Тіло зниклої української дівчинки Маргарити Шрайбер знайшли у Варшаві

Обговорення особистого життя акторки Наталки Денисенко продовжує привертати увагу шанувальників і користувачів соцмереж. Після її емоційного допису, в якому вона відреагувала на ситуацію, пов’язану з нинішніми стосунками та минулим шлюбом з Олександром Федінчиком, хвиля коментарів стала ще інтенсивнішою. Частина аудиторії висловлювала підтримку, інші — критику, що лише посилило резонанс навколо публікації.

Неочікуваним і водночас показовим моментом стала поява під дописом Юрія Савранського — актора і моделі, з яким Денисенко нині пов’язують романтичні стосунки. Він публічно звернувся до акторки, залишивши лаконічне, але емоційно насичене повідомлення зі словами підтримки та зізнанням у почуттях. Цей коментар одразу привернув увагу читачів і став однією з найобговорюваніших реплік під постом.

Сам пост Денисенко став реакцією на слова акторки Ксенії Мішиної, яка заявила, що її колега нібито оббріхує Федінчика та поводиться непорядно. Після цього в соцмережах розгорнулася хвиля хейту, на яку Денисенко вирішила відповісти жорстко й емоційно. Вона заявила, що нікому нічого не винна, має право жити так, як вважає за потрібне, і відмовляється приймати образи на свою адресу.

«Витримуйте мою долю! Я нікому нічого не винна. Моє життя — мої правила. Ваші слова — це те, що виривається з вас. До мене це не має відношення», — написала акторка. У своєму зверненні вона підкреслила, що не дозволить себе принижувати й відтепер обиратиме, як реагувати на будь-які звинувачення.

У соцмережах реакції на її допис виявилися полярними: від підтримки до критики, яку підсилює публічна заява Мішиної. На цьому тлі коментар Савранського став чи не першим прямим жестом підтримки акторці з боку її нового партнера.

Скандал, який розпочався з обговорення шлюбу Денисенко та Федінчика, переріс у ширшу публічну дискусію про особисті кордони, поведінку артистів і межі моралі у соцмережах. Водночас сама Денисенко наголошує, що має свою правду, а її життя не є об’єктом для чужих суджень.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Мені казали: ‘Дівчинко, шоу-бізнес і сімейне щастя — це несумісне. Ти повинна вибирати: або ти щаслива, або ти успішна. Подивись, це нікому не вдається’,” — згадує Оля. За її словами, вона часто збирала свої речі, сварилася і навіть говорила, що не любить чоловіка, адже переконання ззовні змушували її сумніватися в можливості поєднати кар’єру та стосунки.

Оля зазначила, що спочатку дійсно намагалася йти на кар’єрні жертви, однак дуже швидко зрозуміла, що на сцені їй нема чого дати, коли вона нещасна в особистому житті. І це змусило її сумніватися в правдивості порад зіркових колег. “Може, вони самі нещасливі?” — розмірковувала вона.

Оля Цибульська зізналася, що вдячна своєму чоловікові Сергію, який розуміє її характер і не чинить перепон її професійним амбіціям. Пара пережила декілька важких моментів у стосунках, зокрема дуже емоційну сварку, після якої Сергій написав листа Олі. В ньому він запропонував зустрітися у Парижі, надіславши їй квиток. Після цього візиту, як розповідає співачка, вона повернулася вагітною.

Беатриса з Закарпаття: історія Миколи Греченюка, який перемагає в тендерах та балує свою дочку розкішними прикрасами

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це було здійснено в межах права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією України. Ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (водій Греченюка за даними ЗМІ) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса має у своєму володінні три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому вдалося перемогти в ряді тендерів. Згідно з даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на загальну суму близько 370 мільйонів гривень.

Життя Беатриси Миколаївни Греченюк, або Беатрікс, як вона зазначається у реєстрах, мало пов'язане з простотою. Вона демонструє своє розкішне життя на своїй сторінці в Instagram, де не поступається своїм подружкам, серед яких сестра Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, також є відомою особистістю. Пара веде розкішне життя, яке оздоблюється поїздками в екзотичні країни та шануванням розкішних товарів. Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що займається дизайном інтер'єрів та володіє рестораном Darlin' restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та вино.

У 2015 році Беатриса Греченюк вийшла заміж за Андрія Петьовку, який, крім автобізнесу, також невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли загострився конфлікт між Україною та Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку для свого сина на виїзд за кордон на три місяці. Зазначено, що Андрій Петьовка волонтерить від Благодійного фонду "Наша паляниця". Серед інших осіб, для яких просив дозвіл на виїзд, був і Микола Греченюк, сват Андрія Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол за цим фактом, але після того, як було підтверджено їхнє повернення в Україну, претензій більше не виникло.

У липні 2022 року, коли діяли зазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Ймовірно, саме в цей час чоловік та батько подорожували за кордоном не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято. Проте, згідно з Instagram, найрозкішнішу подорож Беатриса влаштувала у вересні 2023 року в Італії, можливо, разом із своєю сім'єю. Їхня подорож пройшла не просто в готелі, а в справжньому палаці.

Сім'я з Закарпаття завжди відзначалася своєю пристрастю до розкошів, але те, що можна побачити на їхніх сторінках у соціальних мережах, може здивувати найвідоміших світських левиць. Варто замислитися, чи не фінансується це все за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область, яка є лідером серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті висвітлено приклад недоречного використання влади та впливу для особистих користей. Розкрито, як члени сімей впливових осіб використовують свої зв'язки для отримання переваг, таких як земельні ділянки та дозволи на виїзд за кордон, навіть у період війни. Ця практика викликає сумніви щодо коректності та прозорості дій у владних структурах.

Крім того, стаття розкриває життя осіб, які мають вибагливий спосіб життя, який суперечить їхньому статусу та джерелу доходу. Зауважується, що деякі елементи розкішного способу життя можуть бути фінансовані з тіньових джерел, зокрема контрабанди, що створює загрозу для законності та економічної стабільності країни.

Узагальнюючи, стаття наголошує на необхідності боротьби з корупцією, забезпеченні прозорості та відповідальності владних структур перед громадянами, а також на важливості розвитку механізмів контролю за діяльністю посадових осіб та їхніх родичів.