Mmakaje

Позначка: територіальна цілісність

  • Польща жорстко відповіла Путіну після заяв про «поділ України»: «Не мали й не матимемо претензій»

    Польща жорстко відповіла Путіну після заяв про «поділ України»: «Не мали й не матимемо претензій»

    Польща категорично відкинула заяви президента Росії Володимира Путіна про нібито можливий поділ України та будь-які територіальні претензії Варшави до українських земель. У Міністерстві закордонних справ Польщі назвали такі висловлювання черговою спробою Кремля посіяти недовіру між союзниками та відвернути увагу від російської агресії проти України. Про це повідомив речник польського МЗС Мачей Вевюр у соціальній мережі X.

    Заява польської сторони стала реакцією на виступ Путіна під час зустрічі з військовими, де російський лідер знову повторив низку пропагандистських тез щодо України. Зокрема, він заявив, що Україна нібито «рано чи пізно втратить свої західні території», які, за його словами, «історично належали Польщі, Угорщині та Румунії». Водночас Путін не навів жодних фактів чи аргументів на підтвердження своїх слів.

    У відповідь польське зовнішньополітичне відомство наголосило, що Варшава не має жодних територіальних претензій до України.

    «Польща не мала, не має і не матиме територіальних претензій до України», – заявив речник МЗС Польщі Мачей Вевюр.

    За його словами, висловлювання російського президента є «цинічною спробою спровокувати протистояння між союзниками». Представник польського дипломатичного відомства підкреслив, що позиція Варшави залишається незмінною – Польща повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    У своїй заяві Вевюр також наголосив, що російська дезінформація не здатна відвернути увагу міжнародної спільноти від головного факту – саме Росія веде повномасштабну війну проти України, окупувала частину її території та регулярно завдає ударів по українських містах.

    Під час виступу Путін також повторив інші давно спростовані російські пропагандистські наративи. Зокрема, він заявив, що Росію нібито «змусили» розпочати війну проти України, яку Кремль продовжує називати «спеціальною військовою операцією». За словами російського президента, бойові дії буцімто були «розпочаті західною стороною та київським режимом». Ці твердження суперечать загальновизнаним фактам: повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року за наказом Кремля і було засуджене Генеральною Асамблеєю ООН як акт агресії.

    Крім того, російський лідер вкотре використав псевдоісторичні твердження щодо українських територій. Він заявив, що західні області України нібито були «подаровані» Україні Йосипом Сталіним після Другої світової війни, а лівобережна частина країни «завжди вважалася частиною Росії». Також Путін повторив тезу про те, що Володимир Ленін нібито «передав Донбас Україні», а Росія зараз «повертає все в історичне русло». Подібні заяви Кремль використовує протягом багатьох років для виправдання агресії проти України, однак вони не мають під собою міжнародно-правових підстав.

    Окремо Путін заявив, що Росія нібито є «єдиним гарантом територіальної цілісності України». Ця теза також суперечить фактичним обставинам, оскільки саме Російська Федерація окупувала Крим, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також продовжує бойові дії на території України. Міжнародна спільнота не визнає зміну українських кордонів і підтримує територіальну цілісність України відповідно до Статуту ООН.

    Наприкінці свого виступу російський президент також заявив, що в українському суспільстві нібито немає єдності, а політики «пересварилися» та «ділять гроші». Такі твердження також є частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію української влади та суспільства.

    Заява польського МЗС стала ще одним підтвердженням незмінної позиції Варшави щодо підтримки України. Від початку повномасштабного вторгнення Польща є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу. Польська влада неодноразово заявляла, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та не висуває жодних територіальних претензій.

    Експерти неодноразово зазначали, що поширення тез про нібито плани Польщі, Угорщини чи Румунії щодо західних областей України є одним із постійних елементів російської пропаганди. Такі заяви покликані посіяти недовіру між Україною та її партнерами, однак офіційні представники цих держав неодноразово їх спростовували.

  • Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипломатичних колах, під час нещодавнього візиту президента Білорусі до Пекіну, Олександр Лукашенко зміг заручитись підтримкою Сі Цзіньпіна в питаннях гарантій безпеки та послаблення санкційного режиму.

