Mmakaje

Позначка: студенти

  • В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні у 2026 році продовжить зростати вартість навчання у закладах вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють це необхідністю забезпечення стабільного фінансування університетів і підвищенням витрат на утримання освітньої системи.

    За словами заступника міністра освіти Миколи Трофименка, нинішній рівень цін на навчання в Україні залишається виправданим, однак подальше підвищення є неминучим. Основною причиною він назвав зростання фонду оплати праці у вишах. Зокрема, із січня 2026 року зарплати працівників університетів уже зросли на 30%, а з вересня очікується ще одне підвищення — на 20%.

    У таких умовах, зазначають у міністерстві, університети не можуть утримувати низьку вартість контрактного навчання. Формування спеціальних фондів закладів освіти напряму залежить від плати студентів, тому ціни поступово коригуватимуться.

    У МОН також наголошують, що питання вартості освіти пов’язане із її якістю. Директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров підкреслив, що надто низька ціна за навчання створює ризики для всієї системи.

    За його словами, держава фінансує навчання студентів-бюджетників, однак контрактна форма повинна покривати реальні витрати університетів. Інакше існує загроза відтоку викладачів за кордон, що може призвести до кадрової кризи у вищій школі.

    Попри очікуване зростання вартості, у міністерстві звертають увагу, що українська вища освіта все ще залишається дешевшою у порівнянні з більшістю європейських країн. Водночас тенденція до підвищення цін, імовірно, збережеться і в наступні роки, адже система освіти поступово переходить до більш ринкової моделі фінансування.

  • Професора одеського вишу звільнили після скандалу через російську мову на іспитах

    Професора одеського вишу звільнили після скандалу через російську мову на іспитах

    В одному з провідних закладів вищої освіти Одеси спалахнув мовний скандал, який завершився звільненням професора. Причиною стало підтверджене порушення мовного законодавства під час освітнього процесу.

    Як повідомила пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови, в Одеському національному технологічному університеті за результатами державного контролю встановили, що викладач використовував російську мову під час занять і навіть складав екзаменаційні білети не державною мовою.

    Підставою для перевірки стала скарга студента. До звернення були додані копії екзаменаційних матеріалів, у яких усі запитання були викладені російською мовою.

    За словами представниці Уповноваженої Анни Неруш, реагування на скаргу було оперативним. Після отримання звернення одразу розпочали процедуру державного контролю та направили університету відповідний офіційний лист.

    Адміністрація навчального закладу провела внутрішню перевірку, за результатами якої факти, викладені у скарзі, повністю підтвердилися.

    Сам професор пояснив ситуацію технічними проблемами. За його словами, через несправність комп’ютера він був змушений використати старі білети російською мовою, аби не зірвати проведення сесії. Також він зазначив, що відповідав студентам російською, оскільки ті зверталися до нього саме цією мовою.

    Втім, ці пояснення не вплинули на висновки перевірки. За її результатами було складено протокол про порушення статті 21 Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної.

    Наразі професора звільнено з посади. Під час розгляду матеріалів у справі був присутній проректор університету. Сторони провели, як зазначається, складну, але конструктивну розмову, під час якої також обговорили загальну мовну ситуацію у виші.

    Окрім цього, досягнуто домовленості про проведення спільної зустрічі зі студентами та викладачами для обговорення дотримання мовного законодавства.

    Відповідно до чинного законодавства, мовою освітнього процесу в закладах освіти в Україні є державна мова.

  • Уряд готує нові правила відстрочки для студентів призовного віку

    Уряд готує нові правила відстрочки для студентів призовного віку

    В Україні триває дискусія щодо можливого скасування відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти мають право на звільнення від призову, однак у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкти, які можуть змінити чинні правила.

    Як пояснив адвокат Данило Трясов, чинна редакція закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» гарантує відстрочку студентам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються на денній або дуальній формі. Право на відстрочку мають лише ті, хто здобуває рівень освіти, вищий за попередній, а також докторанти й інтерни.

    Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

    Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

    Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

    За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

    Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.

  • Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    Контингент студентів старше 25 років зріс у вісім разів: у МОН пояснили причини

    В Україні фіксують різке зростання кількості чоловіків, які вступають до закладів освіти у віці понад 25 років. Державні установи констатують: навчання дедалі частіше стає способом отримати відстрочку від мобілізації під час воєнного стану.

    Ще у 2021 році в університетах, коледжах та інших закладах освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії. Нині ж їхня кількість зросла до приблизно 250 тисяч. Про це повідомив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, зазначивши, що держава вже розпочала системні перевірки.

    За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

    Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

    За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

    Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

    На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

  • Хабар за сесію: у Рівному оштрафували заступника директора коледжу

    Хабар за сесію: у Рівному оштрафували заступника директора коледжу

    Рівненський міський суд визнав винним у хабарництві заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука. Посадовець вимагав у студентів гроші за успішну здачу сесії, за що йому призначили штраф у розмірі 42 500 грн.

    Згідно з вироком від 4 грудня, у травні та червні 2024 року Якимчук звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАНУ, щоб допомогти двом студентам успішно скласти літню сесію. Студенти передали йому 5000 та 4500 грн, які він перерахував на банківську картку викладача.

    Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

    У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

    Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    В Україні діють чіткі правила, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від призову під час мобілізації, а хто може бути мобілізований на загальних підставах. Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» пояснило, в яких випадках студенти мають право на відстрочку та за яких умов можуть її втратити.

    Право на відстрочку мають студенти, які відповідають кільком ключовим вимогам. Насамперед мобілізація в Україні починається із 25 років, тому молодшим студентам відстрочка не потрібна. Але тим, хто вже досяг мобілізаційного віку, важливо офіційно оформити відстрочку та вчасно подати документи.

    Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

    Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

    Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

    Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

    Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

    Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

  • Законопроєкт №13634 змінює порядок мобілізації студентів

    Законопроєкт №13634 змінює порядок мобілізації студентів

    В Україні планують переглянути правила відстрочки від мобілізації для студентів. Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував до ухвалення законопроєкт №13634, який обмежує право на відстрочку для тих, хто порушує освітню послідовність, затягує навчання або бере академічну відпустку. Документ має на меті зробити використання навчання як підстави для уникнення мобілізації більш контрольованим.

    Наразі відстрочку від призову можуть отримати різні категорії громадян, включно з особами з інвалідністю, батьками трьох і більше дітей, одинокими батьками, опікунами, студентами денної або дуальної форми навчання, працівниками критично важливої інфраструктури, суддями, держслужбовцями, педагогами та науковцями. Для студентів важливо дотримуватися послідовності рівнів освіти, передбаченої законом «Про освіту».

    Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

    Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.

  • У додатку “Резерв+” з’явилася позначка «Потрібно пройти БЗВП»: що означає і що робити

    У додатку “Резерв+” з’явилася позначка «Потрібно пройти БЗВП»: що означає і що робити

    Багатьох користувачів застосунку Резерв+ тривожить нова позначка — «Потрібно пройти БЗВП». Не всі розуміють, що саме це означає і які кроки треба зробити. За роз’ясненнями УНІАН звернувся до адвоката Геннадія Капралова — ось головне, що потрібно знати.

    Що таке БЗВП

    БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це курс підготовки тривалістю приблизно 1–3 місяці. Його обов’язково проходять студенти певних навчальних програм, курсанти зі специфічними формами навчання (наприклад, майбутні поліцейські), а також особи, які вперше вступають на держслужбу, в органи місцевого самоврядування або в прокуратуру. Базову підготовку можна також пройти добровільно.

    Якщо в Резерв+ горить «Потрібно пройти БЗВП» — що робити

    Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

    Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

    Які документи допоможуть підтвердити проходження БЗВП

    У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

    • свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

    • довідку з вишу чи військової кафедри;

    • виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

    • довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

    Що означає статус у Резерві «Солдат резерву»

    Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

    Чи передбачені штрафи або інші покарання

    Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

    Короткі практичні поради

    1. Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

    2. Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

    3. Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

    4. Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

  • Хто не підлягає мобілізації в Україні з 1 жовтня 2025 року

    Хто не підлягає мобілізації в Україні з 1 жовтня 2025 року

    В Україні до 5 листопада 2025 року продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію. Водночас закон чітко визначає, що не всі громадяни підлягають призову.

    Стаття 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює винятки. Від служби звільняються ті, кого військово-лікарські комісії визнали непридатними за станом здоров’я, а також люди з інвалідністю. Право на відстрочку мають батьки трьох і більше дітей, опікуни сиріт, родичі осіб з інвалідністю, громадяни, які постійно доглядають за немічними членами сім’ї. Не підлягають мобілізації також студенти денної та дуальної форми навчання, звільнені з полону, працівники критично важливих галузей, які мають «бронь».

    Окремо закон визначає вікові обмеження. Призовники від 18 до 25 років служать лише у випадку, якщо мають статус військовозобов’язаних. Осіб старших за 60 років до війська не призивають, однак вони можуть підписати контракт і виконувати небойові завдання.

    Таким чином, держава залишає чинними винятки для тих, хто має об’єктивні обставини або особливий статус. Проте кожен випадок потребує документального підтвердження, і лише тоді громадянин може скористатися правом на відстрочку або повне звільнення від служби.

  • В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні готують нові правила мобілізації, які можуть суттєво обмежити право студентів на відстрочку від служби. Відповідний законопроєкт уже отримав підтримку профільного комітету Верховної Ради.

    Наразі відстрочку мають громадяни з інвалідністю та ті, хто визнані непридатними за станом здоров’я; багатодітні та одинокі батьки, опікуни; особи, чиї близькі загинули на фронті або повернулися з полону; студенти денної й дуальної форми навчання, аспіранти, інтерни, а також викладачі, науковці та працівники критичних підприємств.

    Проте нові правила значно звузять ці можливості. Для учнів профтехів відстрочка діятиме лише у випадку, якщо навчання вони почали вперше і до 25 років. Для студентів вишів головним критерієм стане завершення навчання у визначені законом строки. Академвідпустка, переривання навчання чи довгі перездачі більше не враховуватимуться. Якщо студент не встиг у встановлені терміни — він автоматично втрачатиме право на відстрочку.

    Для аспірантів, докторантів та інтернів вікових обмежень не передбачено, але вимагатимуть послідовність здобуття освіти без штучного розтягування строків.

    Відстрочку, як і раніше, потрібно буде оформлювати через територіальні центри комплектування, подаючи заяву та довідку з навчального закладу. Комісія має ухвалити рішення протягом семи днів, а у випадку відмови громадяни можуть оскаржити його в суді.

    Юристи наголошують, що ці зміни особливо вдарять по студентах, які раніше користувалися академвідпустками чи змінювали спеціальність, фактично затягуючи терміни навчання.