Mmakaje

Позначка: ЄС

  • Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, який передбачає створення нової державної нагороди — ордена Європи. Це рішення стало черговим кроком у процесі інституційного закріплення європейського курсу України та символічного відзначення тих, хто сприяє наближенню держави до повноправного членства в Європейському Союзі. Про це повідомляється в офіційному Telegram-каналі Верховної Ради України.

    За відповідний законопроєкт проголосували 274 народні депутати, що забезпечило його ухвалення за основу та відкриває шлях до подальшого доопрацювання перед другим читанням. Підтримка документа свідчить про доволі широке політичне консенсусне бачення щодо важливості євроінтеграційного курсу України та необхідності його закріплення не лише в політичних рішеннях, а й у системі державних відзнак.

    Згідно з поясненнями, орден Європи планується як нова державна нагорода, якою відзначатимуть як громадян України, так і іноземців. Основний акцент зроблено на визнанні внеску тих осіб, які своєю діяльністю сприяють стратегічному руху України до Європейського Союзу, зміцнюють її стійкість у період війни та підтримують міжнародні зусилля з захисту демократії, безпеки та стабільності в Європі.

    Документ передбачає, що нагородження здійснюватиметься за кількома ключовими напрямами. Серед них — визначні особисті заслуги у підтримці курсу України на набуття повноправного членства в ЄС, вагомий внесок у зміцнення обороноздатності та стійкості держави, а також участь у забезпеченні безпеки не лише України, а й ширшого європейського простору. Окремо підкреслюється важливість внеску у розвиток міжнародного співробітництва, яке базується на принципах демократії, миру та добросусідських відносин.

    У парламенті зазначають, що створення ордена Європи має не лише практичне, а й символічне значення. Нова нагорода повинна підкреслити незворотність європейського вибору України, а також стати інструментом публічного визнання внеску тих, хто підтримує цей курс у політичній, дипломатичній, економічній, військовій чи гуманітарній сферах. Очікується, що орден може вручатися як українським громадянам, так і міжнародним партнерам, які відіграють важливу роль у підтримці України.

    Ініціатива створення нової державної нагороди також вписується у ширший контекст оновлення системи відзнак в Україні. Останніми роками держава поступово розширює перелік почесних нагород, які відображають нові реалії війни та зростаючу роль громадянського суспільства, міжнародної підтримки й територіальних громад у протидії російській агресії.

    Зокрема, раніше було запроваджено відзнаку «Громада-рятівник», якою планують нагороджувати цілі територіальні громади за проявлену мужність, організацію допомоги прифронтовим територіям та підтримку населення в умовах війни. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський, що підкреслює системний підхід до формування нової нагородної політики держави.

    Після ухвалення законопроєкту за основу документ буде доопрацьовано у профільних комітетах Верховної Ради. Очікується, що під час підготовки до другого читання можуть бути уточнені критерії нагородження, порядок присвоєння ордена та його місце в загальній ієрархії державних нагород України.

    У разі остаточного ухвалення ініціативи Україна отримає нову відзнаку, яка символічно закріпить її європейський курс і стане ще одним елементом публічного визнання внеску партнерів у підтримку держави в умовах війни та післявоєнного відновлення.

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • Робота по-новому: у Раді можуть ухвалити радикальні зміни для працівників

    Робота по-новому: у Раді можуть ухвалити радикальні зміни для працівників

    Верховна Рада України може розглянути у першому читанні законопроєкт №14386 про новий Трудовий кодекс України. Документ пропонує комплексне оновлення трудового законодавства, яке фактично має замінити чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) 1971 року та наблизити правила регулювання трудових відносин до стандартів Європейського Союзу. Про це повідомляють ініціатори законопроєкту та народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко.

    Ініціатори реформи наголошують, що чинний КЗпП, попри численні зміни, залишається документом радянської епохи, який не враховує сучасні форми зайнятості, цифровізацію економіки та гнучкі формати роботи. Саме тому новий кодекс має об’єднати розпорошені норми трудового права та адаптувати їх до реалій ринку праці, включно з дистанційною роботою, електронним документообігом, гнучкими графіками та новими моделями контрактів.

