Позначка: Угорщина

Після зміни влади в Угорщині: Зеленський готує новий старт відносин із Мадяром

Президент Володимир Зеленський заявив про намір перезавантажити відносини з Угорщина після зміни політичного керівництва та перемоги опозиційного політика Петер Мадяр. За словами глави держави, Україна розраховує на новий етап діалогу, який базуватиметься на взаємній повазі, прагматизмі та принципах добросусідства.

Зеленський повідомив, що вже привітав Мадяра з політичним успіхом і висловив готовність до конструктивної співпраці. Він наголосив, що Київ зацікавлений у відновленні довіри між країнами та розвитку партнерських відносин.

«Я дійсно хочу, щоб у нас було добре сусідство. Ми будемо робити все для того, щоб відносини між українцями та угорцями були сильними і позитивними», — зазначив президент.

Ця заява пролунала на тлі тривалого періоду напруженості у відносинах між Києвом і Будапештом. У попередні роки уряд Угорщини неодноразово блокував окремі рішення на рівні Європейський Союз та НАТО, пов’язані з Україною, зокрема питання євроінтеграції та військової співпраці.

Зміна влади в Угорщині, як очікується, може відкрити можливості для перегляду цієї політики. Петер Мадяр, який представляє опозиційні сили, здобув значну підтримку на виборах 12 квітня, що створює передумови для нового курсу у зовнішній політиці країни.

Зеленський також повідомив, що готується особиста зустріч із Мадяром. Вона відбудеться після завершення формальних процедур передачі влади в Угорщині. За словами президента, сторони вже через дипломатичні канали працюють над узгодженням формату переговорів.

«Це питання часу. Як тільки завершаться внутрішні процеси в Угорщині, ми будемо готові до зустрічі», — пояснив він.

Глава держави підкреслив, що майбутні відносини мають будуватися на чітких принципах. Йдеться про баланс інтересів обох сторін, взаємну повагу та відмову від односторонніх підходів.

«Відносини повинні бути двосторонніми, з урахуванням інтересів кожної сторони», — наголосив Зеленський.

Експерти зазначають, що перезавантаження відносин між Україною та Угорщиною може мати значний вплив на європейську політику. Зокрема, це стосується процесу вступу України до ЄС, де позиція Будапешта раніше відігравала ключову роль у блокуванні окремих рішень.

Крім того, покращення двосторонніх відносин може сприяти активізації співпраці в рамках НАТО, особливо у сфері безпеки та оборони. Для України це має стратегічне значення в умовах війни.

Аналітики також звертають увагу, що новий уряд Угорщини може прагнути відновити баланс у відносинах як із Києвом, так і з Брюсселем. Це відкриває можливості для компромісів у питаннях, які раніше викликали суперечки.

Водночас не виключено, що процес нормалізації відносин буде поступовим. Існує низка чутливих тем, зокрема права національних меншин та мовна політика, які потребують делікатного підходу.

Для України важливо, щоб новий діалог із Будапештом сприяв не лише політичному потеплінню, а й практичним результатам — зняттю блокувань, розширенню співпраці та підтримці на міжнародній арені.

Заява Зеленського свідчить про готовність України використати зміну політичної ситуації в Угорщині для побудови нових, більш ефективних відносин. Подальший розвиток подій залежатиме від позиції нового уряду в Будапешті та здатності сторін знайти спільну мову з ключових питань.

23 Квітня, 2026
Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

Президент України Володимир Зеленський 23 квітня особисто візьме участь у неформальному засіданні лідерів Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі. Про це повідомляє Politico із посиланням на підтвердження президента Євроради Антоніу Кошта.

Спочатку передбачалося, що український лідер долучиться до зустрічі у форматі відеозв’язку, однак рішення було змінено — Зеленський буде присутній особисто. За словами Кошти, Європа «рада вітати президента Зеленського в цей особливо важливий момент», що підкреслює символічну та політичну вагу події.

Неформальний саміт відбувається на тлі очікуваних важливих рішень щодо підтримки України. За інформацією медіа, лідери ЄС можуть погодити великий фінансовий пакет допомоги, який раніше блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після політичних змін у Будапешті ситуація, за оцінками дипломатів, суттєво змінилася.

