У ЄС подовжили безкоштовний роумінг для українців

Україна: Фінансова міцність та виклики бізнесу

У 2022-2023 роках, незважаючи на повномасштабну війну, Україна продемонструвала вражаючу фінансову міцність. Ріст державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для підтримки армії та економіки.

Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає національну єдність та довіру до майбутнього країни.

Проте, українські бізнесмени висловлюють занепокоєння стосовно пропозицій Міністерства фінансів щодо податків, спірність яких може ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Вимагається перегляд цих пропозицій та кадрові зміни у відомстві для забезпечення стабільності та ефективності державних фінансів.

• Україна за період 2022-2023 років продемонструвала значний економічний розвиток, незважаючи на складні умови повномасштабної війни.

• Зростання державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для потреб Збройних Сил.

• Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає довіру до майбутнього країни та національну єдність.

• Проте, існують певні виклики, зокрема, стосовно пропозицій щодо податків, які можуть ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Звернення бізнесу до владних структур щодо перегляду цих пропозицій та кадрових змін у відомстві є доцільним.

• Загалом, ефективне управління фінансовими ресурсами та співпраця між державою та бізнесом є ключовими для забезпечення стабільності та успіху країни навіть у складних умовах війни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

24 грудня в Україні має особливе значення, поєднуючи глибокі християнські традиції та очікування одного з найбільших церковних свят — Різдва Христового. Цей день відомий як Святвечір, час внутрішнього зосередження, родинної єдності та духовної підготовки до народження Спасителя. Паралельно церковний календар нагадує про подвиг святої преподобномучениці Євгенії Римської, чия історія стала прикладом незламної віри й самопожертви.

Святвечір здавна вважається моментом тиші та очищення. Саме цього дня віряни дотримуються строгого посту до появи першої зірки, яка символізує Вифлеємське світло. За традицією, родини збираються за святковим столом, на якому має бути дванадцять пісних страв, що уособлюють апостолів. Центральне місце серед них посідає кутя — знак єднання живих і померлих поколінь, подяки за прожитий рік і надії на прийдешній.

У Святвечір віряни дотримуються строгих духовних і побутових обмежень. Не рекомендується голосно розмовляти та галасувати під час вечері. Святвечір вважається родинним днем, тому не варто запрошувати гостей. Забороняється сваритися, лихословити та з’ясовувати стосунки — день має пройти у спокої, тиші та молитві.

Здавна наші предки уважно спостерігали за природою цього дня. Вважалося, що зоряне небо віщує щедрий урожай, відлига — неврожайний рік, чисте небо без хмар — багатство грибів, а заметіль — добрий медозбір.Традиційно родина сідає за святковий стіл із появою першої зірки, що символізує Вифлеємську зорю. На столі має бути 12 пісних страв — за кількістю апостолів. Головною з них є кутя, а також готують узвар, пісний борщ, вареники, рибу та гриби.

Цього дня іменини відзначають Микола, Сергій, Євгенія та Клавдія.Талісманом людей, народжених 24 грудня, вважається бірюза — камінь щастя та захисту, який здавна використовували як оберіг, зокрема для дітей.

24 грудня народилися український політик і публіцист В’ячеслав Чорновіл, олімпійський чемпіон з фехтування Григорій Крісс та Герой України, військовослужбовець ЗСУ Олексій Сенюк.

Цей день відзначений низкою важливих подій в історії України та світу — від укладення міжнародних договорів і прем’єр опер до першого авіабомбардування та запуску українського супутника «Січ-1М».

В Україні 24 грудня також святкують День працівників архівних установ. Професійне свято архівістів підкреслює значення їхньої роботи у збереженні національної пам’яті та історичних документів.

Крім того, цього дня відзначають День ґоґоль-моґолю — традиційного домашнього смаколика, який вважають поживним і корисним для здоров’я.

Телеведуча Леся Нікітюк знову опинилася в центрі уваги, але цього разу не через світські події чи публічні виходи. Причиною стала звичайна для мільйонів українців ситуація — життя під час нічних відключень електроенергії. Зірка, яка нині мешкає разом із маленьким сином Оскаром у батьківському домі в Хмельницькому, поділилася фрагментом повсякденного побуту, знайомого багатьом родинам.

У своїх соцмережах Леся опублікувала фото, зроблене глибокої ночі при мінімальному освітленні. Кадр передає атмосферу тиші, напівтемряви та вимушеної адаптації до нових умов життя. Без гучних коментарів і пафосу телеведуча показала, як виглядає звичайна ніч у домі, де світло зникає за графіком, а побут підлаштовується під обставини.

На кадрі Нікітюк позує біля генератора в розкішній шубі, закутана в ковдру, а на ногах — шльопанці, вдягнені поверх теплих шкарпеток. Контраст між гламурною верхньою частиною образу та максимально «домашним» низом виглядав настільки несподівано, що одразу став приводом для жартів і захоплення.

Світлину Леся підписала коротко й буденно: «Усе, генератор вимкнула — дали світло. Черга 2.2». Саме ця лаконічність і відсутність будь-якого пафосу, як з’ясувалося, і підкупили аудиторію.

У коментарях користувачі зізнаються, що саме за таку простоту й самоіронію люблять телеведучу. Люди жартують про нічні «вилазки» до генератора, порівнюють ситуацію з реаліті-шоу про виживання і пишуть, що цей кадр виглядає настільки життєвим, що його можна було б сплутати з жартом або навіть роботою штучного інтелекту.

Фото швидко розійшлося соцмережами, а образ Лесі Нікітюк у шубі та шльопанцях став черговим доказом того, що навіть зірки живуть у тих самих умовах, що й мільйони українців, і не бояться показувати це без прикрас.