    Однією з ключових змін стане обов’язковість письмового трудового договору для всіх працівників без винятку. Він може бути укладений як у паперовій формі, так і в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. При цьому укладення договору має відбуватися до фактичного допуску працівника до виконання роботи, що, як очікується, має зменшити кількість неформальної зайнятості та трудових спорів.

    Проєкт також значно деталізує умови працевлаштування. У трудовому договорі мають бути чітко прописані посада, місце роботи, розмір оплати праці, режим робочого часу, тривалість відпустки, умови звільнення та інші ключові параметри. Роботодавець буде зобов’язаний ще до початку роботи надати працівнику повну інформацію про умови праці, внутрішні правила підприємства, гарантії, ризики та провести інструктажі з охорони праці.

    Окремо законопроєкт запроваджує чітке визначення ознак трудових відносин. Якщо в роботі наявні щонайменше п’ять із восьми встановлених критеріїв (зокрема підпорядкування роботодавцю, регулярна оплата, виконання роботи за графіком, забезпечення робочим місцем та інструментами), такі відносини автоматично визнаватимуться трудовими, навіть якщо формально оформлені як цивільно-правові або через ФОП. Це має стати інструментом боротьби з прихованою зайнятістю.

    У сфері робочого часу пропонується зберегти базову норму 40 годин на тиждень, однак обмежити максимальну тривалість роботи разом із понаднормовими годинами до 48 годин у межах семиденного періоду. Також встановлюється максимальна тривалість однієї зміни — до 12 годин. Окремі гарантії передбачені для неповнолітніх, вагітних жінок, працівників зі шкідливими умовами праці та батьків, які поєднують роботу з доглядом за дітьми.

    Істотно змінюється підхід до відпочинку працівників. Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки збільшується з 24 до 28 календарних днів. Також зберігаються всі чинні гарантії щодо додаткових відпусток, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами (126 днів), з можливістю часткового перенесення частини відпустки після народження дитини. Окрім цього, вводиться новий вид оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 8 років — по два місяці для кожного з батьків, які не можна передавати один одному.

    Законопроєкт також передбачає нові правила захисту працівників від дискримінації та тиску. У документі вперше прямо забороняється примушування до звільнення через мобінг, харасмент або психологічний тиск. Це має посилити захист працівників у конфліктних трудових ситуаціях.

    Окремий блок змін стосується цифровізації трудових відносин. Документ дозволяє повноцінний електронний документообіг між роботодавцем і працівником, включно з підписанням наказів, повідомлень та договорів через електронні системи. Також роботодавець зможе моніторити службову пошту та файли на корпоративних пристроях, але лише за умови попереднього письмового повідомлення працівника та обґрунтування такої необхідності.

    Значна увага приділена питанням оплати праці. Заробітна плата, згідно з проєктом, складатиметься з основної, додаткової та стимулюючих виплат. Водночас змінюється підхід до мінімальної зарплати: її розмір встановлюватиме Верховна Рада, а методику розрахунку визначатиме уряд. Також мінімальна зарплата більше не використовуватиметься як базова розрахункова величина для інших виплат.

    Проєкт передбачає посилення контролю за гендерною рівністю в оплаті праці. Підприємства з чисельністю понад 50 працівників зобов’яжуть щорічно звітувати про можливий гендерний розрив у зарплатах за посадами та категоріями працівників.

    У сфері звільнень і припинення трудових відносин пропонується запровадити обов’язкове попередження працівника щонайменше за 60 днів у разі скорочення штату або ліквідації підприємства. У разі скороченого строку передбачена компенсація. Після звільнення працівник матиме право на вихідну допомогу у розмірі не менше 30 середньоденних заробітних плат.

    Також чітко регулюється процедура звільнення за власним бажанням — стандартний строк попередження становитиме 14 днів, однак у випадку поважних причин працівник зможе визначати дату звільнення самостійно.

    Важливою новацією є також врегулювання призупинення трудових відносин. Воно можливе у випадках мобілізації, надзвичайних ситуацій, війни, пандемій, навчання або виконання державних обов’язків. На цей період за працівником зберігається місце роботи, а в окремих випадках — частково або повністю виплата зарплати.