    “Після поїздки Лукашенка до Китаю Білорусь отримала гарантії, що її “не втягнуть у війну” та не поглине Росія. 

    Крім того, Китай веде прямі переговори з Європою, а голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван І робить усе можливе, щоб Білорусь не асоціювали з Росією.

    Також Китай хоче зняти всі санкції проти Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня під час зустрічі з Олександром Лукашенком у Пекіні голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив про підтримку Білорусі у питаннях захисту національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

  • США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон заявив про суттєву зміну формулювань і політичних підходів у межах координації західних союзників щодо війни Росії проти України, наголосивши, що Сполучені Штати вперше прямо зафіксували в офіційному тексті відхід від ролі нейтрального посередника та фактичне приєднання до спільної позиції партнерів у підтримці України.

    Про це Макрон сказав під час брифінгу на саміті Франція–Італія в місті Антіб, коментуючи підсумки останніх міжнародних переговорів, які відбулися за участі ключових країн G7 та їхніх союзників. За словами французького президента, нові домовленості стали результатом тривалого дипломатичного процесу, спрямованого на посилення узгодженості дій Заходу щодо російської агресії та довгострокової підтримки України.

    Макрон підкреслив, що в ході зустрічей у межах Великої сімки вдалося досягти помітного зближення позицій між учасниками, зокрема між європейськими країнами та Сполученими Штатами. Він звернув увагу, що вперше у спільних формулюваннях США не лише підтвердили підтримку територіальної цілісності України, але й чітко окреслили свою участь у координації військової, енергетичної допомоги та санкційного тиску на Росію.

    Французький президент окремо наголосив, що така зміна риторики має не лише символічне, а й практичне значення, оскільки демонструє консолідацію позицій ключових західних партнерів у питанні подальшого тиску на Москву та довгострокової підтримки Києва. На його думку, це також свідчить про перехід до більш узгодженої стратегії, в якій США і Європа діють не паралельно, а як частина спільного політичного та безпекового курсу.

    Макрон також нагадав, що відповідні домовленості формувалися на тлі активних дипломатичних контактів між лідерами держав. Зокрема, він згадав тристоронню зустріч президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та Франції Еммануеля Макрона, яка відбулася у кулуарах саміту G7 у Франції 16 червня. За його словами, саме такі переговори дозволяють поступово синхронізувати позиції союзників і формувати єдину лінію реагування на війну.

    Французький лідер також звернув увагу, що нинішній етап війни вимагає не лише військової та фінансової підтримки України, а й довгострокових політичних гарантій та стабільності міжнародних рішень. Він дав зрозуміти, що консолідація Заходу у форматі G7 залишається ключовим елементом стримування Росії та підтримки України у війні, яка триває.

    Таким чином, заява Макрона стала ще одним сигналом про поглиблення координації між США та європейськими союзниками, а також про поступове формування більш жорсткої та узгодженої позиції щодо війни Росії проти України.

  • Київ заочно засудив Мединського до 10 років ув’язнення

    Київ заочно засудив Мединського до 10 років ув’язнення

    Шевченківський районний суд Києва заочно ухвалив вирок щодо Володимира Мединського — російського державного діяча, який очолює російські делегації на переговорах з Україною. Його визнано винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та у виправданні збройної агресії РФ. Суд призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України, який здійснював процесуальне керівництво у справі. У відомстві наголошують, що розслідування стосується не лише окремого навчального видання, а ширшого явища інформаційної агресії Російської Федерації, яку в Україні розглядають як невід’ємну складову повномасштабної війни проти держави. Йдеться про системне використання пропагандистських матеріалів, зокрема освітніх, для формування потрібної Кремлю картини світу серед російського суспільства та населення на тимчасово окупованих територіях.

    У центрі справи опинився російський шкільний підручник з історії для 11 класу під назвою «История. История России. 1945 год — начало XXI века», виданий у 2023 році. За даними слідства, його авторами та редакторами є Володимир Мединський та Анатолій Торкунов. Українська сторона розцінює цей підручник як елемент державної пропагандистської політики Росії, спрямованої на виправдання війни проти України та формування у молодого покоління викривленого бачення сучасної історії.

