В Харкові викрили схему з підробки документів для ухилянтів від мобілізації

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі .

Він вважає, що існує «зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні».

«Київ перебуває в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року», вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, підсумком яких буде фактична втрата територій, «є політичним мінним полем» для Зеленського.

Видання припускає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва зажадає гарантій нейтралітету України «або, принаймні, призупинення на невизначений термін її прагнення вступити в НАТО».

Зеленський же «не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України», описує CNN одне з основних протиріч гіпотетичних переговорів.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Сплачено 59 мільйонів гривень ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу”, – написав він у себе в Тelegram-каналі.

Гетманцев зазначив, що той факт, що моделі не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. За його словами, правоохоронці такий підхід розділяють.

“Окремо по переслідуванню по ст.301 КК (“Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів” – УНІАН). Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою “морально засуджує”, а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”, – написав депутат.

Він додав, що буде наполягати на включенні законопроєкту колег про декриміналізацію цієї статті до порядку денного парламенту.

У листопаді у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким передбачено скасувати кримінальну відповідальність за зняття і поширення дорослими людьми відео інтимного характеру.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, згідно з проєктом закону, кримінальна відповідальність залишиться виключно за порно без згоди (порнопомста, deep fake), екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія) та порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.