Mmakaje

Позначка: ЄС

  • ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    ЄС терміново втручається через хаос на кордонах

    Європейська комісія розпочинає масштабні консультації з урядами держав-членів Європейського Союзу, щоб мінімізувати проблеми, які виникли після впровадження нової біометричної системи прикордонного контролю Entry/Exit System (EES). У Брюсселі визнають, що технічні труднощі, нестача персоналу та недостатньо підготовлена інфраструктура в окремих країнах уже призвели до суттєвих затримок на кордонах, а із розпалом літнього туристичного сезону ситуація може ще більше загостритися. Саме тому Єврокомісія планує посилити взаємодію з національними урядами, аби не допустити масштабного транспортного колапсу та багатогодинних черг в аеропортах і пунктах пропуску.

    Про це повідомляє Politico.

    Як зазначає видання, про намір Європейської комісії активізувати роботу з державами-членами повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер у листі, який був направлений керівникам найбільших європейських аеропортів та авіакомпаній. Документ став відповіддю на численні звернення представників авіаційної галузі, які останніми тижнями дедалі частіше попереджають про ризик серйозних перебоїв у роботі міжнародного авіасполучення.

    За словами Бруннера, система Entry/Exit System, яка поступово впроваджується на зовнішніх кордонах Європейського Союзу з жовтня минулого року, є одним із наймасштабніших цифрових проєктів у сфері прикордонного контролю за останні десятиліття. Вона покликана підвищити рівень безпеки Шенгенської зони, автоматизувати контроль за перетином кордону та забезпечити більш ефективний облік в’їзду й виїзду громадян третіх країн.

    Єврокомісар наголосив, що головною метою системи залишається захист безпеки громадян Європейського Союзу без створення надмірних незручностей для іноземних туристів і бізнес-мандрівників.

    “Мета системи — гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”, — зазначив Бруннер.

    Нова система повністю змінює процедуру проходження прикордонного контролю для громадян країн, які не входять до Європейського Союзу. Якщо раніше прикордонники лише ставили штампи у паспортах, то тепер під час першого перетину кордону мандрівники повинні пройти біометричну реєстрацію.

    Вона передбачає фотографування обличчя, сканування відбитків пальців та внесення відповідної інформації до єдиної електронної бази даних. Надалі система автоматично фіксуватиме кожен в’їзд та виїзд іноземців із території Шенгенської зони.

    Європейська комісія вважає, що такий механізм дозволить ефективніше контролювати строки перебування іноземців у країнах ЄС, боротися з нелегальною міграцією, підробленими документами та використанням чужих паспортів.

    Втім, на практиці запуск масштабної цифрової системи виявився значно складнішим, ніж очікувалося.

    За даними Politico, у низці міжнародних аеропортів уже виникли багатогодинні черги, а час проходження прикордонного контролю для громадян третіх країн помітно збільшився.

    Особливо складною ситуація стала у великих туристичних центрах, які щодня приймають десятки тисяч пасажирів.

    Проблема настільки загострилася, що провідні міжнародні організації авіаційної галузі звернулися до Європейської комісії із закликом терміново втрутитися.

    Зокрема, спільний лист направили асоціація Airlines for Europe (A4E), яка представляє найбільші авіакомпанії континенту, а також Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA).

    Представники галузі попередили, що якщо нинішні труднощі не будуть оперативно усунуті, вже найближчими тижнями в багатьох європейських аеропортах можуть виникнути серйозні перебої в роботі, затримки рейсів, накопичення пасажирів у терміналах та перевантаження прикордонних служб.

    За оцінками експертів, ризики особливо високі саме зараз, коли в Європі триває найактивніший туристичний сезон.

    Щодня через міжнародні аеропорти Європейського Союзу проходять сотні тисяч туристів, тому навіть незначне збільшення часу оформлення одного пасажира швидко перетворюється на масштабні черги.

    Попри численні повідомлення про проблеми, Європейська комісія ще донедавна офіційно запевняла, що система функціонує успішно, а окремі труднощі є локальними й поступово усуваються.

    Однак останніми днями позиція Брюсселя стала більш стриманою.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн публічно визнала, що під час запуску системи виникли технічні проблеми, які потребують додаткової роботи та доопрацювання.

    Магнус Бруннер також зазначив, що загалом система вже працює стабільно у більшості держав-членів Європейського Союзу та в переважній кількості міжнародних аеропортів.

    Разом із тим він визнав, що в окремих країнах ситуація залишається складною.

    За словами єврокомісара, причиною затримок є не лише технічні труднощі, а й недостатня кількість співробітників прикордонної служби, брак обладнання, відсутність достатньої кількості пунктів біометричної реєстрації, а також неповна готовність окремих аеропортів до роботи за новими правилами.

    Саме тому Європейська комісія має намір найближчим часом провести окремі консультації з урядами держав, які досі стикаються з найбільшими труднощами.

