Уночі ворог атакував Черкащину та Кіровоградщину дронами, пошкоджені будинки та інфраструктура

17 жовтня на автодорозі біля села Сухий Лиман під Одесою сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, що призвела до загибелі двох українських військовослужбовців. Аварія сталася близько 7-ї години ранку, коли 63-річний водій вантажного автомобіля наїхав на військових, які перебували поруч з пересувним блокпостом.

Згідно з попередніми даними, водій не помітив людей, хоча блокпост був розташований на дорозі, і військові мали чітке обладнання та засоби для безпеки. Як зізнався чоловік, він не зміг вчасно зреагувати, що призвело до трагедії. Оскільки інцидент стався на території, де військові здійснюють свою службу, подія викликала великий резонанс серед громадськості та військових.

На жаль, один із військових загинув на місці події, другий помер у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Обидва загиблі були у віці 34 та 36 років.

Перевірка на стан сп’яніння показала, що водій був тверезим. Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини трагедії та вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також може бути ухвалено рішення про затримання водія у процесуальному порядку.

Рух транспорту на цій ділянці дороги залишається ускладненим. Поліція закликає водіїв бути уважними, планувати маршрут заздалегідь та суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу блокпостів та військових об’єктів.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

Службовець Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський, який обіймає посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ, виявляє неабияку активність на міжнародних фінансових ринках. Згідно з наявною інформацією, він вкладає кошти у цінні папери іноземних компаній та криптовалютні активи — сегмент, що залишається поза межами державного контролю та часто використовується для збереження анонімності фінансових операцій.

Його дружина, Тетяна Бреславська, яка працює прокурором у відділі захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, також має фінансові інструменти поза межами України. Її грошові заощадження зберігаються в одному з банків Польщі, що може свідчити про намагання убезпечити кошти в іноземній юрисдикції.

У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.