Женя Галич ледь не загинув через аварію та зловживання наркотиками

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.