    У Брюсселі планують допомогти таким країнам прискорити модернізацію прикордонної інфраструктури, збільшити кількість персоналу та оптимізувати процес проходження контролю.

    На перехідний період урядам дозволено тимчасово застосовувати гнучкі механізми, зокрема за потреби призупиняти обов’язковий збір біометричних даних для окремих категорій пасажирів, якщо це необхідно для уникнення транспортного колапсу.

    Бруннер наголосив, що Європейська комісія готова максимально активно координувати цей процес, аби забезпечити безперебійну роботу прикордонних служб у період пікового навантаження.

    Однією з країн, яка вже зіткнулася із серйозними труднощами, стала Італія.

    Керівник компанії, що управляє аеропортами Рима, нещодавно заявив, що через рекордний літній пасажиропотік столичні аеропорти можуть бути змушені тимчасово призупинити використання нової біометричної системи. За його словами, інакше існує ризик багатогодинних черг, затримок рейсів та перевантаження терміналів.

    Подібні труднощі можуть виникнути й в інших популярних туристичних країнах Європейського Союзу, якщо пасажиропотік продовжить зростати такими ж темпами.

    У Брюсселі розраховують, що завдяки спільній роботі Європейської комісії, національних урядів, прикордонних служб, адміністрацій аеропортів та авіакомпаній більшість нинішніх проблем вдасться усунути ще до завершення літнього сезону.

    Європейські чиновники наголошують, що відмовлятися від нової системи не планують, адже вона залишається одним із ключових елементів майбутньої архітектури безпеки Шенгенської зони. Натомість основне завдання зараз полягає в тому, щоб зробити її роботу максимально ефективною та непомітною для мільйонів людей, які щодня подорожують до країн Європейського Союзу.

  • Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Китай і Росія проведуть масштабні військово-морські навчання

    Росія та Китай продовжують поглиблювати військове партнерство. Уже в липні військово-морські сили двох держав проведуть масштабні спільні навчання “Морська взаємодія-2026” в акваторії Жовтого моря, а після завершення маневрів бойові кораблі вирушать на спільне патрулювання Тихого океану. Нові навчання стануть черговою демонстрацією зростаючої взаємодії між Москвою та Пекіном, яка останніми роками охоплює не лише економічну й політичну сфери, а й дедалі активніше розвивається у військовому напрямку.

    Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Китаю.

    У китайському оборонному відомстві заявили, що спільні навчання проходитимуть у липні в акваторії Жовтого моря та повітряному просторі поблизу міста Циндао, яке є одним із головних центрів китайських військово-морських сил. Саме тут базується Північний флот ВМС Народно-визвольної армії Китаю, а також розташовані важливі військові порти, навчальні центри та суднобудівні підприємства.

    Під час навчань екіпажі військових кораблів двох країн відпрацьовуватимуть спільні дії в морі, взаємодію між флотами, координацію під час виконання бойових завдань, а також різні сценарії реагування на сучасні загрози безпеці. Традиційно до таких маневрів можуть залучатися надводні бойові кораблі, підводні човни, морська авіація, вертольоти, сили морської піхоти та підрозділи спеціального призначення, хоча цього разу китайська сторона поки що не розкрила деталей щодо складу угруповання.

    Після завершення навчань російські та китайські кораблі продовжать взаємодію вже за межами Жовтого моря. Як повідомили у Міноборони Китаю, військово-морські сили двох держав здійснять спільне патрулювання Тихого океану. Такі місії вже стали регулярною практикою співробітництва між Москвою та Пекіном і останніми роками дедалі частіше проходять поблизу стратегічно важливих районів, які перебувають у центрі уваги США та їхніх союзників.

    У китайському військовому відомстві наголосили, що навчання “Морська взаємодія-2026” проводяться відповідно до щорічного плану співробітництва між збройними силами двох країн. У Пекіні стверджують, що головною метою маневрів є зміцнення взаємної довіри, підвищення рівня оперативної сумісності військово-морських сил, вдосконалення навичок спільного реагування на сучасні виклики у сфері безпеки та сприяння підтриманню миру й стабільності в регіоні.

    Водночас у Міноборони Китаю не уточнили точні дати проведення навчань, кількість військовослужбовців, які братимуть участь у маневрах, а також перелік кораблів, авіації чи іншої військової техніки, залученої до операції. Також не повідомляється, якими саме маршрутами проходитиме подальше спільне патрулювання у Тихому океані.

    Оголошення про проведення нових спільних навчань пролунало на тлі дедалі тіснішого військового зближення Москви та Пекіна. Попри те, що Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію щодо війни Росії проти України, західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння масштабами співпраці між двома державами.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай суттєво збільшив товарообіг із Росією, став одним із головних покупців російських енергоносіїв та значно розширив економічні контакти з Москвою. Паралельно продовжилося і військове співробітництво, яке включає регулярні спільні навчання, морські патрулювання, авіаційні місії та обмін досвідом між військовими.