Очікується, що процедурне рішення щодо кредиту може бути ухвалене вже під час зустрічі — орієнтовно о 13:00. Йдеться про значний обсяг фінансової підтримки, який має стати частиною довгострокової стратегії допомоги Україні у 2026–2027 роках.

Паралельно із фінансовим питанням на порядку денному — і новий пакет санкцій проти Росії. За даними Politico, йдеться про 20-й санкційний пакет, який раніше також блокувався окремими країнами-членами ЄС, зокрема Угорщиною та Словаччиною. Тепер у Брюсселі зростає оптимізм щодо його ухвалення.

Джерела серед дипломатів описують атмосферу напередодні саміту як «полегшення та обережний оптимізм». Відсутність Орбана на засіданні після виборів 12 квітня відкрила шлях до більш узгоджених рішень усередині Євросоюзу.

Ще одним важливим елементом переговорів є енергетичний аспект. За інформацією медіа, одночасно з ухваленням фінансового рішення може відбутися відновлення транспортування нафти нафтопроводом Дружба у напрямку Угорщини. Це рішення може стати частиною ширшого компромісу, який дозволить остаточно погодити фінансову допомогу Україні.

Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що Європа вже довела свою здатність виконувати зобов’язання та продовжить підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно. За його словами, допомога Києву залишатиметься пріоритетом для ЄС у найближчі роки.

Раніше Володимир Зеленський також заявляв, що розблокування десятків мільярдів євро фінансової підтримки та ухвалення нового санкційного пакету стане «правильним сигналом» з боку Європейського Союзу. Це, за його словами, продемонструє єдність партнерів України на тлі триваючої війни.

Очікується, що участь Зеленського у саміті матиме не лише практичне, а й символічне значення. Його особиста присутність підкреслює важливість рішень, які можуть бути ухвалені, а також демонструє активну дипломатичну роль України у формуванні порядку денного ЄС.

Крім фінансової допомоги та санкцій, під час зустрічі можуть обговорюватися й інші питання — зокрема, подальший процес євроінтеграції України. Напередодні Зеленський провів переговори з європейськими лідерами, зокрема з німецькими політиками, щодо перспектив вступу України до ЄС.

Експерти зазначають, що нинішній саміт може стати одним із ключових для визначення подальшої політики Європейського Союзу щодо України. Ухвалення фінансового пакету та санкцій одночасно стане сигналом про консолідацію позицій країн-членів і готовність діяти більш рішуче.

Неформальне засідання на Кіпрі може мати далекосяжні наслідки — як для України, так і для всього Європейського Союзу. Рішення, які будуть прийняті, визначать не лише обсяг підтримки, а й загальний вектор європейської політики у відповідь на війну.

23 Квітня, 2026
Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

Словаччина відновила отримання російської нафти через територію Україна трубопроводом Дружба після кількамісячної перерви, що стала одним із найбільш напружених енергетичних епізодів у відносинах між країнами регіону у 2026 році. Про це повідомила міністерка економіки Словаччини Дениса Сакова, підтвердивши, що постачання було відновлено в ніч на 23 квітня та здійснюється у штатному режимі.

Перерва у транспортуванні російської нафти до Словаччини та Угорщини тривала з кінця січня 2026 року. Причиною стало пошкодження інфраструктури трубопроводу внаслідок бойових дій, а також супутні технічні та безпекові обмеження. Українська сторона пояснювала зупинку необхідністю ремонту та стабілізації роботи об’єктів, однак у Словаччині та Угорщині звучала критика щодо тривалості відновлення. Це призвело до дипломатичної напруги, яка фактично переросла у ширший енергетичний спір між країнами.

Трубопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до Центральної Європи ще з радянських часів. Попри санкції Європейського Союзу проти російських енергоносіїв, окремі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, зберегли можливість імпорту нафти через цей маршрут завдяки спеціальним виняткам. Це пояснюється високою залежністю їхніх нафтопереробних потужностей від російської сировини та обмеженими альтернативами.

Відновлення постачання має важливе значення не лише для енергетичної стабільності Словаччини, але й для ширшого політичного контексту в Європейському Союзі. Зокрема, запуск прокачування нафти через «Дружбу» став частиною складних переговорів між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні. За даними європейських медіа, саме відновлення транзиту стало одним із факторів, які дозволили розблокувати погодження багатомільярдного пакету підтримки Києва, що раніше затримувався через позицію окремих держав.

