Обстановка на Східному фронті останніми днями істотно загострилася, росіяни на низці напрямків домагаються “тактичного успіху”, заявив головком Сирський.
“Це пов’язано насамперед зі значною активізацією наступальних дій противника після проведення в Росії президентських виборів”, – сказав головнокомандувач.
“Ворог активно атакує наші позиції на Лиманському, Бахмутському напрямках штурмовими групами за підтримки бронетехніки. На Покровському напрямку намагається прорвати нашу оборону, використовуючи десятки танків і БМП.
Цьому сприяє тепла суха погода, яка зробила танкодоступною більшу частину відкритих ділянок місцевості”, – повідомив Сирський.
За його словами, “противник нарощує зусилля за допомогою застосування нових підрозділів на бронетехніці, завдяки чому періодично домагається тактичного успіху”.
Україна має готуватися до мобілізації жінок найближчими роками, заявила радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ Оксана Григор’єва в інтерв’ю The Times.
На її думку, готувати жінок до армії потрібно “з дитинства”.
“Ми повинні покінчити зі старомодним менталітетом і прийняти політику призову жінок на військову службу за ізраїльським зразком. У нашій Конституції сказано, що обов’язок кожного українця захищати свою Батьківщину, тому правильно, щоб служили і жінки. Нам потрібно готувати дівчат із дитинства до захисту країни”, – заявила Григор’єва.
Центр протидії дезінформації при РНБО спростовував заяву радника з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксани Григор’євої, що Україна має готуватися до мобілізації жінок у найближчі роки.
“Питання мобілізації жінок сьогодні не є актуальним і не розглядається органами влади. Жінки можуть мобілізуватися до Сил оборони України виключно добровільно. Інше – не планується”, – заявили в ЦПД.
Поки Пентагон продовжує відстоювати поступове постачання озброєнь в Україну, офіційні особи в Києві кажуть, що допомога надходить надто повільно, і що, можливо, вже надто пізно допомагати Києву переламувати хід конфлікту на його користь, пише Politico.
Високопоставлені українські чиновники раніше зізналися, що більше не можуть захищати лінії фронту.
“Зараз Україні ніщо не може допомогти”, – сказав один із чиновників.
За їхніми словами, Захід не має у своєму розпорядженні технологій, щоб допомогти Києву, крім того, він недостатньо швидко відправляє зброю.
“Хоча прибуття винищувачів F-16 можна тільки вітати, проте вони були б більш корисні рік тому, сказав один з високопоставлених офіцерів”, – йдеться в статті.
Спочатку очікувалося, що літаки прибудуть в Україну до кінця 2023 року, проте тепер їх чекають до кінця нинішньої весни, коли завершиться навчання пілотів.
Тим часом Київ, схоже, йде на дедалі відчайдушніші кроки, а це свідчить про те, що справи у нього йдуть не особливо добре. Так, Зеленський цього тижня знизив мінімальний вік для мобілізації з 27 до 25 років на тлі ухилення українських чоловіків від призову на військову службу.
Під час масованої атаки дронами по території Росії цієї ночі Сили оборони України могли знищити та пошкодити майже півтора десятка російських літаків, повідомили джерела ВВС Україна у спецслужбах.
Зокрема йдеться про атаку на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку, як кажуть джерела, провела СБУ разом із Силами оборони.
Знищені щонайменше шість літаків, а ще вісім суттєво пошкоджені, кажуть співрозмовники.
ВВС не може підтвердити це з незалежних джерел, Росія втрати своїх літаків не коментує.
“На аеродромі базувалися фронтові бомбардувальники та винищувачі Су-27 та Су-34 — саме такі літаки Росія використовує для того, щоб скидати КАБи по позиціях ЗСУ і прифронтових українських містах”, – кажуть джерела.
Також, за даними силовиків, могли загинути чи отримати поранення 20 військовослужбовців, які були на аеродромі.
Росія заявила про атаки на свої аеродроми цієї ночі. Проте там твердять, що всі дрони збили.
Вночі губернатор Ростовської області Василь Голубєв опублікував коротке повідомлення: “У Морозовському районі підрозділи протиповітряної оборони відбивають масовану атаку БПЛА”.
