Mmakaje

Позначка: Угорщина

  • У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    У ЄС хочуть прискорити рішення про 90 млрд євро для України після виборів в Угорщині

    Європейський Союз розраховує найближчим часом повернутися до розгляду питання масштабної фінансової допомоги Україні обсягом 90 млрд євро, а також ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії. Активізацію цього процесу в Брюсселі пов’язують із політичними змінами в Угорщині після поразки партії прем’єр-міністра Віктора Орбана на парламентських виборах.

    У Євросоюзі наголошують, що швидке ухвалення обох рішень є одним із ключових пріоритетів головування Кіпру, яке триває у першій половині 2026 року. Представники головування заявили, що мають намір винести ці питання на розгляд Комітету постійних представників ЄС (Coreper), щойно з’явиться політична можливість для досягнення консенсусу між державами-членами.

    Наразі ці питання офіційно не включені до порядку денного найближчих засідань Coreper, запланованих на 15 та 17 квітня у Брюсселі. Водночас дипломати не виключають, що підготовча робота вже триває, а ключові дискусії можуть відбутися під час неформального саміту лідерів ЄС, який запланований на 23–24 квітня в Нікосії.

    Європейські джерела зазначають, що до моменту фактичної передачі влади новому прем’єр-міністру Петеру Мадяру позиція Угорщини щодо українських питань навряд чи зазнає суттєвих змін. Очікується, що Мадяр офіційно вступить на посаду на початку травня, тому на квітневих зустрічах ЄС Угорщину все ще представлятиме Віктор Орбан.

    Саме уряд Орбана протягом останніх років неодноразово блокував або затримував рішення ЄС, пов’язані з підтримкою України, використовуючи право вето. Зокрема, йшлося як про санкційні пакети проти Росії, так і про фінансову допомогу Києву. Така позиція часто викликала критику з боку інших держав-членів ЄС, які звинувачували Будапешт у затягуванні ключових рішень у час війни.

    У березні 2026 року Орбан прямо заявив, що Угорщина не підтримає жодних рішень на користь України, включно з новим пакетом санкцій і кредитною підтримкою, поки Київ не відновить транзит російської нафти через трубопровід «Дружба». Це питання стало одним із головних каменів спотикання у відносинах між Будапештом та Брюсселем.

    Водночас, за інформацією дипломатичних джерел, у ЄС не виключають, що навіть до завершення своєї каденції Орбан може піти на часткові поступки, щоб розблокувати окремі рішення або зменшити напруження у відносинах із партнерами.

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром відкриває можливість для перегляду зовнішньополітичного курсу Угорщини. Сам Мадяр уже заявив, що прагне відновити довіру до країни в межах Європейського Союзу та НАТО і зробити Будапешт більш передбачуваним партнером.

    У низці європейських столиць, зокрема в Берліні, вже висловили сподівання, що зміна влади в Угорщині дозволить швидше ухвалювати рішення щодо підтримки України, які раніше блокувалися. Це стосується як фінансової допомоги, так і санкційної політики проти Росії.

    Україна зі свого боку також активізує дипломатичні контакти з майбутнім керівництвом Угорщини. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ передав сигнали щодо можливих контактів між президентом Володимиром Зеленським і Петером Мадяром.

    Запланований пакет фінансової допомоги у 90 млрд євро розглядається в ЄС як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, зокрема для фінансування державного бюджету, відновлення економіки та забезпечення макрофінансової стабільності в умовах війни. Паралельно 20-й пакет санкцій має посилити тиск на Росію, зокрема в економічній та енергетичній сферах.

    Таким чином, подальший прогрес у цих питаннях значною мірою залежатиме від політичного переходу в Угорщині та готовності нового уряду змінити підхід до рішень, які потребують одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.

  • Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    Кремль розраховує на продовження контактів із новою владою Угорщини після зміни уряду

    У Кремлі заявили про зацікавленість у продовженні робочих та «прагматичних» контактів із новим керівництвом Угорщини після політичних змін у країні. Про це повідомив речник президента РФ Дмитро Пєсков, якого цитують російські державні медіа, зокрема «Интерфакс».

    За його словами, Москва ставиться «з повагою» до вибору угорських виборців і розраховує, що двосторонні відносини з Будапештом продовжаться у стабільному та практичному форматі. Пєсков наголосив, що Росія зацікавлена у розвитку відносин не лише з Угорщиною, а й загалом із європейськими країнами, попри нинішню складну політичну ситуацію та обмежені канали взаємодії.

    Водночас речник Кремля визнав, що на цьому етапі про взаємність у відносинах із більшістю країн Європи говорити складно. Попри це, Москва заявляє про готовність до діалогу та продовження контактів там, де це можливо, зокрема у сферах економіки та окремих політичних питань.

    Окремо Пєсков закликав «набратися терпіння» і дочекатися перших кроків нового політичного керівництва Угорщини, щоб оцінити майбутній характер взаємин між Москвою та Будапештом. За його словами, Росія не робить передчасних висновків і буде орієнтуватися на практичні дії нової влади.

