Позначка: ЄС

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європейський Союз зобов’язаний негайно визначитися з єдиним уповноваженим представником або сформувати спеціальну групу держав для повноцінної участі в майбутніх мирних переговорах щодо завершення російсько-української війни. З такою категоричною вимогою виступив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні під час саміту політичної групи Європейської народної партії в Брюсселі. За словами італійського урядовця, відсутність консолідованої позиції та власного перемовника за спільним столом зі Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією перетворить європейську дипломатію на відверто слабку та маргінальну.

    На переконання очільника італійського зовнішньополітичного відомства, вирішення глобального безпекового конфлікту на континенті не може відбуватися без безпосереднього та вагомого лідерства самого Європейського Союзу. Якщо Брюссель не зможе делегувати на переговори єдиного сильного представника, який матиме мандат говорити від імені всієї об’єднаної Європи, архітектура повоєнного світу формуватиметься виключно у Вашингтоні та Москві, повністю ігноруючи стратегічні інтереси європейських столиць.

    «Європі потрібен посланник, який говоритиме від імені всього Союзу. Це може бути група держав або одна людина», – підкреслив Антоніо Таяні, коментуючи необхідність термінової трансформації дипломатичних підходів ЄС.

    Ця заява стала логічним продовженням попередньої риторики італійського уряду. Раніше офіційний Рим неодноразово наголошував на тому, що європейська підтримка України має бути не лише фінансовою та військовою, але й максимально потужною у геополітичному вимірі. Зокрема, італійські посадовці критикували практику, коли ключові міжнародні ініціативи намагаються монополізувати окремі впливові країни, залишаючи поза процесом ухвалення рішень інших рівноправних партнерів. Наразі ж фокус змістився на те, щоб Євросоюз виступав як єдиний, неподільний політичний гравець із чіткою переговорною лінією.

    Дипломатичний тиск з боку Італії відбувається на тлі активізації розмов про можливі формати мирного врегулювання. Зважаючи на турбулентність американської внутрішньої політики та ризики зміни зовнішнього курсу США, європейські лідери намагаються вибудувати самостійний механізм впливу на ситуацію. Залучення спеціального представника від ЄС має гарантувати, що будь-які домовленості щодо припинення бойових дій та повоєнного відновлення України повністю відповідатимуть європейським стандартам безпеки.

    Спроби виробити спільний знаменник серед держав об’єднаної Європи традиційно стикаються з бюрократичними та політичними перепонами. Проте заклик Антоніо Таяні на майданчику найвпливовішої політичної сили Європарламенту свідчить про те, що питання єдиного європейського голосу на потенційних мирних переговорах уже перейшло з кулуарних дискусій у площину публічної політики.

  • Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Одразу після офіційної заяви президента Володимира Зеленського про зняття мораторію на ураження російської нафтопереробної інфраструктури, бойові дії у цьому сегменті різко інтенсифікувалися. У ніч проти 15 жовтня масованої атаки зазнав Рязанський НПЗ. За даними Міністерства оборони РФ, для відбиття удару по заводу російським силам довелося перехоплювати 69 безпілотників та чотири крилаті ракети «Фламінго». Рішення Києва про відновлення далекобійних операцій стало відповіддю на зрив непублічних домовленостей: попри триденну паузу з боку України, Росія не припинила енергетичний терор, завдавши нищівних ударів по київських ТЕЦ 14 жовтня та атаковавши газодобувну інфраструктуру «Нафтогазу» на Полтавщині 15 жовтня, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Крім того, Вашингтон у цей час продовжував блокувати розвіддані та обмежувати роботу терміналів Starlink, остаточно нівелювавши доцільність односторонніх поступок.

    У Кремлі спробували інформаційно знецінити українське рішення. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію не було», пославшись на слова віцепрем’єра Олександра Новака про нібито здійснені ще 14 жовтня атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській та Саратовській областях. Проте українська сторона категорично спростувала ці закиди: радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви російських посадовців фейком. За його словами, до офіційного зняття заборони українські дрони били виключно по центрах обробки даних та інших мілітарних цілях, свідомо оминаючи паливну інфраструктуру.

    На дипломатичному фронті рішення Києва отримало публічне схвалення ключових європейських союзників. Під час дводенного саміту ЄС у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив українську делегацію у непохитній підтримці, а Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас концептуально обґрунтувала законність українських дій. Вона наголосила, що нафта є головним джерелом фінансування російської воєнної машини, тому удари по заводах є виправданими, особливо на тлі намагань Москви заморозити українців напередодні зими. Водночас, за даними джерел Financial Times, у кулуарах європейські лідери наполегливо радять Володимиру Зеленському пом’якшити публічну риторику на адресу Дональда Трампа. Європейська прагматика зводиться до того, що відверта критика політики Білого дому, навіть якщо вона є справедливою, може поставити під загрозу подальшу американську допомогу.

    Тим часом адміністрація у Вашингтоні поки що утримується від офіційних коментарів щодо відновлення українських ударів, проте продовжує реалізовувати власний геоекономічний курс. За інформацією агентства, команда Трампа, намагаючись стримати внутрішні ціни на пальне, розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційного тиску на російський «тіньовий флот». Цей крок може стати продовженням суперечливої «дизельної угоди», яка раніше вже дозволила Москві відновити експорт нафтопродуктів, що свідчить про дедалі глибше розходження між безпековими інтересами України та передвиборчими пріоритетами чинної влади США.

     

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • ЄС виділить Україні ще 3 млрд євро військової допомоги

    ЄС виділить Україні ще 3 млрд євро військової допомоги

    Президент Володимир Зеленський провів детальну телефонну розмову з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, за підсумками якої анонсував отримання Україною нового масштабного пакету оборонної підтримки. Вже наступного тижня Європейський Союз має виділити близько 3 мільярдів євро для зміцнення позицій української армії. Глава держави також висловив вдячність європейським партнерам за попередній військовий транш обсягом 1,24 мільярда євро, який уже надійшов до України.

    Важливим фокусом перемовин стало обговорення безперервного російського терору проти цивільної інфраструктури. Зеленський поінформував очільницю Єврокомісії про нові жорстокі атаки: безпосередньо перед їхньою розмовою ворожий безпілотник «Шахед» вдарив по електростанції в Києві, спричинивши масштабні відключення світла в багатьох районах, а згодом ударів зазнали енергетичні об’єкти на Харківщині. Президент особливо підкреслив, що ця ескалація відбулася вже після публічної заяви президента США щодо так званого «енергетичного припинення вогню», що наочно демонструє реальне ставлення РФ до будь-яких мирних ініціатив.

    Крім того, лідери домовилися про тісну координацію подальших дій команд та підготовку до відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС до кінця поточного року. Паралельно український лідер продовжує розширювати дипломатичні контакти, повідомивши про проведення окремої розмови з прем’єр-міністром Канади Марком Карні.

     

  • Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Перспектива набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі продовжує залишатися однією з найбільш гострих тем внутрішньополітичних дебатів у провідних державах західної Європи. Кандидатка на посаду президента Франції від ультраправого політичного спектра Марін Ле Пен виступила із різкою критикою потенційного приєднання Києва до спільноти, заявивши, що саме французький агропромисловий сектор зазнає найбільших збитків від такого кроку. За словами політикині, у разі вступу України Франція стане першою державою-членом, яка постраждає від масштабних економічних змін на спільному ринку.

    Головними загрозами для французького фермерства Ле Пен вважає два взаємопов’язані фактори: потужну конкуренцію з боку українських виробників та неминучий перерозподіл союзних фінансових потоків. Вона стверджує, що поява на внутрішньому європейському ринку масштабного українського продовольчого експорту призведе до недобросовісного цінового демпінгу, протистояти якому західноєвропейські аграрії будуть не в змозі. Крім того, приєднання країни з таким гігантським сільськогосподарським сектором неминуче вимагатиме докорінного реформування Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Це означатиме суттєве урізання прямої субсидіарної частки з бюджету Євросоюзу, яка традиційно виділяється французьким аграрним підприємствам і становить основу їхньої фінансової стабільності.

    Аграрне питання вже стало ключовим вузлом переговорів щодо модальностей майбутнього розширення блоку. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, представляючи оновлений проєкт підходів до інтеграції нових держав, публічно припустила можливість погодження окремих особливих положень в аграрній сфері спеціально для України, які відрізнятимуться від умов для інших країн-кандидатів. Фактично йдеться про спробу створити адаптаційні фільтри, аби пом’якшити тиск на фермерів у Центральній та Західній Європі.

    Зі свого боку українська влада чітко задекларувала неприпустимість створення дискримінаційних умов для вітчизняного бізнесу. В уряді наголошують, що Київ не погодиться на будь-яку модель «другорядного» членства, яка передбачала б постійні штучні обмеження на збут окремих видів української сільгосппродукції всередині Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов підкреслив, що базовою відправною точкою переговорів є саме повна та беззастережна інтеграція агросектору України до єдиного європейського ринку. Будь-які перехідні механізми, за його словами, можуть бути прийнятними лише за умови, що вони будуть економічно обґрунтованими, пропорційними та чітко обмеженими в часі.

  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Уряд Литовської Республіки офіційно ухвалив рішення продовжити дію статусу тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську військову агресію, до 4 березня 2028 року. Відповідний нормативний акт покликаний узгодити національне міграційне законодавство балтійської держави із загальним рішенням Ради Європейського Союзу щодо пролонгації дії спеціального правового режиму. Завдяки цьому понад 52 тисячі українців, які наразі перебувають у країні на підставі чинних дозволів на тимчасове проживання, отримали гарантовану можливість зберегти свій легальний статус на тривалий термін.

    Кампанія із заміни документів уже стартувала: із 5 жовтня Департамент міграції Литви розпочав системне оновлення цифрових посвідок на тимчасове проживання. Процедура переоформлення організована максимально спрощено та не передбачає додаткових вимог чи регуляторних бар’єрів. Видача нових дозволів здійснюється повністю на безоплатній основі. Оновлені цифрові посвідки нового зразка діятимуть безпосередньо до 4 березня 2028 року, що позбавляє українських громадян необхідності проходити щорічні бюрократичні верифікації та суттєво оптимізує навантаження на державні міграційні органи Литви.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року литовська міграційна система зареєструвала майже 109 тисяч українців, які шукали прихистку від війни. Хоча певна частина громадян із часом повернулася в Україну або вирушила до інших держав, понад 52 тисячі людей продовжують стабільно проживати та інтегруватися в литовське суспільство. Механізм тимчасового захисту надає українцям гарантований пакет соціально-економічних прав: офіційний доступ до ринку праці без додаткових дозволів, можливість користуватися державною системою охорони здоров’я, право на соціальні виплати, а також повноцінне інтегрування дітей у місцеву шкільну та дошкільну освіту. Значна частка працездатних українських громадян уже офіційно працевлаштована в промисловості, сфері послуг, транспортній галузі та IT-секторі Литви, сплачуючи податки та роблячи внесок у національну економіку.

    Продовження дії захисту одразу до 2028 року вкотре підтверджує послідовну солідарність офіційного Вільнюса з Києвом. Литва залишається одним із ключових політичних та гуманітарних союзників України в ЄС і НАТО. Довгостроковий правовий горизонт створює відчуття безпеки та передбачуваності для біженців у період, коли безпекова ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, що унеможливлює масове повернення людей до своїх домівок.

  • Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Розблокування євроінтеграції: Угорщина знімає вето на переговори України з ЄС в обмін на поступки щодо нацменшин

    Україна та Угорщина розпочали перезавантаження двосторонніх відносин після тривалого періоду дипломатичного охолодження та блокування європейської інтеграції Києва. Сигналом до врегулювання суперечностей стало термінове внесення до Верховної Ради законопроєкту, який суттєво розширює права національних меншин — передусім угорської громади — у сферах освіти та використання рідної мови. Ухвалення цього документа відкриває шлях до зняття Будапештом багаторічного вето на початок переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Потеплінню передувала нова хвиля політичного напруження у вересні. Новосформований уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром спершу дистанціювався від спільних ініціатив: Будапешт відмовився від участі в проєкті «Карпатська інтеграційна ініціатива», спрямованому на економічну та безпекову співпрацю восьми держав регіону, а також розірвав угоду між нафтогазовими компаніями MOL і «Нафтогаз» щодо будівництва спільних нафтосховищ для потреб українського ринку.

    Переломним моментом для виходу з глухого кута стали двосторонні переговори очільників зовнішньополітичних відомств обох держав на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Після зустрічі діалог повернувся у конструктивне русло: Будапешт заявив про готовність переглянути позицію щодо блокування євроінтеграційних кроків України та не виключив можливого приєднання до Карпатської ініціативи, якщо законодавчі гарантії прав угорської меншини будуть повноцінно імплементовані українським парламентом.

  • ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    Європейський парламент 6 жовтня підтримав створення нової програми AGILE — Agile and Rapid Defence Innovation із бюджетом 115 млн євро. Вона має прискорити фінансування малих і середніх оборонних компаній, стартапів та scale-up-проєктів, які розробляють нові військові технології. За документ проголосували 536 депутатів, 101 був проти, ще 16 утрималися.

    Програма має запрацювати у 2027 році та профінансувати приблизно 20–30 проєктів. За матеріалами Європарламенту, йдеться про технології, які можуть швидко дати практичний результат для оборони — зокрема безпілотні системи, штучний інтелект, робототехніку, кіберможливості, квантові технології та космічні рішення.

    AGILE задумана як інструмент, який має скоротити шлях від розробки до практичного застосування. Програма передбачає прискорене грантове фінансування, підтримку випробувань і сертифікації та допомогу компаніям, які хочуть адаптувати цивільні технології до оборонних потреб. Окремий акцент робиться на малих компаніях, які часто мають інноваційні рішення, але не можуть роками проходити складні закупівельні процедури.

    Важливо, що сама логіка AGILE прямо пов’язана з уроками війни Росії проти України. У документах Європарламенту зазначається, що програма має допомогти швидше реагувати на нові та постійно мінливі загрози, з якими стикаються збройні сили країн ЄС, зокрема ті, що виникли через російську агресію проти України.

    Програма також має посилити зв’язки між невеликими технологічними компаніями та великими оборонними виробниками. Це дозволить швидше масштабувати перспективні рішення та включати нових постачальників у європейські оборонні ланцюги.

    AGILE доповнюватиме вже чинну Європейську програму оборонної промисловості EDIP. ЄС передбачив для EDIP 1,5 млрд євро грантової підтримки, при цьому окремо закладено близько 300 млн євро на підтримку України та інтеграцію української оборонної промисловості до європейського оборонного сектору.

    Фінансування самої AGILE у 2027 році не створюватиме нового навантаження на бюджет ЄС — 115 млн євро планують перерозподілити з уже наявних програм у сфері оборонної промисловості та космосу. При цьому окремі проєкти зможуть отримати до 100% покриття прийнятних витрат.

    Після голосування Європарламенту документ ще має пройти остаточне затвердження Радою ЄС. Після цього регламент опублікують в Офіційному віснику Євросоюзу, а сама програма має стартувати 1 січня 2027 року.

    Для України ця ініціатива важлива не лише як ще одне джерело підтримки. Вона показує, що європейська оборонна політика дедалі більше орієнтується на модель швидкого циклу — коли нові технології мають переходити від прототипу до реального застосування значно швидше, ніж у традиційних великих оборонних програмах.

     

  • Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Український фонд стартапів презентував Guide to Grants — практичний посібник, який має допомогти українським технологічним компаніям правильно готувати заявки на європейські гранти та не втрачати шанси на фінансування через типові помилки.

    Гайд представили під час IT Arena 2026 у межах сайд-івенту WIN2EDIH. Його уклала керівниця відділу партнерства та міжнародної співпраці Українського фонду стартапів Олена Ворошилова.

    Одне з головних правил — не намагатися штучно підлаштувати свій бізнес під конкретний грант. Спершу команді радять перевірити, чи відповідають її проєкт, цілі та заплановані результати вимогам програми. Навіть якщо назва конкурсу виглядає ідеальною, це ще не означає, що проєкт відповідає всім критеріям.

    Наступний крок — перетворити ідею на зрозумілу концепцію. Для цього потрібно чітко сформулювати проблему, запропоноване рішення та цілі, визначити KPI, попередній бюджет, строки реалізації й партнерів, яких необхідно залучити.

    Особливу увагу радять приділяти логіці самої заявки. Експерт має легко простежити ланцюжок: проблема → рішення → конкретні дії → вимірюваний результат. Команда також повинна виглядати переконливо: кожен учасник чи партнер має виконувати зрозумілу роль і мати відповідний досвід.

    Ще одна поширена помилка — формувати бюджет виходячи з максимально доступної суми гранту. Натомість Український фонд стартапів радить рахувати реальну вартість робіт, ресурси, навантаження на команду та розподіл обов’язків. Тобто спочатку має бути обґрунтований план, а вже потім — сума фінансування.

    Сам WIN2EDIH є Європейським цифровим інноваційним хабом, який працює з українськими малими й середніми підприємствами, стартапами та державними установами і допомагає їм із цифровими рішеннями та розвитком.

    Для українських технологічних компаній тема залучення фінансування залишається особливо актуальною. Лише в межах Startup Competition 2026 на IT Arena інвестори заявляли про готовність вкласти в українські проєкти понад $12,5 млн, а грантовий призовий фонд конкурсу становив $60 тис.

    У Мінцифри наголошують, що новий Guide to Grants має не просто зібрати перелік можливостей, а допомогти стартапам підходити до грантових конкурсів системно — від вибору програми до бюджету й формування команди.