Mmakaje

Позначка: українські біженці

  • Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    У вересні 2025 року країни ЄС ухвалили 79 205 рішень про надання українським біженцям тимчасового захисту. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні, і стало найвищим показником із серпня 2023 року, повідомляє статистичне агентство Eurostat.

    Збільшення кількості рішень пояснюють дозволом Києва молодим чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з країни. Внаслідок цього частка повнолітніх чоловіків серед українських біженців у вересні зросла до 47%, перевищивши частку жінок, яка становила 31%. Неповнолітніх біженців зафіксовано 22%.

    Станом на кінець вересня 2025 року 4,3 млн осіб, які залишили Україну, мали статус тимчасового захисту у країнах ЄС. Порівняно з кінцем серпня кількість українців із цим статусом зросла на 49 555 осіб, або на 1,2%.

    Найбільше українських біженців проживає у Німеччині — понад 1,2 млн осіб (28,3% від загальної кількості в ЄС). На другому місці Польща — понад 1 млн осіб (23,5%), на третьому Чехія — майже 400 тис. осіб (9%).

  • Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Українці, які приїдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не матимуть доступу до розширених соціальних виплат на рівні місцевих громадян. За повідомленнями німецьких ЗМІ, уряд ФРН погодив реформу, яка прирівнює новоприбулих біженців з України до звичайних прохачів притулку, що автоматично означає зниження розміру допомоги.

    Як пише Bild, зміни стосуватимуться всіх українців, які в’їдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Якщо раніше вони мали особливий статус, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення рф, і могли отримувати допомогу на рівні базового забезпечення для громадян (Bürgergeld), то надалі для них діятимуть стандартні правила для шукачів притулку.

    За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

    За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

    Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

    Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

    Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

    Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

  • Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    Швейцарія ускладнила правила надання притулку українцям із західних областей

    З 1 листопада 2025 року у Швейцарії набули чинності нові, жорсткіші правила щодо надання тимчасового захисту українським біженцям. Федеральна рада країни ухвалила рішення не надавати автоматично статус S громадянам, які прибули безпосередньо із семи західних областей України — Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької.

    Влада Швейцарії вважає, що ситуація в цих регіонах є достатньо стабільною, аби визнати повернення туди безпечним. Як повідомляє швейцарське видання SRF, це рішення стосується лише тих українців, які приїдуть після 1 листопада. Ті ж, хто вже отримав статус захисту S, зберігають усі права — на проживання, соціальні виплати та свободу пересування.

    Водночас нові правила не торкнуться осіб, для яких повернення в Україну є небезпечним або неможливим через хвороби чи складні обставини.

    За словами представників Федеральної ради, нововведення зачеплять лише невелику частку українців. Серед нинішніх біженців у Швейцарії лише близько 10% походять із регіонів, які тепер визнані безпечними.

    Секретаріат з міграції (SEM) продовжить розглядати кожен випадок індивідуально. Якщо людина не доведе необхідність у захисті, їй можуть відмовити у статусі й навіть депортувати. Однак видворення можливе лише у випадках, коли воно є юридично та фактично здійсненним.

    Влада також зазначає, що попри локальну стабільність, повна безпечність повернення в Україну поки що не гарантується, тому держава готова розглядати варіанти тимчасової підтримки або сприяти зверненню до системи притулку ЄС.

  • Українці тепер мають заплатити $1000 за дозвіл на в’їзд до США

    Українці тепер мають заплатити $1000 за дозвіл на в’їзд до США

    Українцям, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подаються на продовження дозволу, доведеться сплачувати $1000 за надання чи поновлення дозволу на в’їзд (parole). Про зміну повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), зазначивши, що збір діє з 16 жовтня 2025 року та надалі щороку коригуватиметься на інфляцію відповідно до HR 1.

    USCIS пояснює: платіж стягується у випадках, коли особа фізично перебуває у США і їй надають дозвіл на в’їзд (parole) або новий період такого дозволу (re-parole). Якщо заяву попередньо схвалено за умови сплати збору, заявник отримає повідомлення з інструкціями та кінцевим терміном оплати. Без своєчасної оплати дозвіл на в’їзд не надаватиметься.

    Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

    Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.

  • Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про продовження дії особливих програм захисту українських біженців до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, який діяв з початку повномасштабної війни в Україні, буде скасовано. Відповідна інформація оприлюднена виданням «Закон і Бізнес» з посиланням на польські джерела.

    Новий закон змінює низку умов для перебування українців у Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей тепер необхідно, щоб один із батьків офіційно працював у Польщі та сплачував податки. Додатковою умовою є обов’язкове відвідування дитиною польського навчального закладу, за винятком випадків інвалідності.

    Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

    Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

    Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

  • У Фінляндії місцеві невдоволені через мільйонний будинок, де живуть діти-мігранти

    У Фінляндії місцеві невдоволені через мільйонний будинок, де живуть діти-мігранти

    У Фінляндії розгорівся скандал навколо дитячого будинку сімейного типу, де проживають діти з кількох країн, у тому числі українські біженці. Причиною стало обурення частини суспільства через те, що заклад розташований у просторому та дорогому котеджі.

    За даними видання Yle, працівники дитбудинку отримали в соціальних мережах хвилю критики, образливі коментарі та навіть прямі погрози. Як зазначила директор компанії Solum, що управляє закладом, Ліна Пііпарі, йдеться про повідомлення, які можна кваліфікувати як «мову ворожнечі».

    Найбільше обурення викликало саме місце розташування закладу: котедж площею 300 кв. м на березі озера в місті Тампере. Раніше цей будинок належав відомому фінському футболісту, а нині його вартість оцінюється приблизно в 1 мільйон доларів.

    Критики вважають, що це «занадто розкішне» житло для дітей-мігрантів. Своє невдоволення висловлювали не лише звичайні користувачі соцмереж, але й окремі політики, зокрема депутат парламенту Йоаким Вігеліус.

    Водночас компанія Solum наголошує: вони виграли державний тендер на утримання дитячого будинку, запропонувавши найнижчу ціну серед усіх учасників. Будинок орендується, а не куплений за державний кошт, і відповідає вимогам щодо безпечного та комфортного проживання дітей.

    Попри скандал, життя вихованців дитбудинку триває у звичному режимі: вони відвідують школу, займаються спортом і адаптуються в новому середовищі. Серед дітей є і неповнолітні з України, яким надали тимчасовий захист.

  • У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    У Польщі ухвалили новий закон для біженців з України: що зміниться

    Сенат Польщі підтримав новий закон про іноземців та умови допомоги українським громадянам. За документ проголосували 57 сенаторів, 32 висловилися проти, утриманих не було. Закон уже схвалив Сейм, тож тепер він остаточно ухвалений парламентом і очікує на підпис президента країни Кароля Навроцького.

    Заступник міністра внутрішніх справ Мацей Дущик заявив, що уряд сподівається на підписання документа у чинній редакції.

    Документ продовжує термін легального перебування громадян України в Польщі до 4 березня 2026 року. Водночас закон встановлює нові умови отримання соціальної допомоги: вона буде доступна лише тим, хто працює або навчає дітей у польських школах. Для батьків дітей з інвалідністю передбачені винятки.

    Крім того, закон обмежує доступ дорослих українців до частини медичних послуг — зокрема програм лікувальної реабілітації, стоматологічної допомоги та окремих лікарських програм.

    Станом на сьогодні тимчасовий захист для українців у Польщі діє до кінця вересня 2025 року. Якщо Навроцький підпише новий закон, термін продовжиться ще на півтора року.

    Раніше президент Польщі ветував інший законопроєкт про допомогу біженцям, заявивши, що соціальні виплати й доступ до охорони здоров’я мають отримувати лише ті українці, які працюють у країні. Опитування показали, що цю позицію поділяє майже 60% громадян Польщі.

