Львівський військовий оркестр перевели у піхоту

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що надія на відправку військових Європейського Союзу в Україну є малоправдоподібною. Офіс Президента не вірить у можливість отримання технічної та фінансової підтримки від європейських партнерів, а також уникнення можливих жертв серед європейських військових, що може призвести до загострення ситуації. Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її військового присутності на західних кордонах України, проте навіть ця країна не пішла на такий крок. Зараз навіть заступник головного редактора Bild, Пауль Ронцхаймер, стверджує, що заяви президента Франції Макрона щодо можливості відправлення західних військ в Україну завдали шкоди Києву. Він підкреслює, що обговорення питань військової допомоги у ситуації, коли не вирішені питання поставок боєприпасів, може призвести до ескалації конфлікту. Також, він наголошує на тому, що ініціатива Макрона може допомогти противникам України в Європі та німецьких критиків поставок зброї, надаючи їм аргументи проти таких допомог. Враховуючи відсутність реальної воєнної підтримки з боку Франції, ініціатива Макрона виглядає як відволікання уваги від справжніх потреб України. Такі дії лише ускладнюють поставки військової техніки до України, яка стає все більш критичною у зв'язку з російським наступом. Варто зауважити, що сама Україна не потребує присутності західних наземних військ для вирішення своїх внутрішніх проблем.

Коли я звернувся до радника президента Михайла Подоляка минулого місяця, він ретельно пояснив: "Наразі єдиний сценарій – максимальні поставки високотехнологічної зброї в Україну. Мовчати не треба, треба просто інвестувати кошти у військове виробництво: ракети великої дальності, безпілотники, гранати, артилерійські системи. Обсяг поставок зброї має бути значним". Тобто, потрібно діяти, а не тільки обговорювати!

Макрон може блищати своїми ораторськими здібностями у порівнянні з канцлером Олафом Шольцем, але його власний стратегічний план не такий чіткий та жорсткий, як він здається на перший погляд. З самого початку президент Франції уникав "приниження" Путіна і гальмував військову підтримку України. Його величезні заяви про поставки танків та літаків часто були далекими від реальності.

Прямі напади Макрона на Шольца через його голосування щодо Taurus та готовність відправити війська в Україну, схоже, призначені відвести увагу від його власних невдач. Хоча Франція, на відміну від Німеччини, поставила свої крилаті ракети "Скальп", Макрон, подібно до Шольца, не доклав швидких та радикальних зусиль щодо збільшення виробництва боєприпасів ще з початку війни. Це далеко від того, що він міг і мав зробити, особливо в контексті танків та артилерії, якщо ситуація насправді настільки драматична, як він описує її.

У вищезгаданій статті розглянуто питання щодо можливості відправлення європейських військ до України та надання їй військової підтримки. Зазначено, що навіть ідея відправлення європейських військ не знаходить широкої підтримки через ряд факторів, включаючи відсутність готовності надати військову техніку та фінансування, а також небажання ставити себе під загрозу можливими жертвами серед європейських військових. Зокрема, висловлюється критика до заяв президента Франції Макрона, який, за словами автора, може відволікати увагу від справжніх потреб України та відверто грати на руку її противникам. Також у статті зазначається, що навіть країни Європи, які віддадуть Україні певну підтримку, не роблять цього на достатньому рівні, щоб вирішити її потреби у військовій техніці. Такі обставини створюють серйозні виклики для безпеки та обороноздатності України у контексті її військового конфлікту з Росією.

В останньому різдвяному привітанні до американців Дональд Трамп висловив свої побажання опонентам, яких він назвав бандитами, та закликав їх "гнити в пеклі разом із їхньою Росією/Україною". Ці слова викликали серйозні турбулентності в Україні, оскільки обрання Трампа наступним президентом може мати важливі наслідки для країни.

Зважаючи на складність ситуації, Україну обурює брак допомоги від США, яка має важливе значення для безпеки країни. Обрання лояльного до Трампа спікера у Палаті представників, Майка Джонсона, у 2023 році, стало перешкодою для надання Києву необхідної допомоги.

