Вівторок, 1 Вересня, 2026

Обмеження виїзду за кордон для українців з 1 червня

Важливі новини

Високопосадовець Міноборони Лієв залишається вільним після підозри у втраті майже 1,5 мільярда гривень

Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного" зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу до СІЗО.

Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об'єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв'язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. "Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд", — підкреслив суддя.

Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.

Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов'язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об'єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.

Названо причини зриву відновлення лікарні «Охматдит»

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основною причиною є зміна процедури обрання підрядника, що вимагає більше часу. Чернишук зазначив, що була проведена повторна експертиза, яка досі на завершальній стадії. «Очікуємо остаточний вердикт по загальній будівлі», – сказав він, додавши, що нова експертиза є більш детальною і проводилася провідним закладом у цій галузі.

Він також уточнив, що ремонт «Охматдиту» планується здійснити однією компанією в режимі «проєктуй-будуй», що означає спочатку розробку проєкту, а потім вже проведення будівельних робіт. Тепер ці процеси розділені: проектування та будівництво проходитимуть окремо.

Чернишук пояснив, що для забезпечення прозорості процедури обрання підрядника буде оголошено окремий тендер після завершення розробки проєкту. Усе це потребує часу, оскільки здійснюється за бюджетні кошти лікарні, і відповідно до законодавства, ця процедура має бути більш ретельною, щоб уникнути можливих порушень.

Лікарня «Охматдит» оголосила спрощені закупівлі на протиаварійні роботи вартістю 9,51 млн грн, а також технічний нагляд за ними вартістю 132 тис. грн. До 15 листопада мають бути виконані першочергові протиаварійні роботи для захисту будівлі лікарні.

Нагадаємо, що 8 липня 2023 року Російська Федерація завдала масованого ракетного удару по Києву, в результаті якого один з корпусів лікарні «Охматдит» було повністю зруйновано, а декілька будівель отримали пошкодження. Унаслідок атаки загинуло двоє людей, у тому числі дитина, яка перебувала в реанімації після операції.

Водночас, благодійний фонд «Охматдит» не планує переказувати 378 млн грн, які були зібрані на відбудову лікарні, на рахунок НДСЛ «Охматдит». В організації зазначили, що всі зібрані кошти залишаться на їхніх рахунках і будуть використані на оплату нагальних потреб лікарні, проте лікарня не надала жодних запитів щодо таких потреб.

Після скандалу з тендером на відновлення лікарні буде створена спеціальна Рада з контролю, яка стежитиме за процесом відновлення «Охматдиту».

Українська акторка Ольга Сумська привітала ексчоловіка та показала з ним фото

Ольга Сумська публічно звернулася до свого колишнього чоловіка, народного артиста України Євгена Паперного, який 3 вересня відзначив 75-річчя. У соцмережі Threads Сумська опублікувала архівні спільні фото з актором, зроблені під час роботи в театрі. На одному з кадрів зображені одразу троє: Ольга Сумська, її нинішній чоловік Віталій Борисюк та Євген Паперний. Артистка написала колишньому чоловікові […]

Косметологічна помилка: історія Олени Лавренюк як застереження для клієнтів індустрії краси

Українська акторка Олена Лавренюк розповіла про болісний досвід, який став наслідком невдалої косметологічної процедури та сумнівних рекомендацій спеціалістів. За її словами, бажання позбутися ластовиння на обличчі обернулося серйозними проблемами зі шкірою. Після втручання на обличчі акторки з’явилися десятки ушкоджень, що вимагали тривалого відновлення та стали сильним емоційним потрясінням.

Як зазначає Лавренюк, рішення про процедуру було ухвалене під впливом порад косметолога, яка переконувала в необхідності такого втручання задля профілактики можливих ускладнень у майбутньому. Саму маніпуляцію проводив чоловік косметологині, який також запевняв у безпечності та ефективності методу. Однак результат виявився протилежним очікуванням — замість рівного тону шкіри акторка отримала численні пошкодження, що потребували медичного нагляду.

