Українська мережа дельфінаріїв “Немо” має зв’язки із депутатами партії Путіна

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомили в Італійській федерації футболу, Андрій Шевченко був номінований у категорії “Іноземні футболісти” та отримав свою нагороду на урочистій церемонії в Коверчано.

Також до Зали слави увійшли із італійський футболіст, колишній тренер “Роми” Даніеле Де Россі, тренер збірної Італії Лучано Спаллетті, Ар’єдо Брайдом, Роберто Бонінсеньєм, Валентиною Джачінті, Агостіно Ді Бартоломеєм, Вінченцо Д’Аміко та Манліо Скопіньо. На церемонії Шевченко зачитав свого листа, якого адресував Італії та “Мілану”. “Це лист від української дитини, яка мріяла потрапити до тебе.

Наша перша зустріч відбулася по телевізору, і я відразу ж закохався в тебе. Я побачив Мальдіні, Барезі, Марадону, Платіні, Ван Бастена, Баджо, Віаллі та завмер, як завмирають перед найбільшими творами мистецтва. Я бачив пристрасть людей, майже релігію. Я бачив повні стадіони з історією. Моя перша поїздка за кордон у дитинстві була в Італію, спершу до Риму, а потім до Агрополі на турнір. Мене відразу вразило все в людях, особливо щедрість. Мені було добре тут і я подумав:

Я маю повернутися сюди будь-що-будь”. Так і сталося. Дорогий “Мілан”, спасибі тобі за те, що повірив у мене. Ти одразу ж, з першого дня, дав мені відчути себе членом своєї сім’ї. Ми багато виграли разом, і я познайомився з незвичайними людьми, особливо з сім’єю Берлусконі, Адріано Галліані, Арієдо Брайдою, сім’єю Мальдіні. Міланістами стають з першого дня і назавжди

Шевченко зазначив, що “увійти до Зали слави італійського футболу — величезний привілей, і за це я дякую всім моїм партнерам по “Мілану”, керівникам клубу і його вболівальникам”.

Коверчано, де я перебуваю сьогодні, — це не тільки батьківщина Італії, воно відоме всюди. Звідси вийшли всі найвидатніші тренери, і я хотів би сказати вам, хлопцям зі збірної Італії, одну річ: італійський футбол люблять у всьому світі. Захищайте його і шануйте. Нарешті, я хотів би сказати спасибі всій Італії за те, що вона підтримала Україну в найскладніший момент нашої історії. Те, що для інших є нормою, для нас — надія. Надія на те, що ми все ще тут, кожен день і назавжди. Італія, я люблю тебе

Андрій Шевченко розпочинав футбольну кар’єру у київському “Динамо”, за яке дебютував 8 листопада 1994 року, вийшовши на заміну в матчі проти донецького “Шахтаря”. З “Динамо” Шевченко 5 разів ставав чемпіоном України та тричі вигравав Кубок України.

Влітку 1999 року італійський “Мілан” заплатив за Андрія 25 млн доларів. 29 серпня 1999 дебютував у Серії “А” в матчі проти “Лечче”, а у першому ж сезоні став найкращим бомбардиром Серії “А”, забивши 24 м’ячі в 32 іграх чемпіонату. Загалом Шевченко виступав за “Мілан” з 1999 по 2006 рік, де завоював медалі чемпіонату Італії, Кубка Італії, а також переміг у Лізі Чемпіонів. У 2004 році Шевченко отримав Золотий м’яч.

У 2006 році Шевченко перебрався до англійського “Челсі” за 30,8 млн англійських фунтів. Цей трансфер англійські вболівальники називали одним із провальніших. Не зумівши закріпитися у складі “пенсіонерів”, Шевченко на рік повернуся до “Мілану” в оренду. 32-річний гравець не зміг вибороти місця у стартовому складі і більшість ігрового часу проводив у матчах Кубка УЄФА, Кубка Італії, або після виходів на заміну у поєдинках Серії “А”.

Загалом у 322 матчах за “Мілан” Шевченко забив 175 голів та віддав 45 результативних передач. У серпні 2009 року стало відомо, що Шевченко повертається до київського “Динамо”, де провів три роки, і в 2012 році після домашнього Євро-2012 завершив кар’єру футболіста.

З 2016 по 2021 рік Шевченко очолював збірну України, з якою пробився до 1/4 Євро-2020. Після завершення кар’єри у збірній, Шевченко очолив італійський “Дженоа”, де пропрацював лише рік, і був звільнений через погані результати. У січні 2024 року Андрія Шевченка обрали новим президентом Української асоціації футболу. За відповідне рішення проголосували делегати на позачерговому Конгресі УАФ.