Україну накриють грози і спека: прогноз погоди на середу

Конкурс на посаду голови митної служби України продовжується, і сьогодні 38 кандидатів складають тест на загальні здібності. Цей важливий етап відбору привертає увагу як фахівців, так і громадськості, адже від успіху конкурсу залежить не тільки подальша доля митниці, але й загальний рівень прозорості в роботі органів державної влади. Журналісти проекту «Межа» стежать за кожним кроком цього процесу, ретельно вивчаючи кандидатів, щодо доброчесності яких можуть виникати питання.

Одним із таких кандидатів є Віктор Денисовець, який наразі займає посаду головного спеціаліста НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг) у Волинській області. Його кандидатура привернула увагу завдяки його політичному минулому та ряду особистих моментів, які можуть стати підставою для сумнівів щодо його здатності ефективно керувати митницею.

У судовій історії кандидата є кілька випадків керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. У 2021 році Луцький міськрайонний суд визнав його винним у ДТП, призначивши штраф 10 тис. грн та позбавлення прав на 1 рік. У 2024 році він знову сідав за кермо нетверезим, проте справа була закрита через «відсутність складу правопорушення».

Бізнес родини Денисовця теж викликає питання. Дружина кандидата орендує 12 земельних ділянок загальною площею 231,9 га, а сам кандидат володіє ще 3 ділянками. Незважаючи на фактичну господарську діяльність – вирощування лохини, крафтового варення та меду, офіційно задекларований дохід дружини за останні три роки становить лише 12 001 грн. Дружина не зареєстрована як ФОП і не є учасницею юридичних осіб, що ставить під сумнів облік доходів та сплату податків.

Бекграунд Партії регіонів, судові постанови за нетверезе керування та сумнівна бізнес-активність родини Денисовця ставлять під питання його здатність очолити митницю – орган, який потребує перезавантаження та доброчесних фахівців.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Американці, коли приїжджали до Києва, пропонували Зеленському бути більш гнучким у Вашингтоні. По суті, від нього очікували обговорення можливих територіальних компромісів», – заявив Чалий.

Чалий вважає, що у США є план щодо війни в Україні. Його основні пункти:

– не допустити прямого зіткнення з Росією; – не допустити залучення НАТО; – «не допустити російської перемоги над Україною, щоб Україна збереглася, нехай не в території, але як суверенна, незалежна країна».

«Так, це план не про перемогу України», – прокоментував Чалий.

Він також вважає, що влада України може протистояти цьому лише «ескалацією» і залученням інших країн у війну.

«Треба робити так, щоб інші країни теж були в цій війні. Я впевнений, що мир настане після ескалації, а не навпаки. Тобто якщо ми покажемо ескалацію зі свого боку, і що на нашому боці поляки, литовці, французи, якщо не боятимемось мати пілотів із цих країн – французів на «Міражах», американських ветеранів на F-16, якщо створимо таку бригаду тристоронню і задіємо на кордоні, Путін почне кричати. Покажемо, що дороги назад немає, тоді вони в Росії почнуть шукати, куди спрямувати все це», – заявив експосол.

Нагадаємо, останнім часом західна преса все частіше пише, що Зеленський готовий на припинення війни по лінії фронту за певних умов. В ОП це весь час заперечують і говорять тільки про можливість виходу на кордони.

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.