У Святошинському районі Києва викрили схему із завищенням вартості закупівлі пожежного обладнання

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

Наступ Росії на Часів Яр: стратегія, причини і наслідки

Збройні сили Росії розпочали інтенсивні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Ці дії викликали загальне занепокоєння і підвищили питання про цілі та мотивацію такої агресії. Часів Яр, з його населенням близько 14 тисяч осіб, розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади. За минулий рік Часів Яр став важливим логістичним центром української армії, через який проходила "дорога життя" — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті Бахмут.

Російська армія зуміла захопити північно-західну околицю міста Бахмута — селище Хромове, та розпочала наступ на сусідні села — Іванівське і Богданівку. Наразі бойові дії вже ведуться безпосередньо в межах цих населених пунктів, що може значно змінити стратегічну ситуацію в регіоні.

Російське командування вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, бачачи можливість успіху операції. Наприклад, на південно-західному фланзі від Бахмуту були введені в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, які мають допомогти в захопленні села Іванівське.

Бої на цьому напрямку тривають з перемінним успіхом для обох сторін. На деяких ділянках росіянам вдається відтіснити українські війська, а на інших — навпаки. Це свідчить про загострення ситуації на фронті та непередбачуваність подальшого розвитку подій.

Захоплення Часів Яр Росією може мати серйозні наслідки для української сторони, в тому числі зміну стратегії оборони і загрозу безпеці місцевого населення. Це також може спровокувати подальше загострення конфлікту та збільшення числа жертв серед цивільного населення.

Однак українські війська продовжують стійкий опір і відстоюють свої позиції, що свідчить про готовність захищати територіальну цілісність країни та боротьбу за свободу і незалежність.

Фотографія розбитих багатоповерхівок Часового Яру, що стала символом російської артилерійської та авіаційної атаки, свідчить про жорстокість і руйнівну силу воєнних дій. Однак, за словами речника Операції об'єднаних сил України "Хортиця" Іллі Євлаша, місто захищене кількома смугами оборони, включаючи протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.

Географічне положення Часового Яру надає йому велику військову важливість. Місто знаходиться на височині, оточене водними перешкодами на сході та півдні, що ускладнює просування ворожих військ. Тут раніше розміщувався штаб Операції об'єднаних сил, що свідчить про підготовленість оборонних укріплень.

Використання російськими військами десантно-штурмових підрозділів свідчить про серйозні наміри Росії щодо захоплення міста. За словами Євлаша, Часів Яр розглядається Росією як ключова точка для подальшого наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов'янськ.

Захоплення Часового Яру може відіграти вирішальну роль у стратегічному вимірі воєнного конфлікту, змушуючи українські війська відступити з позицій на південь від Бахмуту. Це може призвести до перерізання логістичних шляхів у тилу українських військ і втрати сенсу утримання певних територій.

Російська агресія в Часовому Ярі підкреслює необхідність міжнародної підтримки та мобілізації зусиль для зупинки військової експансії та захисту територіальної цілісності України.

У результаті аналізу ситуації в Часовому Ярі на Донеччині можна зробити кілька висновків. Перш за все, видно, що військові дії у цьому районі є вкрай серйозними, і Росія використовує значні зусилля для захоплення стратегічно важливого міста. Оборонні укріплення і географічне розташування міста Часового Яру важкою перешкодою для російських військ, але вони використовують свою досвідчену десантно-штурмову бригаду для прориву оборони.

Крім того, зайняття Часового Яру може мати значний вплив на розвиток воєнного конфлікту в регіоні, включаючи можливість подальшого наступу на інші населені пункти та стратегічно важливі об'єкти. Відновлення контролю над цим містом може бути ключовим етапом у відновленні контролю над територіями, які втратили українські сили у минулому.

Нарешті, ситуація в Часовому Яру підкреслює необхідність збільшення підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародні партнери повинні підтримати Україну як політично, так і військово, щоб забезпечити захист її територіальної цілісності та суверенітету.