Енергетичне питання виявилося тісно пов’язаним із політичними рішеннями на рівні ЄС. Відновлення транзиту також сприяло зняттю блокувань щодо нових санкцій проти Росії, що підкреслює роль енергетики як інструменту політичного впливу.

Водночас ситуація навколо трубопроводу «Дружба» демонструє складність переходу Європи до енергетичної незалежності від Росії. Попри декларований курс на диверсифікацію постачання, окремі країни залишаються залежними від існуючої інфраструктури та змушені балансувати між політичними рішеннями та економічними потребами.

Під час перерви у постачанні Словаччина була змушена використовувати альтернативні маршрути, зокрема через Адріатичний напрямок, що значно підвищувало вартість імпорту нафти. Це створювало додатковий тиск на енергетичний сектор країни та могло вплинути на внутрішні ціни на пальне.

Експерти також звертають увагу на безпековий аспект. Українська сторона неодноразово попереджала, що в умовах війни гарантувати повну стабільність роботи трубопроводу складно. Будь-які нові атаки або пошкодження інфраструктури можуть знову призвести до зупинки транзиту.

Крім того, «Дружба» дедалі більше перетворюється на політичний важіль. Контроль над потоками нафти та можливість їх зупинки або відновлення використовуються як інструмент впливу у переговорах між країнами. Це підсилює роль енергетики у геополітичних процесах і ускладнює ухвалення рішень на рівні ЄС.

Попри відновлення постачання, довгострокова перспектива залишається невизначеною. Європейський Союз продовжує працювати над скороченням залежності від російських енергоносіїв, однак цей процес потребує часу, інвестицій та розвитку нової інфраструктури.

Запуск «Дружби» після перерви є радше тимчасовою стабілізацією, ніж остаточним вирішенням проблеми. Він демонструє, що навіть у умовах війни та санкцій енергетичні зв’язки між країнами Європи та Росією залишаються складними і взаємозалежними.

23 Квітня, 2026
“Дружба” знову запрацює: Україна завершила ремонт нафтопроводу

АТ Укртранснафта офіційно повідомило контрагентів про завершення ремонтно-відновлювальних робіт на нафтопроводі “Дружба” та технічну готовність системи до відновлення експлуатації. Інформація про це міститься в релізі угорської нафтогазової компанії MOL.

За даними MOL, українська сторона повідомила про припинення дії форс-мажорних обставин, які були запроваджені з 27 січня 2026 року, станом на 18:00 21 квітня 2026 року. Після завершення ремонтних робіт інфраструктура нафтопроводу визнана готовою до відновлення транзиту нафти в напрямку Угорщини та Словаччини.

Йдеться про відновлення функціонування магістралі Дружба (нафтопровід) — одного з ключових маршрутів постачання нафти до країн Центральної Європи, який проходить територією України та забезпечує енергетичну безпеку низки держав ЄС.

У повідомленні підкреслюється, що “Укртранснафта” завершила технічні роботи та відновила працездатність об’єкта після пошкоджень, спричинених атаками в січні 2026 року. Після усунення наслідків інфраструктурних ушкоджень оператор повідомив про можливість відновлення транзиту відповідно до запитів клієнтів.

Раніше українська сторона офіційно заявляла про відновлення технічної готовності системи та припинення форс-мажорних обставин, що блокували постачання.

Президент України Володимир Зеленський раніше підтверджував завершення ремонтних робіт на нафтопроводі та можливість його запуску в роботу. Водночас він наголошував, що Україна не може гарантувати відсутність нових атак з боку Росії на енергетичну інфраструктуру, що залишається фактором ризику для стабільності постачань.

Питання відновлення транзиту відбувається на тлі ширшого обговорення фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Зокрема, у політичному дискурсі фігурує можливість кредитного пакета ЄС обсягом близько 90 млрд євро, що, за оцінками експертів, може впливати на загальний переговорний фон між Києвом та європейськими столицями.

Нафтопровід “Дружба” залишається критично важливим маршрутом постачання для окремих країн ЄС, насамперед Угорщини та Словаччини, які історично залежать від цього джерела енергоресурсів. Саме тому питання його стабільної роботи має не лише економічне, а й політичне значення для регіону.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан раніше заявляв про готовність підтримувати домовленості щодо відновлення постачання за умови врегулювання ширшого пакета фінансово-політичних питань між Україною та ЄС.