    Таким чином, новий Трудовий кодекс, якщо його ухвалять у нинішній редакції, може суттєво змінити правила праці в Україні: від оформлення трудових відносин і робочого часу до системи відпусток, контролю роботодавців і захисту працівників. Документ також є частиною зобов’язань України щодо гармонізації трудового законодавства з нормами Європейського Союзу.

  • Київ ризикує втратити підтримку Варшави в ЄС

    Київ ризикує втратити підтримку Варшави в ЄС

    Глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що процес вступу України до Європейського Союзу може зіткнутися з серйозними політичними перешкодами з боку Варшави, якщо Київ не перегляне підхід до вшанування окремих історичних постатей і організацій, які викликають суперечливу оцінку в Польщі. Про це він сказав в інтерв’ю польському телеканалу Polsat News.

    За словами польського міністра, питання історичної пам’яті є одним із ключових факторів, які впливають на європейську інтеграцію України, і воно не може бути відокремлене від загального процесу переговорів про вступ до ЄС. Він наголосив, що Україна може “мати серйозні проблеми” на шляху до членства, якщо продовжить офіційно використовувати символіку та історичні наративи, пов’язані з ОУН та УПА як елементами національної політики пам’яті.

    Косиняк-Камиш підкреслив, що Європейський Союз, як політичне та ціннісне об’єднання, базується на принципах взаємної поваги між державами-членами та кандидатами, і тому не може ігнорувати історичні конфлікти, які досі залишаються чутливими для частини європейських країн. Він заявив, що в європейському просторі не повинні героїзуватися постаті або рухи, які, за його словами, “руйнують основу європейської співпраці та взаємної довіри”.

    Окремо міністр прямо згадав Степана Бандеру, заявивши, що подібні символічні постаті є неприйнятними в контексті європейської інтеграції України. “З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до Європейського союзу”, — сказав він, наголосивши також, що кожна країна-член ЄС має право формувати власну позицію щодо розширення блоку.

    Під час інтерв’ю Косиняк-Камиш також погодився з припущенням ведучого, що всередині України нібито існують політичні сили, які не зацікавлені у швидкому вступі держави до Європейського Союзу. Водночас він наголосив, що незалежно від внутрішньополітичних процесів у Києві, шлях до ЄС передбачає виконання чітких критеріїв, включно з реформами, гармонізацією законодавства та дотриманням спільних європейських цінностей.

    За словами польського міністра, особливу увагу слід приділяти питанням історичної пам’яті, оскільки вони безпосередньо впливають на рівень довіри між країнами. Він зазначив, що європейська інтеграція не може будуватися на ігноруванні болючих сторінок історії, а також на вшануванні постатей чи рухів, які викликають неприйняття в сусідніх державах.

    Заява Косиняка-Камиша прозвучала на тлі загострення політичних дискусій між Україною та Польщею навколо історичної політики та взаємного сприйняття окремих подій минулого. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким одному з підрозділів було присвоєно почесне найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення викликало критику з боку частини польського політичного істеблішменту та стало новим елементом у тривалих дискусіях між двома країнами щодо трактування історії Другої світової війни та післявоєнного періоду.

    У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордену Білого Орла, що стало безпрецедентним кроком у сучасній історії двосторонніх відносин. Після цього сторони розпочали взаємні кроки щодо перегляду раніше присуджених державних нагород, що ще більше ускладнило політичний діалог між Києвом і Варшавою.

    На цьому тлі лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський публічно закликав уряд Польщі заблокувати нові раунди переговорів щодо вступу України до ЄС до моменту врегулювання історичних суперечок. Його заява отримала широкий резонанс у польському політичному середовищі та стала частиною ширшої дискусії про темпи і умови розширення Європейського Союзу.

    Додатково в польському суспільстві тривають обговорення результатів соціологічних опитувань, які фіксують зростання скептичних настроїв щодо перспектив членства України в ЄС. Аналітики пов’язують це як із внутрішньополітичними дебатами в Польщі, так і з впливом історичних суперечок, які періодично загострюються на рівні офіційних заяв.