    Заява Кремля пролунала на тлі політичних змін в Угорщині, де після виборів завершилася багаторічна політична домінація Віктора Орбана. За підсумками підрахунку майже всіх голосів, опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобула значну підтримку виборців і отримала мандат на формування нового політичного курсу.

    Віктор Орбан визнав поразку та привітав політичних опонентів із перемогою після 16 років перебування при владі. Це стало одним із найбільш помітних політичних зрушень в Угорщині за останні десятиліття.

    Петер Мадяр заявив про намір провести масштабне перезавантаження державної системи управління, а також переглянути окремі підходи до внутрішньої та зовнішньої політики. Зокрема, він наголосив на необхідності відновлення більш тісної співпраці з Європейським Союзом та НАТО, що може означати зміну балансу у відносинах Будапешта з іншими міжнародними партнерами.

    Експерти зазначають, що політична трансформація в Угорщині може вплинути на загальну динаміку відносин між ЄС і Росією, оскільки Будапешт раніше нерідко займав більш м’яку або прагматичну позицію щодо Москви порівняно з іншими країнами Євросоюзу.

    У цьому контексті заяви Кремля про «прагматичні контакти» можуть свідчити про спробу зберегти хоча б мінімальні канали взаємодії з країною ЄС на тлі загального погіршення відносин Росії із Заходом. Подальший розвиток діалогу залежатиме від того, який зовнішньополітичний курс обере новий уряд Угорщини та наскільки швидко він почне реалізовувати свої передвиборчі обіцянки.

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Трамп різко завершив брифінг після питання про Угорщину

    Президент США Дональд Трамп достроково завершив спілкування з журналістами після запитання щодо парламентських виборів в Угорщині та політичної ситуації навколо прем’єр-міністра Віктора Орбана.

    Як повідомляється, відповідне відео оприлюднив журналіст RMF FM у США у соціальній мережі X. На кадрах видно, як після короткого брифінгу представники медіа намагаються поставити низку запитань, зокрема щодо реакції Трампа на політичні події в Угорщині.

    Під час спілкування журналісти звернулися до президента США із запитанням про результати парламентських виборів в Угорщині та можливу поразку або зміну політичних позицій Віктора Орбана, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    Однак американський президент не став коментувати тему. Після паузи він обмежився короткою формальною подякою журналістам, розвернувся та попрямував у бік літака, фактично завершивши брифінг.

    Журналісти, які були присутні під час події, зазначили, що це виглядало як швидке припинення розмови після запитання, яке могло бути політично чутливим.

    Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював підтримку прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, підкреслюючи його політичний курс як приклад «сильної національної політики». У публічних заявах Трамп також позитивно оцінював співпрацю зі своїми політичними союзниками в Європі, зокрема з Орбаном.

    Окремі американські посадовці та політики з оточення Трампа також коментували роль угорського прем’єра в європейській політиці. Зокрема, звучали заяви про його вплив на дискусії в ЄС щодо міграційної політики, санкцій проти Росії та війни в Україні.

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше відвідував Угорщину та брав участь у передвиборних заходах, пов’язаних із політичною кампанією Орбана. У медіа також повідомлялося про його публічні заяви щодо підтримки угорського прем’єра як політичного лідера.

    Питання про Угорщину та її позицію в ЄС останніми роками залишається предметом дискусій у міжнародній політиці. Будапешт неодноразово займав відмінну від більшості країн ЄС позицію щодо санкційної політики проти Росії, а також щодо підтримки України.

    На цьому тлі будь-які публічні заяви або відсутність коментарів з боку ключових американських політиків, зокрема Дональда Трампа, привертають увагу міжнародних медіа та експертів.

    Журналісти, які були присутні на брифінгу, зазначили, що президент США фактично проігнорував запитання, не надавши жодних пояснень або оцінок. Сам момент був зафіксований на відео, яке швидко поширилося у соцмережах.

    Експерти в галузі політичних комунікацій зазначають, що подібні ситуації є типовими для коротких підходів до преси, коли політики уникають коментарів щодо чутливих міжнародних тем або внутрішньополітичних питань інших країн.

    Інцидент у черговий раз привернув увагу до відносин США та Угорщини, а також до публічної риторики Дональда Трампа щодо Віктора Орбана. Водночас офіційних коментарів від Білого дому щодо цього епізоду наразі не оприлюднено.

  • Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

    Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

     

     

  • Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    За інформацією наших джерел, з’явилися перші неофіційні дані по результатам парламентських перегонів в Угорщині, на яких була зафіксована рекордна явка виборців.

    “Є перші дані щодо виборів в Угорщині. Вони неофіційні, і згідно із законом їх не можна поширювати, але для України це тривожний сигнал.

    По-перше, варто звернути увагу на те, що Віктору Орбану вдалося максимально мобілізувати своїх виборців, і їх на виборчі дільниці прийшло в 1,5 раза більше, ніж на минулих виборах.

    Це означає, що представники партії Орбана отримають переважну кількість місць у мажоритарних округах.

    По-друге, виборча система Угорщини працює таким чином, що голосування за пропорційною системою не є вирішальним.

    Віктор Орбан та його партія можуть не просто скоротити відставання від Петра Мадяра, а навіть випередити його.

    За даними незалежних джерел, станом на 17:00 за київським часом шанси на перемогу Орбана оцінюються як 53 до 47.

    У цій ситуації поки що не враховані голоси з закордонних дільниць та тих, хто голосував не за місцем реєстрації.

    Водночас, джерела з партії Пертра Мадяра кажуть про беззаперечну перемогу і що вони займуть у парламенті 2/3 місць. Ситуація в Угорщині може стати вибухонебезпечною”. – зазначає джерело

    Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що хоч більшість соціологів прогнозують, що головна опозиційна сила, “Тіса”, набере більше голосів, ніж партія Орбана “Фідес”, надзвичайна складність угорської системи та роки маніпуляцій з межами округів означають, що результати можуть виявитися не такими, якими здаються.

  • Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр Чехії Бабіш публічно підтримав Орбана напередодні виборів в Угорщині

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш напередодні парламентських виборів в Угорщині відкрито підтримав чинного прем’єра Віктора Орбана, який підходить до голосування в умовах підвищеного політичного ризику.

    Відповідний допис Бабіш опублікував у соцмережі X у суботу. У своєму зверненні він заявив, що Орбан «завжди боровся за сильнішу Європу», засновану на принципах миру, суверенітету держав-членів та конкурентоспроможності. Також чеський прем’єр наголосив, що угорський лідер послідовно захищає інтереси громадян Угорщини.

    «У буремні часи обирати стабільність і перевірене лідерство – важливіше ніж будь-коли», – зазначив Бабіш.

    Віктор Орбан відреагував на підтримку, подякувавши чеському прем’єру. У відповіді він підкреслив, що «у часи викликів сильні держави і сильні лідери мають триматися разом».

    Разом із тим, у коментарях до публікації Бабіша з’явилася значна кількість критичних відгуків від чеських користувачів, які супроводжувалися іронічними зауваженнями та мемами.

    На тлі цього, протягом тижня Орбан також отримав підтримку з боку американських політиків. До Будапешта приїздив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який, зокрема, звинувачував Європейський Союз у втручанні у виборчий процес. Крім того, дистанційно на мітингу виступив президент США Дональд Трамп.

    Парламентські вибори в Угорщині відбудуться в неділю і розглядаються як ключове випробування для Орбана на тлі посилення політичної конкуренції.

  • ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    Європейський Союз вимагає від уряду Угорщини термінових пояснень після появи інформації про можливу координацію її позиції щодо України з Росією. У Брюсселі вважають, що дії Будапешта могли узгоджуватися з Москвою під час блокування рішень ЄС.

    Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо. За її словами, оприлюднені деталі контактів між міністрами закордонних справ Угорщини та Росії викликають серйозне занепокоєння.

    У Єврокомісії наголосили, що йдеться про потенційно небезпечну ситуацію, коли держава-член ЄС може діяти всупереч спільним інтересам Союзу.

    «Це є вкрай тривожним. Уряд відповідної держави-члена має надати пояснення у терміновому порядку», — заявила Піньо.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує винести це питання на рівень лідерів країн ЄС.

    Ситуація виникла на тлі оприлюднених даних про контакти між главою МЗС Угорщини Петером Сійярто та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, які могли стосуватися позиції Будапешта щодо рішень ЄС у питаннях України.

    Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення рішень Євросоюзу, зокрема щодо фінансової допомоги Україні, санкцій проти Росії та просування переговорів про вступ України до ЄС.

  • Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що просування України до членства в Альянсі стримують позиції окремих держав, зокрема Німеччини, Словаччини, Угорщини та США.

    Про це він сказав під час перебування у США, коментуючи перспективи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

    Рютте нагадав, що на саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю Альянсу, союзники погодилися із формулюванням про «незворотний шлях» України до членства. Водночас він зазначив, що політичного консенсусу щодо конкретних строків вступу наразі немає.

    «Є декілька країн, які стримують цей процес — Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. Не думаю, що це питання зараз на столі», — заявив генсек.

    За його словами, у короткостроковій перспективі рішення про членство України не буде ухвалене на колективному рівні, і це є «чесною оцінкою» поточної ситуації всередині Альянсу.

    Фактором, який впливає на позиції союзників, залишається повномасштабна війна Росії проти України. Частина країн НАТО виступає проти формального запрошення України до Альянсу під час активної фази бойових дій, побоюючись прямого втягнення у конфлікт.

    Окрему роль відіграють внутрішньополітичні позиції держав-членів. Угорщина та Словаччина неодноразово виступали з критикою розширення підтримки України, а також блокували окремі рішення на рівні ЄС і НАТО. Німеччина, попри військову допомогу Києву, займає обережну позицію щодо швидкого розширення Альянсу.

    Позиція США також залишається ключовою. Вашингтон підтримує євроатлантичний курс України, однак наголошує на необхідності виконання умов та досягнення стабільності у сфері безпеки перед можливим членством.

    Напередодні заяви Рютте провів зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися питання глобальної безпеки, зокрема роль НАТО в конфліктах за межами Європи.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.