Українські прокурори працюватимуть в офісі МКС в Україні

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Уже є напрацьований законопроєкт. Розглядають шість основних маршрутів, вивчають інтенсивність трафіку на них.

«Питання платних доріг – це вимога ЄС. Говоримо з інвесторами, є домовленості з ЄІБ (Європейський інвестиційний банк). Рано чи пізно платні дороги все одно будуть», – сказав Деркач.

Він не уточнив, чи стануть платними вже наявні дороги, чи будуть побудовані нові.

Уряд розглядає план виключити осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. За словами народного депутата Олексія Гончаренка, це означає, що деякі категорії працівників будуть звільнені від призову у збройні сили.

Законопроект передбачає закріплення заборони на мобілізацію працівників з певних секторів бізнесу. Крім того, згідно з Гончаренком, особи, які мають дохід від 35 тисяч гривень або більше, щомісячно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі не менше 7,7 тисяч гривень, також отримають відстрочку від мобілізації.

У цю категорію також входять іТ-спеціалісти, зокрема резиденти Дія сіті, якщо вони регулярно сплачують податок на доходи фізичних осіб у розмірі не менше 6,3 тисяч гривень.

"Таке рішення вже обговорювалося з Офісом Президента місяць тому, але тоді його відхилили, особливо через критику статті про мінімальний дохід у 35 000 гривень. Такий підхід можна вважати соціальним дарвінізмом. За такою логікою: чиновники та заможні люди не мають ризикувати життям", – підкреслив народний депутат.

У висновку можна зазначити, що уряд розглядає план виключення осіб з високими заробітними платами з обов'язкової мобілізації до армії. Цей крок передбачає надання відстрочки від мобілізації особам, які мають стабільний дохід на рівні 35 тисяч гривень і більше щомісячно, а також регулярно сплачують відповідні податки та внески. Однак такий підхід викликає обгрунтовану критику з точки зору соціальної справедливості та рівності перед законом, що потребує подальшого обговорення та уточнень.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.