“Це був страшний період у моєму житті. Він лазером точково прибирав ластовиння, і на моєму обличчі понад 60 опіків було, різних фігур”, — розповіла Олена в інтерв’ю Аліні Доротюк.

Невдовзі акторка звернулася до лікарів. Їй пояснили, що опіки потребують часу для загоєння, а також дали рекомендації щодо догляду та уникання сонячного проміння. Лавренюк змушена була приховувати пошкодження обличчя товстим шаром гриму та значно обмежити соціальні контакти.

Лише через два роки шкіра акторки відновилася, і вона змогла повернутися до нормального життя. Хоча Олена не подавала до суду на косметолога, вона зазначила, що у разі залишення опіків планувала б відстоювати свої права у правовому полі.

Ця історія стала попередженням для всіх, хто планує косметологічні процедури: важливо обирати професіоналів та бути обережними з радикальними втручаннями, особливо якщо мова йде про обличчя.

Ексначальник поліції Червонограда уникнув покарання через строки давності

Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія Лисяка у вчиненні незаконних дій із майном, на яке був накладений арешт, однак від покарання його звільнили через завершення строку давності. Ситуація викликала широкий резонанс, адже йдеться про високопосадовця правоохоронної системи, який мав би бути прикладом дотримання закону.

Події розгорнулися у квітні 2022 року. За матеріалами слідства, Андрій Лисяк самовільно заволодів арештованим автомобілем Audi Q7, що перебував на арештмайданчику як речовий доказ у кримінальній справі. Щоб приховати походження машини, він встановив на неї номерні знаки від іншого транспортного засобу — Volkswagen Caddy. У такому вигляді колишній керівник поліції кілька разів виїжджав у місто, аж поки автомобіль не зупинили патрульні.

Працівники станції техобслуговування підтвердили, що ремонтували автомобіль за проханням поліцейських, однак документів на передачу чи погодження ремонту їм не надавали. Інші правоохоронці свідчили, що машина не перебувала у списку на передачу військовим. Суддя Неля Отчак визнала Андрія Лисяка винним і призначила штраф у розмірі 17 тисяч гривень, але через закінчення строків давності звільнила від реального покарання. Крім того, колишній начальник має відшкодувати майже 36 тисяч гривень витрат на експертизу. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Андрій Лисяк родом із Хмельницького і працює у правоохоронних органах з 2002 року. У 2021 році він очолив Шептицький райвідділ поліції на Львівщині, до цього був начальником Яворівського районного відділення поліції, а з 2023 року працює старшим дільничним офіцером поліції у секторі превенції в Хмельницькій області.

Починаючи з 1 червня, Україна припинила визнавати подвійне громадянство, що має значний вплив на багатьох українців. Особи, які володіють громадянством двох або більше країн (біпатриди) у віці від 18 до 60 років, можуть втратити можливість виїзду за кордон. Це рішення прийнято внаслідок скасування винятку “проживання за кордоном”. Згідно з новими правилами, що набули чинності з 1 червня, українці з подвійним громадянством, включаючи американо-українців, віком від 18 до 60 років, більше не можуть виїжджати за межі країни. Це рішення може суттєво змінити життя тих, хто має зв’язки з іншими країнами та планував здійснити поїздки або перебування за кордоном.

Посольство США в Україні підтвердило ці зміни, зазначивши, що раніше особи з подвійним громадянством мали можливість в’їзду в Україну та виїзду з неї, якщо вони зняли свою реєстрацію проживання в Україні та зареєструвалися у США. Однак цей виняток було скасовано з 1 червня, що значно обмежило можливості для таких громадян.

Державна прикордонна служба України підтвердила ці зміни та наголосила, що громадяни України з паспортами інших країн все одно розглядаються виключно як громадяни України. Нові правила також вплинули на можливості виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України, наголосив, що в Україні заборонено подвійне громадянство і ця норма діяла й раніше.

Нові правила, введені з 1 червня, стосуються лише осіб віком від 18 до 60 років, які мають подвійне громадянство, і не стосуються українців, які постійно проживають за кордоном та мають відповідні відмітки у своїх документах.

Останні новини