Україна запускає нові сервіси, що допоможуть уникнути корупції

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.