Українська енергосистема на межі, дефіцит електроенергії та підвищення тарифів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє Financial Times.

Сьогодні СБУ перебуває у постійній конкуренції з Головним управлінням розвідки Міноборони. Колись СБУ була здебільшого зосереджена на внутрішніх справах, але після вторгнення Росії в Україну в 2014 році вона почала активно діяти на окупованій території та всередині Росії. В 2022 році ця тенденція посилилася.

Серед головних здобутків СБУ у війні проти Росії FT згадує підрив Кримського мосту у 2022 році та нейтралізацію російського Чорноморського флоту морськими дронами цієї спецслужби. Але СБУ також виконує і операції з ліквідації ворогів України.

У коментарі FT співробітник української розвідки зазначив, що саме СБУ ліквідувала кількох сепаратистських лідерів в окупованих частинах Донецької і Луганської областей у період з 2014 по 2021 рік. Але українські агенти діють також і в Росії, влаштовуючи диверсії та навіть вбивства.

“ФСБ дуже добре розслідує те, що вже сталося, але не дуже добре збирає розвіддані про те, що буде. Це інший набір навичок. Для цього агентство має бути дуже хорошим агентством зі збору інформації, тобто має існувати довіра, хороший обмін інформацією — чого ви не бачите серед російських агентств”, – сказав старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Андрій Солдатов.

Частково ефективність СБУ пояснюється її величезним розміром, за іронією долі результатом її радянської спадщини. Маючи понад 30 000 співробітників і ще більше позаштатних оперативників, СБУ майже така ж велика, як і ФБР з його 35 000 агентами. Це більш ніж у сім разів більше, ніж служба внутрішньої безпеки Великобританії MI5, і більш ніж у чотири рази більше, ніж ізраїльський Моссад.

“[СБУ] має величезну силу — дехто б сказав, що занадто велику”, — сказав FT один західний дипломат.

Дипломат сказав, що протягом багатьох років агентство критикували за відсутність серйозних реформ, до яких закликали партнери України – США, ЄС та інші члени G7. Але під час війни з Росією ці західні країни відклали в бік свої скарги та зміцнили зв’язки та обмін розвідданими. Особливо тісні зв’язки СБУ налагодила з ЦРУ, яке інвестувало мільйони доларів у програми навчання українських агентів.

Практично щомісяця у заголовки новин потрапляють гучні вбивства високопоставлених російських військових чи колаборантів, які виконують агенти СБУ або ГУР. Юрій Котєнок, російський військовий репортер, писав, що українські спецслужби “почуваються повністю безкарними щодо Росії”.

“Те, що ворог майже відверто цим вихваляється, досить симптоматично”, – додав він.

Вранці 17 грудня в Москві був ліквідований начальник Військ радіаційної, хімічної та біологічної безпеки ЗС РФ Ігор Кирилов. Раніше СБУ називала його відповідальним за воєнні злочини росіян, пов’язані із застосуванням на фронті хімічної зброї. Кирилов загинув, виходячи з під’їзду власного будинку, поруч із яким була закладена вибухівка.

Кількома днями раніше у підмосковному місті Котельники був ліквідований керівник відділу програмного забезпечення конструкторського бюро “Марс” Михайло Шатський. Він займався модернізацією російських крилатих ракет X-59 до рівня X-69. Його ліквідацію приписують агентам ГУР.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Україна вже давно веде боротьбу з РФ на власній території, але удари по об’єктах у Росії можуть значно розширити спектр її військових дій. Банкова вбачає в цьому стратегічний шанс для створення нових умов на полі бою, а також для сигналізації Кремлю, що війна може набути значно більш масштабного характеру. За словами джерела, в Адміністрації Джо Байдена поки що обговорюють цей варіант, проте остаточне рішення, ймовірно, ухвалять тільки після президентських виборів у США.

За інформацією джерела, під час попередніх розмов із президентом Володимиром Зеленським Байден висловив готовність розглянути можливість надання такого дозволу, однак заявив, що остаточне рішення потребує ретельного аналізу та буде прийняте після виборів. З одного боку, у Вашингтоні розуміють необхідність посилення тиску на Кремль. З іншого боку, атаки на території Росії можуть спричинити ескалацію конфлікту з ризиками для стабільності регіону та вплинути на американські внутрішньополітичні позиції.

На думку українського керівництва, отримання дозволу на такі атаки могло б стати переломним моментом у війні. Окрім психологічного ефекту на російське населення, це може вплинути на військове командування РФ і створити нові виклики для захисту власних стратегічних об’єктів. На Банковій переконані, що саме така загроза здатна змусити Москву серйозніше сприймати переговорні ініціативи України та сприяти збільшенню підтримки України на міжнародній арені.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.