    За останні кілька років російські та китайські військові неодноразово проводили спільні навчання у Японському морі, Східнокитайському морі, Жовтому морі, а також здійснювали спільні патрулювання у західній частині Тихого океану. Крім того, стратегічні бомбардувальники двох держав регулярно виконують спільні польоти поблизу повітряного простору Японії, Південної Кореї та Тайваню, що викликає занепокоєння у країнах регіону.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертають повідомлення про можливу військову взаємодію Росії та Китаю, пов’язану безпосередньо з війною в Україні. Раніше низка західних засобів масової інформації повідомляла, що представники армій двох держав проводили закриті консультації та навчання, під час яких аналізували бойовий досвід, отриманий російськими військами в Україні. За інформацією журналістів, участь у цих заходах брали високопоставлені офіцери та генерали обох країн.

    Додатковий резонанс викликало розслідування агентства Reuters, яке повідомило, що наприкінці 2025 року Китай нібито організував підготовку близько 200 російських військовослужбовців на своїй території. За даними журналістів, після завершення навчання частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у війні проти України.

    Згодом представники Європейського Союзу та НАТО заявили, що володіють інформацією, яка підтверджує проведення такої підготовки. У Брюсселі наголосили, що будь-яке сприяння російській військовій машині, незалежно від його форми, викликає серйозне занепокоєння та може мати наслідки для відносин із Китаєм.

    Однак як Москва, так і Пекін категорично заперечують ці повідомлення. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про таємну підготовку російських військових у Китаї вигадкою та заявив, що жодних подібних програм між країнами не існує.

    Схожу позицію займає й китайська влада. Міністерство закордонних справ Китаю неодноразово заявляло, що інформація про підготовку російських військовослужбовців не відповідає дійсності. У Пекіні стверджують, що подібні повідомлення є елементом інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Китаю та спробу покласти на нього частину відповідальності за війну Росії проти України.

    Попри офіційні заперечення, міжнародні експерти зазначають, що рівень військової взаємодії між Москвою та Пекіном продовжує зростати. Спільні навчання, патрулювання, військові консультації та регулярні контакти між командуванням двох країн свідчать про поступове зміцнення стратегічного партнерства, яке дедалі уважніше відстежують США, НАТО, Японія, Південна Корея та інші держави Індо-Тихоокеанського регіону.

    Оголошення про проведення навчань “Морська взаємодія-2026” стало ще одним підтвердженням того, що Росія та Китай продовжують демонструвати готовність до тісної військової співпраці, попри критику з боку Заходу та зростання геополітичної напруженості у світі.

  • ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    ЄС хоче вдарити по виробництву “Шахедів”: під санкціями може опинитися “Комета”

    Європейський Союз уже наступного тижня може затвердити новий пакет санкцій, спрямований проти підприємств і структур, які забезпечують виробництво російських ударних безпілотників типу “Шахед”. До нового переліку обмежень із високою ймовірністю увійдуть виробники ключових комплектуючих для цих дронів, зокрема навігаційної системи “Комета”, яка використовується для наведення безпілотників на цілі. Таким чином ЄС продовжує курс на посилення санкційного тиску не лише на російський військово-промисловий комплекс загалом, а й на конкретні технології та підприємства, без яких виробництво сучасного озброєння стає значно складнішим.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телеканалу “Ми-Україна”.

    За його словами, Європейський Союз уже найближчими днями може погодити черговий пакет санкцій, який буде значно меншим за масштабами, ніж попередні. Водночас його значення полягає не в кількості нових фігурантів, а у виборі цілей, адже обмеження стосуватимуться саме виробників критично важливих компонентів для російських ударних безпілотників.

    Власюк зазначив, що наразі йдеться про пакет, який включатиме менш як десять позицій. До нього увійдуть компанії та структури, діяльність яких пов’язана із виробництвом або постачанням окремих елементів, необхідних для створення дронів-камікадзе, які Росія регулярно використовує під час масованих атак по території України.

    “Це буде зовсім невеликий пакет – менше 10 позицій, пов’язаних із виробниками деяких ключових компонентів для “Шахедів”, – повідомив уповноважений президента.

    За словами Власюка, одним із найімовірніших кандидатів на запровадження санкцій є навігаційна система “Комета”. Саме вона забезпечує орієнтування безпілотників під час польоту та допомагає їм досягати визначених цілей. Українська сторона вже тривалий час рекомендує міжнародним партнерам звернути особливу увагу саме на цей компонент, оскільки його виробництво має важливе значення для функціонування російських ударних дронів.

    “Дуже ймовірно, що до нього увійде навігаційна система “Комета”. Це гарна мета, це наша рекомендація”, – заявив Власюк.

    Він наголосив, що санкційна політика має бути максимально точковою та спрямованою на ті підприємства, які фактично забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу. На його думку, обмеження проти виробників критично важливих комплектуючих можуть виявитися значно ефективнішими, ніж санкції лише проти готової військової продукції або окремих державних підприємств.

    Україна вже неодноразово закликала західних партнерів приділяти більше уваги саме виробничим ланцюгам, які забезпечують випуск російської зброї. Йдеться про виробників електроніки, навігаційного обладнання, мікросхем, систем зв’язку та інших технологічних компонентів, без яких виготовлення сучасних ракет і безпілотників є неможливим або суттєво ускладнюється.

    Особливу увагу українська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу міжнародних санкцій. Попри масштабні обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, Росія продовжує отримувати окремі компоненти через треті країни, використовуючи мережу посередників, фіктивних компаній та механізми паралельного імпорту. Саме тому Київ регулярно передає партнерам інформацію про виробників, постачальників і логістичні маршрути, які допомагають російському оборонному сектору уникати санкційного тиску.

    За оцінками української влади, перекриття каналів постачання ключових комплектуючих здатне істотно скоротити темпи виробництва ударних безпілотників. Це особливо важливо на тлі того, що Росія майже щодня застосовує “Шахеди” для атак на українські міста, енергетичну інфраструктуру, промислові підприємства та цивільні об’єкти. Масовані нічні атаки дронами стали одним із головних елементів російської повітряної кампанії, а тому будь-яке обмеження можливостей їхнього виробництва розглядається Україною як важливий внесок у зміцнення безпеки.

    Новий пакет санкцій також демонструє зміну підходу Європейського Союзу до санкційної політики. Якщо на початку повномасштабної війни основний акцент робився на фінансових установах, великих державних корпораціях, енергетичному секторі та російських посадовцях, то тепер дедалі більше уваги приділяється підприємствам, які забезпечують функціонування оборонної промисловості Росії. Мета такого підходу полягає у поступовому руйнуванні виробничих ланцюгів, необхідних для виготовлення сучасного озброєння.

    Українська сторона розраховує, що санкційний тиск і надалі посилюватиметься, а перелік компаній, причетних до виробництва російських ракет, безпілотників та інших видів озброєння, поступово розширюватиметься. У Києві наголошують, що ефективність санкцій значною мірою залежить від швидкості їхнього запровадження, координації між союзниками та здатності оперативно реагувати на нові схеми обходу обмежень.

    Водночас Україна продовжує інформувати міжнародних партнерів про походження комплектуючих, які використовує Росія у своєму озброєнні. Зокрема, раніше українська влада передала китайській стороні матеріали, що, за її даними, свідчать про використання китайських компонентів у російських системах озброєння. Однак, як зазначалося, протягом останніх шести місяців офіційної реакції Пекіна на ці матеріали так і не було.

  • Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Лідер найбільшої польської опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Ярослав Качинський закликав не допустити вступу України до Європейського Союзу, доки Київ, на його думку, не перегляне державну політику щодо історичної пам’яті. Політик заявив, що Україна має повністю відмовитися від “культу Степана Бандери”, припинити вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також змінити підхід до оцінки подій Волинської трагедії. Він наголосив, що саме це стане ключовою умовою підтримки європейської інтеграції України з боку його політичної сили.

    Про це повідомляє польський телеканал Polsat News, який отримав текст листа, адресованого членам партії “Право і справедливість”.

    У своєму зверненні Качинський окреслив позицію PiS щодо майбутнього переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом і заявив, що у разі повернення його партії до влади Польща використовуватиме всі політичні та дипломатичні інструменти, аби заблокувати членство України в ЄС до виконання висунутих вимог.

    За словами політика, питання історичної пам’яті для Польщі є не менш важливим, ніж питання безпеки чи економічної співпраці.

    “Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відкине курс, обраний сьогодні. Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн і, більше того, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації”, – йдеться у зверненні.

    Качинський стверджує, що нинішня політика української влади щодо історичних постатей та визвольного руху суперечить європейським цінностям і не може залишатися поза увагою держав-членів Європейського Союзу.

    Він також звернувся до своїх однопартійців із закликом уже зараз активно протидіяти політиці чинного уряду Дональда Туска, який підтримує європейську інтеграцію України та виступає за продовження переговорів про її вступ до ЄС.

    На думку лідера PiS, польська опозиція повинна використати всі можливі парламентські, політичні та міжнародні механізми, щоб не допустити, як він висловився, “інтеграції України з Європейським Союзом на привілейованих умовах”.

    У листі політик окремо наголосив, що історична пам’ять є питанням національної безпеки Польщі.

    Він заявив, що польська держава не може погодитися із прославленням осіб та організацій, яких у Польщі вважають відповідальними за масові вбивства польського населення під час Другої світової війни.