  • Польща змінила правила виплат для українців

    Польща змінила правила виплат для українців

    У Польщі відтепер виплати за програмою соціальної допомоги “800+” напряму залежать від працевлаштування біженців та навчання їхніх дітей у місцевих школах. Винятки передбачені лише для людей з інвалідністю.

    Як повідомляє Польська агенція друку, іноземці, зокрема українці, зможуть отримувати допомогу лише за умови офіційної трудової зайнятості. Якщо людина не працювала у конкретному місяці, виплата автоматично призупиняється.

    Закон також встановлює мінімальний рівень заробітку — щонайменше 50% від мінімальної зарплати. У 2025 році це становитиме 2333 злотих. Крім того, для отримання допомоги потрібно мати номер PESEL, а польське Управління соціального страхування щомісяця перевірятиме зайнятість та фактичне перебування іноземців у країні.

    Паралельно вводяться обмеження на доступ до частини медичних послуг для дорослих громадян України. Водночас термін їхнього легального перебування у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року.

    Програма “800+” — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих на дитину до 18 років. Її отримують польські сім’ї, а також іноземці, які мають легальний статус. У серпні президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню редакцію закону про підтримку українців, заявивши, що виплати мають отримувати лише ті, хто реально працюють у Польщі.

  • Прем’єр Баварії закликав повернути українців з Німеччини додому

    Прем’єр Баварії закликав повернути українців з Німеччини додому

    Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер зробив резонансну заяву щодо українських біженців у Німеччині. Політик вважає, що Берлін має розглянути можливість повернення працездатних українців додому, аби вони брали участь у забезпеченні безпеки країни. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Rheinische Post.

    «Миру наразі не видно. Тому цілком законно розглядати можливість повернення працездатних українців на батьківщину, щоб забезпечити безпеку у власній країні», — заявив Зедер.

    Водночас політик виступив категорично проти участі Бундесверу у війні в Україні. За його словами, розміщення військ НАТО на території України було б неприйнятним для Росії та фактично означало б крок до членства Києва в Альянсі.

    «Мені важко уявити розміщення там війська НАТО. Росія ніколи б на це не погодилася. Крім того, Бундесвер не готовий до цього — він перевантажений до межі, як фінансово, так і кадрово», — пояснив прем’єр Баварії.

    Зедер також розкритикував чинну систему соціальної допомоги у ФРН. На його думку, вона стимулює залежність від виплат і призводить до того, що рівень працевлаштування серед українських біженців у Німеччині значно нижчий, ніж у багатьох інших країнах ЄС.

    «Це необхідно терміново змінити — і не лише для новоприбулих українців», — наголосив він.

    Заява Зедера викликала жваве обговорення в політичних колах Німеччини та серед української громади. Адже йдеться про десятки тисяч людей, які нині мешкають у Баварії та по всій ФРН.

  • У Вроцлаві українець напав на водія автобуса, Польща вирішила депортувати його

    У Вроцлаві українець напав на водія автобуса, Польща вирішила депортувати його

    У Польщі ухвалили рішення про депортацію 25-річного громадянина України, який влаштував бійку з водієм міського автобуса у Вроцлаві.

    Подія трапилася вночі 24 серпня близько 1:30 на вулиці Оборницькій. За даними RMF24, водій автобуса попросив пасажира залишити салон, оскільки той, ймовірно, збирався залишитися в транспорті на ніч.

    Натомість українець агресивно відреагував — витягнув водія з кабіни та почав його бити. Потерпілий намагався захищатися. Викликати поліцію вдалося іншому водію, який став свідком події.

    Згодом поліція швидко встановила особу зловмисника завдяки камерам відеоспостереження. З’ясувалося, що 25-річний українець уже мав судимість за крадіжку та відбував покарання у в’язниці.

    Правоохоронці затримали чоловіка та передали його прикордонній службі Польщі для депортації.

    Постраждалий водій медичної допомоги не потребував. Водночас польська влада підкреслила, що повторні правопорушення з боку іноземців, особливо тих, хто має судимість, будуть каратися найсуворішим чином, включно з видворенням із країни.