У Вроцлаві українець напав на водія автобуса, Польща вирішила депортувати його

У Києві спалахнув новий корупційний скандал, який знову привертає увагу до діяльності столичної влади. За даними громадської організації «НОН-СТОП Україна», на чолі якого стоять відомі фігури політичної та комунальної сфери — голова КМДА Віталій Кличко, екснардеп Артур Палатний та директор комунальної організації «Муніципальна охорона» Сергій Чернишев, — налагоджена масштабна схема зловживань.

Згідно з інформацією, наданою активістами, ця група осіб організувала функціонування злочинної структури, що використовує комунальне підприємство «Муніципальна охорона» як інструмент політичного тиску та механізм для отримання незаконних відкатів. У ході розслідування було встановлено, що організація функціонує не тільки як елемент міської інфраструктури, але й як важіль для залякування опонентів, в тому числі депутатів, а також застосування психоемоційного і фізичного впливу на представників політичних сил.

Аудиторська перевірка КМДА підтвердила порушення на понад 13 мільйонів гривень. Серед них: незаконне завищення посадових окладів, виплата безпідставних премій, фіктивні договори й зловживання під час використання бюджетних грошей. Крім того, аудитори зафіксували зникнення майна, порушення обліку та непрозоре формування вартості охоронних послуг.

Скандали переслідують «Муніципальну охорону» вже не перший рік. Колишнього директора підприємства обвинувачують у привласненні 580 тисяч гривень через фіктивні угоди. У серпні 2025 року співробітники організації заблокували приймальню депутата Київради Андрія Вітренка, погрожуючи йому фізичною розправою. Цей інцидент, на думку експертів, підтвердив, що структура працює радше як приватна силова служба у політичних інтересах, ніж як офіційне комунальне підприємство.

Аналітики наголошують: за час війни, коли столичний бюджет мав би спрямовувати ресурси на оборону та підтримку мешканців, КМДА під керівництвом Кличка дозволила перетворити «Муніципальну охорону» на джерело корупційних доходів для обраних осіб.

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.