У Кракові українець спричинив масштабну ДТП: 19 постраждалих, четверо — у важкому стані

У Тернополі співробітники правоохоронних органів затримали голову військово-лікарської комісії (ВЛК), який вимагав хабар від військовослужбовця за фальсифікацію медичного діагнозу. Як стало відомо, лікар-кардіолог, який очолює позаштатну постійну ВЛК при територіальному центрі комплектування, вимагав від пацієнта від 500 до 1000 доларів США за внесення в медичну документацію фейкового кардіологічного діагнозу, що дозволяло б йому отримати групу інвалідності та відстрочку від служби.

Правоохоронці повідомили, що військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні, і лікар запропонував йому змінити висновки, на основі яких можна було б оформити інвалідність. Така маніпуляція з медичними документами дозволяла уникнути військової служби, що є серйозним правопорушенням. Зловмисник мав намір незаконно отримати значну суму грошей за виконання такої послуги.

Затримання відбулося після передачі першої частини хабаря – 500 доларів. Правоохоронці повідомили затриманому про підозру за ч. 4 ст. 368-4 ККУ (одержання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги, поєднане з вимаганням). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади на строк до трьох років.

Слідство триває, правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційної схеми та масштабів правопорушення.

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Їхні командири не ідіоти. Вони перекидають сили, але не так швидко, як нам хотілося б. Вони знають, що ми не можемо розширити логістику на 80 або 100 км”, – заявило джерело в Генштабі.

Сам наступ, за даними видання, планувався давно, але деякі його аспекти вказують на певний поспіх у підготовці. Усі троє опитаних солдатів, які брали участь в операції, дізналися про це за день до штурму. Їх зняли з інших напрямків на Сході і навіть не дали відпочити.

Під час наступу часто були випадки дружнього вогню. Бійці йшли по 10 км день, щоночі замінюючи передові частини на спішно виритих позиціях попереду них. На третій день по них вдарили КАБи, 12 осіб з роти загинули на місці, багато хто був поранений.

Джерело в українських силах безпеки заявляє, що до суботи деякі підрозділи просунулися на 40 км углиб РФ у напрямку Курська.

“Ми відправили наші найбільш боєздатні підрозділи в найслабшу точку на їхньому кордоні. Солдати-призовники зіткнулися з десантниками і просто здалися”, – говорить джерело в Генштабі.

Головне досягнення цього наступу, за оцінкою видання, – підйом морального духу ЗСУ.

“Уперше за довгий час у нас є рух. Я відчував себе тигром”, – говорить виданню боєць.