Згодом він додав: “За попередніми даними, у Морозовському районі силами ППО знищено понад 40 цілей. Внаслідок атаки пошкоджена електропідстанція. Ведуться роботи щодо відновлення енергопостачання”.
При цьому Голубєв не згадував про аеродром поряд із Морозовськом.
Однак ще до повідомлень Голубєва російські ЗМІ, зокрема пропагандистська “Readовка”, написали, що об’єктом атаки став аеродром у Морозовську.
“Осторожно новости” із посиланням на місцевих мешканців писали, що ті бачили “понад 15 повітряних цілей”.
Пізніше про атаку дронів також повідомив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін.
“В Енгельсі сьогодні рано-вранці ліквідували БПЛА. Постраждалих та руйнувань інфраструктури під час падіння уламків попередньо немає”.
З його формулювання неможливо зробити однозначний висновок, чи знищений один безпілотник чи більше одного.
У місцевій групі писали про численні вибухи, але якщо повітряну ціль збивають ракетами, то для її перехоплення потрібні щонайменше дві ракети.
Енгельс відомий насамперед своєю базою важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які використовують для обстрілів українського тилу крилатими ракетами з великої відстані, зазвичай із району Каспію.
У соцмережах писали про вибухи саме поблизу аеродрому. Він уже неодноразово зазнавав атак українських безпілотників.
Пізніше Міністерство оборони РФ заявило, що в Саратовській області збили один безпілотник, у Ростовській – 44, шість безпілотників нібито збили над Краснодарським краєм та по одному – над Курською та Білгородською областями.
В Україні настав “критичний момент”, заявив Єрмак в інтерв’ю Politico.
Глава ОП закликав США якнайшвидше розблокувати військову допомогу, оскільки Київ вважає, що Путін готує нову хвилю мобілізації і наступ наприкінці травня – на початку червня.
“Проблема для нас – у часі. Хочу підкреслити, що зараз критичний момент. Дуже важливо, щоб пакет був схвалений цього місяця”, – заявив Єрмак.
Він висловив упевненість, що республіканці зрештою виділять гроші: “Я не вірю, що хтось із представників партії Рональда Рейгана покине Україну”.
“Поки ж це коштує нам життів, і я дуже сподіваюся, що документ буде ухвалено цього місяця, тому що Україна наближається до критичного моменту”, – ще раз сказав Єрмак.
На думку глави ОП, удари, яких зазнає Україна в останні три тижні, є частиною підготовки росіян до великого наступу.
“Він вважає Харків найімовірнішою метою для головного удару. Харків зазнав особливо жорстокого побиття, а великомасштабні російські атаки вивели з ладу його електростанції”, – пише Politico.
Зазначимо, що раніше влада заперечувала можливість наступу РФ на Харків.
У зоні конфлікту, яка охоплює понад 1000 кілометрів, інтенсивна активність артилерії стала звичним явищем. За допомогою артилерії сторони конфлікту намагаються утримувати свої статичні позиції та заволодіти новими територіями.
Зокрема, артилерійські обстріли широко використовуються для знищення важливих об’єктів супротивника, залякування та дезорганізації противника, а також для підтримки власних військових операцій.
Німеччина за чеською ініціативою підтримає Україну 180 тис. артилерійських снарядів. Про це повідомляє Reuters.
Німецька влада пояснює внесок у чеський план закупівлі боєприпасів для України. Міністерство оборони наголосило на тому, що надасть 576 мільйонів євро (618 мільйонів доларів).
ЗСУ можуть не втримати нинішню лінію фронту: в естонській розвідці назвали причини
Найгострішою потребою для України через два роки після повномасштабного вторгнення Росії стали артилерійські боєприпаси, які закінчуються. Як зазначається, учасники війни інтенсивно використовують артилерію, щоб утримувати переважно статичні, вже закріплені позиції вздовж 1000-кілометрової лінії фронту.
Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, минулого місяця оголосив стосовно надання Україні відповідного пакету допомоги в розмірі 478 мільйонів євро, не враховуючи підтримку чеської ініціативи щодо снарядів. Загальна вартість обох заходів підтримки становить понад один мільярд євро.
