Позначка: ЄС

  • Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Нові правила для українців: з квітня 2025 року біженці отримуватимуть менші виплати в Німеччині

    Українці, які приїдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не матимуть доступу до розширених соціальних виплат на рівні місцевих громадян. За повідомленнями німецьких ЗМІ, уряд ФРН погодив реформу, яка прирівнює новоприбулих біженців з України до звичайних прохачів притулку, що автоматично означає зниження розміру допомоги.

    Як пише Bild, зміни стосуватимуться всіх українців, які в’їдуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Якщо раніше вони мали особливий статус, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення рф, і могли отримувати допомогу на рівні базового забезпечення для громадян (Bürgergeld), то надалі для них діятимуть стандартні правила для шукачів притулку.

    За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

    За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

    Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

    Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

    Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

    Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

  • Мінсоцполітики підготувало ключові принципи поетапного повернення українців із ЄС

    Мінсоцполітики підготувало ключові принципи поетапного повернення українців із ЄС

    Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила бачення України щодо повернення та реінтеграції громадян на Міжнародному діалозі з питань міграції 2025, організованому Міжнародною організацією з міграції. В межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia» вона окреслила підхід України до формування справедливої та передбачуваної системи підтримки українців.

    Гавронська підкреслила, що завершення тимчасового захисту в ЄС має відбуватися поетапно, з дотриманням права громадян на усвідомлений вибір. Вона зазначила, що українці повинні завчасно отримувати достовірну інформацію про свої права, можливі правові підстави після завершення тимчасового захисту та доступні програми підтримки.

    Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

    Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

    Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

    Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

  • Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Євросоюз вимагає прозорості від України через корупційний скандал в енергетиці

    Дипломати ЄС називають «огидною» масштабну корупцію в енергетичному секторі України, проте поки не планують зупиняти фінансову допомогу. Про це повідомляє газета Politico.

    Союзники з Євросоюзу вимагають від Києва пояснень у зв’язку зі скандалом навколо «Енергоатома», в якому фігурує близький соратник президента України Тимур Міндич. Європейські чиновники відзначають, що цей скандал негативно впливає на репутацію України у міжнародних партнерів.

    «Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

    З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

    При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

    Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

  • Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

    Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня.

    Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики.

    “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до кінця тижня  і удари Росії по атомній енергетиці будуть додатковим аргументом. Імовірність того, що Бельгія схвалить кредит, становить 90 відсотків” – повідомляє джерело.

    Нагадаємо, раніше представники ЄС і бельгійського уряду не змогли вийти з глухого кута, пов’язаного з пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України через занепокоєння Бельгії відносно можливих  негативних юридичних та фінансових наслідків.

  • США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США повністю підтримують ініціативу ЄС використати заморожені російські активи для допомоги Україні

    США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії дозволити урядам країн ЄС використовувати частину заморожених російських суверенних активів як інструмент для допомоги Україні та тиску на Кремль. За даними Reuters, мова йде про механізм, що дозволив би задіяти до 185 млрд євро із загальної суми активів, які були заблоковані в Європі після початку повномасштабного вторгнення 2022 року.

    Ініціатива Єврокомісії передбачає, що ці кошти використовуватимуться без формальної конфіскації, тобто збережеться юридичний статус заморожених активів, але створюватиметься механізм їхнього тимчасового використання для фінансування допомоги Україні та відновлення. Сам документ має переконати столиці країн-членів ЄС погодитися на технічні та юридичні рішення, які забезпечать швидкий доступ до фондів у разі ухвалення.

    Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

    У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

    Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року, що забезпечило мільйонам громадян стабільність, доступ до житла, освіти та працевлаштування. Однак, як наголошують у Міністерстві соціальної політики, нині Україна та ЄС переходять до нової фази співпраці — планування подальших кроків після завершення дії тимчасового захисту.

    На 45-му засіданні Платформи солідарності з Україною, організованому Європейською комісією, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила підходи до координованого завершення дії директиви про тимчасовий захист. Захід відбувся за участі Спеціальної представниці ЄС з питань українців Ільви Йоганссон, представників Єврокомісії, урядів держав-членів та міжнародних організацій.

    За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

    Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

    «Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

    У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

    «Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

    Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

  • Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні.

    За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників уже не відповідають інтенсивності бойових дій, особливо після різкого зростання атак дронами та артилерією з боку РФ.

    “На Банковій розуміють, що ресурс армії майже вичерпано. Тому Єрмак фактично виставив партнерам ультиматум — якщо Захід не ухвалить рішення про передачу заморожених російських резервів, утримати фронт на поточному рівні буде неможливо,” — каже одне з джерел, знайоме з деталями переговорів.

    В ОП вважають, що питання про передачу заморожених активів Центробанку РФ має стати “не політичним, а стратегічним рішенням”, яке визначатиме здатність України продовжувати оборону взимку 2025–2026 років.

    За даними співрозмовників, Україна наполягає на прискоренні розблокування фінансових механізмів у рамках ЄС, а також просить Лондон розширити участь у спільних оборонних ініціативах.

    Офіційно на Банковій поки не коментують деталі цих перемовин. Водночас у дипломатичних колах підтверджують, що питання передачі російських активів Україні знову винесене на порядок денний найближчих зустрічей у Брюсселі.

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.

  • «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    «Катастрофічний» 2026-й: Україна ризикує залишитися без допомоги ЄС

    Наступний рік може стати критичним для України фінансово. Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на матеріал The Economist, заявив, що без чітких рішень Євросоюзу щодо підтримки Україна може опинитися на межі банкрутства вже до лютого. Він попереджає: головна проблема не лише в тому, скільки грошей пообіцяють, а в тому, чи зможуть країни ЄС узгодити умови й напрямки цієї допомоги.

    Железняк звертає увагу, що нині не існує гарантованого механізму стабільного фінансування України з боку ЄС. Попри публічні заяви про пакети підтримки, всередині Євросоюзу немає єдності ні щодо джерела коштів, ні щодо того, як саме їх можна витрачати. Одні країни виступають проти використання заморожених російських активів як застави чи джерела виплат. Інші не хочуть фінансувати закупівлю зброї у союзників, особливо у США, наполягаючи, що ці гроші мають працювати на їхню власну оборонну промисловість. І є держави, які бояться втратити «бюджетну дисципліну» і не готові нарощувати внески в загальноєвропейські механізми допомоги.

    У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

    Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

    Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

    Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

  • Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Поки уряд готує країну до зими та виділяє мільярди на закупівлю газу з ЄС, українські надра продовжують працювати на приватні кишені. Тисячі кубометрів вітчизняного газу йдуть не в українські домівки, а в Європу — через компанії, пов’язані з утікачами та олігархами.

    За даними журналістів, уряд спрямовує 8,4 мільярда гривень на імпорт газу з Угорщини та Словаччини. Але в цей час власні родовища Полтавщини та Харківщини стоять напівпорожні, попри наявність достатніх запасів. Причина — контроль над ними груп олігархів, які ведуть бізнес через офшори та посередників.

    На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

    Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

    Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

    Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

    Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.
    Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

    Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

    Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

    Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

    Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.
    В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

    У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

    Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

    Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.
    Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.