Окупанти стикаються з дефіцитом техніки: атакують ЗСУ на легковиках

Представники України наголосили на важливості збереження національної культурної та економічної спадщини. Вони підкреслили, що географічні зазначення є не лише комерційними марками, а й символами регіональної ідентичності та традицій.

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі відбувається в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, передає Мінекономіки.

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф (насправді – тимчасово окупованих територій України) — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської області реєструвати свої бренди та інші об’єкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

У відомстві наголошують, що Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії: “Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутків інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

“росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”.

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) — це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі — у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року — з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.

Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.

Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.

Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.

Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.

Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов'язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.

Судове рішення також відображає недоліки у пред'явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.

Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов'язаних з корупцією та зловживанням владою.