    Експерти відзначають, що подібні заяви польських посадовців можуть впливати на загальний темп євроінтеграції України, оскільки процес вступу до ЄС потребує одностайної підтримки всіх держав-членів. Водночас у Брюсселі неодноразово наголошували, що критерії вступу до Євросоюзу базуються насамперед на реформах, верховенстві права та економічній відповідності, хоча політичний контекст також відіграє важливу роль.

    Таким чином, тема європейської інтеграції України дедалі більше виходить за межі суто технічного переговорного процесу та набуває вираженого політичного і історико-символічного виміру, який впливає на двосторонні відносини між Києвом і Варшавою та ширшу європейську дискусію щодо майбутнього розширення ЄС.

  • Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Угорщина опинилася в центрі масштабної політичної кризи. Прем’єр-міністр Петер Мадяр продовжує курс на демонтаж політичної системи, сформованої за часів Віктора Орбана, і тепер домагається дострокового усунення президента Тамаша Шуйока. Законність запропонованих конституційних змін оцінюватиме Венеційська комісія Ради Європи.

    Про це повідомляють Euronews, Reuters та Associated Press.

    За інформацією журналістів, делегація Венеційської комісії прибуде до Будапешта 2 липня, щоб оцінити запропоновану урядом конституційну реформу. Представники комісії планують провести консультації з угорською владою щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам демократії та верховенства права.

    Конфлікт між прем’єром Петером Мадяром і президентом Тамашем Шуйоком триває від моменту приходу нового уряду до влади після парламентських виборів у квітні 2026 року. Мадяр неодноразово заявляв, що глава держави є політичним союзником колишнього прем’єра Віктора Орбана та не забезпечує належної незалежності президентської інституції. Сам президент категорично відмовляється добровільно залишати посаду.

    Запропонована урядом конституційна поправка передбачає дострокове припинення президентських повноважень одразу після набрання нею чинності. Окрім цього, пакет реформ містить обмеження строку перебування депутатів парламенту дванадцятьма роками, встановлення граничного віку для суддів Конституційного суду та низку інших змін, які нова влада називає очищенням державних інституцій від спадщини попереднього режиму.

    Водночас запропоновані зміни викликали гостру критику як з боку опозиції, так і серед правозахисних організацій. Представники угорських громадських організацій вважають, що навіть за наявності політичних претензій до президента його усунення через одноразову конституційну поправку може створити небезпечний прецедент для демократичної системи країни. На їхню думку, у разі необхідності слід використовувати чинні механізми імпічменту, а не змінювати Конституцію під конкретну політичну ситуацію.

    Сам Петер Мадяр заявляє, що його уряд отримав мандат на масштабне перезавантаження держави після шістнадцяти років правління Віктора Орбана. Прем’єр стверджує, що його команда має намір реформувати державні інституції, посилити боротьбу з корупцією, створити нові антикорупційні механізми та розробити нову Конституцію, яка, за його словами, відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Остаточне рішення щодо конституційної реформи ухвалюватиме парламент Угорщини, однак висновок Венеційської комісії може суттєво вплинути на міжнародну оцінку дій нового уряду. Хоча рекомендації комісії не є юридично обов’язковими, вони традиційно мають значну вагу для Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

  • $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    Європейські виробники алюмінію закликали Брюссель терміново усунути лазівку, яка дозволяє російському алюмінію, попри санкції, потрапляти на ринок Європейського Союзу через треті країни. Представники галузі попереджають, що нинішня система контролю фактично дозволяє Кремлю й надалі заробляти мільярди доларів на експорті металу, який після мінімальної переробки змінює країну походження лише на папері.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на представників алюмінієвої промисловості та дипломатичні джерела ЄС.

    За інформацією видання, проблему вже обговорюють у Європейській комісії. Занепокоєння також висловили окремі країни-члени Євросоюзу, серед яких Литва. Європейські дипломати підтверджують, що питання може стати одним із пріоритетів під час підготовки наступних санкційних рішень.

    Як пояснюють представники галузі, після запровадження санкцій проти російського первинного алюмінію метал почали активно переправляти до третіх країн, де його переплавляють або використовують для виготовлення напівфабрикатів. Після цього продукція вже експортується до Європейського Союзу як така, що походить не з Росії, а з країни, де відбулася мінімальна обробка.

