Українська тенісистка Еліна Світоліна завершила свої виступи на цьогорічному Відкритому чемпіонаті Франції

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, обстріли розпочалися ввечері 17 листопада та тривали до ночі. З території Воронезької області росія випустила по Сумщині дві балістичні ракети “Іскандер-М”. Крім того, було застосовано керовану ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору Курської області.

Окрім ракетного обстрілу, з Курщини було випущено 11 безпілотних літальних апаратів, включаючи ударні дрони типу “Shahed”. Вісім із них вдалося збити силам ППО у Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. Три дрони, на жаль, було втрачено через складні погодні умови та інтенсивність атаки.

Завдяки оперативній роботі Повітряних сил України, вдалося уникнути значних руйнувань та жертв. Однак атака вчергове підтверджує, що росія продовжує цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

“Ми готові до захисту від подібних ударів і продовжуватимемо посилювати систему ППО для захисту наших міст,” — зазначили в Офісі Президента.

Це вже не перша масована атака на українські регіони в останні тижні. Ворог намагається вивести з ладу критичну інфраструктуру перед зимовими холодами, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням у багатьох містах.

Українські сили ППО продовжують ефективно відбивати ворожі атаки, однак у зв’язку з інтенсивністю обстрілів у країні можливі тимчасові проблеми з електропостачанням та зв’язком.

Україна готується до нових можливих атак і продовжує зміцнювати оборонні можливості. Влада закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій і слідувати вказівкам місцевих органів управління у разі повітряних тривог.

Варто пам’ятати про важливість дотримання правил безпеки під час повітряних тривог і за можливості ховатися у спеціально облаштованих укриттях.

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

Україна впевнено рухається шляхом цифрової трансформації державних послуг, і ще одним яскравим підтвердженням цього став рекорд у 280 шлюбів, зареєстрованих 14 лютого 2026 року через сервіс «Шлюб онлайн». У День святого Валентина сотні пар обрали сучасний формат одруження, довівши, що технології можуть гармонійно поєднуватися з найважливішими життєвими подіями.

Послуга «Шлюб онлайн», інтегрована в застосунок Дія, відкриває новий рівень зручності для громадян. Вона дозволяє пройти повну процедуру державної реєстрації шлюбу дистанційно — без паперових довідок, тривалих черг і необхідності особистої присутності у відділах РАЦС. Усі етапи, від подання заяви до підтвердження особи, відбуваються в цифровому форматі з використанням електронних документів.

Популярність послуги зростає. Від початку її роботи понад 3,4 мільйона українців скористалися сервісом, а 40 тисяч пар оформили шлюб повністю дистанційно. Особливий попит на онлайн-реєстрацію спостерігається серед військовослужбовців: понад 1,8 тисячі пар уклали шлюб, перебуваючи у різних регіонах або на фронті.

Онлайн-формат дозволяє зберігати сімейні зв’язки навіть у складних умовах воєнного часу. Для багатьох пар це можливість узаконити стосунки без додаткових поїздок і бюрократичних процедур.

Сервіс «Шлюб онлайн» уже отримував міжнародне визнання — у 2024 році його відзначили серед найкращих цифрових рішень у сфері державних послуг. У Міністерстві юстиції наголошують, що попит на послугу підтверджує запит суспільства на швидкі та зручні формати взаємодії з державою.

Цифрові весілля стають новою реальністю, поєднуючи технології та особисті події в умовах сучасної України.