Українські каратисти не повернулися після змагань в Італії

Тернопільський міськрайонний суд виніс рішення щодо місцевої мешканки Інесси Ліпіної-Сеник, оштрафувавши її за порушення правил утримання домашніх тварин. У квартирі жінки перебувало 15 собак різних порід, що створювало серйозні незручності для сусідів. Постійний шум від гавкоту та неприємний запах змушували мешканців звертатися до поліції, адже нормальні умови проживання ставали неможливими.

За даними суду, патрульні прибули на виклик близько опівночі 29 вересня 2025 року. Сусіди повідомили, що через гавкіт та запах вони не могли спати, а в під’їзді відчувався стійкий неприємний запах із квартири Ліпіної-Сеник. Під час перевірки з’ясувалося, що це не перший випадок: ще 10 вересня на жінку складали адміністративний протокол за аналогічні порушення.

У суді Ліпіна-Сеник визнала свою провину. Суд зазначив, що жінка порушила рішення Тернопільської міської ради щодо утримання домашніх тварин, яке забороняє збирати велику кількість тварин у квартирі, залишати їх без догляду понад 10 годин та створювати антисанітарні умови.

Оскільки це повторне порушення, суд призначив їй штраф у подвійному розмірі — 680 грн, а також стягнув 605 грн судових витрат.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.