    Фактично російський алюміній продовжує потрапляти на європейський ринок, хоча формально санкційні вимоги не порушуються. Саме цю схему європейські виробники називають головною прогалиною чинних обмежень.

    Для її усунення бізнес пропонує запровадити новий механізм контролю. Зокрема, імпортери повинні будуть декларувати не країну, де виготовили готовий виріб, а державу, де алюміній був первинно виплавлений або відлитий. Подібна система вже використовується у США, Канаді та Мексиці, де контролюють походження металу саме за місцем його виробництва, а не подальшої переробки.

    Генеральний директор European Aluminium Пол Восс наголосив, що через існуючу лазівку Росія продовжує отримувати величезні доходи від продажу алюмінію. За його словами, лише торік експорт цього металу приніс Москві майже 10 млрд доларів. Щоб зберігати конкурентоспроможність на міжнародному ринку, російські компанії продають алюміній приблизно на 11% дешевше за середню ціну імпортованого металу в країни Європейського Союзу.

    Європейська алюмінієва галузь вважає, що така ситуація не лише нівелює ефект санкцій, а й створює нерівні умови конкуренції для місцевих виробників. Дешевший російський метал, який фактично обходить обмеження, тисне на європейський ринок і дозволяє російським компаніям зберігати значну частку експорту.

    Нагадаємо, що Європейський Союз запровадив обмеження на імпорт первинного російського алюмінію в межах 16-го пакета санкцій. Рішення мало скоротити доходи Кремля від продажу стратегічної сировини, яка використовується у виробництві автомобілів, авіації, будівництві, машинобудуванні та інших галузях промисловості.

    Втім, як свідчать дані Financial Times, повністю перекрити потоки російського металу не вдалося саме через використання третіми країнами схем із переплавленням або мінімальною переробкою продукції.

    Подібну проблему Європейський Союз уже вирішував у нафтовому секторі. Після того як російська нафта почала масово перероблятися на нафтопереробних заводах Індії та Туреччини, а потім потрапляти до ЄС уже як нафтопродукти іншого походження, Брюссель включив до 18-го пакета санкцій спеціальні норми, які заборонили імпорт продукції, виготовленої з російської нафти в третіх країнах.

    Саме цей механізм тепер пропонують використати і щодо алюмінію. На думку представників галузі, він дозволить ефективніше відстежувати реальне походження металу та позбавить Росію можливості використовувати треті держави для обходу європейських санкцій.

    Якщо Європейська комісія підтримає відповідні пропозиції, імпортерам доведеться надавати значно більше інформації про походження алюмінію. Це може істотно скоротити обсяги прихованого експорту російського металу до країн ЄС і, відповідно, зменшити валютні надходження до бюджету РФ, який фінансує війну проти України.

    Брюссель може зробити ще один крок до посилення санкційного режиму. Після боротьби зі схемами обходу нафтових обмежень Європа тепер прагне перекрити ще один канал, який, за оцінками виробників, щороку приносить Кремлю мільярди доларів доходів попри чинні міжнародні санкції.

  • Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Із 1 липня 2026 року в Україні набуває чинності одразу низка важливих змін, які торкнуться практично кожного. Українці зіткнуться з новими правилами на автозаправних станціях, змінами у вартості комунальних послуг, оновленнями для абітурієнтів, новими вимогами для бізнесу та роботодавців, а також із завершенням терміну використання коштів програми “Національний кешбек”. Крім того, зміняться правила міжнародних відправлень до Європейського Союзу, а деякі категорії пасажирів у Києві втратять право на безкоштовний проїзд.

    Однією з найпомітніших змін стане перехід українських АЗС на бензин стандарту Е10. Відтепер до бензину додаватимуть до 10% біоетанолу. Такий стандарт уже давно використовується у більшості країн Європейського Союзу, а Україна гармонізує свій паливний ринок із європейськими нормами.

    Як пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, раніше для українського ринку європейські виробники були змушені окремо виготовляти бензин стандарту Е5, що збільшувало логістичні витрати. Після переходу на Е10 паливо для України та ЄС стане фактично однаковим, що спростить постачання та зробить ринок більш стабільним.

