Mmakaje

Позначка: українські біженці

  • Скорочення соцвиплат для українців: кого торкнуться нові правила у ФРН

    Скорочення соцвиплат для українців: кого торкнуться нові правила у ФРН

    Німеччина готується змінити порядок соціальної підтримки для українських біженців. Як повідомляє DW, нові правила передбачають зниження щомісячних виплат для українців, які прибудуть до країни після 1 квітня 2025 року.

    Згідно з ініціативою нової урядової коаліції, до якої входять партії ХДС/ХСС та СДПН, новоприбулі українці більше не отримуватимуть допомогу в розмірі 563 євро, як безробітні громадяни ФРН. Натомість їм нараховуватимуть 441 євро на місяць — суму, що відповідає базовому прожитковому мінімуму для прохачів притулку з усього світу.

    Нове законодавство ще не ухвалене, однак воно потребує погодження на всіх рівнях — від федерального до муніципального. На думку експертів, процес ухвалення змін займе кілька місяців. Таким чином, навіть після 1 квітня частина нових біженців з України зможе деякий час отримувати стару підвищену допомогу.

    Юристи заспокоюють: повертати «переплачені» суми не доведеться.

    Це рішення викликало жваву дискусію в німецькому суспільстві. Одні вважають, що українці мають отримувати допомогу на рівні з німцями, інші закликають вирівняти умови для всіх іноземців.

  • Українцям у Нідерландах підвищать плату за проживання в притулках

    Українцям у Нідерландах підвищать плату за проживання в притулках

    Із жовтня 2025 року працюючі українські біженці в Нідерландах сплачуватимуть більше за проживання у державних притулках. Про це повідомила міністерка у справах біженців і міграції Мона Кейзер, передає видання NOS.

    Наразі українці, які мають статус тимчасового захисту та офіційну роботу або інші джерела доходу, сплачують 105 євро на місяць за проживання у притулках. Але вже восени ця сума зросте до 244,22 євро. За словами чиновниці, таке рішення ухвалене з метою уніфікації умов перебування для українців та інших категорій шукачів притулку.

    Мона Кейзер пояснила, що додаткові кошти, які сплачуватимуть українці, будуть спрямовані на покриття витрат держави на газ, воду та електроенергію у притулках. Таким чином уряд намагається зменшити фінансове навантаження на державний бюджет і водночас вирівняти умови проживання для всіх категорій біженців.

    Для дорослих українців, які перебувають у місцях тимчасового розміщення з організованим харчуванням, вводиться ще одна стаття витрат — щомісячний внесок у розмірі 252,18 євро. Тобто сім’я з двох дорослих осіб за проживання і харчування буде змушена сплачувати до 992,80 євро на місяць.

    Влада Нідерландів повідомила про зміни заздалегідь, щоб люди встигли адаптувати свої фінансові плани. Очікується, що нововведення торкнеться десятків тисяч українських біженців, адже понад 59% з них уже мають роботу або стабільне джерело доходу в країні.

    Уряд Нідерландів вважає, що нові тарифи зроблять систему прийому біженців більш справедливою та збалансованою. Крім того, у такий спосіб країна намагається зменшити навантаження на місцеві бюджети в умовах зростаючого числа прохачів притулку.

  • Українці задоволені роботою в Польщі: понад 70% вдається навіть відкладати гроші

    Українці задоволені роботою в Польщі: понад 70% вдається навіть відкладати гроші

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато українців виїхали за кордон у пошуках безпеки та стабільності. Однією з найпопулярніших країн призначення залишається Польща. За результатами дослідження аналітичного центру Gremi Personal, понад 85% українців, які зараз працюють у Польщі, задоволені своїм рівнем доходів. Більше того, близько 70% опитаних стверджують, що мають змогу регулярно відкладати частину заробленого.

    Польща продовжує залишатися привабливою для трудових мігрантів завдяки стабільному зростанню мінімальної зарплати. На початку 2025 року після сплати податків працівник отримує на руки приблизно 982 долари, що еквівалентно 34 тисячам гривень. У липні мінімальна зарплата зросте ще більше — до 1025 доларів або майже 36 тисяч гривень.

    Найнижчі зарплати в Польщі традиційно фіксують у таких сферах, як торгівля, вантажні перевезення, легка промисловість і фізична праця. Представники цих професій у середньому заробляють до 5 тисяч злотих до оподаткування, що дає близько 4 тисяч злотих на руки. Водночас найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед медичного персоналу, бухгалтерів, доглядальниць, а також у силових структурах.