Нагадаємо, що в січні 2026 року нафтопровід “Дружба” зазнав пошкоджень унаслідок атак, після чого транзит нафти було тимчасово призупинено. Це призвело до перебоїв у постачанні сировини до низки країн Центральної Європи та потребувало термінових ремонтних робіт з боку українського оператора.

Наразі сторони очікують на практичне відновлення прокачування та остаточні технічні підтвердження стабільної роботи системи. Водночас ризики повторних атак на енергетичну інфраструктуру залишаються фактором невизначеності для довгострокової стабільності транзиту.

22 Квітня, 2026
Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

Україна у середу, 22 квітня, планує відновити прокачування нафти трубопроводом «Дружба» після завершення ремонтних робіт. Про це повідомляє Reuters.

За даними агентства, запуск транспортування очікується у другій половині дня. “Початок перекачування запланований на середу в обідню пору”, — зазначив співрозмовник. Уже на старті відновлення поставок угорська енергетична компанія MOL подала заявки на перші обсяги сировини, які планують розподілити порівну між Угорщиною та Словаччиною.

Відновлення транзиту нафти через українську територію виходить далеко за межі технічного питання. Воно стало важливим елементом політичних домовленостей між Києвом та окремими країнами Європейського Союзу.

Президент Володимир Зеленський раніше прямо пов’язував завершення ремонту нафтопроводу з перспективою розблокування масштабної фінансової допомоги від ЄС. Йдеться про кредитний пакет у розмірі 90 млрд євро, який наразі перебуває на фінальному етапі погодження.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас підтвердила, що рішення щодо цієї позики може бути ухвалене вже найближчим часом — протягом 24 годин. За її словами, фінансування має стати частиною довгострокової підтримки України в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Одним із ключових факторів затримки рішення була позиція окремих країн, зокрема Угорщини та Словаччини, які значною мірою залежать від постачання нафти через “Дружбу”.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан напередодні заявляв, що Україна готова відновити транзит ще раніше — за умови, що Будапешт не блокуватиме рішення щодо кредиту ЄС. Фактично це свідчить про наявність неформальних переговорів, у яких енергетична безпека обмінюється на політичну підтримку.

Своєю чергою міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що Братислава готова підтримати 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії після отримання сигналу про можливе відновлення поставок нафти. Це ще раз підкреслює, наскільки тісно переплетені енергетичні та санкційні рішення всередині Євросоюзу.

Нафтопровід “Дружба” — один із найбільших у світі трубопровідних маршрутів, який історично забезпечує постачання російської нафти до країн Центральної та Східної Європи. Українська ділянка є критично важливою для транзиту в напрямку Угорщини та Словаччини, які досі не змогли повністю диверсифікувати джерела постачання.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України питання транзиту енергоносіїв неодноразово ставало предметом політичних суперечок. З одного боку, ЄС намагається зменшити залежність від російських енергоресурсів, з іншого — окремі країни змушені враховувати власну енергетичну безпеку.

Європейський Союз планує надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро кількома траншами. Очікується, що перший із них може надійти вже наприкінці травня або на початку червня 2026 року.

Ці кошти мають піти на покриття бюджетного дефіциту, підтримку макрофінансової стабільності та відновлення критичної інфраструктури. Водночас їх виділення залежить від політичного консенсусу серед усіх держав-членів ЄС.

Якщо прокачування нафти справді відновиться у заявлені терміни, це може стати сигналом для остаточного розблокування фінансового пакета. У такому разі Україна отримає не лише стабілізацію транзитної інфраструктури, а й значний фінансовий ресурс для подальшого функціонування економіки.

Водночас ситуація демонструє нову реальність: енергетика дедалі більше перетворюється на інструмент геополітичного впливу, де технічні рішення безпосередньо залежать від політичних домовленостей.

22 Квітня, 2026
У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

У Європейському Союзі тривають інтенсивні переговори щодо розблокування масштабного фінансового пакета для України обсягом близько €90 млрд, який має стати одним із ключових інструментів довгострокової макрофінансової підтримки країни. Паралельно обговорюється і новий пакет санкцій проти Росії. Про це повідомив міністр закордонних справ Чехії після зустрічі глав МЗС країн ЄС у Люксембурзі.

За його словами, дискусії залишаються складними через позицію окремих держав-членів, які пов’язують ухвалення фінансових рішень із енергетичними питаннями, зокрема постачанням російської нафти через трубопровід «Дружба».

Основним предметом розбіжностей стала позиція Угорщини та Словаччини. Обидві країни заявили про готовність підтримати як фінансову допомогу Україні, так і новий санкційний пакет проти Росії, однак висунули умову — відновлення стабільного постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба».

У Брюсселі визнають, що енергетичний фактор і надалі залишається одним із найчутливіших питань у внутрішній політиці ЄС, особливо для держав, які частково залежать від російських енергоресурсів або мають довгострокові контракти на постачання.

Міністр закордонних справ Чехії після переговорів зазначив, що ситуація напряму залежить від того, чи буде знайдено компроміс щодо енергопостачання.

«Якщо постачання відновляться, ця перешкода зникне», — заявив він, коментуючи позицію окремих країн.

Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України з боку ЄС з початку повномасштабної війни — близько €90 млрд. Ці кошти розглядаються як частина довгострокового механізму стабілізації української економіки, покриття бюджетного дефіциту та підтримки критичних державних витрат.

Окремо пакет має бути узгоджений із ширшою системою фінансових інструментів ЄС та міжнародних партнерів, включно з механізмами кредитування та гарантій.

Паралельно з фінансовою допомогою ЄС обговорює новий, вже 20-й пакет санкцій проти Росії. Очікується, що він може включати додаткові обмеження у фінансовому секторі, енергетиці та технологічному імпорті, хоча остаточний перелік заходів ще узгоджується.

Деякі держави-члени наполягають, що санкційна політика має бути синхронізована з енергетичними рішеннями, щоб уникнути внутрішніх економічних ризиків для країн ЄС.

Ключовим елементом суперечок залишається ситуація з трубопроводом «Дружба». Частина країн ЄС вважає, що питання постачання російської нафти впливає на стабільність енергетичного ринку Центральної Європи.

Водночас інші держави наголошують, що енергетична залежність не повинна впливати на рішення щодо підтримки України, особливо в умовах триваючої війни.

Українська сторона, за словами офіційних осіб, продовжує комунікацію з партнерами щодо відновлення інфраструктури та забезпечення енергетичної стабільності. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що пошкоджені ділянки нафтотранспортної системи були відремонтовані, а інфраструктура технічно готова до роботи, однак безпекові ризики залишаються фактором невизначеності.

Європейські дипломати очікують, що рішення щодо фінансового пакета може бути ухвалене найближчим часом, однак підкреслюють, що для цього необхідно досягти компромісу між енергетичними інтересами окремих країн і загальноєвропейською політикою підтримки України.

У Брюсселі визнають, що ситуація демонструє складність балансу між економічними інтересами держав-членів і стратегічними зовнішньополітичними пріоритетами ЄС.

Переговори щодо €90 млрд для України стали черговим випробуванням єдності Євросоюзу. Від того, чи зможуть країни-члени узгодити позиції щодо енергетики та санкцій, залежить не лише фінансова підтримка України, а й подальша спільна стратегія ЄС у відносинах із Росією.

21 Квітня, 2026
Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

Україна завершила відновлювальні роботи на пошкодженій ділянці нафтопроводу «Дружба», що створює технічні передумови для часткового відновлення його функціонування. Про це заявив Президент Володимир Зеленський за підсумками наради щодо стану енергетичної та критичної інфраструктури.

За словами глави держави, ремонт був проведений після пошкоджень, спричинених російськими ударами по інфраструктурних об’єктах. Українські спеціалісти відновили ключові елементи системи, зокрема технічні вузли та обладнання, необхідні для стабільної роботи трубопровідної системи.

Зеленський наголосив, що нафтопровід «Дружба» наразі може відновити функціонування, однак ідеться не про повноцінний запуск у довоєнному режимі, а про технічну можливість часткової роботи системи.

«Як і було визначено в комунікації з Європейським Союзом, Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом. Нафтопровід може відновити функціонування», — зазначив президент.

Водночас він підкреслив, що безпекова ситуація залишається складною, оскільки об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні й надалі перебувають під ризиком повторних атак. За словами Зеленського, попри відновлення технічної спроможності, гарантувати стабільність роботи системи в умовах війни неможливо.

