щось є?!” – зазначає Вакулюк.

    Вакулюк також зазначив, говорячи про викладача, що у часи Революції Гідності “що більше загострювалася ситуація на Майдані, то більше він почав говорити про те, що кожна революція – це зло і що все діється, бо, цитую: “Рібята, ані хатят разарвать расію”. При цьому, Висоцький не приховував свого захоплення путіним і тим, що той сильний лідер”.

    Викладача Київського національного університету імені Карпенка-Карого та режисера “Молодого театру” Андрія Білоуса відсторонили від роботи у виші. Його звинувачували в сексуальних домаганнях та непристойних повідомленнях до студенток.

  • Нові правила відстрочки від мобілізації: що зміниться для викладачів і студентів

    Нові правила відстрочки від мобілізації: що зміниться для викладачів і студентів

    З 1 січня 2025 року в Україні набули чинності оновлені правила відстрочки від мобілізації для студентів та викладачів. Міністерство оборони опублікувало уточнення, які регулюють ці зміни відповідно до постанови Кабміну №1558 від 31 грудня 2024 року.

    Студенти професійно-технічних, фахових передвищих та вищих навчальних закладів, інтерни та докторанти тепер отримують відстрочку на весь семестр, але не більше ніж на шість місяців. Це суттєве покращення порівняно з попереднім терміном у три місяці.

    Таким чином, студенти матимуть більше стабільності у навчальному процесі, а ТЦК та СП зможуть зменшити навантаження, оскільки оформлення документів тепер проводитиметься рідше.

    Що змінюється для викладачів

    Викладачі отримали право на відстрочку на весь навчальний рік — з 1 вересня по 31 серпня наступного року. Проте, це стосується лише викладачів, які працюють на ставку не нижче 0.75.

    Міністерство наголошує, що навіть у період канікул або завершення навчального року відстрочка залишається чинною.

    Навіщо потрібні ці зміни

    У Міноборони підкреслюють, що оновлення спрямовані на:

    • Спрощення процедури отримання відстрочки;
    • Зниження бюрократичного навантаження на співробітників територіальних центрів комплектування.
      Це дозволить більш ефективно організувати процес мобілізації та водночас підтримати безперервність навчання.

    Окрім змін у відстрочках, в Україні тривають тестування нових цифрових сервісів. Наприклад, у застосунку “Резерв+” тепер доступна функція електронного направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК), що зменшить потребу у фізичних візитах до ТЦК.

    Щодо мобілізаційного віку, Генштаб не планує його зниження. Замість цього влада обговорює впровадження мотиваційних пакетів для залучення молоді до лав Сил оборони.

    Ці зміни демонструють спробу уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних викликів, зберігаючи баланс між обороноздатністю країни та потребами освітнього сектора.

  • Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів

    Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів

    З 2025 року проходження базової загальновійськової підготовки стане обов’язковою складовою навчання для всіх студентів вищих навчальних закладів України. Нововведення передбачає, що студенти, які не пройдуть цей етап підготовки або відмовляться скласти присягу, не зможуть продовжити своє навчання у вишах.

    Про це повідомив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник в інтерв’ю, записаному МОУ

     “Хочу підкреслити те, що вона (БЗВП – ред.) є обов’язковою для всіх. І якщо студенти за якимись принципами, наприклад, не можуть скласти іспит чи склали його на “незадовільно”, якщо вони відмовляються прийняти військову присягу, вони не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах”.

    Згідно зі змінами, які запроваджуються, громадяни, які не матимуть БЗВП і бажатимуть працевлаштуватися вперше, не зможуть отримати роботу в органах державної служби, в органах місцевого самоврядуванняі органів прокуратури.

    Громадяни, які не пройдуть БЗВП, повинні будуть проходити базову військову службу, додав Мельник.

    Її викладатимуть із 2-го курсу, навчання включатиме 90 академічних годин теорії та 210 годин практики у центрах ЗСУ та інших установах.

    Теорію мають пройти всі студенти – і чоловіки, і жінки. Практичний же курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практику тільки за власним бажанням і після проходження медичного огляду.

    Після завершення цієї програми студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність.

  • Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міноборони оголосило про старт загальновійськової підготовки для студентів

    Міністерство оборони України оголосило, що з вересня 2025 року в навчальних закладах стартує базова загальновійськова підготовка для студентів. Цей курс проходитиме в два етапи: теоретичний та практичний.

    Теоретичний курс передбачатиме 90 академічних годин, які студенти проходитимуть у навчальних закладах, де отримуватимуть знання щодо основ військової справи та теоретичних аспектів служби.

    Практичний курс триватиме 210 академічних годин та проходитиме у навчальних частинах і центрах Збройних Сил України. Важливо, що практичний курс буде обов’язковим лише для чоловіків.

    Після успішного завершення курсу студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність. Таким чином, цей курс стане важливим кроком у підготовці молоді до служби в армії та сприятиме зміцненню обороноздатності країни.

  • Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    Кількість студентів-першокурсників в Україні зменшилася на 80 тисяч у 2024 році

    2024 рік відзначився суттєвим зниженням кількості абітурієнтів, які були зараховані до закладів вищої освіти України. За даними Державного підприємства “Інфоресурс”, на бюджетну та контрактну форми навчання було зараховано понад 187 тисяч першокурсників. Це на 80 тисяч менше, ніж минулого року, коли кількість зарахованих склала 267 тисяч.

    Загалом, на вступ до вищих навчальних закладів у 2024 році подали заяви понад 217 тисяч абітурієнтів. Таке скорочення кількості студентів може бути пов’язане з численними факторами, включаючи соціально-економічну ситуацію, пов’язану з війною, а також змінами у системі освіти.

    Одночасно, у 2025 році вступна кампанія розпочнеться раніше — вже у травні. Важливим етапом буде Національний мультипредметний тест (НМТ), який проходитиме з 14 травня по 25 липня. Відповідно до нових правил, учасники НМТ зможуть скласти чотири предмети в один день. Обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України, а також один із додаткових предметів на вибір — українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

    Для полегшення доступу до іспитів для різних етнічних груп, завдання НМТ будуть перекладені на чотири мови — кримськотатарську, польську, румунську та угорську. Кожен абітурієнт зможе обрати бажану мову під час реєстрації на іспит.

    Важливу роль у змінах вступної кампанії відіграють також пропозиції Міністерства освіти та науки України щодо звільнення абітурієнтів з найвищими балами НМТ від зобов’язань щодо відпрацювання на першому робочому місці. Очікується, що цей крок може вплинути на 10-15% вступників. Згідно з новою моделлю фінансування, державне замовлення має охоплювати 25-30% абітурієнтів, які будуть зобов’язані працювати в державному секторі після завершення навчання.

    Зменшення кількості першокурсників у 2024 році та нововведення у вступній кампанії 2025 року вказують на важливість адаптації системи освіти до нових умов і потреб країни, зокрема в умовах війни.

  • Студенти, аспіранти та докторанти тимчасово не зможуть оформити відстрочку в «Резерв+»

    Студенти, аспіранти та докторанти тимчасово не зможуть оформити відстрочку в «Резерв+»

    До 30 грудня студенти та науковці не зможуть скористатися застосунком Резерв+ для оформлення відстрочки від мобілізації. Це пов’язано з проведенням технічних робіт, які необхідні для оновлення системи та покращення її функціональності. Офіційні представники Міністерства цифрової трансформації України попередили, що цей період обмежить доступ до деяких послуг, зокрема для тих, хто планує відстрочку або зміну свого мобілізаційного статусу.

    Про це повідомляє Міністерство оборони в Telegram. “У зв’язку із технічними роботами у Єдиній державній електронній базі з питань освіти з 17 і орієнтовно до 30 грудня студенти, аспіранти і докторанти тимчасово не зможуть оформити онлайн-відстрочку у застосунку Резерв+”, – йдеться у повідомленні.

    Водночас, на вже отримані відстрочки технічні роботи не вплинуть, статус відображатиметься в застосунку, як і раніше. Також технічні роботи в реєстрі освіти не вплинуть на роботу інших сервісів Резерв+.

    Про дострокове відновлення роботи сервісу у Резерв+ одразу буде повідомлено.

    Застосунок Резерв+

    У листопаді у застосунку “Резерв+” почали тестувати онлайн-відстрочку для окремих категорій українців, у тому числі студентів і аспірантів.

    3 грудня Верховна Рада зробила крок до автоматичного прийняття 17-річних громадян на військовий облік, повыдомив міністр оборони Рустем Умєров. “Парламент підтримав у першому читанні важливий законопроєкт, завдяки якому громадяни України при досягненні 17-річного віку автоматично ставатимуть на військовий облік”, – повідомив Умєров.