Більше країн приєдналися до чеської ініціативи щодо постачання сотень тисяч патронів для України з-за меж Європи.
Ініціатива Чехії для постачання снарядів до України
Президент Чехії Петр Павел 17 лютого заявив, що представникам його держави вдалося знайти 800 тисяч боєприпасів для України. Зі слів політика, він дізнався, звідки можна постачати снаряди для артилерійських систем, які допоможуть нашим військам на полі бою в боротьбі з російськими загарбниками. На поле бою їх вдасться постачати в короткі терміни, якщо відповідне фінансування знайдуть партнери в США, Німеччині, Швеції та інших країнах.
До ініціативи доєдналися інші держави. Бельгія 28 лютого оголосила про те, що надасть €200 млн на чеську ініціативу щодо снарядів Україні.
Литва доєдналася до чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для України та надасть 35 млн євро. Прем’єрка країни Інґріда Шимоніте наголосила на тому, що спільні зусилля дозволять перемогти Росію.
Португалія надасть €100 млн для закупівлі боєприпасів для України. У Міноборони заявили, що кошти нададуть на снаряди для артилерії великого калібру.
Західні і російські ЗМІ кажуть про намір Кремля захопити Харків – друге за кількістю населення місто в Україні. На початку повномасштабного вторгнення війська РФ вже намагалися це зробити, але зазнали болючої поразки.
Розмови про повторний наступ на Харків підігрівають і неоднозначні заяви російського президента Володимира Путіна про створення “санітарної зони” вздовж україно-російського кордону. На думку очільника Кремля, це має убезпечити Бєлгород та область від обстрілів з боку України і рейдів російських добровольчих груп, підтримуваних українською владою.
Про можливий наступ росіян на Харків вже навіть змушений був коментувати головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Найближче українське місто до Бєлгородської області – саме Харків, від нього до кордону лише близько 30 км.
“Я зараз не готовий говорити з приводу того, що і як ми маємо приєднувати. Не виключаю, що ми змушені будемо в якийсь момент створити певну санітарну зону на сьогоднішніх територіях, підпорядкованих київському режиму”, –- заявив Путін 18 березня, відповідаючи на питання, чи планується “приєднання до РФ Харківської області”.
Але чи має Росія достатньо сил і засобів для такої масштабної операції?
Як це було 2 роки тому
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Спалений у Харкові російський “Тигр”, лютий 2022 року
Розпочавши вранці 24 лютого 2022 року напад на Україну, російські війська атакували відразу на декількох напрямках. Один з них був на Харків.
Основними ударними силами тут були російські загони спецпризначення і розвідки. Українські військові аналітики Михайло Жирохов і Андрій Харук у своїй книзі “Бойова хроніка 2022 року” звертають увагу, що битва за Харків мала низку особливостей порівняно з іншими містами.
Зокрема, саме тут росіяни дуже активно використовували важку артилерію, наприклад, реактивну систему залпового вогню “Смерч”.
“На інших напрямках використання артилерії було досить обмеженим – росіяни намагалися захоплювати міста та інші ключові пункти з ходу, діями рейдових груп”, – зазначають автори книги.
Російські війська пробували атакувати місто “в лоб”, рухаючись зі сходу через окружну дорогу Харкова. Оборонці відбивали всі атаки, а 27 лютого вщент знищили групу російського спецпризначення, яка спробувала прорватись до центру міста.
Після цього росіяни спробували оточити місто з півдня і півночі. На півдні їм вдалося на декілька діб взяти під свій контроль місто Чугуїв, але з північного флангу вони відразу програли битву за село Дергачі і відкотилися за межі харківської окружної.
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Знищений бронетранспортер біля школи в Харкові, 28 лютого 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення Росія намагалася захопити місто відносно невеликими силами, але зазнала невдачі
Вже через пів року українські Сили оборону проведуть блискучу наступальну операцію і звільнять майже всю Харківщину, вигнавши російські війська за лінію державного кордону.
Спроба захопити Харків провалилась не в останню чергу через невелику чисельність російських військ (орієнтовно 16 батальйонно-тактичних груп, тобто 11-13 тисяч бійців), хаотичне планування наступальних операцій і потужний опір Сил оборони та місцевого населення.
