У Сумах затримали підпалювача, що діяв на замовлення ворога

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.