В Ірпені вперше планують знести незаконні багатоповерхівки екс-мера Володимира Карплюка

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Міністерство оборони Данії висловило звістку, яка стала важливою для України: перші винищувачі F-16 можуть потрапити до країни цього літа. Ця новина була підтверджена після наради, на якій була представлена доповідь щодо кількості літаків, строків їхнього отримання, а також готовності інфраструктури та персоналу для їхнього експлуатації. Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен наголосив, що, хоча точний графік передачі винищувачів F-16 ще не узгоджено, проте робота в цьому напрямку триває, аби виконати це завдання цього літа, за умови успішного виконання всіх планованих кроків. Він також підкреслив, що однією з головних умов є повна підготовка українських пілотів та технічного персоналу, а також належна інфраструктура в Україні.

На зустрічі "Рамштайн" 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що всі процеси відбуваються відповідно до планування з усіма партнерами, і що очікуване надходження літаків F-16 в Україну передбачається навесні. Варто відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловив переконання у можливості відправлення літаків F-16 "за графіком", підкреслюючи реалістичність цього терміну. Поява в Україні західних винищувачів може значно змінити обстановку на полі бою, оскільки, за словами українських владних осіб, Росія наразі має "абсолютне володіння небом" над окупованими територіями. Це може стати важливим кроком для підтримки українських військових у боротьбі проти російської агресії і сприяти зміцненню обороноздатності країни.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Україна може очікувати отримання перших літаків F-16 від Данії цього літа, що є важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни.

• Міністерство оборони Данії та українські владні особи активно співпрацюють для визначення графіку передачі винищувачів та підготовки українських пілотів і технічного персоналу.

• Поява західних винищувачів українському військовому відділу надасть важливу перевагу в повітряному просторі та допоможе у боротьбі проти російської агресії.

• Наявність підтримки та співпраці з партнерами, зокрема з Нідерландами, свідчить про міжнародну підтримку України в контексті її оборони.

• Цей крок демонструє рішучість України та її партнерів у зміцненні безпеки та обороноздатності в умовах геополітичних викликів та загроз.

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.