Однак після відступу Росія не лише не припинила регулярні ракетні обстріли українського міста, але й суттєво посилила їх за останній місяці.
За словами міського очільника Ігоря Терехова, в Харкові зруйнована практично вся критична енергетична інфраструктура, навіть приватна.
Підготовка нового наступу?
Про те, що Росія, ймовірно, готує потужний наступ на Харківському напрямку, західні ЗМІ почали писати ще з початку року. Однак українська влада і військове командування заперечували ці побоювання, зазначаючи, що жодних ознак створення потужного ударного угруповання для наступу безпосередньо на місто поки що не фіксується.
В ЗСУ наголосили на тому, що з кінця осені і майже всю зиму Росія намагалась прорвати українську оборону біля Куп’янська – це за 100 км від Харкова на схід. Однак росіянам це так і не вдалося, тож про загрозу з цього напрямку говорити поки що не варто. Тим більше, що в останні дні російські атаки на цій ділянці фронту майже припинились.
В другій половині березня, після переобрання Путіна на посаду президента РФ, розмови про підготовку вторгнення в бік Харкова знову стали актуальними. Зокрема про це написали “ліберальні” російські видання “Мєдуза” і “Вєрстка”.
Перше, з посиланням на джерела у владі РФ, заявило, що Володимир Путін, ймовірно, після виборів визначив завдання взяти Харків і після цього поступово згортати “спеціальну військову операцію” – так в Росії на офіційному рівні називають війну з Україною.
“Символічно це також перемога. Місто-мільйонник, де багато російськомовного населення”, — сказав ЗМІ один із співрозмовників.
АВТОР ФОТО,EPA Підпис до фото, За даними російських ЗМІ, для захоплення Харкова російська влада спробує мобілізувати 300 тисяч бійців
Інше видання – “Вєрстка” – повідомило, що Кремль розраховує найближчим часом мобілізувати до військ 300 тисяч бійців саме для проведення операції із захоплення Харкова.
Нібито за планом російської влади, мобілізовані здебільшого будуть відправлені для прикриття кордону в Бєлгородській області, а досвідчені бійці, які вивільняться після цього, будуть задіяні в “харківській операції”.
За даними виданням, що посилається на інформовані джерела, Кремль планує не штурмувати українське місто напряму, а оточити його.
Станом на 1 квітня російська влада не оголошувала про проведення нової хвилі мобілізації, яка необхідна для створення такого потужного ударного угруповання. Але 30 березня президент Путін підписав указ про призов на строкову службу 150 тисяч росіян. Це найбільша кількість за останні 8 років.
Немає нових військ
Слід зауважити, що про підготовку “нового потужного наступу” Росії заявляє і українська влада. Але не вказує, на якому саме напрямку це планує зробити противник.
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS зазначив, що Україна готує додаткові резерви, щоб відбити російський контрнаступ, що почнеться за декілька місяців.
“Ми ділимося з партнерами інформацією і говоримо, що Росія буде готувати контрнаступальні дії, це може бути кінець травня або червень”, – сказав він.
За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ генерала Олександра Павлюка, в Росії вже зараз створюють угруповання зі 100 тисяч військових, яких, можливо, використають в цьому новому наступі.
“Така ймовірність є, що на початок літа вони можуть мати певні сили для проведення відповідних наступальних операцій на одному з напрямків”, – сказав він, не уточнивши про який саме напрямок йдеться.
Військовий аналітик групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець звертає увагу, що на початку операції з оточення Харкова російським військам потрібно буде дійти до рубежу Котельва (місто на перетині Полтавської, Сумської і Харківської областей) – Валки (районний центр за 40 км на захід від Харкова).
Але на цьому шляху стоять два “потужні вузли української оборони” – містечка Охтирка і Богодухів.
Костянтин Машовець оцінює, що тільки для проведення такої складної операції Росія має задіяти більше ніж 1-2 загальновійськові армії, тобто орієнтовно понад 200 тисяч бійців.