Окремо президент пов’язав питання відновлення транзиту через «Дружбу» з ширшою міжнародною підтримкою України. Зокрема, він нагадав про узгоджений на рівні Європейської ради фінансовий пакет допомоги, який включає кредитну програму обсягом близько 90 мільярдів євро. За його словами, Україна розраховує на подальші кроки партнерів у межах цього механізму.

Також Зеленський наголосив на важливості продовження санкційної політики проти Росії та посилення енергетичної незалежності Європи. Він зазначив, що скорочення залежності від російських енергоносіїв залишається одним із ключових елементів європейської безпеки.

Історія пошкоджень нафтопроводу «Дружба» пов’язана з серією російських атак на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, у січні були зафіксовані удари по об’єктах у західних регіонах, після яких робота низки енергетичних вузлів була тимчасово зупинена. Унаслідок цього транзитні процеси через систему зазнали значних обмежень.

Окремі європейські країни, які традиційно користувалися постачаннями через «Дружбу», зокрема Угорщина та Словаччина, раніше заявляли про перебої у постачанні та необхідність пошуку альтернативних маршрутів. Ці події також впливали на дипломатичні дискусії між державами регіону.

За інформацією української сторони, відновлювальні роботи проводилися поетапно з урахуванням безпекових обмежень та необхідності гарантувати стабільність роботи об’єкта в умовах воєнного стану. Інженерні служби забезпечили базову готовність системи до запуску, однак остаточні рішення щодо режиму роботи залежатимуть від безпекової ситуації та міжнародних домовленостей.

У попередніх заявах Володимир Зеленський вже зазначав, що повноцінне відновлення транзиту через «Дружбу» може бути поступовим і не передбачає негайного повернення до довоєнних обсягів.

Наразі подальша доля функціонування нафтопроводу залежатиме від безпекових факторів, технічного стану системи та політичних домовленостей між зацікавленими сторонами.

21 Квітня, 2026
Мадяр заявив про готовність обговорити справу коштів “Ощадбанку”

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що готовий повернутися до обговорення справи щодо нібито захоплення українських коштів «Ощадбанку», однак лише після офіційного вступу на посаду та отримання повного політичного мандату. Про це повідомляє угорське видання Telex.

У коментарі журналістам Мадяр наголосив, що наразі ситуація навколо справи залишається недостатньо прозорою, а значна частина інформації, яка циркулює в медіа, потребує перевірки.

«Ми не знаємо, що насправді сталося (у справі інкасаторів, – ред.), ми теж бачили пропагандистські новини», — заявив він.

За його словами, у публічному просторі поширюються різні версії подій, які можуть бути політично заангажованими або не містити повної картини. Мадяр підкреслив, що до моменту отримання офіційних повноважень він не може брати участь у переговорах або робити юридично значущі заяви.

Політик зазначив, що після складання присяги прем’єр-міністра він буде відкритий до дипломатичних контактів, зокрема з українською стороною, для з’ясування всіх обставин справи.

Він також закликав до «стриманості та терпіння», наголосивши, що подібні чутливі питання повинні вирішуватися виключно через офіційні канали та міжнародно-правові механізми.

Мадяр додав, що новий уряд має спершу сформувати чітку позицію щодо зовнішньої політики та фінансових питань, перш ніж переходити до конкретних переговорів.

Питання фінансових активів і банківських коштів традиційно є чутливими у відносинах між Україна та Угорщина. Останні роки відносини між Києвом і Будапештом неодноразово ускладнювалися через політичні розбіжності, питання енергетики та санкційної політики ЄС.

Окремі експерти зазначають, що подібні справи можуть стати предметом міжурядових консультацій або навіть міжнародного арбітражу, якщо сторони не досягнуть домовленостей на політичному рівні.

У своїй заяві Мадяр також порушив тему енергетичної безпеки регіону, закликавши до відновлення стабільного постачання через нафтопровід Дружба (нафтопровід).

Цей маршрут є одним із ключових джерел постачання нафти до Угорщини, і його функціонування неодноразово ставало предметом політичних дискусій у регіоні.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв про намір підняти питання коштів, пов’язаних з українським державним банком, у діалозі з новим керівництвом Угорщини після зміни влади.

В українській стороні наголошують, що всі фінансові питання між державами мають вирішуватися виключно в правовому полі, із дотриманням міжнародних норм і процедур.

Станом на зараз офіційних юридичних висновків або повного розслідування справи у відкритому доступі немає. Інформація, яка з’являється в медіа, є фрагментарною та потребує підтвердження.

Очікується, що після формування нового уряду в Угорщині буде оприлюднена більш чітка позиція щодо цього питання, а також визначені можливі формати переговорів із Україною.

Таким чином, справа щодо коштів “Ощадбанку” залишається відкритою і потенційно може стати одним із перших чутливих питань у відносинах між новим угорським урядом і Києвом.

21 Квітня, 2026
ЄС на фінальному етапі погодження €90 млрд для України
Європейський Союз наблизився до остаточного ухвалення рішення про надання Україні масштабної фінансової допомоги в розмірі 90 мільярдів євро. Наразі розпочато фінальний етап юридичного погодження, після якого механізм фінансування може бути офіційно запущений.

За інформацією журналістів, питання включено до порядку денного засідання Комітету постійних представників країн-членів ЄС (Coreper), яке відбудеться 22 квітня. Саме цей орган готує рішення для остаточного затвердження на рівні Ради ЄС.

Під час зустрічі планується погодити зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу. Це ключова юридична умова, без якої запуск нової фінансової програми неможливий.

Важливим сигналом є те, що пункт внесено до порядку денного без обговорення. У практиці ЄС це означає, що всі політичні суперечності вже врегульовані на попередніх етапах, і країни-члени фактично досягли консенсусу.

Після формального схвалення на засіданні Coreper документ буде затверджено через письмову процедуру. Це стандартний механізм, який дозволяє остаточно ухвалити рішення без додаткових дебатів. Після цього воно набуде чинності.

Йдеться про кредитний інструмент загальним обсягом 90 млрд євро, який ЄС планує спрямувати на підтримку макрофінансової стабільності України. Кошти мають покривати:

дефіцит державного бюджету

соціальні витрати (зарплати, пенсії, освіта, медицина)

критичні потреби відновлення інфраструктури

частково — оборонні витрати

Фінансування планується на кілька років, орієнтовно у період 2026–2027 років. Виплати здійснюватимуться траншами, прив’язаними до виконання Україною визначених реформ та умов, аналогічно до попередніх програм макрофінансової допомоги ЄС.

За попередніми оцінками, Євросоюз залучатиме ці кошти через спільні запозичення на фінансових ринках під гарантії бюджету ЄС — за аналогією з інструментами, які вже використовувалися під час пандемії COVID-19 та для підтримки України у 2022–2024 роках.

Окрему роль у просуванні рішення відіграли політичні зміни в Угорщина. Після парламентських виборів 12 квітня партія чинного прем’єра Віктор Орбан зазнала поразки.

Перемогу здобула опозиційна сила «Тиса» на чолі з Петер Мадяр, який уже заявив про намір відновити конструктивну роль країни в ЄС і НАТО.

Саме позиція уряду Орбана раніше була одним із ключових факторів, що гальмували ухвалення рішень щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії. У Євросоюзі розраховують, що зміна політичного курсу Будапешта дозволить швидше просувати як фінансові ініціативи, так і нові обмежувальні заходи.

Зокрема, у Німеччина відкрито висловлюють сподівання, що новий політичний баланс в Угорщині розблокує не лише кредит для України, а й підготовку 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії.

Європейські посадовці наголошують, що фінансова підтримка України залишається стратегічним пріоритетом ЄС, особливо в умовах затяжної війни та необхідності забезпечення стабільності державних фінансів.

Після завершення всіх процедур перші виплати можуть розпочатися вже у другому кварталі 2026 року. Остаточні строки залежатимуть від технічної реалізації механізму та виконання Україною необхідних умов.

Очікується, що структура програми буде подібною до попереднього інструменту Ukraine Facility, який передбачав регулярні транші за умови проведення реформ у сфері управління державними фінансами, антикорупційної політики та верховенства права.

Пакет у 90 млрд євро може стати одним із найбільших інструментів фінансової підтримки України з боку ЄС від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Він доповнює вже надану макрофінансову допомогу, гуманітарні програми та військову підтримку, які разом формують комплексну стратегію Євросоюзу щодо підтримки України.