    При цьому експерт зазначає, що суттєвого зростання цін на пальне очікувати не варто. За його оцінками, літр бензину може подорожчати приблизно на 50–70 копійок, а після повної адаптації ринку ця різниця може практично зникнути. Для більшості сучасних автомобілів використання бензину Е10 не створить жодних проблем.

    Ще одна важлива зміна стосується комунальних платежів. У кількох містах України з 1 липня набудуть чинності нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Зокрема, у Бородянці кубометр води коштуватиме 139,34 грн, у Вінниці тариф зросте до 81,01 грн, у Тернополі водопостачання обійдеться у 38,46 грн за кубометр, а в Ужгороді загальний тариф становитиме 91,24 грн.

    Місцеві водоканали пояснюють підвищення різким зростанням вартості електроенергії, реагентів, ремонту мереж та необхідністю підтримувати критичну інфраструктуру в умовах війни.

    Для українських абітурієнтів липень означає початок активної фази вступної кампанії. Уже з 1 липня відкривається реєстрація електронних кабінетів вступників, через які подаватимуться всі заяви до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки нагадують, що подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня. Максимально дозволено подати десять заяв, із яких до п’яти — на бюджетну форму навчання. Кожній заяві необхідно присвоїти пріоритетність, яку після подання змінити вже буде неможливо.

    Із липня також зміняться правила міжнародних поштових відправлень до країн Європейського Союзу. ЄС поступово впроваджує новий порядок оформлення комерційних посилок. Для окремих відправлень можуть застосовуватися додаткові митні платежі, сервісні збори або ПДВ, якщо він не був сплачений раніше.

    Водночас “Укрпошта” повідомила, що автоматизує більшість процедур оформлення, щоб максимально спростити процес для клієнтів.

    Власникам карток програми “Національний кешбек” варто звернути особливу увагу на ще одну зміну. Усі невикористані кошти, накопичені до кінця червня, автоматично повернуться до державного бюджету вже 1 липня.

    Тому українцям рекомендують використати накопичений кешбек до завершення червня. Кошти можна було спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, поштових послуг або благодійні внески. Після списання програма продовжить працювати, але накопичення почнеться вже з нового розрахункового періоду.

    Зміни торкнуться і користувачів мобільного зв’язку. Компанія “Київстар” припиняє можливість поповнення рахунку через сервіс “Мобільний платіж” за допомогою комбінації *134# та голосового меню за номером 899. У компанії пояснили, що ці сервіси втратили популярність, а більшість абонентів користується мобільним застосунком або банківськими сервісами.

    Для школярів Києва завершиться період безкоштовного користування громадським транспортом. Із 1 липня по 31 серпня учні оплачуватимуть проїзд, однак збережеться пільгова знижка у 75% на проїзні квитки. Оформити їх можна через застосунок “Київ Цифровий”, EasyPay, сайт ГІОЦ або платіжні термінали.

    Крім школярів, на літній період право на безкоштовний проїзд втратять і курсанти столичних військових навчальних закладів.

    На Чернігівщині з початку липня розпочнеться обов’язкова евакуація мешканців 12 прикордонних сіл у чотирьох громадах області через постійну загрозу російських обстрілів. Обласна влада повідомляє, що евакуйованих забезпечать тимчасовим житлом та необхідною допомогою.

    Для українського бізнесу також стартують нові можливості. Підприємства, які постраждали внаслідок російських атак, зможуть отримати кредити на відновлення майна до 150 мільйонів гривень у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Протягом перших двох років ставка становитиме лише 0,1% річних.

    Водночас для роботодавців посилиться державний контроль. Із 1 липня Державна служба України з питань праці розпочне перевірки виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Інспектори отримають право перевіряти кадрову документацію, отримувати пояснення та використовувати інформацію державних реєстрів.

    Медична сфера також зазнає позитивних змін. Програма “Доступні ліки” буде розширена, насамперед для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Українці зможуть отримувати більшу кількість препаратів безкоштовно або з мінімальною доплатою за електронним рецептом.

    Не залишиться без новинок і сфера дозвілля. У липні українські кінотеатри покажуть одразу кілька очікуваних прем’єр. Серед них – анімаційний фільм “Посіпаки і Монстряки”, блокбастер “Світ Юрського періоду: Відродження”, нова стрічка Крістофера Нолана “Одіссея”, а також “Людина-павук: Абсолютно новий день”.