    “Жодна суверенна держава не може навіть у найменшій мірі миритися з геноцидними діями проти власної нації”, – зазначив Качинський.

    Значну частину свого звернення він присвятив темі фінансової підтримки України.

    Політик заявив, що після початку повномасштабного російського вторгнення Польща понесла значні економічні витрати, підтримуючи Україну як у військовій, так і в гуманітарній сферах.

    За словами Качинського, польські громадяни фактично фінансують значну частину функціонування української держави.

    “Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави”, – заявив він.

    При цьому Качинський висловив обурення через рішення про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв Української повстанської армії.

    Він назвав такий крок неприпустимим з огляду на польську оцінку історичних подій на Волині та у Східній Галичині.

    За словами політика, Польща не може погодитися з тим, що підрозділ української армії, який отримує підтримку від західних союзників, носить назву, пов’язану з особами, яких польська сторона вважає причетними до злочинів проти польського населення.

    Подібні заяви Качинський робить не вперше.

    Ще раніше він пропонував, щоб Польща почала блокувати відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС саме через суперечки навколо історичної пам’яті та найменування українських військових підрозділів.

    Партія “Право і справедливість” традиційно займає більш жорстку позицію щодо історичних аспектів українсько-польських відносин, ніж нинішній уряд Дональда Туска.

    Водночас після початку повномасштабної війни саме уряд PiS був одним із головних міжнародних союзників України.

    За час перебування цієї політичної сили при владі Польща передала Україні значні обсяги військової техніки, стала одним із ключових логістичних центрів постачання західного озброєння та прийняла мільйони українських громадян, які рятувалися від війни.

    Нинішній уряд Дональда Туска загалом продовжує курс на підтримку України, однак останнім часом між Києвом і Варшавою періодично виникають суперечки навколо історичних тем.

    Однією з найчутливіших залишається питання Волинської трагедії 1943–1944 років.

    У Польщі ці події офіційно трактують як геноцид польського населення, тоді як в Україні наголошують на необхідності спільного історичного діалогу та комплексного вивчення трагічних сторінок минулого.

    Попри ці розбіжності, останніми тижнями сторони активізували дипломатичні контакти з метою зниження напруженості.

    3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави провів переговори з главою польської дипломатії Радославом Сікорським.

    Після зустрічі український міністр повідомив, що Київ запропонував пакет антикризових заходів, покликаних зменшити напругу навколо історичних питань.

    Йдеться про регулярні консультації між дипломатами, проведення зустрічей українських і польських істориків, розширення міжурядового діалогу, а також залучення представників церков до процесу примирення.

    Україна також підтвердила готовність продовжувати видачу дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт щодо жертв Волинської трагедії, що тривалий час залишалося одним із ключових питань у двосторонніх відносинах.

    На тлі цих дипломатичних зусиль заяви Качинського можуть ускладнити політичну дискусію навколо європейської інтеграції України.

    Попри те, що наразі “Право і справедливість” перебуває в опозиції, ця політична сила залишається однією з найбільших у Польщі й має значний вплив на суспільні настрої.

    Питання історичної пам’яті традиційно посідає важливе місце у політичному порядку денному PiS і регулярно використовується під час виборчих кампаній.

    Водночас офіційна позиція нинішнього польського уряду полягає у підтримці членства України в Європейському Союзі за умови виконання всіх необхідних критеріїв та проведення реформ, передбачених переговорним процесом.

    Останні заяви Ярослава Качинського свідчать, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин і можуть стати важливим елементом внутрішньополітичної боротьби у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів.

  • 34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    34 зустрічі, лист Путіну і мільярди на зброю: в ОП підбили дипломатичний червень Зеленського

    Офіс президента підбив підсумки зовнішньополітичної роботи Володимира Зеленського у червні, назвавши місяць одним із найактивніших у дипломатичному календарі України. Головними напрямами стали посилення протиповітряної оборони, залучення коштів у програму PURL, розширення оборонного виробництва, підписання нових домовленостей у форматі Drone Deal, санкційний тиск на Росію та просування України до членства в ЄС. За даними ОП, упродовж місяця президент провів 34 міжнародні зустрічі, чотири закордонні візити та низку телефонних розмов із лідерами партнерських держав.

    Одним із ключових політичних епізодів червня в Офісі президента назвали відкритий лист Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі та завершення війни. Цей крок у Києві подають як частину дипломатичного тиску: Україна демонструє готовність до миру, але не на умовах капітуляції, а через справедливе припинення російської агресії. Водночас реальних ознак готовності Кремля до конструктивних переговорів наразі немає.

    Окремим блоком стала європейська інтеграція. У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною щодо вступу до ЄС. Київ заявляє, що готовий до відкриття решти п’яти кластерів і працює над тим, щоб відповідні рішення були ухвалені якнайшвидше. Для України це важливий сигнал: навіть під час повномасштабної війни країна не лише тримає оборону, а й просувається шляхом інституційного зближення з Євросоюзом.

    Значну частину червневої дипломатії було присвячено оборонній допомозі. Станом на кінець місяця загальна сума фінансових зобов’язань 28 країн-учасниць ініціативи PURL сягнула близько 6,3 млрд доларів. Ця програма дозволяє партнерам фінансувати закупівлю американської зброї для України, зокрема критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО. Ще на початку червня Зеленський заявляв, що партнери ухвалили рішення про нові внески до PURL, які мали надійти протягом місяця.

    Серед конкретних внесків ОП назвав 70 млн доларів від Австралії, 300 млн доларів від Норвегії, 250 млн євро від Нідерландів, 108 млн доларів від Швеції, 45 млн доларів від Фінляндії, 30 млн доларів від Люксембургу, 23 млн доларів від Литви, 8 млн доларів від Латвії та 6,5 млн доларів від Ісландії. Німеччина, крім 200 млн доларів на PURL, також спрямовує 300 млн євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та бере участь у розвитку антибалістичних спроможностей.

    Окремо в ОП відзначили рішення Бельгії передати Україні сім винищувачів F-16: три з них призначені для бойової роботи, ще чотири — для запчастин. Швеція, своєю чергою, підписала угоду щодо закупівлі 16 винищувачів JAS-39 Gripen E/F. Норвегія оголосила фінансування на морські дрони, артилерійські боєприпаси та підтримку F-16, а Данія розпочала роботу над 30-м пакетом допомоги на 590 млн євро.

    Важливим напрямом стала не лише закупівля готової зброї, а й розвиток спільного виробництва. У червні Україна працювала над отриманням ліцензій на виробництво антибалістичних ракет і систем, а також над новими оборонними угодами. Зокрема, під час саміту G7 в Евіані обговорювалася можливість надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних засобів. Також Німеччина та Україна підписали імплементаційні домовленості щодо розвитку ракет-перехоплювачів і спільного виробництва наземних роботизованих комплексів “Терміт”.

    У червні Зеленський здійснив чотири закордонні візити — до Великої Британії, Естонії, Франції та Бельгії. У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 — Україна за участі лідерів Франції, Великої Британії та Німеччини. У Таллінні президент узяв участь у саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії, де Україна підписала декларацію з Естонією щодо посилення безпекової співпраці, а також угоду Drone Deal із Латвією. У Франції Зеленський працював на саміті G7, а в Брюсселі взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.

    За місяць Зеленський провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, президентом Бразилії Лулою да Сілвою, президентами Естонії, Кенії, ОАЕ, Фінляндії, Швейцарії, а також із прем’єрами Великої Британії, Канади, Польщі, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Індії, Греції, Бельгії, Болгарії, Словаччини та інших держав. Окремо відбулися контакти з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської ради Антоніу Коштою, генсеком НАТО Марком Рютте та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

    Ще один важливий результат червня — продовження обмінів полоненими. За даними ОП, 5 та 26 червня відбулися два раунди обмінів, у межах яких вдалося повернути 342 українських військових і 11 цивільних. Це питання залишається одним із ключових у переговорах із партнерами та міжнародними організаціями.

    У санкційній політиці президент у червні ввів у дію рішення РНБО щодо обмежень проти російських пропагандистських медіа, суддів, які ухвалювали незаконні рішення проти українців, мобільних операторів, інтернет-провайдерів, колаборантів і компаній, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. У Києві наголошують, що санкційний тиск має залишатися не менш важливим інструментом, ніж оборонна допомога.

    Таким чином, червень для Зеленського став місяцем дипломатичного наступу: Україна одночасно просувала переговори про мир, посилювала ППО, залучала кошти на американську зброю, домовлялася про спільне виробництво, отримувала нові пакети допомоги та продовжувала рух до ЄС. Головний акцент ОП очевидний: Київ намагається перетворити міжнародну підтримку не лише на політичні заяви, а й на конкретні ракети, дрони, літаки, гроші та виробничі потужності для довгої війни.

  • Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Зеленський попередив Європу: без українського досвіду вона не зможе захистити себе

    Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду та оборонних технологій сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. За словами президента, саме Україна зараз має унікальні практичні знання у сфері сучасної війни, протиповітряної оборони, дронових технологій та морської безпеки.

    Зеленський наголосив, що Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з європейськими країнами у сфері оборони. Ці домовленості мають допомогти ширше впроваджувати українські технології, зокрема безпілотні системи та дрони-перехоплювачі, які довели ефективність у реальних бойових умовах. Президент підкреслив, що наступні шість місяців ірландського головування можуть стати періодом реального просування ініціативи Drone Deal, яку Київ запропонував Європейському Союзу.

    “Без України, без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку, особливо коли йдеться про протиповітряну оборону та морську безпеку”, — заявив Зеленський. За його словами, кожна держава Європи вже зараз потребує сучасних засобів для контролю і захисту власного повітряного простору та морських кордонів.

    Окремо президент зупинився на змісті Drone Deal. Йдеться не лише про постачання дронів, а про ширшу модель оборонної співпраці між Україною та європейськими партнерами. Київ пропонує об’єднати український бойовий досвід, виробничі можливості та технологічні рішення з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами країн ЄС. Раніше схожий формат Україна обговорювала з Італією: Зеленський заявляв, що українські можливості у дронах, ракетах, радіоелектронній боротьбі та обміні даними можуть бути поєднані з потенціалом партнерів.

    Для Європи така співпраця стає дедалі актуальнішою на тлі активного використання Росією безпілотників, ракет і гібридних операцій. Україна протягом років повномасштабної війни фактично стала полігоном сучасної оборони від масованих дронових атак. Українські військові та виробники створили систему, яка поєднує розвідку, РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та цифрове управління. Саме цей досвід, за логікою Києва, може допомогти європейським державам швидше закрити власні вразливості.

    Зеленський також закликав європейських лідерів посилювати тиск на Москву. Він нагадав, що найсильніші світові лідери, зокрема президент США, уже говорили Росії про необхідність завершити війну, однак Володимир Путін, за словами українського президента, хоче продовжувати агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, Кремль має зіткнутися з такими умовами, за яких продовження війни стане для нього неможливим.

    Президент зазначив, що Україна створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Водночас він назвав санкції “санкціями середньої дальності” та закликав Європейський Союз ухвалювати нові обмеження проти Росії. На думку Зеленського, військовий, технологічний і санкційний тиск мають працювати одночасно, щоб позбавити Москву ресурсів для продовження війни.

    Ірландське головування в Раді ЄС має тривати шість місяців — до 31 грудня 2026 року. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Ірландія перебрала головування від Кіпру, а сам Зеленський у своєму виступі подякував партнерам за європейську підтримку України.

    Окремим блоком президент згадав переговори про вступ України до ЄС. Він подякував за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Зеленський визнав, що найважливіші політичні рішення ще попереду, однак підкреслив: кожен такий крок підтримує українське суспільство, піднімає бойовий дух і демонструє, що Євросоюз виконує свої обіцянки.

    Таким чином, виступ Зеленського в Дубліні став не лише дипломатичним зверненням до європейських лідерів, а й чіткою заявою про нову роль України в системі безпеки Європи. Київ уже не просто просить допомоги для захисту від Росії — він пропонує власний досвід, технології та оборонні рішення, які можуть стати фундаментом нової європейської безпеки.

  • “Слів уже недостатньо”: Каллас оголосила про нові санкції проти РФ після атаки на Київ

    “Слів уже недостатньо”: Каллас оголосила про нові санкції проти РФ після атаки на Київ

    Європейський Союз готує новий крок у посиленні санкційного тиску на Росію після чергової масованої атаки по Україні. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що вже 2 липня запропонує запровадити нові санкції проти додаткових компаній та організацій, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Таку заяву вона зробила після нічної комбінованої атаки Росії на Київ, яка забрала життя щонайменше 13 людей та призвела до десятків поранених.

    Про свою ініціативу Каллас повідомила у соціальній мережі X. За її словами, самих лише заяв із засудженням російських ударів уже недостатньо для того, щоб зупинити Кремль. Єдиною ефективною відповіддю, наголосила очільниця європейської дипломатії, залишаються постійна військова підтримка України та подальше посилення економічного тиску на Москву.

    «Слів засудження недостатньо, щоб зупинити атаки на Київ. Лише стійка військова підтримка України та посилений тиск на Москву можуть це зробити», — заявила Каллас. Вона нагадала, що цього тижня Європейський Союз уже розпочав виплату 6 млрд євро у межах кредитної програми загальним обсягом 90 млрд євро, спрямованої на зміцнення обороноздатності України. За словами дипломатки, наступним кроком стане розширення санкційного списку щодо суб’єктів, які допомагають російському оборонно-промисловому комплексу виробляти зброю та підтримувати воєнну машину Кремля.

    Каллас наголосила, що Європейський Союз має реагувати на кожен новий удар по цивільному населенню не лише політичними заявами, а й конкретними рішеннями. «Чим більше Москва атакує цивільних, тим більше санкцій має бути запроваджено. Ми продовжуємо підвищувати ціну цієї війни, доки Росія не зрозуміє, що не може перемогти», — підкреслила вона.

    Окремо очільниця європейської дипломатії повідомила, що всі співробітники Представництва Європейського Союзу в Києві перебувають у безпеці та продовжують працювати попри масовані російські обстріли. Вона подякувала команді дипломатів за мужність, відданість і продовження роботи у надзвичайно складних умовах війни.

