Середа, 2 Вересня, 2026

Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

Важливі новини

Економіічне бронювання викликає багато питань у військових

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.

Розвиток міських просторів як основа сталого майбутнього

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

Львівська митниця фіксує зростання випадків недекларування валюти

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

Стефанчук просить Пелосі допомогти отримати дозвіл бити американською зброєю по всій території РФ

Сьогодні відбулася значуща подія у сфері міжнародних відносин між Україною та Сполученими Штатами Америки. Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук здійснив офіційний візит до США, де провів важливу зустріч з Ненсі Пелосі, спікером Палати представників Конгресу США.

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час робочого візиту до США зустрівся з Почесною Спікеркою Палати Представників США Ненсі Пелосі. Про це пише спікер ВР у Facebook.

Деталі

Під час зустрічі Стефанчук наголосив, що ухвалення пакета допомоги від США мало надзвичайно вагоме історичне значення для нашої країни та для захисту України від російської агресії, для захисту наших людей.

Головне питання, яке обговорили — безпекова ситуація в Україні. (…) Закликав сприяти наданню дозволу Україні завдавати ударів по російських військових об’єктах на території рф зброєю союзників

За його словами, після останньої російської атаки й обстрілу дитячої лікарні у столиці путін продемонстрував світові, що для нього не існує червоних ліній.

Окрім того, спікер Верховної Ради подякував Ненсі Пелосі за особисте лідерство у питанні підтримки України та США за безпрецедентну допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.

В Україні почали оподатковувати всі посилки з AliExpress, включаючи товари для ЗСУ

Як повідомляють наші джерела у волонтерському середовищі, почали оподатковуватись усі посилки з маркетплейсу AliExpress, включно з товарами подвійного призначення для потреб ЗСУ. За словами волонтерів, це стосується дронів і запчастин до них та іншого специфічного обладнання, яке волонтери закуповують бійцям на фронт. Нагадаємо, у Верховній Раді  зареєстрований законопроєкт № 12430 про оподаткування усіх посилки з-за кордону […]

У владних колах України триває внутрішня дискусія щодо подальшої стратегії переговорів про завершення війни. За інформацією джерела в Офісі президента, Кирило Буданов наполягає на можливості певних компромісів у переговорному треку, тоді як президент Зеленський займає жорсткішу позицію щодо територіального питання.

За словами співрозмовника, президент вимагає суворого дотримання встановлених рамок і не допускає будь-яких відхилень, які могли б поставити під сумнів територіальну цілісність України. Такий підхід, за оцінками джерела, передбачає свідоме затягування переговорного процесу до формування більш вигідної міжнародної конфігурації.

В Офісі президента очікують чіткої позиції Великої Британії, Франції та Німеччини щодо можливих переговорів, які можуть відбутися в Абу-Дабі. Саме сигнали від ключових європейських партнерів, за словами джерела, мають визначити подальші кроки Києва на дипломатичному напрямку.

За цією логікою, українське керівництво наразі не розглядає сценарій швидких домовленостей і готується до тривалого протистояння. У президентській команді вважають, що передчасні поступки без чітких гарантій безпеки та підтримки з боку союзників можуть створити довгострокові ризики для країни.

Таким чином, переговорний процес залишається прив’язаним не лише до ситуації на фронті, а й до позиції західних партнерів, від якої залежатиме готовність України переходити від стратегії стримування до реальних дипломатичних компромісів.

Останні новини