АВТОР ФОТО,GOOGLE MAPS Підпис до фото, На думку військових експертів, щоб провести операцію з оточення Харкова Росії необхідно буде здійснити масштабний наступ за напрямком Котельва – Валки
Інша проблема для Кремля – південний фланг цього наступу. Тут подальший рух до обласного центру неможливий, допоки українські війська надійно утримують плацдарм на східному березі річки Оскіл біля Куп’янська. Лише після прориву на цій ділянці російська армія могла б рухатись далі до Чугуєва і Первомайська для охоплення Харкова з південного фасу.
Відповідно, на думку Машовця, проведення Росією влітку цього року масштабної наступальної операції на Харків є малоймовірним. В першу чергу, через відсутність станом на зараз необхідної кількості підготовлених військ, боєприпасів і матеріально-технічних засобів.
Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що для наступу на Харків Росії потрібно буде зібрати не менше 500 тисяч бійців плюс резерв 100-150 тисяч.
Однак це фактично чисельність всього угруповання російських військ, що зараз перебуває в Україні. Наприкінці минулого року Путін заявив, що в “зоні бойових дій” вже перебуває 617 тисяч військових РФ.
Відповідно, за короткий час створити, підготувати і забезпечити аналогічне за чисельність угруповання фактично неможливо.
До прикладу, восени 2022 року при оголошенні “часткової мобілізації” за місяць Росія змогла набрати близько 300 тисяч нових бійців, на їхню підготовку було витрачено ще пару місяців, але навіть після цього при переміщенні в зону бойових дій ще тривалий час всі аналітики вказували на низьку якість російських “мобіків”.
“Забезпечити таке угруповання (в 500 тисяч осіб) Росія не має можливості у короткі терміни і це дуже тривалий і не непомітний процес, на який буде відповідна реакція”, – резюмує Коваленко.
АВТОР ФОТО,EPA Підпис до фото, Підготовка бійців Національної гвардії України на полігоні біля Харкова
Допомогти в реалізації задумів Кремля міг би фактор несподіванки.
Зокрема, саме він 24 лютого 2022 року допоміг російському угрупованню в складі 15 БТГр (орієнтовно 11-12 тисяч бійців) дійти до західних околиць Києва. Але зараз на нього влада РФ не зможе розраховувати – українська армія значно укріпила кордон на Харківщині, підготувавши декілька ліній фортифікаційних споруд.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, однак, наголошує, що не треба ігнорувати інформацію про підготовку ворога до наступальних дій на Харківщині. Тому українське командування вживає всіх заходів для “адекватного реагування на таку ймовірність”.
“Якщо росіяни рушать туди знову, то Харків стане для них фатальним містом”, – вважає головком.
Кремль прагне новітньої зброї. У мережі з’явилися фотографії транспортування самохідної артилерійської системи 2С42 “Лотос”.
Російська армія хоче прорвати українську оборону. Для цього Кремль готується застосувати справді потужну зброю. Йдеться про самохідну артилерійську установку 2С42 «Лотос» . Його випробування пройшли всього чотири роки тому, і виявилося, що він вже готовий до роботи в реаліях війни в Україні .
Де були зроблені фотографії, невідомо, але оскільки система була оснащена кліткою, що захищає від безпілотників-камікадзе , можна припустити, що незабаром вона добереться до України.
Росія надсилає Україні нову зброю
Цікаво, що з початку війни жодних матеріалів про 2С42 Лотос в Інтернеті досі не з’являлося. Це означає, що в Україні ця система з’явиться вперше в історії. Бійці ЗСУ повідомили, що їхні дрони вже чекають першої зустрічі з цим російським винаходом .
2S42 Lotos розроблений російською компанією CNIIToczMash, яка входить до російського державного консорціуму Ростех. Ідея його створення полягає в заміні нині використовуваного самохідного міномета 2С9 «Нона-С», який базується на шасі броньованого десантного автомобіля БТР-Д .
Російська самохідна гармата-гаубиця 2С42 Лотос
2S42 Lotos озброєний 120-мм мінометом 2A80-1 на базі модернізованої самохідної гаубиці 2S1 Goździk. Оприлюднена інформація свідчить про те, що ефективна дальність цієї зброї становить приблизно 13 кілометрів, що на 5 кілометрів більше, ніж у попередника, що є відмінним результатом. Додатковою перевагою є система автоматичного заряджання, яка забезпечує скорострільність від 6 до 8 пострілів за хвилину.