Таким чином, ЄС фактично виходить на фінальну стадію запуску масштабного фінансового механізму, який має забезпечити стабільність української економіки в найближчі роки та створити передумови для повоєнного відновлення.
21 Квітня, 2026
€90 млрд на кону: Україна запускає «Дружбу» — чи змінить це позицію Угорщини та Словаччини

Україна готується розпочати технічні випробування нафтопроводу «Дружба», яким здійснюється транзит російської нафти до країн Центральної Європи, зокрема Угорщини та Словаччини. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією. Йдеться про важливий етап відновлення роботи інфраструктури після пошкоджень, спричинених російськими атаками, які з кінця січня фактично зупинили транспортування нафти цією гілкою. Відновлення роботи трубопроводу має не лише технічне, а й значне політичне та економічне значення, адже прямо пов’язане з подальшими рішеннями Європейського Союзу щодо масштабної фінансової підтримки України.

Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи, і українська ділянка цієї системи відіграє критичну роль у забезпеченні енергетичних потреб окремих країн ЄС. Після пошкодження інфраструктури Україна провела необхідні ремонтні роботи, які тривали кілька місяців. Тепер, перед повноцінним запуском, необхідно провести технічні випробування — стандартну процедуру, яка дозволяє перевірити герметичність системи, стабільність тиску та безпечність транспортування. Очікується, що тестування включатиме поступове наповнення трубопроводу та перевірку його роботи під навантаженням, що дозволить оцінити готовність системи до відновлення транзиту.

Цей процес відбувається на тлі складних переговорів між Україною та Європейським Союзом щодо нового пакету фінансової допомоги, який, за інформацією джерел, може сягати €90 млрд. Водночас позиції окремих країн-членів ЄС, зокрема Угорщини та Словаччини, відіграють ключову роль у просуванні цього рішення. Обидві держави неодноразово сигналізували, що питання енергетичної безпеки для них є пріоритетним, і вони очікують відновлення транзиту нафти як умови для підтримки певних рішень на рівні ЄС.

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр раніше заявляв, що Будапешт не має наміру блокувати фінансову допомогу Україні, однак наголошував, що транзит нафти через «Дружбу» має бути відновлений. Така позиція демонструє прагнення Угорщини поєднати підтримку України з власними енергетичними інтересами. Паралельно керівництво угорської нафтогазової компанії MOL планує поїздку до Росії для обговорення постачання нафти, що може свідчити про підготовку до відновлення імпорту після запуску трубопроводу.

Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не виступає проти надання фінансової допомоги Україні, однак готовий блокувати новий пакет санкцій проти Росії, якщо не буде гарантій відновлення транзиту нафти. Така позиція підкреслює складність ухвалення рішень у ЄС, де енергетичні інтереси окремих країн можуть впливати на загальну санкційну політику.

У цьому контексті відновлення роботи «Дружби» набуває стратегічного значення для України. Йдеться не лише про виконання транзитних зобов’язань чи технічне відновлення інфраструктури, а й про можливість зміцнити свої позиції у переговорах із європейськими партнерами. Успішне проведення технічних випробувань може стати сигналом готовності України забезпечити стабільність транзиту, що, своєю чергою, здатне знизити напруження у відносинах із окремими країнами ЄС і сприяти розблокуванню фінансової допомоги.

Водночас ситуація залишається складною і багатовимірною. З одного боку, Україна зацікавлена у збереженні підтримки Європейського Союзу та отриманні необхідних фінансових ресурсів. З іншого — змушена враховувати інтереси країн, які продовжують залежати від російських енергоресурсів. Таким чином, нафтопровід «Дружба» стає не лише інфраструктурним об’єктом, а й важливим елементом геополітичної взаємодії.

Очікується, що у разі успішного завершення тестування транзит нафти може бути відновлений найближчим часом. Це може стати важливим кроком до стабілізації ситуації на енергетичному ринку регіону та сприяти ухваленню ключових рішень у Європейському Союзі. Водночас подальший розвиток подій залежатиме як від технічних результатів випробувань, так і від політичних домовленостей між Україною, ЄС та окремими державами-членами.

Запуск тестування «Дружби» — це не лише технічна подія, а й частина ширшого процесу, який охоплює енергетику, фінанси та міжнародну політику. У нинішніх умовах саме такі інфраструктурні рішення можуть мати визначальний вплив на стратегічні баланси в Європі.

20 Квітня, 2026