Трамп доручив організувати переговори щодо України

Віддане прийняття законопроєкту щодо посилення мобілізації Верховною Радою України під номером №10449 стало важливим кроком в боротьбі з російською агресією, хоча й зазнає критики за відсутність чітких термінів демобілізації та строгих санкцій для ухилянтів. Голосами 283 депутатів законопроєкт було підтримано, перевищивши необхідну більшість (226). Зміни, внесені до початкового проєкту після першого читання у лютому, були значними, враховуючи понад чотири тисячі поправок від депутатів. Профільний комітет працював над ними майже два місяці. Важливо відзначити, що початковий проєкт був внесений до парламенту наприкінці 2023 року, але був відкликаний після критики Міністерства оборони, що призвело до підготовки нової версії.

Збільшення мобілізаційних можливостей вважається необхідним для максимального забезпечення військових сил та компенсації втрат, зазначених під час війни з Росією. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про намір мобілізувати цього року близько 450-500 тисяч новобранців, але головний командувач Збройних сил Олександр Сирський вказав на можливу корекцію цих планів після уточнення складу ЗСУ.

Закон спрямований на оновлення даних щодо військовозобов’язаних та їх облік, спрощуючи процес мобілізації для влади та уникнення "виловування" співробітниками територіальних центрів комплектування на вулицях. Чоловіки у віці від 18 до 60 років мають 60 днів на оновлення своїх облікових даних у військкоматі, центрі надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника.

Наявність та постійне носіння військово-облікових документів стали необхідними для українців як в межах країни, так і за її межами, оскільки вони можуть бути запитані поліцією або працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК). Без таких документів громадяни не матимуть можливості отримати паспорт або скористатися консульськими послугами за кордоном. Місцеві державні органи зобов'язані активно підтримувати процес мобілізації. Також громадяни, які перебувають на військовому обліку, можуть добровільно зареєструвати свій електронний кабінет.

Закон також скасовує відстрочку від служби для аспірантів, що навчаються на контракті, та осіб, які отримують наступну освіту, не вищу за попередню. Встановлюється "базова військова підготовка" замість строкової служби для громадян, яку можна буде пройти під час навчання у вищих навчальних закладах або у тренувальних центрах Збройних сил України з 1 вересня 2025 року.

Ухилянтів від мобілізації чекають серйозні наслідки згідно з законом, включаючи позбавлення водійських прав через суд за вимогою ТЦК та значне збільшення штрафів. Військкомат може звернутися в поліцію з проханням затримати ухилянта, а якщо це неможливо, надіслати йому рекомендований лист з вимогою з’явитися у військкоматі, який вважається врученим, навіть якщо людина його не отримала. Якщо протягом 10 календарних днів після цього вона не з’явиться у військкоматі, то військкомат має право звернутися до суду з вимогою позбавити ухилянта водійських прав.

Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції. Закон також передбачає винятки з обов’язкової мобілізації для певних категорій громадян, таких як особи з інвалідністю, батьки трьох або більше неповнолітніх дітей, усиновлювачі, опікуни дітей з інвалідністю або недієздатних осіб, а також співробітники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та їх помічники, керівники міністерств і їх заступники, очільники судових органів і судді, представники місцевої влади, члени Рахункової палати.

Закон також невіднесений до призову на військову службу студентів, які здобувають професійну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, і які отримали рівень освіти вищий за попередній. Винятково звільняються від мобілізації наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють не менше як на 0,75 ставки. Тільки за бажанням можуть бути мобілізовані громадяни з інвалідністю, бійців, звільнених з полону, а також особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку. Закон також передбачає, що всі мобілізовані мають пройти військову підготовку і мають право самостійно звертатися до рекрутингових центрів замість примусового призову через ТЦК. Норма про демобілізацію військових після 36 місяців служби, що була включена до першої версії проєкту закону, в останній момент була виключена з документа. Цю правку підтримали 227 депутатів, що перевищує необхідну кількість голосів (226).

Ухвалений закон щодо посилення мобілізації в Україні має значний вплив на систему призову та обліку громадян у військовому віці. Він передбачає ряд винятків із призову на військову службу, зокрема для студентів, наукових працівників та осіб з інвалідністю. Також встановлено право громадян самостійно звертатися до рекрутингових центрів для проходження військової підготовки. Закон також недопущений норми про автоматичну демобілізацію військових після тривалого перебування на службі. Ці зміни в законодавстві спрямовані на оптимізацію системи мобілізації та підвищення ефективності її роботи в умовах загрози національній безпеці.

Суспільство з хвилюванням реагує на недавню подію, яка сталася у навчальному центрі "Десна". За останніми звітами, шестеро ув'язнених осіб, які вирішили приєднатися до Збройних сил України, здійснили втечу зі свого місця перебування військовою формою та із зброєю. Цей інцидент викликав серйозне обурення серед громадськості та породив великий ряд питань щодо безпеки та дисципліни в армії.

“З навчального центру “Десна” втекли увʼязнені громадяни, які погодились долучитись до лав Збройних Сил України. Попередньо відомо, що вони у військовій формі та озброєні”, – пише видання.

За даними видання, увʼязнені втекли зі 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого.

Про втечу повідомило командування військової частини командирам підрозділів навчального центру. За їхніми словами, шість вʼязнів здійснили втечу, при цьому бувши у формі ЗСУ та зі зброєю.

Їхнє подальше місцеперебування не відоме.

Поки військове командування не прокоментувало інформацію.

Україна звільнила понад 2 750 ув’язнених для служби в армії, що дозволило країні мобілізувати додаткові сили в триваючій війні з рф.Очікується, що понад 4000 чоловік добровольців візьмуть участь у першому раунді подібної мобілізації.

Зараз ув’язнені-добровольці служать у частинах, які повністю складаються з колишніх в’язнів і керуються досвідченими військовими.

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.