Існують побоювання, що Трамп може продовжувати блокувати допомогу Україні з політичних міркувань. Його минулі дії, як от призупинення військової допомоги в обмін на розслідування діяльності сина Байдена, свідчать про таку можливість.

З приходом нового президента США на вибори 5 листопада 2024 року, Україні слід уважно стежити за політичними змінами та готуватися до можливих наслідків для своєї безпеки та стабільності.

Розглядаючи політичну обстановку в Сполучених Штатах, слід відзначити величезну популярність Дональда Трампа серед республіканців – понад 77% підтримки в межах партії. Це призвело до того, що більшість конгресменів вважають своє політичне майбутнє нерозривно пов'язаним з його фігурою, і тому не ризикують критикувати експрезидента чи ставити під сумнів його дії. Це має безпосереднє відношення до відтермінування голосування за допомогу Україні.

Однак історія відносин Трампа з Україною досить непередбачувана, як і сам політик. У літі 2016 року стало відомо про кібератаку на Національний комітет демократичної партії США. Хакерам вдалося викрасти електронні листування провідних членів партії, а також можливий компромат на Трампа. Хоча розвідка звинуватила Росію у втручанні в американські вибори, Трамп і його адвокат Руді Джуліані пропонували версію про український слід у цій справі. Важливо зазначити, що саме під час президентства Трампа Сполучені Штати вперше схвалили надання Україні летальної зброї, знявши попередні обмеження, що діяли за попередньої адміністрації.

У 2018 році до України вперше прибули протитанкові ракетні комплекси Javelin. Це важливий крок для країни, оскільки до цього часу США надавали лише нелетальну допомогу, а також транспортні засоби. Саме Дональд Трамп виділив Україні ці озброєння, порівнюючи свою діяльність з попередником, обвинувачуючи обамівську адміністрацію в наданні тільки "подушок і ковдр".

Проте, найяскравіше можливі відносини між Трампом та Україною ілюструє головний політичний скандал 2019 року – імпічмент Дональда Трампа. Замороження виділення допомоги Україні призвело до розслідування та імпічменту, оскільки демократи підозрювали Трампа у тиску на президента Зеленського. Під час розслідування зазначалася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, під час якої Трамп закликав українського президента "розібратися" у справі Гантера Байдена.

Хоча імпічмент Трампа не був оголошений через відсутність голосів у Сенаті, наслідком цього стало погіршення відносин між Україною та Трампом. Після цього інциденту Трамп висловлював сумніви у тому, що Росія напала б на Україну, якби він був президентом, та пропонував швидко завершити війну, організувавши переговори між Путіним та Зеленським.

Проте колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що ці заяви вказують на бажання Трампа змусити Україну до капітуляції перед Росією.

Президент України, Володимир Зеленський, відреагував на заяву експрезидента США, Дональда Трампа, щодо можливості завершити війну Росії проти України за одну добу, назвавши ці твердження небезпечними. Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та висловив бажання пояснити йому, що вирішення війни не є таким простим завданням, яке можна виконати за одну добу. Такі заяви Зеленського викликали обурення, особливо в контексті можливого візиту Трампа до України.

Відповідь Трампа на ці пропозиції також викликала зацікавленість. Він висловив повагу до Зеленського, але зазначив, що візит за президентства Байдена може створити конфлікт інтересів. Ці заяви Трампа викликали різні реакції, включаючи пропозицію надавати Україні допомогу в кредит або обмін на корисні копалини, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом. Деякі українські експерти підтримують цю ідею, але варто розглядати інші аспекти цієї пропозиції.

Також важливо враховувати, що Трамп у своїй політиці демонстрував транзакційний підхід не лише до України, а й до союзників США у НАТО. Це може відображати бажання Трампа вирішувати міжнародні питання через призму бізнесу та торгівлі.

Однак потрібно пам'ятати, що програш України в цьому конфлікті може мати стратегічні наслідки, зокрема змінити баланс сил у світі та зміцнити позиції головних геополітичних опонентів США, таких як Росія та Китай. Тому вирішення конфлікту в Україні має велике значення для міжнародної безпеки та стабільності.

На нещодавньому мітингу в Південній Кароліні політик висловив звинувачення в адресу Джо Байдена щодо його нерішучості у відношенні до Путіна та питання України. За словами Трампа, керівнику Росії "віддадуть усе, що він хоче, включно з Україною". Експрезидент США навіть назвав це "подарунком" для Путіна. Однак важливо зауважити, що непередбачуваність залишається головною рисою Трампа. Тому його остання риторика не здатна негайно переконати українців у тому, що Київ не стане "подарунком" для Кремлю, якщо Трамп знову стане президентом. Українці залишаються обережними і не переконані, що американська політика під Трампом буде сприяти їхнім інтересам та безпеці.

У статті розглянуто різноманітні аспекти відносин між Україною та екс-президентом США Дональдом Трампом. Аналізуючи його заяви та дії, можна зрозуміти, що під Трампом Україна виявилася в складній ситуації, зокрема, через нерішучість американського лідера щодо питання війни з Росією. Тривала невизначеність стосовно надання допомоги Україні під Трампом створювала невпевненість щодо майбутньої підтримки з боку Сполучених Штатів. Наприкінці статті зазначено, що українське суспільство залишається обережним щодо можливого повернення Трампа на посаду президента і має сумніви стосовно сприятливої для них американської політики під його керівництвом.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією продовжують боротьбу з незаконними схемами ухилення від мобілізації. Нещодавно правоохоронці ліквідували три нові протиправні операції, пов’язані з намаганнями обійти законодавство у часи війни. У результаті спецоперацій у кількох регіонах країни було затримано чотирьох осіб, що організовували незаконні маршрути для ухилянтів від служби в армії.

Одним із найбільш вражаючих випадків стало викриття водія-далекобійника на Волині, який забезпечував нелегальні виїзди до країн Європейського Союзу для військовозобов’язаних. Чоловік розробив хитромудру схему: він приховував «клієнтів» у спеціально обладнаних тайниках вантажного відсіку фури, сподіваючись провести їх через митний контроль без зайвої уваги. Однак правопорушника затримали безпосередньо на митному посту, коли він намагався переправити чергового ухилянта через державний кордон.

Ще одну схему ліквідували на території Хмельницької та Чернівецької областей. Там правоохоронці викрили двох 18-річних мешканців Буковини, які організували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних поза офіційними пунктами пропуску. За матеріалами справи, зловмисники власними автомобілями перевозили ухилянтів із Кам’янця-Подільського до Чернівецької області, оминаючи блокпости, після чого супроводжували їх до кордону лісовими маршрутами.

В Одесі правоохоронці викрили посадовицю однієї з міських клінічних лікарень — завідувачку відділення невропатології. За версією слідства, вона продавала фіктивні довідки про інвалідність, які дозволяли уникнути мобілізації. Для реалізації схеми жінка використовувала своє членство в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка раніше діяла у форматі МСЕК.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також за одержання неправомірної вигоди службовою особою. Наразі триває досудове розслідування.

У разі доведення вини затриманим загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У новому законі про мобілізацію встановлено процедуру адміністративного затримання громадян для доставлення до Тимчасового Центру Контролю (ТЦК). Ця ініціатива має на меті забезпечення ефективного контролю над мобілізаційними процесами та раціонального використання ресурсів у випадку потреби в рамках національної безпеки.

Нові правила встановлюють чіткі обмеження для поліції та представників ТЦК з метою захисту прав і свобод громадян. Зокрема, вони зобов'язані дотримуватися процедурного порядку при затриманні осіб та забезпечити їм право на правовий захист та адекватні умови утримання.

Усі дії поліції та працівників ТЦК повинні ґрунтуватися на законі та здійснюватися в межах їх повноважень, не перевищуючи встановлених норм. Крім того, закон передбачає обов'язкову реєстрацію всіх випадків затримання та доставлення до ТЦК для подальшого контролю за їх легітимністю та обгрунтованістю.

Такий підхід сприятиме підвищенню довіри громадян до державних органів та забезпечить більш ефективний захист їх прав у контексті мобілізаційних заходів. Адже лише через дотримання принципів законності та правової визначеності можна досягти сприятливих результатів для суспільства в цілому.

Згідно з постановою №560, працівники ТЦК мають право звертатися до поліції для адміністративного доставлення осіб до військкоматів або проводити заходи разом з правоохоронними органами стосовно громадян, які відмовляються від отримання повісток або порушують правила військового обліку. Однак, згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція не має права вручати повістки, а лише здійснює адміністративне затримання військовозобов’язаних, які порушили військовий облік.

При затриманні поліція зобов’язана скласти протокол, у якому будуть зазначені дата, місце затримання, відомості про особу затриманого, мотиви затримання та інші характеристики. Також поліція повинна повідомити родичів затриманого про його місцезнаходження.

Згідно з новими правилами, ТЦК не має повноважень самостійно затримувати та доставляти громадян до себе. Такі повноваження належать лише поліції, і лише у визначених законом випадках. Поліція також не може самостійно без представника ТЦК вручити повістку.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Адміністративне затримання може тривати не більш як 3 години.

Щодо іншої процедури – доставлення – ч. 1 ст. 259 КУпАП, яка регулює доставлення порушника визначає наступне:

«З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу».

Отже, по-перше, у переліку осіб, які здійснюють доставлення до ТЦК, відсутні працівники ТЦК. По-друге, в силу змін, внесених до статті 258 КУпАП законом №3696-IX, який набув чинності наступним після закону про мобілізацію, 19 травня 2024 року (законопроект 10379 про заочні штрафи), складення протоколу про порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію більше не є обов’язковим.

Так, новий закон визначає, що «протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику».

Як зазначено у п. 47 і п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. №560, затримання поліцією та доставлення громадянина до ТЦК проводиться на підставі статей 261 (яка передбачає обов’язкове складення протоколу) і 262 КУпАП (яка визначає коло осіб, що мають право здійснювати затримання).

Щодо ініціювання затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступні повноваження ТЦК.

Керівники районних (міських) ТЦК:

Що саме мається на увазі під «вжиттям заходів» не конкретизується, однак це не означає, що ТЦК таким чином уповноважили на здійснення затримання і доставлення.

При цьому слід зауважити певну суперечність з іншою чинною постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка визначає, що ТЦК звертаються до органів Національної поліції – у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку. Тобто, знов-таки, має місце умова – неможливість складення протоколу на місці.

Щодо повноважень поліції у контексті затримання і доставлення до ТЦК постанова №560 визначає наступне.

Під час здійснення оповіщення – у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП. При цьому поліцейські не мають право вручати повістки, але можуть входити до груп оповіщення і перевіряти військово-облікові документи.

Під час перевірки військово-облікових документів – у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

В свою чергу, під час перевірки документів пропозиція «прослідувати» до ТЦК має надійти від старшого групи оповіщення (судячи з постанови, старшим може бути лише представник ТЦК) у таких випадках:

– у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ №1487 або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

– виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру «Оберіг».

Крім того, поліцейські самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК:

– у разі відсутності військово-облікового документа (чи ВОД в електронній формі)

– наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи.

Також визначено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції:

– організовують за зверненням ТЦК, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК;

– повідомляють ТЦК про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення протягом 30 календарних днів до такого центру осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП;

– організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК.

Однак, знов-таки, виникають питання стосовно відповідності норм про доставлення «до найближчого ТЦК» з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. №1487, відповідно до якої доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів відбувається «до відповідного ТЦК, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку».

Також Національна поліція за повідомленнями ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу. Нагадаємо, що за статтею 337 КК кримінальна відповідальність передбачена за ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК.