Субота, 18 Липня, 2026

Українців чекає подорожчання хлібу на 20%

Важливі новини

Скандал навколо дисертації Олександра Таркана: плагіат виявлено на найвищому рівні

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.

Мікрокредити в Україні: понад 2 млн позик за квартал і нові тенденції споживчого попиту

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Харків: Рятівний Рецепт від Європи, що Має Зберегти Мир та Урівноваженість

"Захист Харкова: Способи та Потенційні Небезпеки"

Український військовий аналітик Олексій Копитько стверджує, що захист Харкова від варварських обстрілів можливий, але потрібні заходи з боку західних союзників та політична воля. Він наголошує, що Харків, як і інші міста України, заслуговує на захист, оскільки входить до числа великих міст Європи та має значне населення. Порівнюючи Харків з відомими європейськими містами, Копитько підкреслює його значення та показує, що обстріли по Харкову можуть призвести до руйнування великої частини міста.

Аналітик розглядає можливість захисту міста через удари по пускових у Росії та заходи проти російської авіації. Він вважає, що українські партнери вже мають достатні засоби для цього, але їх використання у Росії обмежено. Копитько закликає до політичного рішення щодо цього питання, наголошуючи, що відкладення цього кроку може призвести до подальшого руйнування Харкова та відкрити двері для агресії в Європі.

Він також попереджає, що бездіяльність західних країн може підштовхнути Кремль до подальших агресивних кроків, включаючи обстріли міст Європи. Копитько закликає до рішучих заходів для захисту Харкова та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Стаття відображає загрозу для міста Харкова від варварських обстрілів та необхідність захисту його від подібних атак. Аналіз автора підкреслює важливість заходів з боку західних союзників та політичної волі для забезпечення безпеки міста. Висловлені занепокоєння щодо можливих наслідків бездіяльності та наголошено на необхідності швидкого та рішучого реагування на загрози для запобігання ескалації конфлікту та подальшому руйнуванню міста Харкова.

НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.

Китайські вчені виявили зв’язок між літохолевою кислотою та довголіттям

Китайські вчені зробили відкриття, яке може змінити наше уявлення про фактори, що впливають на довголіття. Вони з’ясували, що жовчна кислота, яку виробляє печінка, зокрема літохолева кислота (LCA), має ефекти, схожі на обмеження калорій — загальноприйнятий метод, що покращує продовження життя. Вони виявили, що LCA, яка виробляється печінкою, може посилювати регенерацію м’язів, а також підвищувати силу […]

The post Китайські вчені виявили зв’язок між літохолевою кислотою та довголіттям first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У лютому 2025 року українцям слід готуватися до чергового підвищення цін на хліб. Експерти прогнозують, що вартість може зрости на 3–5% вже найближчим часом, а до кінця року очікується загальне подорожчання хліба на понад 20%. Про це розповіла Світлана Черемісіна, науковиця “Інституту аграрної економіки”, у своєму коментарі ЗМІ.

Скільки коштує хліб зараз?

Станом на січень 2025 року середня вартість основних видів хліба зросла в порівнянні з минулим роком:

  • Пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку – 51,91 грн/кг (+17,8% за рік);
  • Пшеничний хліб із борошна першого ґатунку – 42,52 грн/кг (+19,0%);
  • Житній хліб – 45,12 грн/кг (+20,6%);
  • Батон (500 г) – 27,78 грн (+20,6%).

Щомісячне підвищення цін у межах 1,5–3% стало нормою, а лише за грудень 2024 – січень 2025 року хліб подорожчав ще на 1,8–3,1% залежно від сорту.

Чому хліб дорожчає?

Головними причинами зростання вартості хлібобулочних виробів залишаються:

  1. Подорожчання сировини:
    • Борошно, як основна складова хліба, подорожчало на 3,7% – до 19,93 грн/кг.
    • Ціна на соняшникову олію зросла ще на 6%, до 72,73 грн/кг.
    • Стабільно висока ціна цукру, яка складає 33,16 грн/кг (зростання лише на 0,1%).
  2. Зростання витрат на виробництво:
    • Підвищення цін на енергоресурси, зокрема електроенергію та газ.
    • Здорожчання транспортних послуг.
  3. Інфляція:
    Загальний рівень інфляції впливає на всі етапи виробництва та логістики хліба.
  4. Сезонні фактори:
    Взимку традиційно зростає споживання хліба, що підвищує попит і, відповідно, ціни.

Аналітики попереджають, що тенденція до подорожчання хліба триватиме протягом всього 2025 року. Якщо щомісячне підвищення цін збережеться на рівні 1,5–2%, до кінця року хліб подорожчає ще на 15–20%.

Це означає, що до грудня 2025 року пшеничний хліб із борошна вищого ґатунку може коштувати близько 60–65 грн/кг, а батон може перевищити позначку 33 грн за 500 грамів.

Для багатьох українців хліб є основним продуктом харчування, а його здорожчання може суттєво вдарити по бюджету. Особливо це відчують родини з низьким рівнем доходу.

Експерти закликають уряд звернути увагу на ситуацію та знайти шляхи для стабілізації цін. Водночас виробники зазначають, що без державної підтримки уникнути подорожчання продукції буде неможливо.

The post Українців чекає подорожчання хлібу на 20% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини