У Дніпрі затримали шахрая, який торгував фейковими посадами в прокуратурі

Українська принцеса: як дочка сільського депутата з Закарпаття живе у розкішних замках і виграє державні тендери

У 2015 році під час депутатських обов'язків Микола Греченюк та його близькі отримали у Підвиноградові кілька земельних ділянок, дотримуючись законів країни. Після тривалих судових процесів вони відстояли своє право на ці ділянки. Микола Греченюк, крім того, має значний бізнесовий успіх у сфері тендерів, а його донька Беатриса насолоджується розкішним життям, демонструючи його на своєму Instagram. Також варто зазначити, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є членом відомої політичної родини і також займає значну позицію в бізнесі та громадському житті.

У 2015 році, коли Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. Так, за рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (за даними ЗМІ, водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. Так, за даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

У вищезазначеному матеріалі висвітлено приклад надмірного володіння земельними ділянками та успішного участі у державних тендерах деяких осіб з родин та наближених колах впливових політиків на Закарпатті. Зазначено, що діти і зяті народних депутатів мають доступ до ресурсів, які забезпечують їх багатство та розкішний спосіб життя. Також піднімається питання можливого зв'язку цього багатства з контрабандою через Закарпатську область. У контексті загальної проблеми корупції та недостатньої прозорості в державних закупівлях, подібні випадки свідчать про необхідність посилення контролю та відкритості в управлінні державними ресурсами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Сьогодні, об 11:54, з території тимчасово окупованого Криму було здійснено пуск російської балістичної ракети 9М723 ОТРК “Іскандер-М” по Одесі. Час підльоту та завдання удару — 11:57. Попередньо, удар коригував розвідувальний БПЛА “Орлан-10”, який за напрямком на Одесу було зафіксовано близько 11:00.

Цей удар став причиною не тільки трагедії, яка забрала 10 життів і покалічила 47 людей, а й хвилі жахливої ​​конспірології, проявів людської тупості, що підживили російську пропаганду, а також дуже дивних офіційних заяв.

Але про все по черзі.

Насамперед хочу зазначити, що Одесу регулярно обстрілюють саме балістичними ракетами 9М723 ОТРК “Іскандер-М”, які можуть перехоплювати лише комплекси великого радіуса дії ЗРК Patriot та SAMP/T. Нічим іншим, чи то ЗРК “Стріла-10”, “Бук-М1”, чи NASAMS, IRIS-T і навіть С-300, у тих модифікаціях, які є на балансі у ЗС ЗСУ, неможливо.

Російські окупанти продовжили системний терор міста, що є найважливішим як морський і транспортний вузол, використовуючи постійний сценарій пуску, попередньо розвідувального БПЛА, а вже після нього — задіяння засобу ураження.

Тому про боротьбу з розвідувальними БПЛА варто говорити нарівні з загрозою ударів балістикою. Сьогодні збиття “Орланв-10” об 11:45 передувало самому пуску. Але в цьому матеріалі я говоритиму не про протидії БПЛА, про що й так сказано більш ніж достатньо, а дещо про інші речі. Загальнолюдські, скажімо так.

Після того як в Одесі прогримів вибух, російські пропагандистські майданчики заговорили про локацію, по якій було завдано “успішного” удару, де розташувалася одна специфічна установа. Тут ставимо позначку — запам’ятаємо цей абзац.

Буквально за кілька хвилин… Кілька хвилин! В одеських пабликах соціальними мережами, особливо Telegram, починають масово поширюватися відео з місця трагедії, які не лише дозволяють встановити геолокацію прильоту, а й ступінь руйнувань. Крім того, з’являється відео нібито збиття ракети 9М723, яке потрапило до мережі близько 12:00 і до 12:15 його не запостив лише лінивий.

Тим часом усі ці фото та відео, в перші хвилини після удару російських окупантів по Одесі, з місця трагедії дозволяють ворогові провести дорозвідку без залучення БПЛА та інших засобів. Одесити масово самі ж підказували ворогові та подавали унікальну розвідінформацію!

Кожен, хто опублікував відео з криками “А*єть, який кошмар!”, фактично підставляв оточення та себе особисто на повторний удар. Кожне з цих відео було джерелом інформації для ворога та оперативного реагування на задовільний або ні результат.

Здавалося б, третій рік повномасштабної війни, постійно та з усіх екранів лунає: не знімайте відео та фото роботи ППО, не знімайте місця прильотів, не викладайте це все в мережу різних гівнопабліків. Але ні, ген лемінга в суспільстві невикорінений.

Найбільше здивували особистості, які начебто не просто цивільні особи, тож добре повинні розбиратися в тому, що таке інформація, яка оперативно зливається в мережу. Але ні… Протягом пів години низка одеських ЛОМів, назвемо їх так, уже розповідали про трагедію від першої особи, перебуваючи в епіцентрі руйнувань.

Інстинкт самозбереження? Ні, не чули. Підставити рятувальників, медиків, пожежників і себе коханих під повторний удар? Так, завжди готові!

Я думаю, що не всі дійові особи, які сьогодні ловили хайп на трагедії, до кінця розуміли, під якою вони загрозою перебували та на яку загрозу наражали оточення.

Я не знаю, як іще пояснити людям, які знімають з місць ракетних ударів і викладають інформацію в соцмережі заради привернення до себе уваги, що оптимально це робити після того, як надано першу допомогу постраждалим, через годину чи дві, щоб не наражати всіх навколо на загрозу і не постачати ворога оперативною розвідувальною інформацією. Може, закон якийсь треба ухвалити? Чи вже прийняли, але він не працює, бо не виконується? Я не юрист, то не моя спеціалізація, не знаю.

Але одна справа цивільні, а зовсім інша — офіційні особи.

Офіційні також відзначилися. Наприклад, повідомивши, що над Одесою було збито ракету 9М723. Зрозуміло, коли ракету збивають, уламки падають униз, тож тут жодної провини ППО не може бути. Вина тільки і лише на окупантах. Будь-хто, хто намагається маніпулювати цією темою, — ворог апріорі. І якби ракета не була б збита, то наслідки й жертви були б набагато серйознішими та більшими.

Але, з огляду на офіційну заяву, можна зробити висновки про те, що в районі Одеси вже розміщено ЗРК Patriot або SAMP/T, бо, як я зазначав вище, ніщо інше не може перехоплювати балістику. Тобто офіційно, латентно, підтверджено факт прикриття Одеси цими комплексами.

Насправді це латентне підтвердження було зроблено набагато раніше. У ніч на 17 листопада на Одесу та область було запущено ракети Х-22 і, згідно з офіційною статистикою, за цю добу їх було й збито. Але збиті вони були теж або ЗРК Patriot, або SAMP/T. Тобто про це за натяками людина, яка знається на можливостях ППО, здогадалася, але чи багато ви чули радісних вигуків про те, що були збиті Х-22 і чому це сталося?

Ні. І правильно. Тому що більшість із тих, хто здогадався, розуміють, що хороші новини потребують тиші.

Далі. Статистика загиблих.

Як я писав вище, російська ракета вбила 10 і поранила 47 людей. Але в мене особисто постає питання, кому спало на думку точно вказати професії загиблих? Адже саме за цією інформацією російські окупанти так само зробили висновки про результати удару. Замість узагальнених даних хтось вирішив надати деталізовані. Ось питання, навіщо всім знати, що серед загиблих — слідчі та конвоїри?

Я чудово розумію, що ця нотатка може викликати хвилю негативу з різних боків. Але якщо у кожного, хто сьогодні злив ворогові інформації більше, ніж тільки можна було б собі уявити, причому це стосується як равликів зі смартфонами, що бігали по трупах, як ужалені, так і офіційних структур, що припустилися низки проколів, є що сказати на своє виправдання. ОК. Я визнаю свою неправоту і погоджуся з тим, що на третій рік повномасштабної війни це нормально — знімати місця прильотів, повідомляти ворогові, чим збивали, і деталізувати втрати серед представників силових структур.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Передісторія справи про розкрадання пального

Це не перший випадок розслідування за подібними обвинуваченнями. У листопаді 2019 року ДБР вже проводило обшуки за аналогічною справою, що стосувалася підробки паливних талонів для батальйону «Полтава» та розкрадання державних коштів. У рамках цього розслідування Олена Головко, співробітниця поліції Полтавщини, була підозрювана у підробці документів та розтраті 530 тис. грн державних коштів.

У 2020 році Московський районний суд Харкова призначив домашній арешт для Головко, яка була звинувачена в організації цих порушень. Однак слідство по справі було призупинено через проблеми з дослідженням матеріалів розслідування, що викликало додаткові питання щодо ефективності правосуддя в даній справі.

Ситуація на сьогодні

Наразі, слідчі ДБР продовжують свою роботу в рамках кримінальної справи, виявляючи нові аспекти можливих зловживань. Як стало відомо, обшуки в ГУНП Полтавської області можуть стати новим етапом у розслідуванні розкрадання пального, що неодноразово ставало предметом перевірок правоохоронців у регіоні.

Тема розкрадання паливно-мастильних матеріалів в органах поліції залишається актуальною, і продовження слідчих дій може привести до нових обвинувачень і виявлення нових фактів зловживань.

Очікуємо на офіційні повідомлення від ДБР щодо результатів обшуків та подальших кроків у розслідуванні цієї справи.