Україна готується до створення нового спецсуду

Суд адміністративного та публічного права кантону Во у Швейцарії ухвалив рішення, яким став на бік організації EVAM і відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Згідно з вердиктом, чоловік повинен компенсувати понад 67 тисяч швейцарських франків, отриманих у вигляді соціальної допомоги без законних підстав. У перерахунку за курсом Національного банку України ця сума становить близько 3,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, громадянин України прибув до Швейцарії влітку 2022 року та звернувся по фінансову підтримку, яку в кантоні Во надає організація EVAM — установа, відповідальна за розміщення та соціальний супровід шукачів притулку і осіб із тимчасовим захистом. Під час подання документів чоловік задекларував відсутність значних доходів і майна, що стало підставою для нарахування допомоги.

Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила детальний звіт про результати державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за період січень–вересень 2025 року. Протягом цих дев’яти місяців було проведено 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у житлово-комунальному секторі. Виявлені порушення виявилися дуже поширеними: у 302 випадках, або 92,9% від загальної кількості перевірок, було встановлено різного роду невідповідності вимогам чинного законодавства.

На основі отриманих результатів контролю органами нагляду було прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій загальною сумою 2,5 мільйона гривень. Крім того, було видано 210 приписів, які зобов’язують суб’єктів господарювання усунути виявлені порушення, а також привести тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідність до нормативних вимог. Такий підхід має на меті не лише відновлення законності у сфері ЖКГ, а й підвищення якості послуг, що надаються населенню.

За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.

Національний банк України повідомив, що не володіє технічними можливостями встановити походження доларових банкнот у фірмовому пакуванні, вилучених правоохоронцями під час обшуків у межах розслідування так званого «Міндічгейту». Інформація про це надійшла у відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди». Пачки доларів у фірмовому пакуванні викликали особливу зацікавленість через їхню можливу роль у фінансових операціях, пов’язаних із підозрілими схемами, але встановити їхнє походження НБУ не зміг.

У відповіді зазначено, що Нацбанк не має доступу до системи, яка дозволяла б простежити рух конкретних серій банкнот через міжнародні та внутрішні канали обігу. За словами представників регулятора, навіть якщо купюри зберігаються у початковій упаковці банку, ідентифікувати їх шлях від випуску у США до потрапляння на територію України технічно неможливо. Відповідні дані перебувають у компетенції іноземних фінансових органів, з якими Нацбанк не має безпосереднього механізму обміну інформацією для таких випадків.

У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

– добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;– обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;– банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

Міністерство оборони України оголосило про запуск бета-тестування оновленої функції в застосунку «Резерв+», що відкриває нові можливості для багатодітних батьків. Йдеться про дистанційне оформлення відстрочки від мобілізації без необхідності особистого відвідування територіальних центрів комплектування. Такий крок став продовженням курсу на цифровізацію державних сервісів і спрощення взаємодії громадян із державними структурами.

Головна зміна полягає в тому, що відтепер під час перевірки права на відстрочку враховуються всі неповнолітні діти віком до 18 років, незалежно від того, чи народжені вони в одному шлюбі, чи в різних. Таким чином держава визнає реальні сімейні обставини та забезпечує рівний підхід до всіх багатодітних батьків. Раніше скористатися онлайн-сервісом могли лише ті, хто мав трьох дітей, народжених в одному зареєстрованому шлюбі, що створювало додаткові труднощі для багатьох родин.

У Міноборони пояснюють, що новий підхід спрямований на усунення обмежень, які не враховували реальні життєві обставини родин. Система автоматично перевірятиме інформацію через державні реєстри, зокрема дані про дітей та наявність заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників.

Якщо заборгованість перевищує суму платежів за три місяці або в реєстрах виявлено некоректні дані, відстрочку не буде надано. У такому випадку заявнику потрібно спершу врегулювати фінансові зобов’язання та оновити інформацію.

На першому етапі функція буде доступна лише користувачам зі списку бета-тестувальників. Після завершення тестування послугу планують відкрити для всіх багатодітних батьків.

Процедура оформлення відбувається повністю в електронному форматі. Користувач подає запит у застосунку, система перевіряє підстави, і в разі підтвердження інформація про відстрочку відображається в електронному військово-обліковому документі. Зазвичай обробка заявки займає від кількох хвилин до кількох годин.

У відомстві наголошують, що цифровізація процесу дозволяє підвищити прозорість, мінімізувати людський фактор та зменшити навантаження на територіальні центри комплектування.