2S42 Lotos також може запускати нові керовані ракети з дальністю 25 кілометрів. Вага системи 28 тонн, привід – дизельний двигун 2W-06-2 потужністю 450 к.с. Він дозволяє гарматі-гаубиці розганятися приблизно до 70 км/год і забезпечує дальність 500 кілометрів. Машина також здатна здійснювати повітряну посадку з парашутом і плавати.
Останнє опитування, проведене соціологічними агентствами в Україні, виявило досить суперечливе ставлення громадян до можливості мобілізації в разі загрози для країни. Згідно з результатами опитування, 54% українців виявили готовність “зрозуміти ухилянтів” у випадку потреби у військовій службі, що, за словами експертів, є “вагомим викликом” для держави.
На думку понад половини українців, до осіб, які не хочуть мобілізуватися, можна поставитися “із розумінням”. Причому у даному питанні найбільша лояльність у мешканців півдня України. Такі результати показало опитування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України з Асоціацією політичних психологів України, які презентували в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
Зазначається, що 53,9% респондентів висловили згоджу з твердженнями, що “тих, хто ухиляється від мобілізації, можна зрозуміти”, оскільки “ніхто не хоче помирати”. 17,2% з цим не згодні і близько 29% не змогли дати конкретної відповіді.
Причому ухилянтів готові зрозуміти понад 70% мешканців південних областей, які взяли участь в опитування.
Разом з цим 43% українців заявили про відчуття сорому за чоловіків, які не поспішають вступати до лав Збройних сил. Результати дослідження свідчать, що на півдні України таких майже половина.
За словами соціологів, в Україні до мобілізації ставляться вкрай неоднозначно, що можна вважати “вагомим викликом для воєнно-політичного керівництва держави”.
Соцопитування було проведено у період з 1 по 15 березня методом очних (face-to-face) інтерв’ю, в ньому взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років і старше на підконтрольній Україні території. Показник похибки вибірки складає 3,2%.
Верховна Рада України 30 січня поточного року почала розгляд законопроєкту про мобілізацію, спрямованого на врегулювання законодавства у сфері призову під час воєнного стану. Автори документа пропонують запровадити повістки через електронний кабінет призовника, знизити призовний вік до 25 років, передбачити терміни для демобілізації, запровадити добровільну мобілізацію для осіб, позбавлених волі, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без проходження військової підготовки тощо.
7 лютого депутати ухвалили законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації в першому читанні. При цьому до другого читання нардепами було подано понад 4000 поправок.
27 лютого парламентський комітет з питань нацбезпеки почав розглядати ці поправки до законопроєкту.
29 березня оборонний комітет ВР завершив розгляд усіх 4269 правок до законопроєкту про мобілізацію. За словами нардепа Ярослава Железняка, документ буде винесено на голосування у другому читанні через два тижні.
Мар’яна Безугла, народний депутат від партії “Слуга народу”, висловила свою думку про події, які відбуваються на сході України. За її словами, якби Петро Порошенко залишався президентом після виборів 2019 року, ситуація з вторгненням Російської Федерації на Донбасі не набула б такого масштабу, як зараз.
Про це вона повідомила у Telegram.
“5 років тому назад відбулися вибори Президента. Наша дика демократія все ж демократія, і кожні вибори змінюють долю країни. Я особисто вважаю, що якби переміг Порошенко, то повномасштабного вторгнення зараз не було би. Далі би розвивали Мінські домовленості, особливий статус “Донбасу” та імперію Медведчука. Про Крим, який безкровно віддали в 2014, би мовчали взагалі, не те що руйнувати там їхній флот. Росія, як і майже три десятиліття (а ще раніше, століття!) до того, міцно б тримала нас своєю колонією та зберігала майже пристойну репутацію у світі.
Добре це чи погано — оцінювати кожному. Для долі окремої сім’ї, країни, цивілізації. Адже в СРСР, якщо не заїкався про свободу, можна було прожити цілком комфортне стабільне життя з “соцпакетом”, жигулі та “Артеком”, – зазначила нардепка “Слуги народу”.
