Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

Перший місяць весни в Україні цього року прогнозується в межах кліматичної норми, що свідчить про відносно стабільний характер погодних процесів. За інформацією синоптиків Український гідрометцентр, середня місячна температура повітря очікується в діапазоні від +1° до +7°. Для більшості регіонів такі показники є типовими та відповідають багаторічним спостереженням.

Водночас у західній частині країни, а також у Житомирська область, Вінницька область та Одеська область можливе незначне перевищення середніх температурних значень — приблизно на 1,5–2,5 градуса. Це може означати більш ранній початок вегетаційних процесів, активніше танення снігу та поступове прогрівання ґрунту.

Кількість опадів у березні прогнозується в межах 30–53 мм. У гірських районах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також у горах Криму місцями можливі значно більші показники — від 60 до 98 мм. Загалом це становитиме 80–100% середньомісячної норми.

Що стосується завершення лютого, то погода залишатиметься переважно сонячною, а початок березня збереже подібний характер. За словами синоптикині Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, з 26 лютого на південному сході ще можливі дощ і мокрий сніг, однак у більшості областей істотних опадів не очікується.

Температура наприкінці лютого дещо знизиться: вночі прогнозують -2°…-8°, у Карпатах місцями до -12°, удень — від -4° до +1°. Тепліше буде на півдні та сході країни — близько 0°, а в Криму подекуди до +6°.

27–28 лютого переважатиме суха погода з проясненнями. Вночі температура коливатиметься від -1° до -8°, удень — від -3° до +3°. На крайньому заході та частково на півдні повітря прогріється до +2°…+8°, а на Закарпатті — до +12°.

Перші дні березня минатимуть під впливом антициклону. Очікується більше сонця, а нічні морози поступово слабшатимуть, що свідчитиме про поступовий перехід до весняної погоди.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Протягом останніх двох місяців ситуація на фронті для Збройних Сил України стала надзвичайно напруженою: п'ять із тридцяти одного танків Abrams, які Сполучені Штати Америки доставили нашій країні минулої осені, зазнали непоправних втрат під час воєнних дій. Ще троє танків зазнали серйозних пошкоджень. Інформація, надана аналітичним сайтом Oryx, що веде підрахунок втрат на основі візуальних доказів, свідчить про те, що з лютого 2022 року Україна втратила 796 танків, із яких більшість належали до радянських моделей, але 140 з них – це саме ті, які були передані країнами НАТО.

Згідно з інформацією високопосадовця Сполучених Штатів, Російські Збройні Сили здійснили атаку, що призвела до знищення п'яти танків M1 Abrams та пошкодження ще трьох. Ці танки були відправлені на фронтові лінії України на початку цього року і стали об'єктом надзвичайно агресивних дій противника.

Боротьба безпілотників на українському фронті трансформує сучасне військове протистояння, атакуючи один із найпотужніших символів американської військової потужності – танки M1 Abrams. Це відкриває перспективи перегляду стратегій та тактик їх використання у майбутніх конфліктах.

Варто відзначити, що вартість одного танка Abrams становить близько 10 мільйонів доларів, в той час як безпілотники, які стали основним інструментом в атаках, коштують лише близько 500 доларів. Ця надзвичайна ефективність безпілотників у веденні бою ставить під питання роль і значення танків у сучасних військових конфліктах.

Танки, незважаючи на свою потужну броню, мають свої вразливі місця, серед яких дах, задня частина моторного відсіку та простір між корпусом і вежею. Ці слабкі місця стають особливо уразливими під час атак з використанням мін, саморобних вибухових пристроїв, гранатометів та протитанкових керованих ракет. Під час початкових етапів війни в Україні вони широко застосовувалися і здатні проникати через захист танка в 90% випадків.

Нині в Україні використовуються безпілотники, які демонструють ще більшу точність у порівнянні зі звичайними видами військової техніки та можуть бути спрямовані на ураження танків у їх найбільш вразливих місцях. Навіть у деяких випадках безпілотники FPV (перегляд в реальному часі) використовуються для "добивання" танків, які вже отримали пошкодження від мін або протитанкових ракет, унаслідок чого вони не можуть бути витягнуті з бою для подальшого ремонту.

Згідно зі статтею NYT, в залежності від розміру та технологічної складності безпілотники можуть коштувати всього 500 доларів — невелика сума порівняно зі знищенням танка Abrams, вартість якого становить 10 мільйонів доларів. Повітря над лінією фронту в Україні настільки насичено безпілотниками, що українським та російським військам практично неможливо рухатися без ризику бути поміченими та атакованими. Ця ситуація призвела до перетворення "сірої зони" на справжню "зону смерті".

Зазначається, що разом з широко поширеними мінними полями та недостатньою кількістю боєприпасів і солдат ці фактори фактично ускладнюють для України повернення частини території, як це було у 2022 році.

У світлі вищезгаданої статті стає очевидним, що використання безпілотників у воєнних діях в Україні значно змінює обличчя сучасної війни. Їхній високий рівень точності та можливість направленого ураження танків у найбільш вразливих місцях перетворюють їх на потужний засіб ведення бойових дій. Загострена боротьба на небі, де безпілотники патрулюють над лінією фронту, відбивається на здатності військових формувань пересуватися та діяти.

Разом із широко поширеними мінними полями та нестачею ресурсів, ці фактори унеможливлюють для України ефективне повернення контролю над частиною своєї території. Такий сценарій став чимось більш складним порівняно з минулими роками. Тому доцільною є подальша аналіз та розробка стратегій протистояння, зокрема, щодо використання високотехнологічних засобів оборони та контрзаходів проти безпілотників.