Українська тенісистка Еліна Світоліна завершила свої виступи на цьогорічному Відкритому чемпіонаті Франції

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.