Український зернотрейдер Роман Терещенко підозрюється у виведенні коштів через OnlyFans

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Корнієнко зазначив, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, який забороняє мобілізацію чоловіків до 25 років. Раніше через законодавчу колізію деякі з них могли бути мобілізовані, хоча офіційно мінімальний вік для мобілізації наразі складає 25 років. Пояснюючи позицію уряду, він підкреслив, що в Україні “демографічна яма”, і саме молодь віком до 25 років є основним потенціалом для відбудови країни після війни.

«Це золоте покоління, з яким нам працювати і відбудовувати країну», — сказав він. Він також підкреслив, що питання зниження віку для мобілізації виникають з боку міжнародних партнерів, але в Україні цей крок не є необхідним через особливості демографічної ситуації.

Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє звільняти від мобілізації чоловіків до 25 років. Згідно з директивою, виданою Сухопутними військами ЗСУ, мобілізація громадян віком 18-25 років припинена, хоча деякі вже мобілізовані не будуть звільнені з армії.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

Ключові елементи військового обліку:

На цей момент у Чорному морі присутній лише один російський корабель з ракетами, тоді як ситуація в Азовському морі стабільна — там відсутні ворожі угруповання. Тим часом, за інформацією українських військових, ще один російський корабель-ракетоносець з «Калібрами» був помічений у Середземному морі, де він здатний нести до восьми ракет одночасно.

Ця активізація російських кораблів з ракетами на борту свідчить про нарощування військової присутності РФ у стратегічно важливих регіонах, зокрема в Чорному та Середземному морях. Водночас така тактика з боку РФ ускладнює обстановку для цивільного судноплавства, оскільки російські військові судна продовжують порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі (SOLAS) 1974 року. За інформацією ВМС України, кораблі РФ вимикають системи автоматичної ідентифікації (AIS), що значно ускладнює контроль за їхнім рухом і створює небезпеку для інших суден.

Українські військові відзначають, що порушення РФ міжнародних норм і використання крилатих ракет на бойовому чергуванні створює додаткові загрози для безпеки не лише України, а й усього регіону. Відновлення чергування російських кораблів з «Калібрами» підкреслює необхідність готовності українських сил реагувати на нові виклики з моря.