У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Подоляк підкреслив, що будь-які плани, які пропонують заморозити конфлікт і передати частину українських територій Росії, — це не шлях до миру, а інструмент для досягнення російських умов завершення війни. Такий підхід Подоляк вважає неприйнятним, оскільки він ігнорує юридичний факт агресії РФ проти України, яка вже майже три роки продовжує окупацію території України, здійснюючи військові злочини.

Подоляк нагадав, що існують дві принципово різні позиції щодо мирних переговорів. Перша — українська “Формула миру”, заснована на міжнародному праві та передбачає відновлення територіальної цілісності України, а також гарантії безпеки. Ця ініціатива є єдиним справжнім мирним планом, оскільки відповідає нормам міжнародного права і ґрунтується на юридичній фіксації агресії Росії.

Інша — це російська версія, яка в різних інтерпретаціях пропонує капітуляцію України, заморожування війни і передання контролю над окупованими територіями Росії. Подоляк зауважив, що деякі держави, як-от Бразилія та Китай, пропонували компроміс, який по суті зводився до реалізації російських вимог.

Подоляк також акцентував увагу на впливі політики США, особливо з урахуванням майбутньої адміністрації Дональда Трампа, яка, за словами Подоляка, ще не сформувала остаточну позицію щодо України. Очікується, що після завершення брифінгів, де американські розвідтовариства нададуть повну інформацію про ситуацію в РФ і її мотиви у війні, позиція США може суттєво змінитися.

Подоляк наголосив, що після остаточних комунікацій між президентом Зеленським і адміністрацією Трампа, можна буде очікувати офіційну позицію США щодо війни в Україні. Тоді й стануть зрозумілими реальні перспективи мирних переговорів.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

Київський крематорій після двох невдалих спроб закупівлі втретє оголосив тендер на модернізацію кремаційного обладнання і цього разу зміг завершити процедуру підписанням договору. Йдеться про один із найбільших проєктів оновлення інфраструктури установи за останні десятиліття, адже вартість робіт становить 156,9 мільйона гривень. Підрядником стала маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, яка раніше була помітна лише в межах дрібних бюджетних контрактів, не пов’язаних із проєктами такої складності.

Угоду між Ритуальною службою СКП “Київський крематорій” та ТОВ “Блу Скай Тек” укладено наприкінці листопада 2025 року. Документ передбачає комплексну реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей на об’єкті, розташованому на вулиці Байковій, 16 у Голосіївському районі столиці. Сучасні технології, які має встановити підрядник, повинні забезпечити більш екологічну роботу, зниження рівня шкідливих викидів та підвищення енергоефективності процесу.

У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.