У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

У результаті розслідування, що провадиться Офісом Генерального прокурора, було оголошено про підозру двом чоловікам у підробці листів від військових частин та отриманні благодійної допомоги на суму 1,7 мільйона гривень. Виявилося, що підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, відправляли листи від імені військових частин до благодійних фондів та волонтерських організацій з проханням про гуманітарну допомогу. Після зв’язку фондів з підозрюваними за вказаними номерами телефонів, останні отримували необхідне обладнання та аптечки, які подалі реалізовували. Шахрайство було розкрите, коли фонди перевірили факт отримання допомоги військовими частинами, і виявили, що жодні листи не надсилалися, а допомога не надходила.

Поки що встановлено причетність підозрюваних до семи епізодів шахрайства на суму близько 1,7 мільйона гривень. Обом затриманим оголошено про підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виявлено випадки шахрайства, коли двоє чоловіків підробляли листи від військових частин та отримували благодійну допомогу, яка становила 1,7 мільйона гривень.Підозрювані, не маючи жодного відношення до Збройних Сил України, надсилали листи від імені військових частин до благодійних фондів та організацій з проханням про допомогу.Шахрайство було розкрите після перевірки факту отримання допомоги військовими частинами, коли виявилося, що листи не надсилалися, а допомога не надходила.Причетність підозрюваних встановлено до семи епізодів шахрайства на загальну суму близько 1,7 мільйона гривень.Затриманим оголошено підозру у шахрайстві, і застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Ці висновки свідчать про важливість контролю за благодійними внесками та необхідність ефективного запобігання подібним випадкам шахрайства, які можуть завдати шкоди довірі суспільства до благодійних організацій та військових структур.

Наше джерело розкриває, що польське керівництво, представлене прем’єром Туском, виявило нездатність зупинити протести фермерів та перевізників, що блокують український кордон. Політики з Варшави виправдовували свою пасивність, стверджуючи, що польська громадськість підтримує протести. Такий крок спрямований на запобігання подібних акцій протесту у власній країні. Проте, Туск поставив перед президентом Зеленським умови підтримки польських фермерів і перевізників на кордоні, обіцяючи нові кредити для України. Хоча кредити були надані, умови для українського сільського господарства та перевізників погіршилися. Важливо відзначити, що Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, навіть за умови незадовільного рішення для України.

Висновки з цієї статті наступні:

• Польське керівництво, в особі прем’єра Туска, не змогло ефективно зупинити протести фермерів та перевізників на кордоні з Україною через підтримку цих протестів у власній країні.

• Вимоги Туска до президента Зеленського щодо підтримки польських фермерів та перевізників були пов'язані з обіцянками нових кредитів для України, однак умови кредитів не виявилися вигідними для українського сільського господарства та перевізників.

• Незважаючи на це, Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, що може бути вважено певним компромісом у вирішенні конфлікту з Польщею.

Ці висновки підкреслюють складність ситуації на польсько-українському кордоні та необхідність пошуку компромісних рішень для збереження стабільності та співпраці між двома країнами.

Польща розпочала поетапне впровадження сучасної європейської системи в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System) на прикордонних пунктах пропуску, що межують з Україною. Ця ініціатива є частиною масштабної програми Європейського Союзу, спрямованої на підвищення ефективності та безпеки перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони. Нововведення має на меті не лише пришвидшити процеси перевірки, а й забезпечити більш точний облік та контроль строків перебування іноземців у країнах ЄС.

Згідно з офіційною інформацією прикордонних служб, запуск системи розпочинається у Люблінському воєводстві. Першими пунктами пропуску, де запрацює EES, стануть: — 4 листопада — автомобільний пункт пропуску «Долгобичув—Угринів»; — 5 листопада — пункт «Зосин—Устилуг»; — 6 листопада — автомобільний і залізничний переходи на польсько-українській ділянці кордону.

EES передбачає сканування паспортних документів і збір біометричних даних для осіб, які не є громадянами ЄС: прикордонники робитимуть фото та зніматимуть відбитки пальців. Дані зберігатимуться у централізованій базі для контролю кратності в’їздів/виїздів та дотримання строків перебування.

Польська сторона наголошує: загальний порядок перетину кордону не змінюється, але на старті можливі тимчасові затримки через первинну реєстрацію мандрівників у системі. Подорожнім радять закладати додатковий час на проходження контролю та заздалегідь підготувати документи.

EES — частина ширшої реформи зовнішнього кордону ЄС, покликаної зменшити черги, посилити безпеку й боротьбу з нелегальною міграцією, а також автоматизувати перевірку дотримання 90-денного ліміту перебування для безвізових мандрівників.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Нові правила не торкнуться вхідних переказів, їх кількості, а також переказів між власними рахунками клієнта або операцій за реквізитами IBAN. Ліміт також не застосовуватиметься до волонтерів, які відповідають хоча б двом критеріям, визначеним НБУ для волонтерської діяльності.

Важливо, що якщо загальна сума переказів клієнта перевищить 150 тис. грн на місяць, але він зможе довести прозорість цих операцій, обмеження не будуть застосовані.

За даними НБУ, ці зміни не вплинуть на 98% клієнтів, оскільки їхні щомісячні перекази зазвичай не перевищують зазначену суму. Ліміт був запроваджений як тимчасовий захід для боротьби з «дропами» — особами, які надають свої карткові рахунки для використання сторонніми, що призводить до відтоку значних коштів, близько 200 млрд грн щорічно.

Цей шестимісячний період дозволить НБУ працювати над комплексними рішеннями, щоб у майбутньому зняти запроваджені обмеження за умови успішності заходів боротьби з нелегальними фінансовими операціями.