    Заява Каллас пролунала на тлі однієї з наймасштабніших комбінованих атак Росії на українську столицю. У ніч проти 2 липня російські війська застосували сотні ударних безпілотників, а також балістичні й крилаті ракети. У Києві зафіксували численні влучання у житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. За останніми офіційними даними, загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальні роботи на місцях руйнувань тривали протягом дня.

    Ініціатива щодо нових обмежень стала продовженням політики Європейського Союзу із посилення санкційного тиску на Росію. На початку червня Європейська комісія представила проєкт 21-го пакета санкцій, який передбачає нові обмеження проти російського фінансового сектору, підприємств військово-промислового комплексу, нафтової галузі, виробників безпілотників, а також компаній із третіх країн, які допомагають обходити чинні санкції. Серед запропонованих заходів — розширення списку банків, обмеження щодо криптовалютних платформ, нові санкції проти «тіньового флоту» та додаткові експортні обмеження на продукцію подвійного призначення.

    Крім того, Рада Європейського Союзу вже ухвалила 20-й пакет санкцій, який набув чинності у червні. До санкційних списків було внесено 34 фізичні та 47 юридичних осіб, діяльність яких пов’язана з російським військово-промисловим комплексом, пропагандою, «тіньовим флотом» і схемами обходу міжнародних обмежень. У Брюсселі наголошують, що робота над новими пакетами санкцій триватиме й надалі, якщо Росія продовжуватиме агресію проти України.

    У Євросоюзі вкотре підкреслили, що військова допомога Україні та санкційний тиск розглядаються як взаємодоповнювальні інструменти стримування Росії. За словами Каї Каллас, кожен новий масований удар по українських містах лише зміцнює рішучість ЄС збільшувати підтримку України та посилювати економічний і політичний тиск на Кремль, щоб обмежити його можливості продовжувати війну.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Федоров просить ЄС про 6,6 млрд євро для України — Reuters

    Міністр оборони України Михайло Федоров звернувся до Європейського Союзу з непублічним проханням спрямувати 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру на покриття оборонних потреб України. Про це повідомляє Reuters із посиланням на відповідний лист українського міністра до європейських партнерів, датований 26 червня 2026 року.

    За даними агентства, звернення не було оприлюднене офіційно та має формат дипломатичної кореспонденції, спрямованої на прискорення ухвалення фінансових рішень у межах європейських інструментів військової підтримки України.

    У листі Михайло Федоров детально окреслив фінансову ситуацію в оборонному секторі України. За його словами, загальна потреба країни у фінансуванні оборони у 2026 році становить близько 136 млрд євро, що включає витрати на забезпечення армії, озброєння, логістику, виробництво та відновлення критичних оборонних спроможностей.

    Водночас державний бюджет України, як зазначається у зверненні, здатний покрити лише близько 53 млрд євро цієї суми, що формує значний дефіцит. Частково його мають компенсувати міжнародні партнери. Зокрема, ще 28,3 млрд євро очікується в межах пакета фінансової підтримки ЄС, загальний обсяг якого становить близько 90 млрд євро.

    Попри це, навіть із урахуванням запланованих надходжень, Україна стикається з суттєвим нестачею ресурсів для повноцінного забезпечення оборонних потреб. Саме тому, як випливає з листа, Федоров запропонував додатково залучити 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, який є одним із ключових інструментів ЄС для фінансування військової допомоги третім країнам.

    У документі підкреслюється, що ці кошти можуть стати “одним із найвагоміших європейських внесків у зміцнення оборони України цього року”. Окремо міністр наголошує, що фінансування має бути спрямоване у ті напрями, де воно здатне дати найшвидший і найвідчутніший військовий ефект на полі бою.

    За даними Reuters, українська сторона розглядає Європейський фонд миру як один із ключових механізмів оперативного закриття критичних потреб армії, зокрема у сфері боєприпасів, систем ППО, високоточної зброї та забезпечення фронту.

    Водночас у листі також акцентується на загальному навантаженні на фінансову систему України, яка змушена одночасно фінансувати оборону, соціальні витрати та відновлення інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Саме тому міжнародна допомога, за оцінкою українського Міноборони, залишається ключовим фактором стійкості держави.

    Окремо зазначається, що ще 19 червня президент України Володимир Зеленський публічно закликав Євросоюз розблокувати близько 6 млрд євро з того ж Європейського фонду миру, однак станом на зараз остаточного рішення щодо цього фінансування не ухвалено.

    Раніше повідомлялося, що Україна також продовжує переговори з партнерами щодо розширення довгострокових програм оборонної підтримки, включно зі спільним виробництвом озброєнь та постачанням високотехнологічних систем.

    У ЄС, зі свого боку, неодноразово заявляли, що підтримка України залишається стратегічним пріоритетом, однак рішення щодо конкретних траншів ухвалюються консенсусом держав-членів, що іноді уповільнює процес виділення коштів.