    Попри загалом високий рівень зарплат, важливо враховувати вартість життя. Щомісячні витрати можуть істотно коливатися залежно від міста, типу житла та стилю життя. Наприклад, оренда однокімнатної квартири до 40 квадратних метрів у Варшаві обійдеться майже в три тисячі злотих. У містах середнього розміру ціни на житло зазвичай нижчі. Додатково на комунальні послуги йде ще від 500 до 900 злотих на місяць.

    Продукти харчування в Польщі загалом дорожчі, ніж в Україні, але й рівень доходів вищий. За оцінками Respekt Personal, для повноцінного харчування одній дорослій людині потрібно близько тисячі злотих на місяць. Ще приблизно 400 злотих може знадобитися на сезонне оновлення гардероба. За бажанням періодично відвідувати кіно або інші розваги, варто відкласти ще до 500 злотих.

    Таким чином, навіть за мінімальної зарплати українці можуть дозволити собі базовий рівень життя у Польщі, особливо якщо обирати менш дорогі для проживання міста. Водночас зростання доходів у поєднанні з браком робочої сили робить польський ринок праці все більш відкритим для іноземців.

  • Біженцям з України в Естонії уріжуть фінансову допомогу: кого торкнуться зміни

    Біженцям з України в Естонії уріжуть фінансову допомогу: кого торкнуться зміни

    Із травня 2025 року українські біженці в Естонії більше не отримуватимуть компенсацій за оренду житла та послуги перекладу. Про це повідомляє ERR із посиланням на Департамент соціального страхування Естонії.

    Рішення торкнеться тисяч українців, які з 2022 року користувалися державною допомогою для адаптації в країні. До цього часу естонська влада надавала одноразову компенсацію витрат на оренду — до 1200 євро на сім’ю. Така підтримка дозволяла українцям самостійно шукати житло поза межами центрів розміщення. Загалом за цей час допомогу отримали майже 11 тисяч домогосподарств, більшість з яких мешкали в Таллінні.

    Втім, через завершення співпраці між Департаментом соціального страхування та муніципальними органами столиці, подальша підтримка у вигляді компенсацій припиняється. Нові заяви на отримання виплат з травня вже не прийматимуть.

    Паралельно естонська влада припиняє фінансування перекладацьких послуг для українців. Досі ці послуги допомагали біженцям у комунікації з органами влади, лікарями та іншими службами.

    Водночас представники Естонії запевняють: допомога для українців не зникає повністю, а буде трансформована. Як пояснила керівниця відділу міграції Департаменту соцстрахування Лійс Палоотс, надалі підтримка буде зосереджена на тих, хто потребує міжнародного або тимчасового захисту і перебуває у державних центрах розміщення.

    Таким чином, біженці, які самостійно орендують житло або проживають поза державними закладами, мають готуватися до нових реалій:

    • Пошук альтернативного житла: у зв’язку з відсутністю компенсацій, варто розглядати варіанти дешевшого проживання або можливості співмешкання.

    • Вивчення мови: оскільки послуги перекладачів більше не фінансуються, важливо самостійно або за допомогою волонтерських курсів вивчати естонську мову для інтеграції.

    • Консультації: при виникненні питань рекомендується звертатися до місцевих органів соціального захисту або громадських організацій, які надають підтримку біженцям.

    Нагадаємо, раніше уряд Естонії активно підтримував українців, які втекли від війни, забезпечуючи їх житлом, допомогою у працевлаштуванні та інтеграції. Тепер поступово країна повертається до звичайної системи підтримки біженців, орієнтуючись на найуразливіші групи.

  • Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща — лідер серед країн ЄС за кількістю працевлаштованих українців

    Польща та Німеччина залишаються двома основними європейськими країнами, де найбільше українців працевлаштовані офіційно. Про це в ефірі телеканалу КИЇВ24 розповіла старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

    За її словами, точних офіційних даних щодо кількості працевлаштованих немає, проте саме Польща прийняла найбільше українців зі статусом тимчасового захисту, і саме там простіше знайти роботу.

    «У Польщі нижчі вимоги до знання мови, а сам ринок праці вже адаптований до українських працівників. До того ж, соціальні виплати не такі високі, як у деяких інших країнах ЄС, тому українці частіше шукають роботу», — пояснила Ткаченко.

    У Німеччині ситуація дещо інша. Хоча країна також є одним із головних напрямків для українців, жорсткіші мовні вимоги стримують рівень працевлаштування. Деякі ініціативи щодо спрощення доступу до ринку праці для українців без знання мови обговорювалися, але поки що чіткої реалізації вони не мають.

    На цьому тлі Польща залишається лідером за кількістю працевлаштованих українців. До того ж, за даними Євростату, саме завдяки українським біженцям рівень безробіття в Польщі та Чехії впав до рекордно низьких 2,6%. У Німеччині він становить 3%, а найвищі показники — в Іспанії (10%), Швеції (8,9%), Греції та Фінляндії (по 8,7%).

    Крім того, дані свідчать: бажання українців повертатися додому з кожним роком знижується. Якщо у 2022 році понад 70% планували повернення, то зараз таких — лише 43%, йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії.

  • Не більше половини біженців готові повернутися до України

    Не більше половини біженців готові повернутися до України

    Після завершення бойових дій до України може повернутися не більше половини біженців. Таку думку висловила народна депутатка та голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна в ефірі Новини.Live.

    За її словами, за роки повномасштабної війни українці, які знайшли прихисток у західних країнах, зуміли адаптуватися до нових умов життя — працевлаштуватися, забезпечити себе житлом, а дехто вже й остаточно влаштувався на новому місці.

    «Мені здається, що для них — я не скажу для 70%, але для 50% — рішення ухвалено. Тому що безпекова ситуація весь час підвішена. Вона говорить про те, що ми не будемо мати доброго сусіда», — прокоментувала Южаніна.

    Політикиня вважає, що головними стримувальними факторами для повернення біженців залишаються непередбачуваність безпекової ситуації та можливість нової агресії з боку Росії. Також її занепокоєння викликає невизначеність у сфері міжнародної підтримки, зокрема від Сполучених Штатів і країн Європейського Союзу.

    «Найбільше відлякує тих людей те, що вони бачать, як вони захищені тією країною і відповідальністю тих держав. Оцей хаос, який зараз є в державних інституціях, повністю відлякує людей за межами України», — наголосила Южаніна.

    Крім того, вона згадала про останні ракетні атаки Росії по житлових кварталах українських міст, які викликають велику тривогу не тільки серед громадян усередині країни, але й серед тих, хто зараз перебуває за її межами.

    «Можливо, десь енергетичну інфраструктуру й не обстрілюють, але ж ви подивіться, як страждають люди», — додала депутатка.

    Загалом ситуація з поверненням українських громадян з-за кордону залишається складною й залежить не лише від закінчення війни, а й від умов, які країна запропонує своїм громадянам після перемоги.

  • Україна та Франція створять “Центр єдності” для допомоги повернення українців додому

    Україна та Франція створять “Центр єдності” для допомоги повернення українців додому

    Україна та Франція підписали Спільну декларацію про створення “Центру єдності” (Unity Hub), який надаватиме підтримку українцям за кордоном та сприятиме їхньому поверненню на батьківщину.

    Про це повідомив міністр національної єдності України Олексій Чернишов за результатами зустрічі з міністром внутрішніх справ Франції Франсуа-Ноелем Буффе, присвяченій питанням прийому та інтеграції тимчасово переміщених українців.

    Що передбачає ініціатива?

    “Центр єдності” стане платформою для правової, соціальної та гуманітарної підтримки українців у Франції, а також допоможе тим, хто планує повернення в Україну.

    Під час переговорів сторони обговорили:

    • Продовження тимчасового захисту для українців у Франції.

    • Перспективи повернення біженців на батьківщину та умови їхньої адаптації.

    • Підтримку в галузі медицини та освіти для українців у Франції.

    • Визнання українських водійських посвідчень, що значно спростить життя тим, хто вимушено залишив Україну.

    • Можливості працевлаштування та соціальної адаптації українців у Франції.

    “Франція надала прихисток десяткам тисяч наших громадян, і ми високо цінуємо цю допомогу. Сподіваємося, що вона триватиме до повного завершення війни”, – наголосив Олексій Чернишов.

    Повернення українців додому

    Раніше Кабінет Міністрів України затвердив виділення 150 мільйонів гривень на програму повернення українських біженців із-за кордону. Це стане додатковим стимулом для тих, хто хоче повернутися на батьківщину, але потребує фінансової чи соціальної підтримки.

  • В Україні залишилося 31,5 млн людей: демографічні втрати через війну – 10 мільйонів

    В Україні залишилося 31,5 млн людей: демографічні втрати через війну – 10 мільйонів

    Чисельність населення України на підконтрольній уряду території наразі становить близько 31,5 мільйона осіб. Водночас демографічні втрати через війну досягли 10 мільйонів, що майже чверть населення країни порівняно з довоєнними показниками.

    Про це під час брифінгу повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

    “За оцінками, які ми робили вже зараз, чисельність населення України на підконтрольній легітимній українській владі території сягає приблизно 31,5 млн. Тобто, безпосередньо демографічні втрати внаслідок війни станом на середину 2024-го року сягають близько 10 мільйонів осіб. Це майже чверть всього населення України до агресії 2014-го року”, – зазначила Лібанова.

    Зокрема, за словами експертки, тих, хто залишив Україну, близько 4,5 мільйона, з яких третина – підлітки до 18 років. Натомість лише 6% становлять особи старше 65 років, що свідчить про значне посилення процесу старіння нації в умовах війни. Демографічні втрати, особливо серед молоді та жінок репродуктивного віку, ставлять під загрозу демографічне зростання та майбутній розвиток країни.

  • З України в 2024 році виїхали 500 тисяч осіб, а в 2025-му очікується продовження міграції

    З України в 2024 році виїхали 500 тисяч осіб, а в 2025-му очікується продовження міграції

    У 2024 році з України виїхали близько 500 тисяч осіб, а за прогнозами Національного банку України (НБУ), у 2025 році ця кількість зросте ще на 200 тисяч. Згідно з даними Інфляційного звіту НБУ, хоча в наступні роки очікується певне повернення мігрантів, загальна кількість тих, хто повернеться на батьківщину, буде значно меншою через їх адаптацію до життя за кордоном.

    Нацбанк зазначає, що високі безпекові ризики, постійні обстріли та руйнування, збереження дефіциту негативно впливають на якість життя українців, що зумовлює подальшу зовнішню міграцію.

    “Упродовж 2024 року відплив мігрантів з України тривав і загалом за рік становив близько 0,5 млн осіб, що відповідало оцінкам НБУ… У 2025 році очікується продовження чистого відпливу зовнішніх мігрантів (близько 0,2 млн осіб)”, – ідеться в звіті.

    За прогнозами НБУ, з 2026 року в Україні очікується позитивне міграційне сальдо – близько 200 тисяч осіб повернуться. У 2027 році цей процес може пришвидшитися, і кількість тих, хто повернеться, сягне 500 тисяч.

  • Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Після більш ніж року від початку повномасштабної війни Росії проти України, серед українських біженців, які перебувають у Норвегії, почали проявлятися нові соціально-психологічні тенденції. За результатами останніх опитувань майже 47% українських біженців заявляють, що не хочуть повернутися в Україну навіть після завершення бойових дій. Цей показник показує не лише тяжкість пережитого досвіду, а й глибокі зміни в життєвих планах людей, які змушені були шукати прихистку в інших країнах.

    Як пише VG, про це свідчать результати опитування Управління з питань інтеграції та різноманітності (IMDi). Зазначається, що лише 10% біженців хочуть повернутися додому.

    Дослідниця Вільде Гернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при OsloMet каже, що серед українців простежується дві тенденції. По-перше, ті, хто давно в Норвегії, більше хочуть залишитися у цій скандинавській країні. По-друге, є категорія біженців, які нещодавно прибули, але від самого початку хочуть осісти у Норвегії.

    За словами Гернес, серед приїжджих збільшилась кількість хлопців віком 16-17 років. На її думку, це пов’язано з тим, що з 18 років юнаки вже не мають можливості виїхати з України і їм загрожує можлива мобілізація до війська.

    У схожому опитуванні в січні 2023 року кожен третій український біженець казав, що хоче залишитися в Норвегії. При цьому понад половина – вагалися.

    Кількість українців, які повернуться з-за кордону після закінчення війни, залежатиме від того, за яким сценарієм вона завершиться. Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк.

    Як пише El Pais, від шести до десяти мільйонів українців опинилися за кордоном від початку повномасштабної війни. Вони досі там живуть, але Україна виступає за те, щоб повернути громадян “додому ” – зокрема, за допомогою таких методів, як припинення допомоги біженцям і закриття доступу до консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку.