Mmakaje

Позначка: ЄС

  • Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Глава МЗС Німеччини закликав Захід «мобілізувати всі сили», щоб Україна вистояла взимку

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав західних партнерів посилити допомогу Україні напередодні зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами очільника МЗС ФРН, ключове завдання союзників зараз — не допустити виснаження української оборони та забезпечити стабільність української енергосистеми після масованих ударів Росії. Ці заяви пролунали після його переговорів у Брюсселі, де Вадефуль зустрічався, зокрема, із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та високою представницею ЄС із закордонних справ Каею Каллас.

    «Ця зима має вирішальне значення. Україна повинна зберегти здатність до оборони», — наголосив Вадефуль. За його словами, в межах так званої «коаліції охочих» союзники вже обговорювали необхідність «мобілізувати всі сили, щоб Україна змогла вистояти цієї зими». На думку глави МЗС ФРН, Німеччина тут має «особливу відповідальність», і Україна «в будь-який момент може розраховувати» на Берлін.

    Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

    Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

    «Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

    Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

    У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

    Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

    Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

    Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.
    Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.
    Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

  • В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради 1 вересня вдруге замовив у ТОВ «Буд-Марка» будівництво укриття для ліцею — цього разу на 71,00 млн грн. Перша закупівля на той самий об’єкт відбулася у травні через КП «ЦЗО Одеської обласної ради» на 68,69 млн грн, однак Централізована закупівельна організація, як з’ясувалося, не мала повноважень проводити закупівлі робіт: Мінекономіки у відповіді від 2 жовтня 2025 року пояснило, що ЦЗО можуть здійснювати закупівлі лише товарів і послуг.

    Після публікації про це Відділ освіти у серпні оголосив нові торги на той самий предмет і за тією ж очікуваною вартістю, не розриваючи попередній договір. У результаті новий контракт виявився дорожчим на 2,31 млн грн. Фінансування проєкту передбачене за кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility. За даними порталу «Spending», за другим договором уже виконано робіт на 1,68 млн грн.

    На запити щодо причин повторної закупівлі Відділ освіти не відповів. У «ЦЗО Одеської обласної ради» повідомили, що проведення ними закупівель робіт «не передбачено нормативно-правовими актами», чим фактично підтвердили відсутність повноважень на такі тендери. Тимчасово обов’язки директора ЦЗО виконує Юрій Душейко. Відділ освіти очолює Наталія Кацюрина, голова Лиманської селищної ради — Віктор Бакланов.

    ТОВ «Буд-Марка» зареєстрована в Одесі у 2019 році. Компанією володіє і керує Максим Беник, який до повномасштабного вторгнення очолював відділ публічних закупівель і матеріально-технічного постачання КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міськради.

  • Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

    Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

    За інформацією джерел, після знищення цехів зі збору ракет “Фламінго” український Офіс Президента ухвалив рішення перенести виробництво на територію країн Європейського Союзу. Причиною стали постійні витоки інформації — у керівництві дійшли висновку, що в Україні всі кардинали, задіяні у процесі, швидко потрапляють у поле зору російських спецслужб.

    Саме ці контакти, за словами співрозмовників, неодноразово призводили до знищення ракет ще на етапі виробництва. Уряд розглядає можливість розміщення виробничих потужностей у кількох країнах ЄС, щоб мінімізувати ризики диверсій та контролювати безпеку процесу.

    На сьогодні остаточне рішення щодо конкретних локацій не розголошується. Відомо лише, що питання координується на рівні Офісу Президента та уряду, а до переговорів залучено кілька європейських партнерів.

  • Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Білорусь робить публічний крок до діалогу з Україною, намагаючись послабити санкційний тиск і повернутися до розмов із Заходом. Голова КДБ Іван Тертель заявив про готовність «знайти консенсус» щодо припинення війни, тоді як офіційний Київ заяву поки не коментує.

    Іван Тертель заявив, що його відомство готове до переговорів із українською стороною, аби «шляхом тихих і спокійних домовленостей» вийти на компроміс. За його словами, «президент працює, щоб стабілізувати ситуацію в регіоні», а Мінську «вдалося збалансувати інтереси сторін» у складних умовах ескалації. Водночас він підкреслив, що «багато що залежить від української сторони».

    Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

    За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

    Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

  • Вживання спиртного підвищує ризик семи видів раку

    Вживання спиртного підвищує ризик семи видів раку

    Експерти закликають до посилення державної політики щодо обмеження споживання алкоголю, адже це може щороку запобігати тисячам випадків раку та смертей. Міжнародне агентство з вивчення раку (МАІР) підкреслює, що жоден рівень споживання алкоголю не є безпечним.

    У Євросоюзі алкоголь у 2020 році спричинив понад 111 тисяч нових випадків захворювання на рак. У світі цей показник досягне 741 тисячі випадків, причому майже 70% нових випадків припадає на чоловіків. Крім того, економічна шкода від передчасної смерті через алкогольний рак у 2018 році оцінювалася у 4,58 мільярда євро.

    МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

    Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

    МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.

  • Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Європейський Союз розглядає можливість до квітня наступного року узгодити механізм виділення Україні приблизно 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    Очікується, що вже наступного тижня Єврокомісія спробує досягти політичної домовленості між лідерами держав-членів ЄС. Однак Бельгія, яка є головним розпорядником активів через депозитарну систему Euroclear, і далі висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних наслідків. У відповідь ЄС або окрема група країн готові надати Euroclear гарантії на випадок судових позовів з боку Росії.

    У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

    Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

  • З 12 жовтня ЄС переходить на систему EES і змінює правила в’їзду для українців

    З 12 жовтня ЄС переходить на систему EES і змінює правила в’їзду для українців

    Від 12 жовтня 2025 року в’їзд до країн Шенгену та багатьох держав ЄС змінюється: замість традиційного штампа систему контролю замінює цифрова Entry/Exit System (EES). Подорожуючим доведеться проходити одноразову процедуру реєстрації біометричних даних — фото і (якщо дорослі) відбитки пальців — а згодом перевіряти інформацію при наступних поїздках.

    Зовнішні кордони Шенгенської зони переходять на цифровий режим. EES — це не проста технічна новинка, а масштабна зміна процедури контролю: система фіксуватиме паспортні дані, фотографії й біометрію нерезидентів (fingerprints + face) у електронному реєстрі, щоб автоматично відстежувати терміни перебування та зменшити можливості підробки документів. На практиці це означає, що при першому перетині кордону після запуску пасажира попросять відсканувати паспорт, зробити фото і, якщо він дорослий, здати відбитки пальців — у разі відмови в’їзд може бути заборонено.

    Паралельно стартує поетапний запуск: країни повинні забезпечити роботу принаймні одного прикордонного пункту вже з 12 жовтня, далі система розгортатиметься протягом кількох місяців; повна функціональність планується в наступному році. Організатори очікують, що частина оформлення відбуватиметься через самообслуговуючі кіоски, а перша реєстрація займатиме в середньому хвилини — проте в період переходу черги і затримки можливі, тож мандрівникам радять приїжджати на контроль із запасом часу.

    Окрему увагу слід приділити дітям: особи до 12 років будуть реєструватися, але для них не передбачено зняття відбитків — лише фото. Ті ж, хто вже має документальний статус у країні ЄС (наприклад, довгострокові дозволи на проживання), як правило, не підпадають під вимогу реєстрації в EES; правила про винятки варіюються залежно від типу документів.

    Уже зараз варто знати й про ETIAS — окрему систему електронної авторизації для безвізових громадян. ETIAS не є візою, це попередній дозвіл на поїздку, який оформляють онлайн і який буде чинним декілька років. Офіційний запуск ETIAS відкладено: система запланована на останній квартал 2026 року, і після її старту більшість безвізових мандрівників повинні будуть отримати авторизацію перед поїздкою; вартість базової заявки становитиме символічну суму, передбачену регламентом. До початку роботи ETIAS подорожі залишаються без додаткового платного дозволу.

    Що це означає для українців і для тих, хто має тимчасовий захист: особи, які оформлені і подорожують з підтвердженням тимчасового захисту в країні ЄС, мають окремий статус і не підпадають під обов’язок оформлювати ETIAS; водночас усі подорожні без резидентського статусу підпадатимуть під правила EES як «третьо-країнці» і мають при собі біометричний паспорт. Конкретні вимоги можуть відрізнятися залежно від обставин і країни в’їзду, тому перед поїздкою радять перевіряти офіційні повідомлення держави прибуття.

    Практичні поради для мандрівників прості: перевірте термін дії і наявність біометричного чіпа у паспорті, закладайте додатковий час на проходження контролю в аеропорту чи на прикордонному переході, а також зберігайте цифрові й паперові копії документів. Якщо в поїздці у вас — дитина до 12 років, будьте готові до фотофіксації, але не до здачі відбитків. У разі медичних або інших підстав для відмови від біометрії звертайтеся за роз’ясненнями до прикордонної служби заздалегідь.

    Платою за EES користувачі не обтяжуються — система реєструє дані без окремого збору від мандрівника. Після старту ETIAS оформлення авторизації стане платним, але його запуск заплановано пізніше (останній квартал 2026 року). Рекомендуємо уникати сторонніх сервісів, які пропонують «прискорене» оформлення за значно більшу плату: офіційна вартість базової заявки й порядок будуть зазначені на офіційних ресурсах ЄС.

  • Як банки мають контролювати політично значущих осіб: висновки парламентського дослідження

    Як банки мають контролювати політично значущих осіб: висновки парламентського дослідження

    Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська оприлюднила парламентське дослідження, у якому комплексно проаналізовано правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні та підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу до таких осіб, членів їхніх сімей і пов’язаних осіб. Документ порівнює національну практику з рекомендаціями FATF, нормами ЄС і прикладами країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія і ОАЕ.

    Згідно з дослідженням, українське регулювання вимагає від банків і фінансових установ застосовувати посилений моніторинг щодо ПЗО: перевіряти джерела походження статків клієнта, отримувати погодження керівництва на операції від 400 тис. грн і проводити постійний аналіз ризиків. Статус ПЗО поширюється не лише на самих посадовців, а й на близьких родичів — дружину, дітей, батьків — та пов’язаних осіб, до яких відносять бенефіціарів компаній або ділових партнерів.

    Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

    Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

    Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

    Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

    У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

    Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Фінансування України через російські кошти, деталі репараційного кредиту від ЄС

    Фінансування України через російські кошти, деталі репараційного кредиту від ЄС

    Європейська комісія планує використати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico.

    Цей механізм дозволить обійти одну з ключових проблем, що виникла з початку війни: ЄС зможе конфіскувати відсотки, які генеруються російськими активами, але не самі гроші. Це суттєво вплине на здатність України захищати себе та відновлювати країну.

    Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

    Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

    Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.