    Липень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Вони торкнуться транспорту, освіти, комунальних платежів, міжнародних відправлень, мобільного зв’язку, державних програм підтримки, медицини та бізнесу. Частина нововведень спрямована на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, інші ж пов’язані з умовами воєнного часу та реформуванням державних сервісів.

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.

  • Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    За підсумками Конференції з відновлення України URC 2026, яка цього року відбулася у Ґданську та стала однією з ключових міжнародних платформ для координації допомоги Україні, вдалося залучити понад 550 млн євро фінансової підтримки, спрямованої на зміцнення та підготовку української енергетичної системи до наступного опалювального сезону. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, наголосивши, що досягнуті домовленості стали результатом тривалої дипломатичної та технічної роботи з міжнародними партнерами в умовах підвищених ризиків для енергетичної інфраструктури України.

    За словами Шмигаля, нинішній пакет підтримки є критично важливим з огляду на масштабні виклики, з якими українська енергетика стикається останніми роками, включно з руйнуваннями об’єктів генерації, мереж передачі та розподілу електроенергії, а також необхідністю швидкого відновлення інфраструктури перед зимовим періодом. Він підкреслив, що основна мета української делегації на конференції полягала не лише у залученні екстреного фінансування, а й у формуванні довгострокових зобов’язань партнерів щодо модернізації енергетичного сектору та його переходу до більш децентралізованої та стійкої моделі.

    Значна частина оголошених коштів — близько 375 млн євро — була підтверджена в межах координаційного формату, який умовно називають «енергетичним Рамштайном». У цьому пакеті допомоги беруть участь одразу кілька держав-партнерів, які спрямовують ресурси на різні напрями енергетичної стійкості України. Зокрема, Сполучені Штати Америки виділили 175 млн доларів, що мають бути спрямовані на підтримку енергетичної інфраструктури та екстрене відновлення пошкоджених об’єктів. Швеція надала 137 млн євро, Норвегія — 77 млн євро, Естонія — 2,125 млн євро, Ісландія — 550 тис. євро, а Литва — 4 млн євро, що доповнює загальну систему міжнародної підтримки енергетичного сектору України.

    Окремо важливу роль у фінансовому пакеті відіграють Нідерланди, які додатково зобов’язалися надати 178 млн євро. Ці кошти, за словами української сторони, будуть спрямовані на підготовку до зимового періоду, стабілізацію роботи енергетичних систем та розвиток розподіленої генерації, яка сьогодні розглядається як один із ключових елементів підвищення енергетичної стійкості держави в умовах ризиків для великих централізованих об’єктів.

    У Міністерстві енергетики України наголошують, що досягнуті домовленості є частиною ширшої міжнародної стратегії підтримки української енергетики, яка включає як термінове фінансування відновлення, так і довгострокові інвестиції у трансформацію сектору. У цьому контексті особливе значення має робота Фонду підтримки енергетики України, ресурси якого, за даними сторін-учасниць, вже повністю законтрактовані на рівні близько 300 млн євро. Водночас для повноцінної підготовки до зимового періоду, за оцінками партнерів, необхідно залучити ще приблизно 650 млн євро додаткових внесків.

    На тлі цього міжнародні партнери, включно з Європейською комісією та Секретаріатом Енергетичного співтовариства, напередодні конференції оприлюднили спільне звернення із закликом до збільшення фінансової підтримки української енергетики. У заяві наголошувалося, що стабільність енергосистеми України є критично важливою не лише для внутрішніх потреб держави, а й для енергетичної безпеки ширшого європейського регіону, особливо в умовах триваючої війни та підвищеного навантаження на інфраструктуру.

    Окремим блоком обговорень на URC 2026 стали довгострокові стратегічні цілі України в енергетичній сфері. Зокрема, українська сторона підтвердила намір до 2035 року повернутися до рівня близько 54 ГВт встановленої генеруючої потужності — показника, який існував до початку російської агресії у 2014 році. Досягнення цієї мети передбачає не лише відновлення зруйнованих потужностей, а й масштабну модернізацію, розвиток відновлюваної енергетики, цифровізацію мереж та впровадження нових підходів до управління енергосистемою.

    У міністерстві також підкреслюють, що нинішні домовленості формують основу для більш стабільного проходження опалювального сезону, однак остаточна стійкість енергосистеми залежатиме від швидкості реалізації проєктів на місцях, оперативності постачання обладнання та подальшої міжнародної підтримки. Українська енергетика, за оцінками урядовців, продовжує залишатися одним із ключових напрямів міжнародної допомоги, оскільки її стабільність напряму впливає на функціонування критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

    Таким чином, результати URC 2026 у Ґданську стали черговим етапом консолідації міжнародних зусиль навколо підтримки української енергетичної системи, яка залишається одним із найбільш вразливих, але водночас стратегічно важливих секторів у контексті відновлення та майбутнього розвитку країни.

  • Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони кордону з Білоруссю

    Латвія планує продовжити посилений режим охорони державного кордону з Білоруссю до 31 грудня 2026 року через збереження комплексу загроз, які, на думку влади, залишаються актуальними для безпеки країни та всього регіону. Йдеться про міграційний тиск, ризики гібридних операцій, можливі провокації, а також транскордонну злочинність, яка продовжує фіксуватися на східному напрямку.

    Про це повідомляє Delfi, посилаючись на Міністерство внутрішніх справ Латвії.

    У МВС зазначають, що ситуація на латвійсько-білоруському кордоні залишається нестабільною, а спроби незаконного перетину кордону тривають системно. Саме тому відомство пропонує уряду продовжити дію підвищеного режиму безпеки в Лудзенському, Краславському, Аугшдаугавському та Резекненському краях, а також у місті Даугавпілс. Чинний режим діє до 30 червня, однак у владі вважають, що його скасування наразі може створити додаткові ризики для прикордонної інфраструктури та безпеки держави.

    За оцінкою латвійського МВС, найбільшим викликом залишається міграційний тиск, який надходить із території Білорусі. Фіксуються регулярні спроби групового незаконного перетину кордону, що, на думку Риги, може бути елементом ширших гібридних механізмів впливу. Окрім цього, влада попереджає про можливість провокаційних дій, спрямованих на перевантаження прикордонної системи, а також про ризики контрабанди та інших видів організованої транскордонної злочинності.

    У відомстві підкреслюють, що продовження посиленого режиму також необхідне для забезпечення безперервної готовності всіх відповідних служб, які відповідають за охорону державного кордону. Це включає не лише прикордонну охорону, а й інші структури безпеки, які можуть бути залучені у разі ускладнення ситуації або різкого зростання міграційного потоку.

    За офіційними даними, лише з початку 2026 року латвійські прикордонники вже запобігли 6362 спробам незаконного перетину кордону. У 2025 році цей показник був ще вищим і сягнув 12 046 випадків. У Ризі розглядають ці цифри як підтвердження того, що тиск на східний кордон не зменшується, а навпаки залишається стабільно високим, попри вже чинні обмежувальні заходи.

    Окремо латвійська влада звертає увагу на ширший контекст безпекової ситуації в регіоні, який залишається напруженим на тлі війни Росії проти України. У Ризі вважають, що дестабілізаційні процеси в сусідніх країнах безпосередньо впливають на рівень ризиків для Балтійського регіону, зокрема через можливе використання міграційних потоків як інструменту політичного тиску.

    Паралельно Латвія продовжує посилювати оборонні спроможності на східному напрямку. Міністр оборони Райвіс Мелніс повідомив, що найближчим часом планується розміщення додаткових систем протиповітряної оборони, що має підвищити здатність країни реагувати на потенційні повітряні загрози та зміцнити загальну систему оборони.

    Схожі заходи впроваджуються й іншими країнами Балтії. Литва, зокрема, вже продовжила дію обмежень для повітряного простору вздовж кордону з Білоруссю до 2027 року, що свідчить про координацію регіональної політики безпеки та довгострокове планування заходів захисту зовнішнього кордону Європейського Союзу.

    Таким чином, рішення Латвії щодо продовження посиленого режиму охорони кордону є частиною ширшої стратегії Балтійських держав, спрямованої на стримування нелегальної міграції, протидію гібридним загрозам та зміцнення обороноздатності на тлі тривалого регіонального напруження.