    Слідство встановило, що зміст підручника містить формулювання, які в Україні трактують як публічні заклики до зміни міжнародно визнаних кордонів, виправдання збройної агресії Росії, а також легітимізацію тимчасової окупації українських територій. Окремо наголошується на наративі про так звані «братні народи», запереченні української державності як самостійного суб’єкта та нав’язуванні термінології на кшталт «визволення» у контексті війни, яку Росія веде проти України.

    Особливу увагу правоохоронці звертають на те, що цей навчальний матеріал був орієнтований насамперед на дітей шкільного віку — одну з найбільш чутливих аудиторій для інформаційного впливу. За даними Офісу генпрокурора, з 1 вересня 2023 року підручник офіційно використовувався в освітньому процесі на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим. Крім того, він був частиною навчальної програми і на території самої Російської Федерації.

    У прокуратурі підкреслюють, що справу кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо посягання на територіальну цілісність держави та виправдання збройної агресії РФ і глорифікації її учасників. Суд погодився з доводами обвинувачення і призначив Мединському та іншому фігуранту справи — Анатолію Торкунову — однакове покарання.

    Правоохоронці зазначають, що це рішення є частиною ширшої стратегії документування не лише військових злочинів Росії, а й інформаційної складової війни, яка охоплює пропаганду, освітні програми, медіа та інші інструменти впливу на суспільну свідомість. Українська сторона розглядає такі матеріали як елемент довготривалої політики, спрямованої на легітимізацію агресії та формування лояльності до неї всередині російського суспільства та на окупованих територіях.

    Володимир Мединський, який має українське походження і народився у місті Сміла Черкаської області, протягом останніх років є одним із ключових представників Росії на міжнародних переговорах щодо війни проти України. Його діяльність у сфері історичної політики та освіти неодноразово ставала предметом критики з боку українських офіційних осіб та міжнародних експертів, які звинувачують російську владу у використанні історії як інструменту політичного впливу.

  • Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

     

  • У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    У переговорах зі США Україна виключає територіальні поступки — Чернєв

    Україна продовжує роботу над формуванням нової архітектури безпекових гарантій у співпраці зі Сполученими Штатами, однак будь-які пропозиції, що передбачають територіальні поступки Росії, є неприйнятними. Про це заявив заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

    За його словами, між Києвом і Вашингтоном триває окремий переговорний трек, присвячений довгостроковим гарантіям безпеки для України. Цей процес передбачає узгодження механізмів військової, політичної та оборонної підтримки, які мають запобігти повторній агресії та забезпечити стабільність у регіоні після завершення активної фази війни.

    Чернєв зазначив, що робота над відповідними документами перебуває на фінальній стадії узгодження, однак ключові політичні рішення залишаються предметом складних дискусій. Українська сторона очікує, що результатом стане чітко прописана система гарантій безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання партнерів у сфері оборони, постачання озброєнь, навчання військових та підтримку оборонної інфраструктури.

    Окремо він повідомив, що обговорюється можливий приїзд американської делегації до Києва. Водночас, за його словами, вирішальним буде не сам візит, а зміст переговорної позиції США. Якщо пропозиції американської сторони будуть повторювати вимоги Російської Федерації щодо виведення українських військ із Донбасу або фактичного визнання окупації, це, за словами Чернєва, унеможливить будь-який прогрес у переговорах.

    Він наголосив, що Україна не розглядає сценарії, які передбачають втрату суверенітету над своїми територіями. Це, за його словами, є принциповою позицією держави, яка не підлягає перегляду в межах дипломатичних процесів. Водночас Україна залишається відкритою до обговорення альтернативних моделей врегулювання, які можуть стосуватися післявоєнного відновлення, економічної співпраці або створення спеціальних механізмів розвитку окремих регіонів, але виключно без зміни їхнього правового статусу.

    За словами депутата, гарантії безпеки є ключовим елементом майбутнього врегулювання війни. У Києві розглядають їх як систему довгострокових міжнародних зобов’язань, яка має замінити або доповнити відсутність членства України в системі колективної безпеки НАТО на поточному етапі. У цьому контексті Україна вже має низку двосторонніх домовленостей із партнерами, які передбачають військову допомогу, навчання українських військових, постачання озброєнь і розвиток оборонної промисловості.

    Чернєв також підкреслив, що ефективність будь-яких домовленостей напряму залежить від узгодженості позицій України, США та інших партнерів. За його словами, без спільного розуміння базових принципів безпеки та непорушності територіальної цілісності досягти реального прогресу буде неможливо.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна продовжує наполягати на тому, що жодні міжнародні переговори не можуть легалізувати окупацію її територій. Усі потенційні домовленості, за позицією Києва, мають базуватися на принципі відновлення суверенітету та довгострокового гарантування безпеки держави через міжнародні механізми стримування агресії

  • Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Слов’янськ і Краматорськ як ключ до фронту: що стоїть за вимогами Москви

    Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю викликає серйозні занепокоєння серед західних аналітиків і військових експертів. Йдеться не лише про символічну складову чи спробу Кремля представити війну як «перемогу», а про потенційно критичні наслідки для обороноздатності України.

    Частина Донецької області, яку досі утримують українські сили, є однією з найбільш укріплених ділянок фронту. Оборонні рубежі в районі Слов’янська і Краматорська формувалися з 2014 року, задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Саме ця лінія стримує подальше просування російських військ углиб контрольованої Україною території.

    Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

    Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

    Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

    Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

    Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

  • Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    У владних колах України триває внутрішня дискусія щодо подальшої стратегії переговорів про завершення війни. За інформацією джерела в Офісі президента, Кирило Буданов наполягає на можливості певних компромісів у переговорному треку, тоді як президент Зеленський займає жорсткішу позицію щодо територіального питання.

    За словами співрозмовника, президент вимагає суворого дотримання встановлених рамок і не допускає будь-яких відхилень, які могли б поставити під сумнів територіальну цілісність України. Такий підхід, за оцінками джерела, передбачає свідоме затягування переговорного процесу до формування більш вигідної міжнародної конфігурації.

    В Офісі президента очікують чіткої позиції Великої Британії, Франції та Німеччини щодо можливих переговорів, які можуть відбутися в Абу-Дабі. Саме сигнали від ключових європейських партнерів, за словами джерела, мають визначити подальші кроки Києва на дипломатичному напрямку.

    За цією логікою, українське керівництво наразі не розглядає сценарій швидких домовленостей і готується до тривалого протистояння. У президентській команді вважають, що передчасні поступки без чітких гарантій безпеки та підтримки з боку союзників можуть створити довгострокові ризики для країни.

    Таким чином, переговорний процес залишається прив’язаним не лише до ситуації на фронті, а й до позиції західних партнерів, від якої залежатиме готовність України переходити від стратегії стримування до реальних дипломатичних компромісів.

  • Офіс Президента України розглядає сценарій протистояння Трампу

    Офіс Президента України розглядає сценарій протистояння Трампу

    Як повідомляють джерела, команда президента Володимира Зеленського розглядає можливість протистояти будь-яким мирним ініціативам адміністрації Дональда Трампа, якщо він повернеться до влади. Основна ідея цієї стратегії — продовження активної фази війни та невідступне прагнення до повного відновлення територіальної цілісності України. Однак такий підхід може загрожувати скороченням підтримки з боку США, а саме військової допомоги і фінансування, які надаються Україні для боротьби з російською агресією.

    За версією джерел, ця стратегія може служити внутрішньополітичній меті — збереженню контролю за ситуацією та утриманню влади. Проте, у контексті потенційного президентства Трампа, цей сценарій може мати складні наслідки: демократична партія США може використати його як політичний козир проти Трампа, звинувачуючи його у “м’якій” позиції щодо Росії. Трамп, можливо, зіткнеться з внутрішнім тиском і навіть ризиком імпічменту, якщо його відмова від підтримки України сприйматиметься як потурання інтересам Кремля.

    Зеленський, однак, продовжує дотримуватись критичного погляду щодо можливих контактів з командою Трампа. За словами джерел, українське керівництво розглядає позицію екс-президента США як несумісну з інтересами України, оскільки припинення допомоги може підірвати спроможність України протистояти російській агресії та реалізувати своє бачення територіальної цілісності.

    Чи готова Україна ризикувати зменшенням міжнародної підтримки заради довгострокових цілей? Це питання поки залишається відкритим, але можливе зменшення підтримки з боку США може стати справжнім випробуванням для стратегічних планів Києва.