У Полтаві витратили 20 тисяч гривень на відновлення фонтану після “пінної вечірки”

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.